
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні принципи проектування машин та їхніх елементів. Механічний привод
- •Глава 1. Класифікація деталей, критерії
- •1.1. Основні терміни та поняття
- •1.2. Загальна класифікація деталей машин
- •1.3. Роботоздатність та її основні критерії
- •1.4. Розрахунки при проектуванні та конструюванні
- •Глава 2. Машинобудівні матеріали та
- •2.1. Короткі відомості про матеріали
- •2.2. Вибір матеріалу деталі
- •Глава 3. Механічний привод. Механічні передачі
- •3.1. Структура машин та їхній привод (призначення,
- •3.2. Призначення і класифікація механічних передач
- •3.3. Основні кінематичні та силові співвідношення
- •3.4. Основи вибору механічних передач
- •Розділ 2. Зубчасті передачі. Черв’ячні передачі. Редуктори
- •Глава 4. Циліндричні та конічні зубчасті передачі
- •4.1. Загальні відомості, класифікація, геометричні та кінематичні
- •4.2. Види руйнування зубців, критерії їх роботоздатності та
- •4.3. Конічні зубчасті передачі
- •Глава 5. Черв’ячні передачі
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Кінематика, силові співвідношення та причини відмов
- •5.3. Матеріали черв’ячних передач
- •5.4. Основні критерії роботоздатності і розрахунку
- •Глава 6. Редуктори
- •6.1. Загальні відомості та основні параметри редукторів і
- •6.2. Елементи конструкцій редукторів
- •Розділ 3. Вали та осі. Опори валів та осей. З’єднання типу “вал – маточина”. Муфти для з’єднання валів
- •Глава 7. Вали та осі
- •7.1. Загальні відомості. Класифікація. Матеріали
- •7.2. Навантаги на вали і осі та їхні розрахункові моделі
- •7.3. Розрахунки валів та осей
- •Глава 8. Вальниці
- •8.1. Вальниці ковзання. Загальні відомості
- •8.2. Критерії роботоздатності та розрахунок вальниць ковзання
- •8.3. Вальниці котіння. Загальні відомості, класифікація і система
- •8.4. Критерії роботоздатності та підбір вальниць котіння
- •Глава 9. З’єднання типу “вал – маточина”
- •9.1. Шпонкові (плішкові) з’єднання
- •Р ис. 9.2. Конструкції шпонок
- •9.2. Шліцьові (зубчасті) з’єднання
- •9.3. З’єднання деталей гарантованим натягом
- •Глава 10. Муфти
- •10.1. Загальні відомості, призначення та класифікація
- •10.2. Класи некерованих, керованих, самокерованих і
- •Розділ 4. Передачі гвинт – мутра (гайка). Фрикційні передачі та варіатори. Пасові та ланцюгові передачі
- •Глава 11. Передачі гвинт – мутра (гайка)
- •11.1. Загальні відомості та класифікація
- •11.2. Силові співвідношення у гвинтовій парі
- •11.3. Розрахунок різі на міцність
- •11.4. Кінематичний та силовий розрахунки
- •Глава 12. Фрикційні передачі та варіатори
- •12.1. Загальні відомості та класифікація
- •12.2. Основні фактори, які визначають якість фрикційної передачі
- •12.3. Варіатори та їхні основні параметри
- •Глава 13. Пасові передачі
- •13.1. Класифікація та основні характеристики
- •13.2. Механіка пасової передачі
- •13.3. Основи розрахунку пасових передач
- •Глава 14. Ланцюгові передачі
- •14.1. Класифікація та основні характеристики
- •14.2. Геометричні, кінематичні, силові та динамічні параметри
- •14.3. Критерії роботоздатності та розрахунок
- •Розділ 5. З’єднання деталей машин: зварні та різеві
- •Глава 15. З’єднання зварюванням
- •15.1. Загальні відомості, класифікація та області застосування
- •15.2. Розрахунок зварних з’єднань
- •Глава 16. З’єднання різзю
- •16.1. Загальні відомості
- •16.2. Розрахунок на міцність витків різі
- •16.3. Кріпильні деталі та типи з’єднань
- •16.4. Розрахунок на міцність стрижня болта
- •Деталей машин
- •Глава 17. Пружини
- •17.1. Загальні відомості, призначення та класифікація пружин
- •17.2. Матеріали пружин
- •Глава 18. Поняття про оптимальне та
- •18.1. Поняття про оптимальне проектування
- •18.2. Елементи оптимізації при проектуванні приводів машин
- •Список літератури
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •6.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”
- •Енергоощадного факультету та заочного відділу
- •Напряму 6.090600 “Електротехніка”
- •Усіх форм навчання
- •Укладачі: д.М. Коновалюк
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
6.2. Елементи конструкцій редукторів
Зубчасті колеса. Шестерні
виконують заодно із валом (вал-шестерні)
при передатному числі пари
,
за менших значень u шестерні
насаджуються на вал.
Суцільне зубчасте колесо складається із трьох конструктивних елементів: зубчастого обода, диска і маточини. Заготовку такого колеса дістають штампуванням. В оптимальній конструкції зубчастого колеса обід та маточина симетричні відносно диска. Відношення довжини маточини до діаметра отвору приймають не менше 1,0.
Бандажоване колесо складається із тих же конструктивних елементів, що й суцільне, але на обід напресовують зубчастий бандаж, що має додаткове кріплення ґвинтами або прогоничами.
Основні елементи конструкції циліндричного зубчастого колеса (рис. 6.3) пов’язані залежностями:
(6.1)
де
– сумарне число зубців шестірні та
колеса;
– міжвісева відстань передачі.
Плішкові (шпонкові), шліцеві та безплішкові з’єднання. В редукторах загальномашинобудівного застосування для з’єднання з валами коліс, муфт та інших деталей найчастіше застосовують шпонки. Шпонкові з’єднання виконуються у відповідності з вимогами ГОСТ 23360.
Шліцеві з’єднання у редукторах загальномашинобудівного застосування використовуються в окремих випадках, наприклад в черв’ячних редукторах типу РЧУ, Ч, в яких отвір порожнистого тихохідного вала виконується шліцевим.
Рис. 6.3. Зубчасте циліндричне колесо
Безшпонкові з’єднання з гарантованим натягом на сьогодні знаходять все ширший вжиток у редукторах, що продукуються фірмами країн далекого зарубіжжя. Ці з’єднання все більше знаходять застосування у редукторах загальномашинобудівного профілю, оскільки технологічно простіші шпонкових і забезпечують необхідну міцність та точність монтажу зубчастих коліс.
Корпусні деталі редукторів виконуються виливними найчастіше із чавуну СЧІ5 ГОСТ 1412. Корпуси редукторів з міжвісевою відстанню тихохідного ступеня до 160 мм можуть бути відлиті із алюмінієвого стопу АЛ11. Для одержання алюмінієвих виливків використовують металічні форми, що забезпечує добру якість литва, мінімальні припуски на обробку і достатньо високу міцність виробу.
Корпуси редукторів
з міжвісевою відстанню тихохідного
ступеня
мм
мають чотири отвори під фундаментні
прогоничі, при
мм
– шість отворів. Кількість прогоничів,
що стягують кришку і корпус, визначають
розрахунком (див., наприклад, Дунаев
П.Ф., Леликов О.П. Конструирование узлов
и деталей машин. - М.: Высшая школа, 1985).
Особливістю корпусів з вертикальною площиною розніму є некруглий контур розніму корпуса і щита, які фіксуються між собою штифтами, причому отвори під штифти використовуються як бази при розточуванні отворів під вальниці. Горизонтальні розніми корпусних деталей ущільнюються пастою “Герметик”, вертикальні – прокладками з картону чи пароніту.
Черв’ячні редуктори мають різну конструкцію корпуса, проте перевагу слід віддати корпусам, площина розніму яких суміщена з поздовжньою віссю тихохідного вала. Основна перевага такого корпуса – можливість одержання виливків обох корпусних деталей в металеві форми, що забезпечує мінімальну металомісткість конструкції. Ця перевага є вирішальною для редукторів, що продукуються великими серіями. Корпусні деталі черв’ячних редукторів обладнуються ребрами для кращого відводу тепла.