1.2. Загальна класифікація деталей машин

Ґрупа з'єднань. Деталі як складові елементи машин певним чином з'єднуються між собою, утворюючи рухоме або нерухоме з'єднання. До рухомих зв'язків відносяться вальниці, зачеплення, шарніри та ін., до нерухомих – різеві, зварні, шпонкові, профільні та ін. Кінематична схема машини чи механізму обумовлює рухомість зв'язків. А нерухомі зв'язки обумовлені доцільністю розчленування машини на елементи, щоб спростити виробництво, полегшити складання, ремонт, транспортування і т. ін. В техніці терміном "з'єднання" переважно називають нерухомі з'єднання.

Розрізняють рознімні та нерознімні з'єднання.

Рознімні з'єднання дозволяють роз'єднувати деталі машин без пошкодження. Це різеві, штифтові, клемові, шпонкові, шліцеві (зубчасті) та профільні з'єднання.

Нерознімні з'єднання не допускають роз'єднування без пошкодження. Їх застосування обумовлено в основному технологічними та економічними показниками, До них відносяться нютові (заклепкові), зварні та з'єднання з натягом (пресові), хоч останні відносяться до групи нерознімних умовно, оскільки дозволяють розбирання і повторне складання, проте із застосуванням значних зусиль та частковим пошкодженням спряжених поверхонь з'єднуваних деталей.

Ґрупа передатних механізмів. Відомо, що машини складаються з рушійних, передатних та виконавчих механізмів. Проте найбільш загальними для усіх машин є передатні механізми, на відміну від рушійних та виконавчих, які мають багато специфічних деталей.

Передача механічної енергії найзручніше здійснюється обертовим рухом, який може бути неперервним та мати велику швидкість обертання. Для передачі енергії за допомогою обертового руху в основному застосовують передачі, вали і муфти. Механічні передачі обертового руху називають ще просто передачами. Отже передачі – механізми, призначені передавати енергію з одного вала на інший, при тому, як правило, зі зміною, тобто зменшенням кутових швидкостей або їх збільшенням і відповідною зміною сил та обертальних моментів. В деяких механізмах передачі застосовують для перетворення виду або закону руху. Передачі обертового руху поділяються на передачі з безпосереднім контактом тіл обертання і передачі з гнучкою пов'яззю, в яких тіла обертання зв'язані між собою гнучкою ланкою /елементом/. До перших відносяться фрикційні, зубчасті та черв'ячні, а до других –пасові і ланцюгові. В залежності від способу передачі руху від ведучої ланки до веденої, розрізняють передачі тертям і передачі зачепленням. Перші – передачі пасові та фрикційні, другі – зубчасті, черв'ячні і ланцюгові. Передача ґвинт-гайка відносяться до тих, які перетворюють вид або закон руху, в даному разі перетворює обертовий рух в поступальний.

За конструктивним оформленням передачі можуть бути відкритими, бо не мають спільного корпуса, і закритими, тобто розміщені в спільному корпусі, який забезпечує герметичність та постійне змащення передачі.

Залежно від кількості окремих передач, які взаємно пов'язані в перетворенні руху, як одна передача, розрізняють передачі одноступінчасті та багатоступінчасті однорідної та неоднорідної структур. Наприклад, передача зубчаста закрита одноступінчаста, або передача зубчаста закрита дво-, три-, чотири- та п'ятиступінчаста.

Ґрупа елементів обслуговування передач. Обертові деталі передач (зубчасті колеса, шківи, зірочки) встановлюються на валах, а ходові колеса та ін. – на осях. Вали призначені для передачі обертальних моментів від одного до іншого, а також для підтримання вказаних деталей; вісі ж лише підтримують обертові деталі без передачі корисних обертальних моментів.

Вали з'єднують муфтами. Муфти є постійними, що не допускають роз'єднання валів під час роботи машин, і зчіпні, які допускають зчеплення і розчеплення валів.

Вісі та вали обертаються у вальницях. Останні є двох видів – ковзання і котіння.

Ґрупа пружних елементів. Це пружини і ресори, які застосовуються для захисту від вібрацій та ударів (особливо поширені у транспортних машинах); для акумулювання енергії (пружини в годинниках та інших механізмах); для здійснення зворотного ходу в кулачкових га інших механізмах; для створення натягу і т. ін.

Ґрупа масомістких деталей: маховики, маятники, баби, тягарі, шаботи, які забезпечують рівномірність руху, зрівноважують деталі машин, нагромаджують енергію для збільшення сили удару або сприйняття її.

Ґрупа деталей і вузлів для захисту машин від забруднення і для змащення.

Ґрупа спеціальних деталей певних класів машин: енергетичних (циліндри, поршні, клапани, лопатки, диски турбін, ротори і статори електричних машин); транспортих (колеса, гусениці, рейки, ґвинти водяні та повітряні, ґайки, та ін.).