
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні принципи проектування машин та їхніх елементів. Механічний привод
- •Глава 1. Класифікація деталей, критерії
- •1.1. Основні терміни та поняття
- •1.2. Загальна класифікація деталей машин
- •1.3. Роботоздатність та її основні критерії
- •1.4. Розрахунки при проектуванні та конструюванні
- •Глава 2. Машинобудівні матеріали та
- •2.1. Короткі відомості про матеріали
- •2.2. Вибір матеріалу деталі
- •Глава 3. Механічний привод. Механічні передачі
- •3.1. Структура машин та їхній привод (призначення,
- •3.2. Призначення і класифікація механічних передач
- •3.3. Основні кінематичні та силові співвідношення
- •3.4. Основи вибору механічних передач
- •Розділ 2. Зубчасті передачі. Черв’ячні передачі. Редуктори
- •Глава 4. Циліндричні та конічні зубчасті передачі
- •4.1. Загальні відомості, класифікація, геометричні та кінематичні
- •4.2. Види руйнування зубців, критерії їх роботоздатності та
- •4.3. Конічні зубчасті передачі
- •Глава 5. Черв’ячні передачі
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Кінематика, силові співвідношення та причини відмов
- •5.3. Матеріали черв’ячних передач
- •5.4. Основні критерії роботоздатності і розрахунку
- •Глава 6. Редуктори
- •6.1. Загальні відомості та основні параметри редукторів і
- •6.2. Елементи конструкцій редукторів
- •Розділ 3. Вали та осі. Опори валів та осей. З’єднання типу “вал – маточина”. Муфти для з’єднання валів
- •Глава 7. Вали та осі
- •7.1. Загальні відомості. Класифікація. Матеріали
- •7.2. Навантаги на вали і осі та їхні розрахункові моделі
- •7.3. Розрахунки валів та осей
- •Глава 8. Вальниці
- •8.1. Вальниці ковзання. Загальні відомості
- •8.2. Критерії роботоздатності та розрахунок вальниць ковзання
- •8.3. Вальниці котіння. Загальні відомості, класифікація і система
- •8.4. Критерії роботоздатності та підбір вальниць котіння
- •Глава 9. З’єднання типу “вал – маточина”
- •9.1. Шпонкові (плішкові) з’єднання
- •Р ис. 9.2. Конструкції шпонок
- •9.2. Шліцьові (зубчасті) з’єднання
- •9.3. З’єднання деталей гарантованим натягом
- •Глава 10. Муфти
- •10.1. Загальні відомості, призначення та класифікація
- •10.2. Класи некерованих, керованих, самокерованих і
- •Розділ 4. Передачі гвинт – мутра (гайка). Фрикційні передачі та варіатори. Пасові та ланцюгові передачі
- •Глава 11. Передачі гвинт – мутра (гайка)
- •11.1. Загальні відомості та класифікація
- •11.2. Силові співвідношення у гвинтовій парі
- •11.3. Розрахунок різі на міцність
- •11.4. Кінематичний та силовий розрахунки
- •Глава 12. Фрикційні передачі та варіатори
- •12.1. Загальні відомості та класифікація
- •12.2. Основні фактори, які визначають якість фрикційної передачі
- •12.3. Варіатори та їхні основні параметри
- •Глава 13. Пасові передачі
- •13.1. Класифікація та основні характеристики
- •13.2. Механіка пасової передачі
- •13.3. Основи розрахунку пасових передач
- •Глава 14. Ланцюгові передачі
- •14.1. Класифікація та основні характеристики
- •14.2. Геометричні, кінематичні, силові та динамічні параметри
- •14.3. Критерії роботоздатності та розрахунок
- •Розділ 5. З’єднання деталей машин: зварні та різеві
- •Глава 15. З’єднання зварюванням
- •15.1. Загальні відомості, класифікація та області застосування
- •15.2. Розрахунок зварних з’єднань
- •Глава 16. З’єднання різзю
- •16.1. Загальні відомості
- •16.2. Розрахунок на міцність витків різі
- •16.3. Кріпильні деталі та типи з’єднань
- •16.4. Розрахунок на міцність стрижня болта
- •Деталей машин
- •Глава 17. Пружини
- •17.1. Загальні відомості, призначення та класифікація пружин
- •17.2. Матеріали пружин
- •Глава 18. Поняття про оптимальне та
- •18.1. Поняття про оптимальне проектування
- •18.2. Елементи оптимізації при проектуванні приводів машин
- •Список літератури
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •6.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”
- •Енергоощадного факультету та заочного відділу
- •Напряму 6.090600 “Електротехніка”
- •Усіх форм навчання
- •Укладачі: д.М. Коновалюк
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
Глава 8. Вальниці
8.1. Вальниці ковзання. Загальні відомості
Опори осей та валів, що обертаються, називаються вальницями. Вони сприймають радіальні, осьові та радіально-осьові навантаги, що прикладені до валів та осей, і передають їх на раму, корпус або станину машини.
При цьому вал повинен фіксуватися у осьовому напрямку і обертатися навколо заданої геометричної осі. Втрати на тертя у вальницях повинні бути мінімальними, щоб уникнути зниження ККД механізму. Від якості вальниць в значній мірі залежить робото-здатність і довговічність машини.
Залежно від виду тертя розрізняють вальниці ковзання, в яких опорна поверхня осі або вала ковзає по робочій поверхні вальниці, і вальниці котіння, в яких використовується тертя котіння завдяки встановленості котіння у вигляді кульок або роликів між опорними поверхнями осі чи вала і вальниці.
За напрямком дії навантаги, яку сприймають вальниці, останні поділяють на радіальні, що сприймають радіальні навантаги; упорні, які сприймають від вала тільки осьові навантаги; радіально-упорні, що одночасно сприймають радіальні та осьові навантаги. Упорні вальниці ковзання називають підп’ятниками.
Загальні відомості та умови роботи. Вальниця ковзання є парою обертання і складається із опорного відрізка вала (цапфи) та відповідної вальниці, в якій ковзає цапфа.
На рис. 8.1 приведена конструктивно
найпростіша вальниця ковзання, основним
елементом якої є вкладка 2.
Як опори валів і осей, які обертаються, вальниці ковзання використовуються в конструкціях, де застосування вальниць котіння затруднене або недопустиме через конструктивні міркування (змінні та ударні навантаги, або необхідність їх установки на шийках валів та ін.), експлуатаційні (швидкохідні чи тихохідні вали, аґресивне середовище і т. ін.), а також через відсутність стандартних вальниць (мініатюрні або надґабаритні вали діаметром понад 1 м і т. ін.).
Проте цим вальницям властиві певні недоліки. Так, важконавантажені вальниці, які працюють при високих частотах обертання, вимагають примусової подачі під тиском мастила (оливи, води та ін.) для підтримання режиму рідинного тертя і відводу теплоти, яка виділяється. Вальниці зі звичайними мастилами можуть працювати безпечно до температур не вище 150ºС. При роботі в умовах знижених температур виникає проблема високого пускового моменту через загустіння мастила.
Завдяки безшумності і вказаним вище перевагам, рівно ж і через конструктивні та економічні міркування опори ковзання широко застосовується у парових та ґазових турбінах.
Рис. 8.1. Конструкція вальниці ковзання:
1 – корпус; 2 – вкладка; 3 – мастильна канавка.
Умови роботи вальниці ковзання як
пари тертя ковзання значною мірою
залежать від параметрів режиму (питомої
навантаги p та кутової швидкості
цапфи), наявності та марки мастила
(рідкого, твердого, ґазоподібного),
фізико-механічних характеристик
поверхонь контакту, що дає можливість
досить повно охарактеризувати втрати
на тертя. Ці параметри визначають
тепловиділення і стійкість проти
спрацювання вальниці, а в кінцевому
підсумку – її надійність.
Нормальна робота цих вальниць без систематичного спрацювання поверхонь цапфи вала (вісі) і вальниці забезпечується лише при розділенні контактових поверхонь шаром мастила достатньої грубини. Наявність шару мастила між робочими поверхнями може бути забезпечена лише надлишковим тиском, який може бути створений двома способами: при обертанні цапфи з певною швидкістю у нерухомій опорі – гідродинамічним, або внаслідок подачі мастила під тиском (помпою) в проміжок між робочі поверхні – гідростатичним.