Функції управління охороною праці.

Управлінські структури підприємств забезпечують в умовах конкретних виробництв реалізацію вимог законодавчих і нормативних актів про охорону праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці, попередження виробничого травматизму та професійних захворювань, вирішують весь комплекс питань з охорони праці, пов’язаних з даним виробництвом. У своїй діяльності щодо охорони праці управлінські структури підприємства взаємодіють з комісією з питань охорони праці підприємства та уповноваженими трудових колективів.

До основних функцій управлінських структур підприємств, як ланки в системі управління охороною праці, відносяться:

– організація та координація роботи у галузі охорони праці;

– контроль за станом охорони праці та функціонуванням СУОП;

– облік, аналіз та оцінка показників стану охорони праці;

– стимулювання діяльності з охорони праці.

Основними напрямками діяльності управлінських структур підприємств (СУОПП ) щодо СУОП є (рис.3.2):

Рис. 3.2. Напрямки діяльності управлінських структур підприємств щодо СУОП

Нагляд і контроль за охороною праці полягає в перевірці стану умов праці, виявленні відхилень від вимог законодавства про працю, стандартів безпеки праці, правил та норм охорони праці, постанов директивних органів, а також у перевірці виконання службами та підрозділами своїх обов’язків у галузі охорони праці.

Основними формами контролю за станом охорони праці є:

– оперативний контроль керівника робіт та інших посадових осіб;

– адміністративно-громадський (трьохступеневий) контроль;

– контроль, який здійснюється службою охорони праці підприємства;

– відомчий контроль вищих органів;

– контроль, який здійснюється органами державного нагляду та технічною інспекцією праці профспілок.

Ефективність контролю залежить від відповідного метрологічного забезпечення, методів та засобів (приладів) вимірювань для контролю параметрів небезпечних та шкідливих виробничих факторів, визначення показників безпеки виробничого обладнання та технологічних процесів.

Таким чином, контроль за станом охорони праці на промисловому підприємстві здійснюється за трьома формами: державною, відомчою та громадською.

Вищий державний нагляд за точним виконанням законів про охорону праці всіма міністерствами, відомствами, комітетами, підприємствами, закладами та організаціями і їх посадовими особами покладено на Генерального Прокурора України. До органів державного нагляду за станом охорони праці належать:

– Державний Комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд);

– Міністерство праці та соціальної політики України;

– Держатомінспекція Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України;

– органи Державного пожежного нагляду МНС України;

– органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.

Внутрішньовідомчий контроль полягає у систематичній перевірці міністерствами і відомствами додержання стандартів, норм і правил законодавства про працю на підлеглих підприємствах.

Громадський контроль за станом охорони праці на підприємствах здійснюють профспілкові комітети, при яких створюються комісії з охорони праці. Ці комісії призначені для надання допомоги комітету профспілки у здійснені контролю за трудовим законодавством і станом охорони праці. На підприємствах, де існує цехова структура, створюються також комісії охорони праці. Очолює комісію член комітету профспілки (цехкому) – старший громадський інспектор з охорони праці підприємства (цеху). Головою комісії та будь-яким громадським інспектором не може бути представник адміністрації.

У системі контролю за станом охорони праці важливе місце належить громадським інспекторам з охорони праці, які повинні вибиратися відкритим голосуванням у кожній профгрупі. Права та обов’язки громадського інспектора з охорони праці визначені спеціальним положенням. Громадському інспектору надані великі права: він може відвідувати у будь-який час цехи, відділи та інші об’єкти підприємства; вимагати від адміністрації необхідні документи та пояснення; давати через інспекторів праці чи після попереднього з ними погодження обов’язкові приписи адміністрації та інше. Громадські інспектори, як правило, беруть участь у трьохступеневому контролю. Робота громадських інспекторів є однією з ефективних форм залучення працівників до контролю за виконанням вимог безпеки праці. Від якості їх праці багато в чому залежить стан охорони праці на підприємстві чи в установі.

Позитивна дія впровадження систем управління охороною праці (СУОП) на рівні організації як на зниження небезпек і ризиків, так і на продуктивність, нині визнана урядами, роботодавцями і працівниками.

Ця Настанова з систем управління охороною праці розроблена Міжнародною Організацією Праці (МОП) відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів, визначених представниками трьох сторін соціально-трудових відносин. Цей тристоронній підхід забезпечує силу, гнучкість і належну основу для розвитку стабільної культури безпеки в організації Тому МОП розробило цю Настанову з систем управління охороною праці, що добровільно приймалася б до виконання, яка відображає цінності і засоби МОП, що стосуються забезпечення безпеки і охорони здоров'я працівників.

Практичні рекомендації цієї Настанови призначені для використання всіма, хто несе зобов'язання і відповідальність за управління охороною праці. Вони не є юридично обов'язковими і не спрямовані на те, щоб замінити національні закони, правила або прийняті стандарти. їх засто­сування не вимагає сертифікації.

Роботодавець відповідальний і несе обов'язки з організації охорони праці. Здійснення системи управління охороною праці є корисним підхо­дом до виконання цих обов'язків. МОП розробила цю Настанову як практичний інструмент сприяння організаціям і компетентним установам у здійсненні безперервного вдосконалення діяльності з охорони праці.

Система управління охороною праці в організації

Забезпечення охорони праці, включаючи відповідність вимогам охорони праці, встановленим національними законами і правилами, входить у зобов'язання і обов'язки роботодавця. Роботодавець повинен продемонструвати свої безумовне керівництво і прихильність діяльності з охо­рони праці в організації організувати створення системи управління охороною праці.

Система менеджменту охорони праці і промислової безпеки

Загальні положення

Технологічний прогрес й інтенсивний тиск конкуренції стрімко змінюють умови праці, його процеси й організацію. Першорядне значення належить законодавству, але саме по собі воно недостатнє для того, щоб управляти цими змінами і попереджати нові небезпеки і ризики. Організації теж повинні постійно реагувати на зміни, що відбуваються у сфері охорони і безпеки праці, і розробляти ефективні відповіді у ви­гляді динамічних стратегій управління.

Питання промислової безпеки за значущістю порівнюють з проблемами охорони навколишнього середовища і питаннями збереження ми­ру. Техносфера почала становити для людини серйозну небезпеку.

Хвороби і травми не є неминучими супутниками трудової діяльності, а бідність не може служити виправданням неуваги до безпеки і здо­ров'я працівників.

Позитивний вплив впровадження систем охорони здоров'я і безпеки персо­налу на рівні організації як на зниження небезпек і ризиків, так і на продуктивність, нині визнано урядами, роботодавцями і працівниками в усьому світі.

Багато організацій виявляють зацікавленість в ефективності і демонстрації можливостей управління охороною праці (охороною здоров'я і безпекою) працівників (персоналу).

Відомий британський стандарт BS 8800-96 «Настанова з систем управління охороною здоров'я і безпекою персоналу» (Guide Occupational health and safety management systems) і розроблений на його основі міжнародний стандарт ОHSAS 18001-99 «Системи управління охороною здоров'я і безпекою персоналу. Вимоги» (Occupational Health and Safety Assessment Series) орієнтовані на створення системи управління охо­роною праці організації, яка у вигляді підсистеми могла б бути об'єднана з іншими підсистемами системи управління (менеджменту) в рам­ках єдиної інтегрованої системи управління (менеджменту) організації.