
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні принципи проектування машин та їхніх елементів. Механічний привод
- •Глава 1. Класифікація деталей, критерії
- •1.1. Основні терміни та поняття
- •1.2. Загальна класифікація деталей машин
- •1.3. Роботоздатність та її основні критерії
- •1.4. Розрахунки при проектуванні та конструюванні
- •Глава 2. Машинобудівні матеріали та
- •2.1. Короткі відомості про матеріали
- •2.2. Вибір матеріалу деталі
- •Глава 3. Механічний привод. Механічні передачі
- •3.1. Структура машин та їхній привод (призначення,
- •3.2. Призначення і класифікація механічних передач
- •3.3. Основні кінематичні та силові співвідношення
- •3.4. Основи вибору механічних передач
- •Розділ 2. Зубчасті передачі. Черв’ячні передачі. Редуктори
- •Глава 4. Циліндричні та конічні зубчасті передачі
- •4.1. Загальні відомості, класифікація, геометричні та кінематичні
- •4.2. Види руйнування зубців, критерії їх роботоздатності та
- •4.3. Конічні зубчасті передачі
- •Глава 5. Черв’ячні передачі
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Кінематика, силові співвідношення та причини відмов
- •5.3. Матеріали черв’ячних передач
- •5.4. Основні критерії роботоздатності і розрахунку
- •Глава 6. Редуктори
- •6.1. Загальні відомості та основні параметри редукторів і
- •6.2. Елементи конструкцій редукторів
- •Розділ 3. Вали та осі. Опори валів та осей. З’єднання типу “вал – маточина”. Муфти для з’єднання валів
- •Глава 7. Вали та осі
- •7.1. Загальні відомості. Класифікація. Матеріали
- •7.2. Навантаги на вали і осі та їхні розрахункові моделі
- •7.3. Розрахунки валів та осей
- •Глава 8. Вальниці
- •8.1. Вальниці ковзання. Загальні відомості
- •8.2. Критерії роботоздатності та розрахунок вальниць ковзання
- •8.3. Вальниці котіння. Загальні відомості, класифікація і система
- •8.4. Критерії роботоздатності та підбір вальниць котіння
- •Глава 9. З’єднання типу “вал – маточина”
- •9.1. Шпонкові (плішкові) з’єднання
- •Р ис. 9.2. Конструкції шпонок
- •9.2. Шліцьові (зубчасті) з’єднання
- •9.3. З’єднання деталей гарантованим натягом
- •Глава 10. Муфти
- •10.1. Загальні відомості, призначення та класифікація
- •10.2. Класи некерованих, керованих, самокерованих і
- •Розділ 4. Передачі гвинт – мутра (гайка). Фрикційні передачі та варіатори. Пасові та ланцюгові передачі
- •Глава 11. Передачі гвинт – мутра (гайка)
- •11.1. Загальні відомості та класифікація
- •11.2. Силові співвідношення у гвинтовій парі
- •11.3. Розрахунок різі на міцність
- •11.4. Кінематичний та силовий розрахунки
- •Глава 12. Фрикційні передачі та варіатори
- •12.1. Загальні відомості та класифікація
- •12.2. Основні фактори, які визначають якість фрикційної передачі
- •12.3. Варіатори та їхні основні параметри
- •Глава 13. Пасові передачі
- •13.1. Класифікація та основні характеристики
- •13.2. Механіка пасової передачі
- •13.3. Основи розрахунку пасових передач
- •Глава 14. Ланцюгові передачі
- •14.1. Класифікація та основні характеристики
- •14.2. Геометричні, кінематичні, силові та динамічні параметри
- •14.3. Критерії роботоздатності та розрахунок
- •Розділ 5. З’єднання деталей машин: зварні та різеві
- •Глава 15. З’єднання зварюванням
- •15.1. Загальні відомості, класифікація та області застосування
- •15.2. Розрахунок зварних з’єднань
- •Глава 16. З’єднання різзю
- •16.1. Загальні відомості
- •16.2. Розрахунок на міцність витків різі
- •16.3. Кріпильні деталі та типи з’єднань
- •16.4. Розрахунок на міцність стрижня болта
- •Деталей машин
- •Глава 17. Пружини
- •17.1. Загальні відомості, призначення та класифікація пружин
- •17.2. Матеріали пружин
- •Глава 18. Поняття про оптимальне та
- •18.1. Поняття про оптимальне проектування
- •18.2. Елементи оптимізації при проектуванні приводів машин
- •Список літератури
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •6.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”
- •Енергоощадного факультету та заочного відділу
- •Напряму 6.090600 “Електротехніка”
- •Усіх форм навчання
- •Укладачі: д.М. Коновалюк
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
13.3. Основи розрахунку пасових передач
Найчастіше пасові передачі виходять з ладу через втомне пошкодження паса.
Для матеріалів пасів справедливе відоме рівняння кривої втоми:
σ
N=σ
N0,
(13.17)
де σmax - максимальна напруга у пасі при роботі передачі; N - загальне число циклів зміни напруг до руйнування паса; σN - границя витривалості паса при базі випробувань N0=107; m - показник степеня кривої втоми паса.
Якщо назначити строк служби паса Lh, год. та припустити, що за один пробіг паса число циклів напруг n /n - число шківів у передачі/, то загальне число циклів зміни напруг до руйнування паса
N=3600inLhυ, (13.18)
де υ - коефіцієнт, що враховує різну міру впливу напруг згину в пасі на меншому та більшому шківах;
υ=1 при u=1; υ=0,8 при u=1,5;
υ=0,6 при u=2; υ=0,5 при u=3;
i - число пробігів паса.
Строк служби паса
Lh=107(σN/σmax)m/(3600inυ). (13.19)
Залежність (13.19) є наближеною, але вона дозволяє зробити порівняльну оцінку довговічності пасів різних варіантів пасових передач та проаналізувати вплив окремих складників на довговічність пасів.
Пас працює за змінних напруг, до того ж один цикл напруг відповідає певному пробігу паса. Посередня оцінка довговічності паса може бути зроблена за умовою обмеження числа пробігів паса і в одиницю часу, с-1.
і=ν/l≤iadm , (13.20)
де ν - швидкість паcа, l - довжина паса.
Допустиме число пробігів паcа рекомендують брати:
iadm=56 с-1 для плоских ґумотканинних пасів;
iadm=1215 с-1 для клинових пасів.
Якщо умова (13.20) виконується, то вважають довговічність паса у конкретній передачі задовільною. Крім швидкості та міжвісевої відстані /довжини паса/ на довговічність пасів значно впливають напруги від попередньої навантаги, тому для забезпечення високої довговічності та роботоздатності передачі необхідно контролювати σ0 і застосувати автоматичні засоби натягу.
Значний вплив на довговічність паса спричиняє діаметр меншого шківа, від якого залежать напруги згину у пасі. При зменшенні діаметра шківа завдяки збільшенню внутрішніх втрат температура паса різко зростає, що сприяє зниженню довговічності. Отже, необхідно намагатись використовувати у конструкціях шківи більших діаметрів. Мінімально допустимі діаметри шківів обмежені.
Розрахунок на тягову здатність клинопасових передач. Ці передачі можна застосовувати при порівняно малих міжвісевих відстанях та великих передатних відношеннях, тобто у випадку малих значень кутів обхвату шківів.
Розрахунок клинопасових передач (із пасами нормального перерізу чи з вузькими або поліклиновими пасами) на тягову здатність ґрунтується на використанні виразу
Ft
=2F00,
(13.21)
де Ft0 - оптимальна корисна навантага при певному попередньому натягу віток F0; 0 - критичний коефіцієнт натягу.
Якщо помножити ліву та праву частини цього виразу на швидкість паса, то дістанемо відповідні потужности. Тому розрахунок клинопасових передач виконують за допустимою потужністю Рadm для одного клинового паса або одного поліклинового паса
Рadm=Р0CClCpCz , (13.22)
де Р0 - допустима потужність для одного клинового паса певного перерізу у дослідних умовах. Значення Р0 залежно від швидкості паса ν та діаметра меншого шківа d1 наведені у довідниках; C - коефіцієнт кута обхвату, який вибирають за такою залежністю:
0… 70 90 110 130 150 180
C… 0,56 0,68 0,73 0,88 0,92 1;
Cp - коефіцієнт, що враховує режим роботи передачі.
Для однозмінної роботи передачі
коефіцієнт Ср1 має такі значення:
Ср
=1
- при спокійній навантазі;
Ср =0,90,8 - при незначних коливаннях навантаги;
Ср =0,80,7 - при значних коливаннях навантаги;
Ср =0,70,6 - при ударній та різнозмінній навантазі.
Для дво- та тризмінної роботи коефіцієнти
режиму відповідно будуть: Сp
=0,87Cp
,
Cp
=0,72Cp
.
Cl=
- коефіцієнт фактичної довжини паса,
де l та l0 - відповідно розрахункова та умовна довжини паса.
l/l0… 0,3 0,5 0,8 1,0 1,4 1,6 2,0
Cl... 0,79 0,86 0,95 1,0 1,07 1,1 1,15
Cz - коефіцієнт кількості z пасів, що працюють паралельно в одній передачі:
при z= 23, Cz=0,95;
при z= 46 Сz=0,9;
при z >6 Cz=0,85.
За знайденою допустимою потужністю для одного клинового паса можна визначити потрібне число z клинових пасів /або число клинів поліклинового паса/, що працюють в одній пасовій передачі:
z=Р1/Рadm, (13.23)
де Р1 - потужність, на передавання якої розраховується передача.
Для клинопасових передач рекомендують z≤8 через відхилення пасів у довжині та нерівномірність навантаги. При ретельному доборі пасів за довжиною можна брати z=1012.
Силу попереднього натягу віток комплекту клинових пасів визначають за формулою
F0=0,85Р1Cl/(νCCp), (13.24)
де ν - швидкість паса.