
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні принципи проектування машин та їхніх елементів. Механічний привод
- •Глава 1. Класифікація деталей, критерії
- •1.1. Основні терміни та поняття
- •1.2. Загальна класифікація деталей машин
- •1.3. Роботоздатність та її основні критерії
- •1.4. Розрахунки при проектуванні та конструюванні
- •Глава 2. Машинобудівні матеріали та
- •2.1. Короткі відомості про матеріали
- •2.2. Вибір матеріалу деталі
- •Глава 3. Механічний привод. Механічні передачі
- •3.1. Структура машин та їхній привод (призначення,
- •3.2. Призначення і класифікація механічних передач
- •3.3. Основні кінематичні та силові співвідношення
- •3.4. Основи вибору механічних передач
- •Розділ 2. Зубчасті передачі. Черв’ячні передачі. Редуктори
- •Глава 4. Циліндричні та конічні зубчасті передачі
- •4.1. Загальні відомості, класифікація, геометричні та кінематичні
- •4.2. Види руйнування зубців, критерії їх роботоздатності та
- •4.3. Конічні зубчасті передачі
- •Глава 5. Черв’ячні передачі
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Кінематика, силові співвідношення та причини відмов
- •5.3. Матеріали черв’ячних передач
- •5.4. Основні критерії роботоздатності і розрахунку
- •Глава 6. Редуктори
- •6.1. Загальні відомості та основні параметри редукторів і
- •6.2. Елементи конструкцій редукторів
- •Розділ 3. Вали та осі. Опори валів та осей. З’єднання типу “вал – маточина”. Муфти для з’єднання валів
- •Глава 7. Вали та осі
- •7.1. Загальні відомості. Класифікація. Матеріали
- •7.2. Навантаги на вали і осі та їхні розрахункові моделі
- •7.3. Розрахунки валів та осей
- •Глава 8. Вальниці
- •8.1. Вальниці ковзання. Загальні відомості
- •8.2. Критерії роботоздатності та розрахунок вальниць ковзання
- •8.3. Вальниці котіння. Загальні відомості, класифікація і система
- •8.4. Критерії роботоздатності та підбір вальниць котіння
- •Глава 9. З’єднання типу “вал – маточина”
- •9.1. Шпонкові (плішкові) з’єднання
- •Р ис. 9.2. Конструкції шпонок
- •9.2. Шліцьові (зубчасті) з’єднання
- •9.3. З’єднання деталей гарантованим натягом
- •Глава 10. Муфти
- •10.1. Загальні відомості, призначення та класифікація
- •10.2. Класи некерованих, керованих, самокерованих і
- •Розділ 4. Передачі гвинт – мутра (гайка). Фрикційні передачі та варіатори. Пасові та ланцюгові передачі
- •Глава 11. Передачі гвинт – мутра (гайка)
- •11.1. Загальні відомості та класифікація
- •11.2. Силові співвідношення у гвинтовій парі
- •11.3. Розрахунок різі на міцність
- •11.4. Кінематичний та силовий розрахунки
- •Глава 12. Фрикційні передачі та варіатори
- •12.1. Загальні відомості та класифікація
- •12.2. Основні фактори, які визначають якість фрикційної передачі
- •12.3. Варіатори та їхні основні параметри
- •Глава 13. Пасові передачі
- •13.1. Класифікація та основні характеристики
- •13.2. Механіка пасової передачі
- •13.3. Основи розрахунку пасових передач
- •Глава 14. Ланцюгові передачі
- •14.1. Класифікація та основні характеристики
- •14.2. Геометричні, кінематичні, силові та динамічні параметри
- •14.3. Критерії роботоздатності та розрахунок
- •Розділ 5. З’єднання деталей машин: зварні та різеві
- •Глава 15. З’єднання зварюванням
- •15.1. Загальні відомості, класифікація та області застосування
- •15.2. Розрахунок зварних з’єднань
- •Глава 16. З’єднання різзю
- •16.1. Загальні відомості
- •16.2. Розрахунок на міцність витків різі
- •16.3. Кріпильні деталі та типи з’єднань
- •16.4. Розрахунок на міцність стрижня болта
- •Деталей машин
- •Глава 17. Пружини
- •17.1. Загальні відомості, призначення та класифікація пружин
- •17.2. Матеріали пружин
- •Глава 18. Поняття про оптимальне та
- •18.1. Поняття про оптимальне проектування
- •18.2. Елементи оптимізації при проектуванні приводів машин
- •Список літератури
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •6.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”
- •Енергоощадного факультету та заочного відділу
- •Напряму 6.090600 “Електротехніка”
- •Усіх форм навчання
- •Укладачі: д.М. Коновалюк
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
16.4. Розрахунок на міцність стрижня болта
Стрижень працює лише на розтяг. Різеве з’єднання у цьому випадку є ненапруженим.
Перевірковий розрахунок ненапруженого різевого з’єднання.
Умова міцності на розтяг:
,
(16.5)
де
і
–
відповідно розрахункова і допустима
напруги розтягу в поперечному перерізі
нарізної частини гака (болта, ґвинта);
F – розтягувальна сила; d1
– внутрішній діаметр різі.
Проектний розрахунок. Він зводиться до визначення внутрішнього діаметра різі d1 за умови міцності (16.5):
,
(16.6)
де
– допустима напруга на розтяг;
–
границя плинності матеріалу гака;
=1,5÷3,0
– допустимий коефіцієнт запасу міцності.
РОЗДІЛ 6. ПРУЖИНИ. ОПТИМАЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ
Деталей машин
Глава 17. Пружини
17.1. Загальні відомості, призначення та класифікація пружин
Пружина як пружний елемент – деталь, що призначена для поглинання і віддачі механічної енергії шляхом використання сил пружності її деформованого стану.
Пружини мають широке розповсюдження в сучасних машинах, верстатах, приладах. У конструкціях багатьох механізмів можуть бути десятки і сотні пружин, які виконують відповідальні і складні функції, а саме:
– створюють задані постійні сили – початкового стиску або натягу в передачах тертям, гальмах, фрикційних муфтах, клапанах, запобіжних пристроях, вальницях; зрівноважують сили важкості та інші сили;
– виконують функції двигуна завдяки попередньому акумулюванню енергії шляхом заводу (пружини приладів точної механіки, наприклад, годинників);
– здійснюють силове замикання кінематичних пар, в основному кулачкових, щоб позбутися впливу люфтів (проміжків) на точність переміщень або спростити конструкцію механізмів;
– служать як віброізолятори чи амортизатори в транспортних машинах – автах, вагонах, приладах, опорах машин;
– сприймають енергію ударів (буферні пружини вагонів, артилерійських гарматах і т. ін); завдяки пружним елементам енергія удару поглинається на великих переміщеннях і сила удару відповідно зменшується; буферні та віброізоляційні пружини на відміну від попередніх акумулюють не корисну, а шкідливу для роботи машини енергію;
– служать для вимірювання сил, температур, переміщень, які спричиняють пружні деформації пружин (у вимірювальних приладах).
За видом навантаги розрізняють пружини розтягу, стиску, кручення та згину, а за формою та конструкцією – на ґвинтові та іншої форми.
Найросповсюдженішими є виті циліндричні ґвинтові пружини розтягу і стиску, які виготовляються із дроту круглого перерізу (діаметр дроту умовно до 10 мм). Але коли діаметр заготовки сягає 100 мм і більше, то це вже не дріт, а спеціальний прокат круглого перерізу (пружини-амортизатори ракетних установок).
Пружини розтягу, як правило, навивають без просвітів між витками, а у більшості випадків – з початковим натягом (тиском) між витками, який частово компенсує зовнішню навантагу. Натяг звичайно складає (0,25÷0,3)Fгр, де Fгр – граничне зусилля для пружини, при якому повністю вичерпуються пружні властивості матеріалу.
У конструкціях пружин розтягу передбачені зачіпки – кінцеві відігнуті витки, якими ці пружини сприймають зовнішню навантагу (для пружин діаметром до 4 мм). Витки-зачіпки мають високу концентрацію напруг в місцях відгину і зменшений втомний опір.
Пружини розтягу діаметром більше 4 мм мають часто зачіпки.
Пружини стиску навивають з просвітом між витками, який повинен на 10÷20% перевищувати вісеві пружні переміщення кожного витка при найбільшій зовнішній навантазі.
Для створення опорних площин кінцеві витки пружин стиску підтискуються до сусідніх і їх зішліфовують перпендикулярно осі.
Співвісність пружин зі спряжуваними деталями забезпечується встановленням опорних витків у спеціальні тарілки, у розточки корпуса, рівці. Так само центрують і концентричні пружини.
Якщо пружини довгі, то вони під навантагю втрачають стійкість (роздаються). Тому такі пружини ставлять на спеціальні оправки або в стакани.
Пружини кручення. Конструктивно виті циліндричні пружини кручення аналогічні витим пружинам розтягу і стиску. Щоб уникнути тертя при навантаженні їх навивають з невеликим просвітом (в межах 0,5 мм). Вони мають особливі причіпи (кінці) для передачі пружині закручувального моменту. Ці пружини звичайно встановлюють на оправках.