- •Житомирський державний університет імені Івана Франка Кафедра соціальної педагогіки і педагогічної майстерності «Технології соціально-педагогічних досліджень»
- •36. Вид опитування, що заснований на цілеспрямованому усному спілкуванні запитуючого з респондентом:
- •66. Традиційний аналіз документів – це:
- •67. При аналізі документів одиниці аналізу – це:
- •68. При аналізі документів класифікатор – це:
- •69. Контент-аналіз – це:
- •70. Моделювання – це:
- •71. Абстрагування – це:
- •72. Індукція – це:
- •73. Дедукція – це:
- •74. Метод екстраполяції – це:
- •75. Методика – це:
- •76. Система – це:
- •77. Аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання найчастіше застосовуються на:
- •78. Технологія – це:
- •79. Кроссекційне дослідження – це:
- •80. Моніторинг – це:
- •81. Пілотажне дослідження – це:
- •82. Описове дослідження – це:
- •83. Проектно-конструкторське дослідження – це:
- •84. Метод отримання нових знань у створених відповідно з цілями дослідження умовами:
- •85. Опитування – це:
- •86. Анкета – це:
- •87. Паспортичка в анкеті – це:
- •88. Спостереження, в якому об’єкт і суб’єкт збігаються це –:
- •89. Відкрите невключене спостереження – це:
- •90. Природне спостереження – це:
- •91. Стандартизоване спостереження – це:
- •92. Опитування, що засноване на цілеспрямованому усному спілкуванні запитуючого з респондентом:
- •93. Вільне інтерв’ю – це:
- •94. Фокусоване інтерв’ю – це:
- •95. Напівстандартизоване інтерв’ю – це:
- •96. Системний підхід –це:
- •97. Стандартизаване інтерв’ю – це:
- •98. Метод вивчення об'єкта, коли дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього шляхом створення штучних умов чи застосування звичайних умов, необхідних для виявлення відповідних властивостей:
- •99. Аналіз – це:
- •100. Фундаментальні дослідження – це:
36. Вид опитування, що заснований на цілеспрямованому усному спілкуванні запитуючого з респондентом:
а) анкетування;
б) бесіда;
в) експеримент;
г) інтерв’ю.
37. Різновид вільного інтерв’ю, яке є імпровізованою цілісною розповіддю респондента щодо окремих епізодів чи етапів свого життя:
а) глибинне інтерв’ю;
б) вільне інтерв’ю;
в) нарративне інтерв’ю;
г) стандартизоване інтерв’ю.
38. Інтерв’ю, в якому заздалегідь задається лише тема, тоді як питання формулюються під час бесіди:
а) глибинне інтерв’ю;
б) вільне інтерв’ю;
в) фокусоване інтерв’ю;
г) стандартизоване інтерв’ю.
39. Інтерв’ю, спрямоване на обговорення певної проблеми, яка конкретизується у переліку як заздалегідь сформульованих, так й виникаючих під час дискусії запитань:
а) глибинне інтерв’ю;
б) вільне інтерв’ю;
в) фокусоване інтерв’ю;
г) стандартизоване інтерв’ю.
40. Інтерв’ю, що спирається на використання бланків з відкритими та закритими питаннями:
а) глибинне інтерв’ю;
б) вільне інтерв’ю;
в) напівстандартизоване інтерв’ю;
г) стандартизоване інтерв’ю.
41. Аналіз об’єкту як цілісної системи, що складається із сукупності підсистем та елементів, які внаслідок своєї взаємодії складають нову якість:
а) структурно-функціональний підхід;
б) структурний підхід;
в) системний підхід;
г) діалектичний підхід.
42. Дане інтерв’ю здійснюється із застосуванням переліку питань, що надає процедурі більш регламентованого характеру:
а) глибинне інтерв’ю;
б) вільне інтерв’ю;
в) фокусоване інтерв’ю;
г) стандартизоване інтерв’ю.
43. Можливість дослідження об’єктів шляхом вивчення їх моделей теоретично обґрунтовується за допомогою принципу _____, суть якої полягає у тому, що знання ознак, властивостей та характеристик певного об’єкту може виникати внаслідок схожості з іншим:
а) абстракції;
б) аналогії;
в) узагальнення;
г) системності.
44. Це такий метод вивчення об'єкта, коли дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього шляхом створення штучних умов чи застосування звичайних умов, необхідних для виявлення відповідних властивостей:
а) спостереження;
б) інтерв’ю;
в) анкетування;
г) експеримент.
45. Метод пізнання, який дозволяє розкладати предмети дослідження на складові частини (звичайні елементи об'єкта або його властивості і відношення):
а) синтез;
б) аналіз;
в) індукція;
г) дедукція.
46. Дослідження, що дозволяють встановити універсальні зв’язки та закономірності, які властиві досліджуваному об’єкту:
а) кроскультурні;
б) прикладні;
в) польові;
г) фундаментальні.
47. Дослідження, що спрямовані на вивчення специфіки конкретних, цілісних соціальних об’єктів (сім’ї, молоді та ін.):
а) порівняльні;
б) монографічні;
в) польові;
г) панельні.
48. Об’єктом даного дослідження виступає певна група індивідів, склад якої на кожному етапі обстеження залишається незмінним:
а) порівняльні;
б) монографічні;
в) польові;
г) панельні.
49. Дослідження, що спрямовані на встановлення тенденцій розвитку певного явища чи процесу. Об’єкт дослідження, тип вибірки та інші складові застосованої методики на різних етапах залишаються незмінними, але коло респондентів кожного разу інше:
а) лонгітюдне;
б) моніторинг;
в) трендові;
г) пілотажне.
50. Дослідження, яке має за мету виявлення змін у специфіці досліджуваного об’єкту, що виникають у процесі його функціонування чи розвитку. Об’єктом, як правило, виступає конкретна соціальна група, часто вікова, яка досліджується з певною регулярністю:
а) лонгітюдне;
б) моніторинг;
в) трендові;
г) пілотажне.
51. Науково змістовний документ, що регламентує всі етапи і стадії соціального дослідження (етапи підготовки, організації, проведення), визначаючи його рівень та якість:
а) технологія дослідження;
б) методологія дослідження;
в) щоденник дослідження;
г) програма соціального дослідження.
52. У соціальному дослідження це протиріччя, яке викликане відсутністю чи недостатнім рівнем знань про певний бік соціальної дійсності, чи реально існуюче соціальне протиріччя:
а) об’єкт;
б) проблема;
в) предмет;
г) обґрунтування вибірки.
53. Це фрагмент соціальної реальності (її окремі сторони, характеристики, процеси, відносини), на який спрямоване дослідження:
а) об’єкт;
б) суб’єкт;
в) предмет;
г) мета.
54. Виражена в категоріях практичної значимості спрямованість дослідження, в якій уособлюється його важливість та встановлюється зв’язок з кінцевим результатом:
а) об’єкт;
б) суб’єкт;
в) предмет;
г) мета.
55. Конкретизована проблемою сторона об’єкта, що підлягає безпосередньому вивченню, дозволяє виділити саме той бік об’єкта, який найбільш „рельєфно” відтіняє протиріччя:
а) об’єкт;
б) суб’єкт;
в) предмет;
г) мета.
56. Загальнонауковий метод отримання нових знань у створених відповідно з цілями дослідження умовами:
а) спостереження;
б) анкетування;
в) експеримент;
г) моделювання.
57. Науково обґрунтоване припущення щодо структури об’єкта, особливостей, факторів і механізмів його виникнення, функціонування і розвитку:
а) мета;
б) обґрунтування;
в) гіпотеза;
г) предмет.
58. Вся сукупність одиниць, на яку з певною ймовірністю можна розповсюдити обстеження певної її частини:
а) вибіркова сукупність;
б) не вибіркова сукупність;
в) генеральна сукупність;
г) всі відповіді правильні.
59. Упорядкований набір питань та висловлювань, що оформлений у вигляді опитувального бланку:
а) питання;
б) карта спостереження;
в) анкета;
г) щоденник.
60. Здатність вибірки відтворювати характеристики генеральної сукупності називають її:
а) вибірковою сукупністю;
б) валідністю;
в) репрезентативністю;
г) систематичним зміщенням.
61. Наукове пізнання –– це:
а) творча діяльності людини, що формує її знання про світ і себе;
б) складне і багатогранне суспільне явище, найвища форма пізнання дійсності;
в) процес розкриття об'єктивних закономірностей, суті об'єктів навколишнього світу
г) процес цілеспрямованого активного відображення світу у свідомості людей.
62. Якщо спостереження, проводиться у певні проміжки часу, які конкретизуються залежно від завдань дослідження, воно називається:
а) суцільне:
б) стандартизоване;
в) невключене;
г) дискретне.
63. Спостереження – це:
а) творча діяльності людини, що формує її знання про світ і себе;
б) складне і багатогранне суспільне явище, найвища форма пізнання дійсності;
в) процес розкриття об'єктивних закономірностей, суті об'єктів навколишнього світу
г) систематичне, цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, які виступають об'єктами дослідження.
64. Порівняння – це:
а) творча діяльності людини, що формує її знання про світ і себе;
б) процес зіставлення предметів або явищ дійсності з метою встановлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження загального, що може бути властивим двом чи кільком об'єктам дослідження.
в) процес розкриття об'єктивних закономірностей, суті об'єктів навколишнього світу
г) систематичне, цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, які виступають об'єктами дослідження.
65. Інтерв’ю – це:
а) вид опитування, що заснований на цілеспрямованому усному спілкуванні запитуючого з респондентом;
б) процес зіставлення предметів або явищ дійсності з метою встановлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження загального, що може бути властивим двом чи кільком об'єктам дослідження.
в) процес розкриття об'єктивних закономірностей, суті об'єктів навколишнього світу
г) систематичне, цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, які виступають об'єктами дослідження.
