Житомирський державний університет імені Івана Франка Кафедра соціальної педагогіки і педагогічної майстерності «Технології соціально-педагогічних досліджень»

1. Виберіть правильне визначення поняття "наукове пізнання":

а) наукове пізнання - це творча діяльності людини, що формує її знання про світ і себе;

б) наукове пізнання - складне і багатогранне суспільне явище, найвища форма пізнання дійсності;

в) наукове пізнання - процес розкриття об'єктивних закономірностей, суті об'єктів навколишнього світу

г) наукове пізнання - процес цілеспрямованого активного відображення світу у свідомості людей.

2. Методи наукового дослідження поділяються на:

а) основні і допоміжні:

б) емпіричні та теоретичні;

в) прикладні та фундаментальні;

г) загальні та часткові (спеціальні).

3. Спостереження, що проводиться у певні проміжки часу, які конкретизуються залежно від завдань дослідження:

а) суцільне:

б) стандартизоване;

в) невключене;

г) дискретне.

4. Систематичне, цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, які виступають об'єктами дослідження – це:

а) порівняння;

б) спостереження;

в) аналіз;

г) вимірювання.

5. Процес зіставлення предметів або явищ дійсності з метою встановлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження загального, що може бути властивим двом чи кільком об'єктам дослідження – це:

а) порівняння;

б) спостереження;

в) аналіз;

г) вимірювання.

6. Вид опитування, що заснований на цілеспрямованому усному спілкуванні запитуючого з респондентом:

а) анкетування;

б) бесіда;

в) експеримент;

г) інтерв’ю.

7. Аналіз документів, спрямований на вивчення сутності, логіки документального матеріалу, пізнання його основних ідей з врахуванням контексту, в рамках якого створювався документ та отримали розвиток зафіксовані в ньому факти:

а) поглиблений;

б) традиційний;

в) контент-аналіз;

г) математичний аналіз.

7. Індикатори наявності у документі теми, яка є значимою для аналізу і дозволяють розкрити зміст, характер, спрямованість документальної інформації:

а) категорії аналізу;

б) одиниці обліку;

в) одиниці аналізу;

г) характеристики змісту.

7. Документ, що у відповідності до виділених смислових одиниць дозволяє охарактеризувати зміст відібраних для аналізу повідомлень:

а) категорії аналізу;

б) одиниці обліку;

в) класифікатор;

г) одиниці аналізу.

7. Фіксація та кількісний опис (квантифікація) суттєвих характеристик змісту документу:

а) статистика;

б) контент-аналіз;

в) спостереження;

г) інтерв’ювання.

7. Систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату на основі конкретних принципів пізнання та діяльності:

а) форми;

б) засоби;

в) методологія;

г) методи.

7. Відтворення характеристик певного об’єкта на іншому об’єкті:

а) абстрагування;

б) моделювання;

в) ідеалізація;

г) дедукція.

7. Дана форма пізнання полягає в уявному відході від деяких властивостей об’єктів та відношень між ними та вичлененні конкретної властивості чи відношення:

а) індукція;

б) дедукція;

в) ідеалізація;

г) абстрагування.

7. Вид логічного умовиводу, коли на підставі знання про частину об’єктів певного класу робиться висновок щодо всіх об’єктів цього класу - це:

а) дедукція;

б) індукція;

в) абстрагування;

г) моделювання.

7. Спосіб одержання нового знання шляхом його виводу (на основі законів логіки) з сукупності більш загальних припущень - це:

а) дедукція;

б) індукція;

в) абстрагування;

г) моделювання.

7. Це розповсюдження яких-небудь законо­мірностей або тенденцій досліджуваного об'єкта, які спостерігаються на певному часовому інтервалі, на інший часовий інтервал:

а) дедукція;

б) моделювання;

в) ідеалізація;

г) метод екстраполяції.

7. Різноманітні конкретні форми і способи використання методів, за допомогою яких здійснюється пізнання соціально-педагогічних явищ та процесів:

а) метод;

б) методика;

в) техніка;

г) технологія.

7. Упорядкована сукупність якісно визначених елементів, між якими існує закономірний зв'язок чи взаємодія, і як спрямована на досягнення певної мети:

а) метод;

б) технологія;

в) структура;

г) система.

7. Абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання найчастіше застосовуються на:

а) емпіричному рівні;

б) теоретичному рівні;

в) емпіричному і теоретичному рівнях;

г) на жодному з них.

7. Система узгоджених теоретико-методологічних та організаційних процедур, які спрямовані на досягнення мети дослідження:

а) методологія;

б) технологія;

в) соціальне дослідження;

г) методика.

7. Дослідження, що спрямовані на порівняльний аналіз представників різних когорт в один й той самий проміжок часу (наприклад, порівняння молоді і батьківського покоління):

а) лонгітюдне;

б) кроссекційне;

в) трендові;

г) пілотажне.

7. Систематичне відстеження стану актуальних соціальних проблем:

а) лонгітюдне;

б) моніторинг;

в) трендові;

г) пілотажне.

7. Дослідження, що передбачають апробацію підходів, методів, інструментарії та процедурного апарату дослідження:

а) лонгітюдне;

б) кроссекційне;

в) пілотажне;

г) пошукове.

7. Дослідження, що дозволяють скласти уявлення про структурні та функціональні особливості досліджуваного об’єкту, динаміку його розвитку:

а) лонгітюдне;

б) кроссекційне;

в) описове;

г) пілотажне.

7. Метою даного дослідження є розробка планів, проектів, прогнозів, програм з метою вдосконалення об’єкту:

а) лонгітюдне;

б) проектно-конструкторське;

в) описове;

г) пілотажне.

7. Загальнонауковий метод отримання нових знань у створених відповідно з цілями дослідження умовами:

а) спостереження;

б) анкетування;

в) експеримент;

г) моделювання.

7. Даний експеримент передбачає оперування, скоріше, інформацією щодо об’єктів, ніж безпосередньо самими об’єктами: проводиться у випадку неможливості реалізації натурного внаслідок нестачі матеріально-технічних ресурсів, причин ідейного та морального характеру і т.д.:

а) польовий;

б) лабораторний;

в) паралельний;

г) квазіексперимент.

7. Метод збирання первинної соціальної інформації, що заснований на соціально-психологічній взаємодії анкет ера (інтерв’юера) та респондента, яка відбувається із застосуванням переліку більш-менш формалізованих питань:

а) конвент-аналіз;

б) спостереження;

в) експеримент;

г) опитування.

7. Упорядкований набір питань та висловлювань, що оформлений у вигляді опитувального бланку:

а) питання;

б) карта спостереження;

в) анкета;

г) щоденник.

7. Сукупність запитань про статус респондента:

а) автобіографія;

б) паспортичка;

в) бібліографія;

г) біографія.

31. Якщо об’єкт і суб’єкт спостереження збігаються, то це –:

а) стандартизоване спостереження;

б) суцільне;

в) інтроспекція;

г) невключене спостереження.

32. Під час даного спостереження суб’єкт не відчуває істинного впливу з об’єкту, що спостерігається, однак останній може змінювати свою поведінку, відчуваючи те, що за ним спостерігають:

а) відкрите включене;

б) приховане включене;

в) відкрите невключене;

г) приховане невключене.

33. Спостереження, яке передбачає вивчення досліджуваного об’єкта в природних умовах його життєдіяльності:

а) інтроспекція;

б) дискретне;

в) лабораторне;

г) природне.

34. Спостереження, що опирається на ретельно розроблений план та спрямоване на перевірку гіпотези:

а) суцільне;

б) стандартизоване;

в) включене;

г) лабораторне.

35. Документ, що дозволяє фіксувати результати спостережень в описовому виді; інформація має скоріше оповідальних характер; доцільно використовувати, коли дослідника цікавлять індивідуальні особливості тих, за якими спостерігають, факти, отримані за допомогою спостереження, дозволяють скласти характеристику кожного з них:

а) протокол;

б) карта;

в) щоденник;

г) бланк.