6.2. Елементи конструкцій редукторів

Зубчасті колеса. Шестерні виконують заодно із валом (вал-шестерні) при передатному числі пари , за менших значень u шестерні насаджуються на вал.

Суцільне зубчасте колесо складається із трьох конструктивних елементів: зубчастого обода, диска і маточини. Заготовку такого колеса дістають штампуванням. В оптимальній конструкції зубчастого колеса обід та маточина симетричні відносно диска. Відношення довжини маточини до діаметра отвору приймають не менше 1,0.

Бандажоване колесо складається із тих же конструктивних елементів, що й суцільне, але на обід напресовують зубчастий бандаж, що має додаткове кріплення ґвинтами або прогоничами.

Основні елементи конструкції циліндричного зубчастого колеса (рис. 6.3) пов’язані залежностями:

(6.1)

де – сумарне число зубців шестірні та колеса; – міжвісева відстань передачі.

Плішкові (шпонкові), шліцеві та безплішкові з’єднання. В редукторах загальномашинобудівного застосування для з’єднання з валами коліс, муфт та інших деталей найчастіше застосовують шпонки. Шпонкові з’єднання виконуються у відповідності з вимогами ГОСТ 23360.

Шліцеві з’єднання у редукторах загальномашинобудівного застосування використовуються в окремих випадках, наприклад в черв’ячних редукторах типу РЧУ, Ч, в яких отвір порожнистого тихохідного вала виконується шліцевим.

Рис. 6.3. Зубчасте циліндричне колесо

Безшпонкові з’єднання з гарантованим натягом на сьогодні знаходять все ширший вжиток у редукторах, що продукуються фірмами країн далекого зарубіжжя. Ці з’єднання все більше знаходять застосування у редукторах загальномашинобудівного профілю, оскільки технологічно простіші шпонкових і забезпечують необхідну міцність та точність монтажу зубчастих коліс.

Корпусні деталі редукторів виконуються виливними найчастіше із чавуну СЧІ5 ГОСТ 1412. Корпуси редукторів з міжвісевою відстанню тихохідного ступеня до 160 мм можуть бути відлиті із алюмінієвого стопу АЛ11. Для одержання алюмінієвих виливків використовують металічні форми, що забезпечує добру якість литва, мінімальні припуски на обробку і достатньо високу міцність виробу.

Корпуси редукторів з міжвісевою відстанню тихохідного ступеня мм мають чотири отвори під фундаментні прогоничі, при мм – шість отворів. Кількість прогоничів, що стягують кришку і корпус, визначають розрахунком (див., наприклад, Дунаев П.Ф., Леликов О.П. Конструирование узлов и деталей машин. - М.: Высшая школа, 1985).

Особливістю корпусів з вертикальною площиною розніму є некруглий контур розніму корпуса і щита, які фіксуються між собою штифтами, причому отвори під штифти використовуються як бази при розточуванні отворів під вальниці. Горизонтальні розніми корпусних деталей ущільнюються пастою “Герметик”, вертикальні – прокладками з картону чи пароніту.

Черв’ячні редуктори мають різну конструкцію корпуса, проте перевагу слід віддати корпусам, площина розніму яких суміщена з поздовжньою віссю тихохідного вала. Основна перевага такого корпуса – можливість одержання виливків обох корпусних деталей в металеві форми, що забезпечує мінімальну металомісткість конструкції. Ця перевага є вирішальною для редукторів, що продукуються великими серіями. Корпусні деталі черв’ячних редукторів обладнуються ребрами для кращого відводу тепла.