
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні принципи проектування машин та їхніх елементів. Механічний привод
- •Глава 1. Класифікація деталей, критерії
- •1.1. Основні терміни та поняття
- •1.2. Загальна класифікація деталей машин
- •1.3. Роботоздатність та її основні критерії
- •1.4. Розрахунки при проектуванні та конструюванні
- •Глава 2. Машинобудівні матеріали та
- •2.1. Короткі відомості про матеріали
- •2.2. Вибір матеріалу деталі
- •Глава 3. Механічний привод. Механічні передачі
- •3.1. Структура машин та їхній привод (призначення,
- •3.2. Призначення і класифікація механічних передач
- •3.3. Основні кінематичні та силові співвідношення
- •3.4. Основи вибору механічних передач
- •Розділ 2. Зубчасті передачі. Черв’ячні передачі. Редуктори
- •Глава 4. Циліндричні та конічні зубчасті передачі
- •4.1. Загальні відомості, класифікація, геометричні та кінематичні
- •4.2. Види руйнування зубців, критерії їх роботоздатності та
- •4.3. Конічні зубчасті передачі
- •Глава 5. Черв’ячні передачі
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Кінематика, силові співвідношення та причини відмов
- •5.3. Матеріали черв’ячних передач
- •5.4. Основні критерії роботоздатності і розрахунку
- •Глава 6. Редуктори
- •6.1. Загальні відомості та основні параметри редукторів і
- •6.2. Елементи конструкцій редукторів
- •Розділ 3. Вали та осі. Опори валів та осей. З’єднання типу “вал – маточина”. Муфти для з’єднання валів
- •Глава 7. Вали та осі
- •7.1. Загальні відомості. Класифікація. Матеріали
- •7.2. Навантаги на вали і осі та їхні розрахункові моделі
- •7.3. Розрахунки валів та осей
- •Глава 8. Вальниці
- •8.1. Вальниці ковзання. Загальні відомості
- •8.2. Критерії роботоздатності та розрахунок вальниць ковзання
- •8.3. Вальниці котіння. Загальні відомості, класифікація і система
- •8.4. Критерії роботоздатності та підбір вальниць котіння
- •Глава 9. З’єднання типу “вал – маточина”
- •9.1. Шпонкові (плішкові) з’єднання
- •Р ис. 9.2. Конструкції шпонок
- •9.2. Шліцьові (зубчасті) з’єднання
- •9.3. З’єднання деталей гарантованим натягом
- •Глава 10. Муфти
- •10.1. Загальні відомості, призначення та класифікація
- •10.2. Класи некерованих, керованих, самокерованих і
- •Розділ 4. Передачі гвинт – мутра (гайка). Фрикційні передачі та варіатори. Пасові та ланцюгові передачі
- •Глава 11. Передачі гвинт – мутра (гайка)
- •11.1. Загальні відомості та класифікація
- •11.2. Силові співвідношення у гвинтовій парі
- •11.3. Розрахунок різі на міцність
- •11.4. Кінематичний та силовий розрахунки
- •Глава 12. Фрикційні передачі та варіатори
- •12.1. Загальні відомості та класифікація
- •12.2. Основні фактори, які визначають якість фрикційної передачі
- •12.3. Варіатори та їхні основні параметри
- •Глава 13. Пасові передачі
- •13.1. Класифікація та основні характеристики
- •13.2. Механіка пасової передачі
- •13.3. Основи розрахунку пасових передач
- •Глава 14. Ланцюгові передачі
- •14.1. Класифікація та основні характеристики
- •14.2. Геометричні, кінематичні, силові та динамічні параметри
- •14.3. Критерії роботоздатності та розрахунок
- •Розділ 5. З’єднання деталей машин: зварні та різеві
- •Глава 15. З’єднання зварюванням
- •15.1. Загальні відомості, класифікація та області застосування
- •15.2. Розрахунок зварних з’єднань
- •Глава 16. З’єднання різзю
- •16.1. Загальні відомості
- •16.2. Розрахунок на міцність витків різі
- •16.3. Кріпильні деталі та типи з’єднань
- •16.4. Розрахунок на міцність стрижня болта
- •Деталей машин
- •Глава 17. Пружини
- •17.1. Загальні відомості, призначення та класифікація пружин
- •17.2. Матеріали пружин
- •Глава 18. Поняття про оптимальне та
- •18.1. Поняття про оптимальне проектування
- •18.2. Елементи оптимізації при проектуванні приводів машин
- •Список літератури
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •6.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”
- •Енергоощадного факультету та заочного відділу
- •Напряму 6.090600 “Електротехніка”
- •Усіх форм навчання
- •Укладачі: д.М. Коновалюк
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
14.2. Геометричні, кінематичні, силові та динамічні параметри
Відстань між вісями зірочок. Мінімальну міжвісеву відстань ланцюгової передачі визначають за умови, що кут обхвату ланцюгом малої зірочки повинен бути не менше 1200, тобто щоб кут нахилу кожної вітки до вісі передачі був меншим 300. Практика експлуатації ланцюгових передач свідчить, що при:
u≤3 αmin=0,5(dα +dα )+(30...50), мм;
(14.6)
u3
αmin=(dα
+dα
)(9+u)/20,мм.
Тут dα , dα - діаметри обводів вершин зубців ведучої та веденої зірочок відповідно.
Оптимальна міжвісева відстань ланцюгової передачі
α=(30...50)Р (14.7)
Не рекомендують брати α>80Р.
Потрібна кількість ланок ланцюга. Кількість ланок zл ланцюга визначають за попередньо вибраною міжвісевою відстанню α, кроком ланцюга Р та кількістю зубців зірочок z1 і z2:
zл=2α/Р+0,5(z2+z1)+(Р/α)(z2-z1)2/(2)2. (14.8)
Формула (14.8) є наближеною. Значення zл округлюють до найближчого парного числа.
Щоб забезпечити величину провисання ланцюга, значення α рекомендується зменшити на величину (0,0020,004)α.
Довжина ланцюга. Кількість ланок zл ланцюга та його крок Р визначають довжину ланцюга:
l=Рzл. (14.9)
Крок ланцюга. Крок ланцюга Р є основним параметром ланцюгової передачі. Ланцюги з великим кроком мають більшу тримкість, але допускають значно менші кутові швидкості меншої зірочки, спричиняють збільшення нерівномірності руху, динамічних навантаг та шуму ланцюгової передачі. Тому доцільно вибирати ланцюг із мінімально допустимим для заданої навантаги кроком. При конструюванні та розрахунку ланцюгової передачі можна зменшити крок роликових ланцюгів, використавши багаторядні ланцюги. У проектному розрахунку ланцюгової передачі орієнтовне значення кроку Р, мм однорядного роликового ланцюга можна визначити залежністю
Р=13
,
(14.10)
де Т1 – обертовий момент на валі ведучої зірочки, Нм; z1 - число зубців ведучої ланки.
У більшості випадків α/80≤Р≤α /25.
Кількість зубців зірочок. Мінімальна кількість зубців зірочок обмежується спрацюванням шарнірів, динамічними навантагами та шумом передачі. Чим менша кількість зубців зірочки, тим більше спрацювання, оскільки кут повороту ланки при набіганні ланцюга на зірочку і при збіганні з неї становить 3600/z. При великому z навіть невелике збільшення кроку ланцюга спричиняє значне зміщення ланцюга на профілях зубців. Це зміщення обмежує максимальну кількість зубців зірочок, яку беруть 100120 для роликових ланцюгів і 120140 - для зубчастих.
Переважно вибирають непарну кількість зубців зірочок, що у поєднанні з парною кількістю ланок ланцюга сприяє рівномірному спрацюванню зубців.
Потужність. Потужності, для передачі яких використовують ланцюгові передачі, змінюються в діапазоні від долей до сотень кіловат, в загальному машинобудуванні у більшості випадків до 100 кВт.
Швидкості обертання зірочок. Швидкість зірочок обмежується інтенсивністю спрацювання ланцюга, силою удару шарнірів об зубці зірочок, а також шумом передачі. У більшості випадків швидкість ланцюга не повинна бути більшою 15 м/с, інколи при малих кроках ланцюга, великій кількості зубців та доброму змащуванні допускається швидкість ланцюга 3035 м/с. Середню швидкість визначають за формулою
ν=Рω1z1/(2), (14.11)
де Р - крок ланцюга; ω1 - кутова швидкість ведучої зірочки, рад/с; z1 - кількість зубців цієї зірочки.
Передатне відношення. Визначається за умови рівності середньої швидкості ланцюга на ведучій та веденій зірочках:
Рω1z1/(2)=Рω2z2/(2), (14.12)
або
z1n1Р=z2n2Р,
звідки передатне відношення ланцогової передачі:
u=ω1/ω2=z2/z1=n1/n2, (14.13)
де n1, n2 - частоти обертання ведучої та веденої зірочок; z1, z2 - числа зубців ведучої та веденої зірочок.
Передатне відношення обмежується габаритними розмірами передачі, кутом обхвату меншої зірочки та кількостями зубців зірочок.
Оптимально беруть u≤4.
Удар шарніра об зуб. Дотикання шарніра до зубця супроводжується ударом. Ефект удару можна оцінити втратою кінетичної енергії
Ек=0,5mν2, (14.14)
де m - маса ланцюга, яка бере участь в ударі, кг; ν - швидкість удару, м/с2; Р - крок ланцюга, мм; q - маса 1м довжини ланцюга, кг/м; m=qР.
Зусилля у вітках ланцюгової передачі. Різниця між силами натягу ведучої F1 і веденої F2 віток визначає корисну навантагу ланцюга
Ft=F1-F2=2T1/d1, (14.15)
де Т1 - обертовий момент на валі ведучої зірочки з ділильним діаметром d1.
Сила натягу веденої вітки ланцюга дорівнює більшому значенню від натягу Fg,, H, спричиненого власною вагою вітки, та від натягу Fν, H, спричиненого відцентровою силою:
Fg=Kfαgq; (14.16)
Fν=gν2 , (14.17)
де Кf - коефіцієнт провисання ланцюга, який залежить від стрілки провисання f веденої вітки та кута наxилу передачі до горизонту: якщо f= 0,02α, то для горизонтальної передачі Kf=6; Kf=4 під кутом нахилу до горизонту до 400; Кf=2 під кутом нахилу до горизонту, більшим від 400; Kf=1, для вертикальної передачі; α - міжвісева відстань передачі, м; q - маса 1м ланцюга, кг/м; g - прискорення вільного падіння, м/с2; ν - швидкість ланцюга, м/с.
Сила, що передається на вали ланцюгової передачі, може становити
FR=1,15Ft. (14.18)