3.2.2.3 Контроль стану повітряного середовища на виробництві

Рідини та тверді речовини можуть бути присутні в повітрі робочої зони у вигляді аерозолю, тобто у вигляді краплин рідини або твердих часток, які переносяться у повітрі під дією повітряних потоків. При певних умовах аерозолі осідають і повітря очищується. Тверді частинки, що випали із повітря на землю називаються аерогель. Гази та пари змішуються з повітрям на молекулярному рівні і видалити їх з повітря механічними методами досить важко.

При повітряних потоках гази та пари шкідливих речовин розповсюджуються у повітрі на великі відстані і можуть забруднювати зони приміщень, що не контролюються як робочі, і привести до неочікуваного отруєння людей.

Газові та парові забруднення повітря, як правило, не визначаються візуально і в багатьох випадках вони не мають запаху – тому небезпечні. Деякі досить поширені у виробничому процесі гази мають питому вагу більшу за питому вагу повітря і тому накопичуються у понижених ділянках приміщень (підвалах, шахтах, підземних галереях та ін.), досягаючи значних концентрацій. Це дуже небезпечно, бо може привести до отруєння, а якщо це горючий або вибухонебезпечний газ – до вибуху або пожежі.

Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та парів здійснюється декількома методами:

1. Індикаторні методи здійснюються за допомогою газових аналізаторів УГ– 1, УГ – 2, ГХ – 4 та подібних, які працюють на принципі кольорової реакції між індикаторним порошком і досліджуваною речовиною, які прокачуються разом з повітрям через індикаторну трубку.

2. Санітарно - хімічні методи – колориметричний, фото колориметричний, хроматографічний, нефелометричний та інші. Здебільшого вони є лабораторними і тому потребують спеціальних знань і підготовки. Крім того вони досить коштовні, але точні.

3. Безперервно-автоматичні методи – автоматично контролюють і сигналізують наявність у повітрі відповідних концентрацій шкідливих речовин. Для цього призначені газоаналізатори і газосигналізатори. Вони працюють на принципі зміни електричних властивостей речовин (електричного опору, електропровідності, електричної ємності) при хімічній реакції або при розчиненні в ній шкідливої речовини, яка контролюється.

3.2.3 Освітлення виробничих приміщень

3.2.3.1 Значення виробничого освітлення, його види. Вимоги санітарних нормативів

За своєю природою видиме світло - це електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль від 380 до 780 нм (1 нм дорівнює 10 ^9 м). Видиме (біле) світло є складовою цілого ряду кольорів, кожен з яких сприймається людиною в залежності від діапазону довжини електромагнітних хвиль. Так діапазон ЕМВ 380...450 нм сприймається як фіолетовий; 450...510 нм як синій; 510...575 нм як зелений; 575...620 нм як жовтий; а 620...750 нм - як червоний. Випромінювання з довжиною хвилі вище за 780 нм називають інфрачервоним (ІЧ), а нижче 380 нм – ультрафіолетовим (УФ). В цих двох діапазонах людина не здатна сприймати зорові зображення за допомогою ока.

Освітлення – це отримання, розподіл та використання світлової енергії для забезпечення нормальних умов праці (БНІП 23 – 05 – 95).

Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Відомо,що біля 90% інформації сприймається завдяки зорові, тому правильно виконане раціональне освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але й фактором, який визначає біологічні ритми організму людини. Для людини день і ніч, світло і темрява визначають зміни ритмів активності - бадьорість та сон. Отже, недостатня освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збудженості центральної нервової системи і, природно, активність усіх життєвих процесів. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва тому що забезпечити чистоту та порядок у приміщені, в якому напівтемрява, дуже складно.

Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничою травматизму. Багато нещасних випадків на виробництві стається через погане освітлення. Втрати від цього становлять досить значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом.

Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам:

• бути достатнім (відповідати роботі, котра виконується);

• бути рівномірним;

• не утворювати тіней та інтенсивних перепадів освітленості на робочій поверхні;

• не засліплювати працюючого;

• напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи.

Дотримання цих умов сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров'я людини та зменшує ризик виникнення травм.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:

1. Природне - це пряме або відбите світло сонця (небосхилу), що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях.

2. Штучне - здійснюється штучними джерелами світла (лам­пами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освіт­лення приміщень у темні години доби, або таких приміщень, які не мають природного освітлення.

3. Сполучене (суміщене) - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.

Природне освітлення виробничих приміщень може здійснюватися світлом неба або прямим сонячним світлом через світлові прорізи - (вікна) в зовнішніх стінах або через ліхтарі (аераційні, зенітні), що встановлені на покрівлях виробничих будівель.

Залежно від призначення промислові будівлі можуть бути одноповерхові чи багатоповерхові та мати різні розміри і конструкції. Залежно від цього і вимог технологічного процесу можуть бути застосовані такі види природного освітлення:

1. Бокове одностороннє або двостороннє, коли світлові отвори (вікна) знаходяться в одній або в двох зовнішніх стінах.

2. Верхнє, коли світлові отвори (ліхтарі) знаходяться у верхньому перекритті будівлі.

3. Комбіноване, коли застосовується одночасно бокове і верхнє освітлення.

Згідно з вимогами СНиП ІІ-4-79 "Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования", в приміщеннях із постійним перебуванням людей повинно бути передбачене природне освітлення. Основною нормованою величиною природного освітлення є КПО - коефіцієнт природної освітленості. Фактичний КПО визначають відношенням заміряної освітленості на робочому місці у виробничому приміщенні Е_вн до одночасної освітленості зовні Е_зовн, яка вимірюється у горизонтальній площині при відкритому небосхилі (щоб ніщо не затінювало фотоелемент люксметра) і дифузному світлі (сонце закрите хмарою). Оскільки ця величина відносна, то виражається вона у відсотках:

КПО=(Е_вн/Е_зовн)·100, %

Нормування КПО залежить від виду природного освітлення та ряду супутніх факторів.

Нормоване значення КПО (е_н) залежить від характеру зорової роботи (розряду), системи природного освітлення та особливостей світлового клімату і сонячності клімату в районі розташування будівлі, які визначають через коефіцієнти т - світлового клімату і с - сонячності клімату. Вся територія СНД поділена на 5 світлових поясів. Відповідно І, II, III, IV, V - світлові пояси. В будівельних нормах наведені норми природної освітленості для III світлового поясу, які можна перерахувати для будь-якого іншого поясу за рівнянням:

Е_н^{І,ІІ,ІV,V}=е^ІІІ·c·m, %

Штучне освітлення в залежності від призначення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.

Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.

Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь. Воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті тощо).

Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні, а, головне, безпечними при експлуатації.

Рис.3.5 Схеми видів природного освітлення та нормування КПО за розрізами приміщень:

а) бокове одностороннє освітлення; б) бокове двостороннє освітлення; в) верхнє освітлення; г) комбіноване освітлення.

1- рівень робочої поверхні; 2 - крива зміни КПО за розрізом приміщення; 3 - рівень середнього значення КПО - е_д,; М - позиція, в якій нормується мінімальне значення КПО - е^и

Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального.

Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт І...VIII розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.

Санітарними нормами встановлюються мінімально допустимі величини освітленості виробничих та допоміжних приміщень, житлових та громадських будівель, територій виробничих підприємств, відкритих просторів та залізничних шляхів. Мінімальна освітленість встановлюється залежно від ряду основних параметрів, до яких відносяться:

• характер зорової роботи за найменшим розміром об'єкта розрізнення;

• контраст об'єкта з фоном;

• характеристика фону.

При цьому також враховується система робочого освітлення (загальне або комбіноване) та джерела світла, що використовуються (лампи розжарювання або газорозрядні).

Згідно з санітарними нормами всі роботи в залежності від розміру об'єкта розрізнення поділяються на 8 розрядів, більшість з яких ділиться на 4 підрозряди (а, б, в, г) за характером фону ρ та величиною контрасту об'єкта з фоном К, як це вказано у табл. 3.5 та 3.6.

На промислових підприємствах робоче освітлення більшості виробничих приміщень відповідає III...VIII розрядам зорових робіт. Приміщення в основному обладнуються системами комбінованого освітлення. На поточних лініях воно локалізоване.

Крім робочого освітлення, нормами передбачається встановлення аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення.

Аварійне освітлення призначається для продовження робіт там, де у випадку відсутності робочого освітлення може порушуватися технологія, виникнути небезпека вибуху, пожежі, отруєння людей, наприклад, компресорні, котельні, пічні відділення тощо. Найменша освітленість робочих поверхонь при цьому повинна становити 5% від робочого освітлення, але не менше 2 лк у приміщенні і 1 лк на території підприємства.

Таблиця 3.5 - Нормована освітленість робочих поверхонь при штучному освітленні за зоровими параметрами джерела (газорозрядні лампи)

Зорова робота	Найменший розмір об’єкта розрізнення, мм	Розряд зорової роботи	Підрозряд зорової роботи	Контраст об'єкта розрізнення з фоном	Характеристика фону	Освітленість, лк
						при комбінованому освітленні	при загальному освітленні
1	2	3	4	5	6	7	8
Найвищої точності	Менше 0,15	І	а	Малий	Темний	5000	1500
			б	Малий Середній	Середній Темний	4000	1250
			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	2500	750
			г	Середній Великий Великий	Світлий Середній Темний	1500	400
Дуже високої точності	Віл 0.15 до 0,3	ІІ	а	Малий	Темний	4000	1250
			6	Малий Середній	Середній Темний	3000	750
			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	2000	500
			г	Середній Великий Великий	Світлий Світлій Середній	1000	300
Високої точності	Від 0,3 до 0,5	III	а	Малий	Темний	2000	500
			6	Малий	Середній	1000	300
				Середній	Темний
			в	Малий	Світлий	750	300
				Середній	Середній
				Великий	Темний
			г	Середній	Світлий	400	200
				Великий	Світлий
				Великий	Середній
Середньої точності	Від 0,5 до 1,0	IV	а	Малий	Темний	750	300
			б	Малий	Середній	500	200
				Середній	Темний
			в	Малий	Світлий	400	200
				Середній	Середній
				Великий	Темний
Малої точності	Від 1,0 до 5,0	V	а	Малий	Темний	300	200
			6	Малий	Середній	200	150
				Середній	Темний
			в	Малий	Світлий	-	150
				Середній	Середній
				Великий	Темний
			г	Середній	Світлий	-	100
				Великий	Світлий
				Великий	Середній
Груба (дуже малої точності)	Більше 5,0	VI	-	Незалежно від характеристик фону та контрасту об'єкта з фоном		-	150
Робота з матеріалами, які світяться та виробами в гарячих цехах	Більше 5,0	VIІ	-	Незалежно від характеристик фону та контрасту об'єкта з фоном		-	200

Аварійне освітлення призначається для продовження робіт там, де у випадку відсутності робочого освітлення може порушуватися технологія, виникнути небезпека вибуху, пожежі, отруєння людей, наприклад, компресорні, котельні, пічні відділення тощо. Найменша освітленість робочих поверхонь при цьому повинна становити 5% від робочого освітлення, але не менше 2 лк у приміщенні і 1 лк на території підприємства.

Евакуаційне освітлення необхідне для безпечної евакуації людей із приміщень у місцях, небезпечних для проходу, сходових клітках, а також на шляху евакуації людей із приміщення або території. Це освітлення повинно забезпечувати освітленість не менше 0,5 лк на підлозі або східцях та 0,2 лк на землі. Для цього застосовуються світильники аварійного освітлення.

Охоронне освітлення створюється уздовж території в нічний час, або як чергове у приміщенні. Для цього застосовують частину світильників робочого або аварійного освітлення, які повинні забезпечувати освітленість на рівні землі або підлоги не менше ніж 0,5 лк.

Таблиця 3.6 - Нормована освітленість на робочих місцях допоміжних будівель та приміщень

Приміщення	Штучне освітлення, Енорм, лк	Природне освітлення КПО ен,%
		При верхньому або комбінова­ному освітленні	При баковому освітленні
			в зоні зі стійким сніговим покривом	на решті території
Проектні зали та кімнати, конструкторські бюро	500	5	1,6	2
Машинописні та машинорахункові бюро	400	4	1,2	1,5
Читальні зали, кабінети	300	3	0,8	1
Макетні столярні та ремонтні майстерні	300	4	1,2	1,4
Конференц-зали, зали засідань	200	2	0.4	0,5
Аналітичні лабораторії	400	_	1,2	1,5
Вагові	300	-	1,2	1,5
Мийні	300	-	0,4	0,5
Умивальні, туалети, кімнати для паління. Душові, гардеробні, приміщення для сушки, обезпилювання, знешкодження одягу та взуття для обігрівання працюючих	75	-	0,2	0,3
Кабінети лікарів, перев'язочна	300	-	0,8	1
Процедурні кабінети	150	-	0,4	0,5
Приміщення для особистої гігієни жінок	75	-	0,2	0,3
Вестибюлі та гардеробні вуличного одягу	150	-	0,3	0,4
Головні східцеві клітки	100	-	0,2	0,2
Інші східцеві клітки	50	-	0,1	0,1
Головні коридори та проходи	75	-	0,1	0,1
Інші коридори та проходи	50	-	0,1	0,1
Машинні відділення ліфтів та приміщень для фреонових установок	30*		-	-
* Норма для ламп розжарювання