3.2.1.2 Гігієнічне нормування параметрів мікроклімату робочої зони

Мікроклімат або метеорологічні умови виробничих приміщень визначають за такими фізичними факторами виробничого середовища:

• температурою повітря в приміщенні, °С;

• відносною вологістю повітря %;

• швидкістю руху повітря, м/с;

• барометричним тиском, Па або у мм. ртутного стовпчика;

• тепловим випромінюванням, Вт/м² .

Вологість повітря визначається ступенем його насиченості водяною парою. З курсу фізики відомі наступні параметри вологості:

Абсолютна вологість - це маса водяної пари в одиниці об'єму вологого повітря, тобто густина водяної пари у повітрі, кг/м³:

ρ_n = Р_n /R_п •Т

де Р_n - стан пари, що залежить від тиску й температури;

R_n - газова стала пари, яка виражає роботу розширення 1 кг пари при постійному тиску;

R_п = 461,58 Дж/кг °С; Т - абсолютна температура, К.

Вологоємкість повітря - це абсолютна вологість повітря, насиченого водяними парами при даній температурі, кг/м³:

ρ_м = Р_н / R_п •Т

де Р_н - тиск насиченої водяної пари при даній температурі, кг/м³.

Відносна вологість повітря - це відношення абсолютної вологості повітря до вологоємкості, яка вимірюється у відсотках. Вона визначається за формулою:

φ = ρ_n / ρ_м або φ = Р_n / Р_н

Вологість повітря суттєво впливає на терморегуляцію людського організму. Підвищена (75…85%) вологість повітря у виробничому приміщенні ускладнює терморегуляцію, зменшує тепловиділення організмом. Фізіологічно оптимальною є відносна вологість у межах 40-60%.

За санітарними нормами проектування промислових підприємств СН 245-71 і ГОСТ 12.1.005-88 “ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования” залежно від характеру виконуваних робіт найбільш сприятливими для людського організму є:

• відносна вологість 40-60% при температурі 18-22 °С;

• не більше 55% при температурі 28 °С;

• не більше 60% при температурі 27 °С;

• не більше 65% при температурі 26 °С;

• не більше 70% при температурі 25 °С;

• не більше 75% при температурі 24 °С і нижче.

Швидкість руху повітря. Значення руху повітря для теплового балансу організму людини доцільно пов'язувати з температурою й вологістю повітря. Рух повітря в атмосферному просторі, як температура й вологість, водночас практично не підлягають визначенню.

Рух повітря є важливим фактором, який суттєво впливає на комфортні умови життєдіяльності людини. Швидкість руху повітря залежно від його температури може впливати по-різному на людину. При високих температурах повітря його рух забезпечує нормальне самопочуття людини, а при відсутності руху стан організму погіршується, що може викликати тепловий удар. Людина здатна відчувати рух повітря при його швидкості 0,1 м/с і більше. В середині приміщення така швидкість руху повітря сприймається людиною як протяг. Залежно від характеру виконуваних робіт, температури, вологості допускається швидкість руху повітря в межах 0,3-0,5 м/с і не повинна перевищувати 1,0-1,5 м/с.

Отже, температура, вологість і швидкість руху повітря є факторами, що комплексно впливають на самопочуття людини.

При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяється на два періоди:

• теплий період – тоді, коли середньодобова температура на відкритому повітрі вища за +10°С;

• холодний період – коли середньодобова температура на відкритому повітрі нижча за +10°С;

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють такі співвідношення параметрів мікроклімату, котрі при дії на людину забезпечують нормальний функціональний тепловий стан організму без залучення механізму терморегуляції. Внаслідок цього забезпечується тепловий комфорт, що значною мірою впливає на працездатність.

Оптимальні параметри мікроклімату повинні підтримуватися у приміщеннях, пов’язаних з виконанням нервово-емоційних робіт, що потребують підвищеної уваги (диспетчерські, приміщення де працюють з комп’ютерами, кабінети діагностики, пульти управління технологічними процесами, бухгалтерії, конструкторську бюро та ін.).

Допустимими мікрокліматичними умовами називають такі співвідношення параметрів мікроклімату, котрі за тривалої та систематичної дії на людину можуть викликати зміни і швидко нормалізувати функціональний і тепловий стан організму при напруженій роботі механізму терморегуляції, не виходячи за межі фізіологічної рівноваги. Водночас може виникнути дискомфортне відчуття, погіршується самопочуття, знижується працездатність.

Допустимі норми мікроклімату застосовуються в приміщеннях де теплові надлишки перевищують 23 Дж/(м³·• с).

Теплове опромінення працюючих, що виходить від нагрітого обладнання, освітлювальних приладів, інсоляції на постійних і непостійних робочих місцях не повинно перевищувати: 35 Вт/м² при опроміненні 50% і більше поверхні тіла; 70Вт/м² при опроміненні 25…50% поверхні тіла; 100 Вт/м² при опроміненні до 25% поверхні тіла людини.

Низькі температури при праці на відкритому повітрі взимку негативно впливають на стан людини. Граничні температури, нижче яких не можуть виконуватися роботи на відкритому повітрі, обумовленими можливостями механізму терморегуляції. Так, при температурі – 25^о іде охолодження відкритих поверхонь тіла і зниження чутливості на дотик кінцівок людини. Періодичний обігрів відновлює працездатність, але при більш низьких температурах навіть періодичний обігрів не відновлює працездатність.

Оптимальні і допустимі норми мікроклімату на робочих місцях для різних періодів року в залежності від категорії робіт наведено у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату виробничих приміщень

Період року	Категорія робіт	Температура, °С		Відносна вологість, %		Швидкість руху повітря, м/с
		оптимальна	допустима	оптимальна	допустима	оптимальна	допустима
Холодний та перехідний	Легка – І а	22-24	18-25	60-40	75	0,1	< 0,2
	Легка – І б	21-23	17-24	60-40	75	0,1	< 0,2
	Середньої важкості - II а	18-20	17-23	60-40	75	0,2	< 0,3
	Середньої важкості - II б	17-19	17-23	60-40	75	0,2	< 0,4
	Важка - III	16-18	13-19	60-40	75	0,3	< 0,5
Теплий	Легка – І а	23-25	22-28	60-40	55 при 28ºC	0,1	0,1-0,2
	Легка – І б	22-24	21-28		60 при 27ºC	0,2	0,1-0,3
	Середньої важкості - II а	21-23	21-27	60-40	65 при 26ºC	0,3	0,2-0,4
	Середньої важкості - II б	20-22	18-27	60-40	70 при 25ºC	0,3	0,2-0,5
	Важка - III	18-21	15-26	60-40	75 при 24ºC	0,4	0,2-0,6