
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні принципи проектування машин та їхніх елементів. Механічний привод
- •Глава 1. Класифікація деталей, критерії
- •1.1. Основні терміни та поняття
- •1.2. Загальна класифікація деталей машин
- •1.3. Роботоздатність та її основні критерії
- •1.4. Розрахунки при проектуванні та конструюванні
- •Глава 2. Машинобудівні матеріали та
- •2.1. Короткі відомості про матеріали
- •2.2. Вибір матеріалу деталі
- •Глава 3. Механічний привод. Механічні передачі
- •3.1. Структура машин та їхній привод (призначення,
- •3.2. Призначення і класифікація механічних передач
- •3.3. Основні кінематичні та силові співвідношення
- •3.4. Основи вибору механічних передач
- •Розділ 2. Зубчасті передачі. Черв’ячні передачі. Редуктори
- •Глава 4. Циліндричні та конічні зубчасті передачі
- •4.1. Загальні відомості, класифікація, геометричні та кінематичні
- •4.2. Види руйнування зубців, критерії їх роботоздатності та
- •4.3. Конічні зубчасті передачі
- •Глава 5. Черв’ячні передачі
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Кінематика, силові співвідношення та причини відмов
- •5.3. Матеріали черв’ячних передач
- •5.4. Основні критерії роботоздатності і розрахунку
- •Глава 6. Редуктори
- •6.1. Загальні відомості та основні параметри редукторів і
- •6.2. Елементи конструкцій редукторів
- •Розділ 3. Вали та осі. Опори валів та осей. З’єднання типу “вал – маточина”. Муфти для з’єднання валів
- •Глава 7. Вали та осі
- •7.1. Загальні відомості. Класифікація. Матеріали
- •7.2. Навантаги на вали і осі та їхні розрахункові моделі
- •7.3. Розрахунки валів та осей
- •Глава 8. Вальниці
- •8.1. Вальниці ковзання. Загальні відомості
- •8.2. Критерії роботоздатності та розрахунок вальниць ковзання
- •8.3. Вальниці котіння. Загальні відомості, класифікація і система
- •8.4. Критерії роботоздатності та підбір вальниць котіння
- •Глава 9. З’єднання типу “вал – маточина”
- •9.1. Шпонкові (плішкові) з’єднання
- •Р ис. 9.2. Конструкції шпонок
- •9.2. Шліцьові (зубчасті) з’єднання
- •9.3. З’єднання деталей гарантованим натягом
- •Глава 10. Муфти
- •10.1. Загальні відомості, призначення та класифікація
- •10.2. Класи некерованих, керованих, самокерованих і
- •Розділ 4. Передачі гвинт – мутра (гайка). Фрикційні передачі та варіатори. Пасові та ланцюгові передачі
- •Глава 11. Передачі гвинт – мутра (гайка)
- •11.1. Загальні відомості та класифікація
- •11.2. Силові співвідношення у гвинтовій парі
- •11.3. Розрахунок різі на міцність
- •11.4. Кінематичний та силовий розрахунки
- •Глава 12. Фрикційні передачі та варіатори
- •12.1. Загальні відомості та класифікація
- •12.2. Основні фактори, які визначають якість фрикційної передачі
- •12.3. Варіатори та їхні основні параметри
- •Глава 13. Пасові передачі
- •13.1. Класифікація та основні характеристики
- •13.2. Механіка пасової передачі
- •13.3. Основи розрахунку пасових передач
- •Глава 14. Ланцюгові передачі
- •14.1. Класифікація та основні характеристики
- •14.2. Геометричні, кінематичні, силові та динамічні параметри
- •14.3. Критерії роботоздатності та розрахунок
- •Розділ 5. З’єднання деталей машин: зварні та різеві
- •Глава 15. З’єднання зварюванням
- •15.1. Загальні відомості, класифікація та області застосування
- •15.2. Розрахунок зварних з’єднань
- •Глава 16. З’єднання різзю
- •16.1. Загальні відомості
- •16.2. Розрахунок на міцність витків різі
- •16.3. Кріпильні деталі та типи з’єднань
- •16.4. Розрахунок на міцність стрижня болта
- •Деталей машин
- •Глава 17. Пружини
- •17.1. Загальні відомості, призначення та класифікація пружин
- •17.2. Матеріали пружин
- •Глава 18. Поняття про оптимальне та
- •18.1. Поняття про оптимальне проектування
- •18.2. Елементи оптимізації при проектуванні приводів машин
- •Список літератури
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •6.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”
- •Енергоощадного факультету та заочного відділу
- •Напряму 6.090600 “Електротехніка”
- •Усіх форм навчання
- •Укладачі: д.М. Коновалюк
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
15.2. Розрахунок зварних з’єднань
Критерієм роботоздатності зварних з’єднань є міцність, а загальною засадою проектування їх є умова рівноміцності шва і з’єднуваних деталей. За цією умовою залежно від розмірів та взаємного розміщення зварних елементів приймають розміри швів даного з’єднання.
Оскільки на практиці найчастіше розміри зварних швів та їхні типи визначаються залежно від форми та конструкції з’єднуваних деталей, то розрахунок цих з’єднань в основному виконують як перевірковий. Викладаючи методи розрахунку зварних з’єднань, зроблено припущення, що якість виконання швів задовольняє відповідні технічні норми
Розрахунок з’єднань впритик. Перевірковий розрахунок міцності зварних з’єднань із прямими та скісним швами:
на розтяг:
;
(15.1)
на стиск:
;
(15.2)
де
–
напруга розтягу у шві;
– шві; F – сила навантаги у з’єднанні;
,
b – товщина та ширина з’єднуваних
деталей відповідно;
–
допустимі напруги відповідно розтягу
та стиску зварних з’єднань.
а б
в г
Рис. 15.6. Види кутових швів по відношенню до напрямку дії сили F
а б
в
ґ
Рис. 15.7. З’єднання контактним зварюванням:
а, б – розміщення точок; в – однозрізні точки;
г – двозрізні точки; ґ – швове (при ≤ 3 мм)
Якщо
конструкція піддається дії змінних
напруг, то допустимі напруги для
основного металу множать на коефіцієнт
≤ 1, тобто
.
Рис. 15.8. Просторове розміщення зварних швів.
У конструкціях із маловуглецевих сталей:
.
(15.3)
Якщо конструкція зі сталі Ст5, то
,
(15.4)
де
–
ефективний коефіцієнт концентрації
напруг;
або
,
де
–
мінімальні та
– максимальні напруги, характеристики
циклів змінних напруг у зварних
з’єднаннях.
Верхні знаки у знаменнику формули (15.3) беруть для дотичних та нормальних напруг, якщо найбільшими за абсолютним значенням є напруги розтягу, а нижні – якщо напруги стиску. Якщо ж абсолютні значення нормальних напруг рівні, то можна брати або верхні або нижні знаки.
У разі одержання значень
за формулами (15.3) чи (15.4) у розрахунках
беруть
.
Таке може бути тоді, коли r
> 0, а це означає, що для даного циклу
напруг вирішального значеня набуває
статична міцність, а не втома.
Практика експлуатації зварних з’єднань показує, що руйнування зварних з’єднань впритик за умови якісного виконання швів відбувається не по шву, а по перерізу з’єднуваних деталей в зоні термічного впливу, де в результаті нагрівання при зварюванні змінюються механічні властивості металу.
Розрахунок напусткових з’єднань. В цих з’єднаннях кутові (валикові) шви навантажені вісевими силами (рис. 15.6). Кутові фланґові (рис. 15.6, а) або лобові (мал. 15.6 б) шви розраховують на зріз за найменшим перерізом (найменшою площиною зрізу), який співпадає з бісектрисою прямого кута. Розрахункова висота шва h=а∙cos45O ≈ 0,7∙a (рис. 15.3, а, в).
Умови міцності:
фланґових швів (рис. 15.6, а)
;
(15.5)
лобових (рис. 15.6, б)
;
(15.6)
комбінованих (рис. 15.6, в)
;
(15.7)
де
– розрахункова напруга зрізу у зварному
шві; F
– сила, яка навантажує з’єднання; а
– катет кутового шва; lф,
b
–
довжина флангового і лобового швів;
–
допустима напруга зрізу.