
- •Курс лекцій з дисципліни
- •7. Філософські методи та їх роль у науковому пізнанні.
- •Загальнонаукові методи дослідження.
- •8. Методи емпіричного дослідження.
- •9. Методи теоретичного пізнання.
- •10. Загальнологічні методи і прийоми дослідження.
- •11. Організація наукової діяльності в Україні.
- •12. Формулювання теми наукового дослідження та визначення робочої гіпотези.
- •13. Визначення мети, завдань, об’єкта й предмета дослідження.
- •14. Зв’язки як предмет наукових досліджень. Факторний аналіз
- •15. Методи та прийоми вивчення економічних явищ.
- •16. Кореляційні залежності. Визначення тісноти зв’язку.
- •17. Виробничі функції.
- •18. Поняття економічного дослідження. Причинно-наслідкові зв’язки.
- •19. Моделювання. Економіко-математична модель. Основні етапи побудови економіко-математичних моделей.
- •20. Види економіко-математичних моделей.
- •21. Види наукових публікацій.
- •22. Наукова стаття та основні вимоги до її написання.
- •23. Тези доповідей та основні вимоги до її написання.
16. Кореляційні залежності. Визначення тісноти зв’язку.
Взаємозв’язок між факторами, що досліджуються, і результативним показником проявиться, якщо для дослідження взято велику кількість спостережень. Тоді у відповідності до закону великих чисел, вплив інших факторів на результативний показник нівелюється. Звідси, кореляційний (стохастичний) зв’язок – це неповний, ймовірністний зв’язок між показниками, що проявляють себе тільки у масі спостережень.
Якщо числовому значенню деякого фактора відповідає не конкретна величина, а групова середня результативного показника, тоді таку залежність називають кореляційною.
Розрізняють парну і множинну кореляції. Парна кореляція – це зв’язок між двома показниками, один з яких є факторним, а другий результативним. Множинна кореляція виникає при взаємодії декількох факторів з результативним показником.
Важливою задачею кореляційного аналізу є визначення математичної моделі (форми залежності). Вид залежності (лінійна, квадратична, показникова тощо) визначається з виду кореляційного поля. Для цього в системі координат будують точки, координатами яких є статистичні дані, що досліджуються.
Наступною задачею кореляційного аналізу є обчислення параметрів кореляційного рівняння. Для побудови кореляційної залежності доцільно використати метод найменших квадратів, який полягає у тому, що квадрат відхилення теоретичного (обчисленого у припущенні певного виду залежності) і статистичного (одержаного на основі статистичних даних) значень функції буде мінімальним
Для вимірювання щільності (тісноти) зв’язку між факторними і результативним показниками визначають коефіцієнт кореляції.
У випадку прямолінійної форми зв’язку між показниками, що вивчаються, коефіцієнт кореляції розраховується за наступною формулою
.
або
.
Коефіцієнт
кореляції може приймати значення від
0 до ±1. Коефіцієнт кореляції дорівнює
-1 або +1, що свідчить про те, що залежність
носить відповідно обернений або прямий
функціональний (строго точний) характер.
Якщо коефіцієнт кореляції дорівнює
нулю, то будь який зв’язок між явищами,
що вивчаються, відсутній. У практичному
застосуванні використовують різні межі
значень коефіцієнта кореляції. Для
учбового застосування може бути
використана наступна спрощена градація:
коли
-
зв’язок проявляється слабо; при
-
тіснота зв’язку середня; якщо
-
зв’язок щільний. Звичайно вважається,
що при
встановлену
залежність доцільно використовувати
в аналізі, прогнозуванні і у вирішенні
інших практичних питань.
При вимірюванні щільності зв’язку при криволінійній формі залежності, використовується не лінійний коефіцієнт кореляції, а кореляційне відношення
,
де
-
теоретичне значення функції.
Дослідження
стійкості зв’язку коефіцієнту множинної
лінійної кореляції
говорить
про його стабільність при всіх видах
відхилення вихідної інформації (під
впливом зміни факторних і залежної
ознак на параметри результативного
показника). Однією із формул, що визначає
тісноту зв’язку при множинній лінійній
кореляції є
де
-
середнє значення залежної ознаки;
- теоретичне значення залежного показника,
які розраховані по встановленій
кореляційній залежності.
Непрямими показниками, за якими можна оцінити тісноту зв’язку між залежним і незалежним показниками є середнє квадратичне відхилення і дисперсія.