
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні принципи проектування машин та їхніх елементів. Механічний привод
- •Глава 1. Класифікація деталей, критерії
- •1.1. Основні терміни та поняття
- •1.2. Загальна класифікація деталей машин
- •1.3. Роботоздатність та її основні критерії
- •1.4. Розрахунки при проектуванні та конструюванні
- •Глава 2. Машинобудівні матеріали та
- •2.1. Короткі відомості про матеріали
- •2.2. Вибір матеріалу деталі
- •Глава 3. Механічний привод. Механічні передачі
- •3.1. Структура машин та їхній привод (призначення,
- •3.2. Призначення і класифікація механічних передач
- •3.3. Основні кінематичні та силові співвідношення
- •3.4. Основи вибору механічних передач
- •Розділ 2. Зубчасті передачі. Черв’ячні передачі. Редуктори
- •Глава 4. Циліндричні та конічні зубчасті передачі
- •4.1. Загальні відомості, класифікація, геометричні та кінематичні
- •4.2. Види руйнування зубців, критерії їх роботоздатності та
- •4.3. Конічні зубчасті передачі
- •Глава 5. Черв’ячні передачі
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Кінематика, силові співвідношення та причини відмов
- •5.3. Матеріали черв’ячних передач
- •5.4. Основні критерії роботоздатності і розрахунку
- •Глава 6. Редуктори
- •6.1. Загальні відомості та основні параметри редукторів і
- •6.2. Елементи конструкцій редукторів
- •Розділ 3. Вали та осі. Опори валів та осей. З’єднання типу “вал – маточина”. Муфти для з’єднання валів
- •Глава 7. Вали та осі
- •7.1. Загальні відомості. Класифікація. Матеріали
- •7.2. Навантаги на вали і осі та їхні розрахункові моделі
- •7.3. Розрахунки валів та осей
- •Глава 8. Вальниці
- •8.1. Вальниці ковзання. Загальні відомості
- •8.2. Критерії роботоздатності та розрахунок вальниць ковзання
- •8.3. Вальниці котіння. Загальні відомості, класифікація і система
- •8.4. Критерії роботоздатності та підбір вальниць котіння
- •Глава 9. З’єднання типу “вал – маточина”
- •9.1. Шпонкові (плішкові) з’єднання
- •Р ис. 9.2. Конструкції шпонок
- •9.2. Шліцьові (зубчасті) з’єднання
- •9.3. З’єднання деталей гарантованим натягом
- •Глава 10. Муфти
- •10.1. Загальні відомості, призначення та класифікація
- •10.2. Класи некерованих, керованих, самокерованих і
- •Розділ 4. Передачі гвинт – мутра (гайка). Фрикційні передачі та варіатори. Пасові та ланцюгові передачі
- •Глава 11. Передачі гвинт – мутра (гайка)
- •11.1. Загальні відомості та класифікація
- •11.2. Силові співвідношення у гвинтовій парі
- •11.3. Розрахунок різі на міцність
- •11.4. Кінематичний та силовий розрахунки
- •Глава 12. Фрикційні передачі та варіатори
- •12.1. Загальні відомості та класифікація
- •12.2. Основні фактори, які визначають якість фрикційної передачі
- •12.3. Варіатори та їхні основні параметри
- •Глава 13. Пасові передачі
- •13.1. Класифікація та основні характеристики
- •13.2. Механіка пасової передачі
- •13.3. Основи розрахунку пасових передач
- •Глава 14. Ланцюгові передачі
- •14.1. Класифікація та основні характеристики
- •14.2. Геометричні, кінематичні, силові та динамічні параметри
- •14.3. Критерії роботоздатності та розрахунок
- •Розділ 5. З’єднання деталей машин: зварні та різеві
- •Глава 15. З’єднання зварюванням
- •15.1. Загальні відомості, класифікація та області застосування
- •15.2. Розрахунок зварних з’єднань
- •Глава 16. З’єднання різзю
- •16.1. Загальні відомості
- •16.2. Розрахунок на міцність витків різі
- •16.3. Кріпильні деталі та типи з’єднань
- •16.4. Розрахунок на міцність стрижня болта
- •Деталей машин
- •Глава 17. Пружини
- •17.1. Загальні відомості, призначення та класифікація пружин
- •17.2. Матеріали пружин
- •Глава 18. Поняття про оптимальне та
- •18.1. Поняття про оптимальне проектування
- •18.2. Елементи оптимізації при проектуванні приводів машин
- •Список літератури
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •6.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”
- •Енергоощадного факультету та заочного відділу
- •Напряму 6.090600 “Електротехніка”
- •Усіх форм навчання
- •Укладачі: д.М. Коновалюк
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
3.2. Призначення і класифікація механічних передач
Передачами називаються механізми (пристрої) для передачі механічної енергії на відстань, як правило, з перетворенням швидкостей та моментів, іноді з перетворенням видів і законів руху.
Залежно від принципу дії передачі діляться на: механічні, електричні, пневматичні, гідравлічні та комбіновані.
В курсі “Технічна механіка” вивчаємо лише механічні передачі, тобто механічні пристрої, найпоширеніші в техніці. В подальшому механічні передачі називатимемо одним словом – передачі.
За принципом дії механічні передачі поділяються на дві ґрупи:
1 – передачі з використанням сил тертя між елементами передачі (фрикційні, пасові). На рис. 3.2. пасова передача 1;
Рис. 3.2. Схема привода з багатоступінчастою
(комбінованою) передачею
2 – передачі зачепленням, які діють в результаті контакту (тиску) між поверхнями елементів контактових деталей (зубців, витків, кулачків). Фрикційні передачі, а також передачі зачепленням можуть бути як з безпосереднім контактом ведучої і веденої ланок передачі, так і за допомогою гнучкої пов’язі – паса, ланцюга (рис. 3.2, поз. 4). Передача ґвинт-мутра перетворює обертальний рух в поступальний.
За характером зміни швидкості передачі поділяються на знижувальні та підвищувальні.
Залежно від розміщення валів у просторі обертовий рух може передаватися паралельними, співвісними, мимобіжними і перетинними валами.
За характером руху валів розрізняють прості передачі, в яких вали обертаються лише навколо своїх вісей, а самі вісі та спряжені з ними деталі залишаються у просторі нерухомими, і планетарні, в яких вісі і спряжені з ними деталі (сателіти) переміщуються в просторі. Різновидністю планетарних передач є хвильові передачі.
За конструктивним оформленням передачі бувають відкритими (не мають спільного корпуса) і закриті ( поміщаються в спільний корпус, який забезпечує герметизацію та постійне змащення передачі).
За кількістю ступенів, тобто окремих передач, взаємно пов’язаних і таких, що одночасно беруть участь в передачі та перетворенні руху, розрізняють одноступінчасті і багатоступінчасті передачі.
Існують передачі, в яких енергія з вхідної на вихідну ланку передається через декілька паралельно розміщених механізмів. Це багатопотокові передачі. До таких передач відносяться також розгалужені передачі – приводи від одного двигуна до декількох виконавчих механізмів. Багатопотоковими є хвильові зубчасті та планетарні передачі, так звані передачі з багатопарним зачепленням. Багатопарне зачеплення – таке, в якому одночасно взаємодіють дві і більше пари зубців. Багатопотокові передачі, завдяки розподілу навантаги між паралельно працюючими механізмами, кінематичними ланцюгами або парами, мають менші габаритні розміри та масу.
3.3. Основні кінематичні та силові співвідношення
В передачах розрізняють дві основні ланки: вхідну (ведучу) та вихідну (ведену). В багатоступінчастих передачах між цими ланками знаходяться проміжні ланки.
Будемо позначати усі параметри передач індексом 1, якщо ці параметри відносяться до вхідної (ведучої) ланки, і 2, – якщо відносяться до вихідної (веденої) ланки. Наприклад, якщо йтиметься про лінійну або кутову швидкість, частоту обертання, потужність або обертовий момент, то відповідно для вхідної ланки: υ1, ω1, n1, P1,T1, а для вихідної: υ2, ω2, n2, P2, T2.
Основні характеристики, які необхідні для проектного розрахунку будь-якої передачі: P2, кВт – потужність на виході; ω2, рад/с – кутова швидкість веденого вала; u – передатне відношення .
Окрім основних розрізняють похідні характеристики, якими часто користуються при розрахунках: =Р2/Р1 – ККД передачі.
Для багатоступінчастої передачі (рис. 3.2), яка складається з декількох окремих послідовно з'єднаних передач (1 – пасової, 2, 3 – двоступінчастої циліндричної, 4 – ланцюгової), загальний ККД визначають залежністю
заг=12…n, (3.1)
де 1, 2,… n – ККД кожної кінематичної пари, а також інших ланок привода, де є втрати потужності (вальниці, муфти).
В даному випадку
заг=123454, (3.2)
де 1 – ККД пасової передачі; 2, 3 – ККД зубчастих передач; 4 – ККД ланцюгової передачі; 5 – ККД вальниць (їх чотири пари, а тому показник степеня 4).
Колова швидкість вхідної або вихідної ланок (м/с)
υ=ωd/2=nd, (3.3)
де d – діаметр котка, шківа, колеса та ін., м.
Колова сила Ft – сила, що викликає обертання тіл або опір обертанню, і направлена за дотичною до траєкторії точки її прикладання. Зв’язок між коловою силою Ft, коловою швидкістю υ та потужністю P, яку передає тіло обертання, визначається залежністю:
P=Ftυ, (3.4)
де P, Вт; Ft, Н; υ, м/с, але P, кВт, якщо Ft, кН, а υ, м/с.
Колова сила Ft передачі пов’язана з обертовим моментом Т, який передається тілом обертання, залежністю
Ft=P/υ=2Т/d, (3.5)
де Р, Вт.
Обертовий момент (Н м)
Т=P/ω=Ftd/2, (3.6)
де Р, Вт; d, m; ω, рад/с.
Передатним відношенням передачі називається відношення кутової швидкості вхідної ланки до кутової швидкості вихідної (веденої) ланки. Якщо передатне відношення визначається в напрямку потоку потужності від вхідної до вихідної ланки, то його позначатимемо u12, яке становить
u12=ω1/ω2=n1/n2, (3.7)
де ω, рад/с; n, с-1.
Якщо передача багатоступінчаста /рис. 3.2/, то її передатне відношення визначається добутком передатних відношень ступенів, тобто
uзаг=u1u2…un . (3.8)