
Методичні вказівки для студентів до практичних занять. Заняття №1
Тема: Карбонові кислоти.
Актуальність теми: Карбонові кислоти – найбільш поширені в природі органічні сполуки. Вони були вперше виділені із рослинної сировини, де містяться як у вільному стані, так і вигляді сполук. Більшість з них являються біологічно – активними сполуками і використовуються як ліки, або в їх виробництві.
Навчальні цілі: Теоретичне і практичне засвоєння будови ізомерії, номенклатури, властивостей та ідентифікації карбонових кислот.
Знати:
гомологічний ряд карбонових кислот;
їх ізомерію та номенклатуру;
гомологічний ряд дикарбонових кислот;
особливості ароматичних кислот;
медичні препарати класу кислот та їх застосування.
Вміти:
проводити ідентифікацію карбонових кислот;
розпізнавати насичені і ненасичені карбонові кислоти;
визначати силу кислот, рН середовища
розв’язувати типові задачі.
Самостійна позааудиторна робота
Вивчити теоретичний матеріал і вміти дати відповіді на контрольні питання теми.
Оформити три графи протоколу.
Здійснити синтез: СаСО3 → СН3–СООС2 Н5. Написати відповідні рівняння реакцій.
Яку масу ацетатної кислоти ω=80%, необхідно для приготування 0.5 дм3 оцту ω=9%?
Яку масу ацетатної кислоти можна одержати з 3 кг кальцій карбіду за реакцією Кучерова, якщо вміст домішок в карбіді рівний 4%?
Написати формули ізомерів валеріанової кислоти. Дати назви.
На нейтралізацію 200 г розчину ацетатної кислоти витратили 16 г натрій гідроксиду. Обчислити масову частку кислоти у розчині.
Написати рівняння реакцій дисоціації бутанової кислоти, добування її натрієвої солі та будь-якого естеру.
Яку масу естеру можна добути з 16 г метанолу і 30 г ацетатної кислоти.
Контрольні питання
Гомологічний ряд моно- та дикарбонових кислот, їх номенклатура.
Ізомерія монокарбонових кислот, її види.
Класифікація кислот. Насичені й ненасичені, одноосновні і багатоосновні, ароматичні кислоти.
Вплив природи замісників у радикалі на реакційну здатність кислот.
Вплив карбоксильної групи на вуглеводневий радикал. СН-кислотність α-вуглецевого атома.
Реакції приєднання до α- і β-ненасичених кислот.
Ароматичні кислоти. Бензойна кислота, її похідні та їх застосування.
Хімічні властивості монокарбонових кислот: утворення солей, естерів, ангідридів, галогенпохідних, галогенангідридів, амідів, нітрилів.
Хімічні та фізичні методи ідентифікації монокарбонових кислот.
Окремі представники кислот, їх характеристика та медико-біологічне значення.
11. Щавлева кислота та її солі.
12. Ненасичені дикарбонові кислоти. Цис- та транс-ізомери. Малеїнова на фумарова кислоти.
13. Ароматичні дикарбонові кислоти. Фталеві кислоти.
14.Особливі хімічні властивості дикарбонових кислот.
Самостійна аудиторна робота
Виконати досліди передбачені у методичній вказівці.
Результати спостережень, висновки внести у протокол.
Написати тестовий контроль або самостійне індивідуальне завдання.
Оформити протокол і захистити його у викладача.
Написати рівняння реакцій одержання бензойної і фенілацетатної кислот оксидацією відповідних спиртів, гідролізом нітрилів.
З толуолу одержати всі ізомерні нітробензойні кислоти. Написати рівняння реакції.
Написати рівняння реакцій взаємодії бензойної кислоти з кальцій гідроксидом, содою, етанолом, аміаком. Назвати одержанні продукти.
Які карбонові кислоти можна одержати оксидацією наступних гомологів бензолу: пропілбензолу, о-диметилбензолу, п- ізопропілметилбензолу.