
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні принципи проектування машин та їхніх елементів. Механічний привод
- •Глава 1. Класифікація деталей, критерії
- •1.1. Основні терміни та поняття
- •1.2. Загальна класифікація деталей машин
- •1.3. Роботоздатність та її основні критерії
- •1.4. Розрахунки при проектуванні та конструюванні
- •Глава 2. Машинобудівні матеріали та
- •2.1. Короткі відомості про матеріали
- •2.2. Вибір матеріалу деталі
- •Глава 3. Механічний привод. Механічні передачі
- •3.1. Структура машин та їхній привод (призначення,
- •3.2. Призначення і класифікація механічних передач
- •3.3. Основні кінематичні та силові співвідношення
- •3.4. Основи вибору механічних передач
- •Розділ 2. Зубчасті передачі. Черв’ячні передачі. Редуктори
- •Глава 4. Циліндричні та конічні зубчасті передачі
- •4.1. Загальні відомості, класифікація, геометричні та кінематичні
- •4.2. Види руйнування зубців, критерії їх роботоздатності та
- •4.3. Конічні зубчасті передачі
- •Глава 5. Черв’ячні передачі
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Кінематика, силові співвідношення та причини відмов
- •5.3. Матеріали черв’ячних передач
- •5.4. Основні критерії роботоздатності і розрахунку
- •Глава 6. Редуктори
- •6.1. Загальні відомості та основні параметри редукторів і
- •6.2. Елементи конструкцій редукторів
- •Розділ 3. Вали та осі. Опори валів та осей. З’єднання типу “вал – маточина”. Муфти для з’єднання валів
- •Глава 7. Вали та осі
- •7.1. Загальні відомості. Класифікація. Матеріали
- •7.2. Навантаги на вали і осі та їхні розрахункові моделі
- •7.3. Розрахунки валів та осей
- •Глава 8. Вальниці
- •8.1. Вальниці ковзання. Загальні відомості
- •8.2. Критерії роботоздатності та розрахунок вальниць ковзання
- •8.3. Вальниці котіння. Загальні відомості, класифікація і система
- •8.4. Критерії роботоздатності та підбір вальниць котіння
- •Глава 9. З’єднання типу “вал – маточина”
- •9.1. Шпонкові (плішкові) з’єднання
- •Р ис. 9.2. Конструкції шпонок
- •9.2. Шліцьові (зубчасті) з’єднання
- •9.3. З’єднання деталей гарантованим натягом
- •Глава 10. Муфти
- •10.1. Загальні відомості, призначення та класифікація
- •10.2. Класи некерованих, керованих, самокерованих і
- •Розділ 4. Передачі гвинт – мутра (гайка). Фрикційні передачі та варіатори. Пасові та ланцюгові передачі
- •Глава 11. Передачі гвинт – мутра (гайка)
- •11.1. Загальні відомості та класифікація
- •11.2. Силові співвідношення у гвинтовій парі
- •11.3. Розрахунок різі на міцність
- •11.4. Кінематичний та силовий розрахунки
- •Глава 12. Фрикційні передачі та варіатори
- •12.1. Загальні відомості та класифікація
- •12.2. Основні фактори, які визначають якість фрикційної передачі
- •12.3. Варіатори та їхні основні параметри
- •Глава 13. Пасові передачі
- •13.1. Класифікація та основні характеристики
- •13.2. Механіка пасової передачі
- •13.3. Основи розрахунку пасових передач
- •Глава 14. Ланцюгові передачі
- •14.1. Класифікація та основні характеристики
- •14.2. Геометричні, кінематичні, силові та динамічні параметри
- •14.3. Критерії роботоздатності та розрахунок
- •Розділ 5. З’єднання деталей машин: зварні та різеві
- •Глава 15. З’єднання зварюванням
- •15.1. Загальні відомості, класифікація та області застосування
- •15.2. Розрахунок зварних з’єднань
- •Глава 16. З’єднання різзю
- •16.1. Загальні відомості
- •16.2. Розрахунок на міцність витків різі
- •16.3. Кріпильні деталі та типи з’єднань
- •16.4. Розрахунок на міцність стрижня болта
- •Деталей машин
- •Глава 17. Пружини
- •17.1. Загальні відомості, призначення та класифікація пружин
- •17.2. Матеріали пружин
- •Глава 18. Поняття про оптимальне та
- •18.1. Поняття про оптимальне проектування
- •18.2. Елементи оптимізації при проектуванні приводів машин
- •Список літератури
- •Технічна механіка Конспект лекцій для студентів спеціальності
- •6.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”
- •Енергоощадного факультету та заочного відділу
- •Напряму 6.090600 “Електротехніка”
- •Усіх форм навчання
- •Укладачі: д.М. Коновалюк
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
Глава 5. Черв’ячні передачі
5.1. Загальні відомості
Черв'ячна передача належить до зубчасто-ґвинтових передач. Основними елементами черв’ячної передачі є черв'як і черв'ячне колесо. Черв'як являє собою ґвинт з одним чи декількома заходами, а зубчасте колесо можливо уявити як вирізаний з мутри сектор, зігнутий по колу таким чином, що витки утворюють зубці.
Черв'ячна передача передає обертовий момент між перехресними валами, кут між якими, як правило, становить 900. Можливий кут, відмінний від 900, але такі передачі зустрічаються рідко.
Черв'ячні передачі, як і зубчасті, можуть виконуватись зі зміщенням і без зміщення. Для передач без зміщення початкові діаметри черв’яка і колеса dw1 і dw2 співпадають з ділильними діаметрами d1 та d2.
Конструкції елементів черв’ячних передач. На рис. 5.1 зображений загальний вигляд черв’яка. За формою профілю різі черв’яка є з прямолінійним і криволінійним профілем в осьовому перерізі.
Найпоширеніші черв’яки з прямолінійним профілем, які нагадують ґвинт з трапецеподібною різзю, називають архімедовими, оскільки в торцевому перерізі витки окреслені спіраллю Архімеда. Конволютними називають черв’яки, які мають прямолінійний профіль у нормальному до ґвинта перерізі. Евольвентні черв'яки мають евольвентний профіль витка в торцевому перерізі. Форма профілю витка мало впливає на роботоздатність передачі, тому вибір типу черв'яка пов'язаний з технологією його виготовлення.
Рис. 5.1. Черв’як з прямолінійним (а) та криволінійним (б)
профілями в осьовому перерізі
Для передач з архімедовим і конволютним черв'яками введені такі геометричні параметри:
=200 – кут профілю у вісевому перерізі;
Рх – вісевий крок витка;
m= Рх/
– вісевий модуль;
q=d1/m – коефіцієнт діаметра черв'яка, який дорівнює числу модулів в діаметрі ділильного обводу черв'яка;
h
=1
– коефіцієнт висоти головки витка;
C*=0,2 коефіцієнт радіального проміжку;
γ – кут підняття ґвинтової лінії черв’яка:
tgγ=
=
=
. (5.1)
Формули для визначення діаметра черв'яка:
d1=qm;
dα1=d1+2m; (5.2)
df1=d1+2,4m.
На рис. 5.2 зображено черв'ячне колесо в зачепленні з черв'яком. Параметри колеса визначаються за такими залежностями:
d2=mz2;
dα2=d2+2m;
(5.3)
df2 =d2-2,4m;
αw=0,5m(q+z2)
де m – для колеса має таке ж значення, як і для черв'яка. За умови непідрізання зубців z2≥28.
Стандарт для циліндричних черв'ячних передач редукторів, в тому числі і комбінованих /черв'ячно-циліндричних та ін./, які виконуються у вигляді самостійних аґреґатів, встановлює:
– міжвісеву відстань αw;
– номінальне значення передатних відношень unom;
– поєднання модулів m1, коефіцієнтів діаметра черв'яка і кількості
витків черв'яка z1.
Стандарт не поширюється на передачі для редукторів спеціального призначення і спеціальної конструкції.
Рис. 5.2. Черв’ячне колесо в зачепленні з черв’яком
Згідно із стандартом міжвісева відстань повинна відповідати значенням:
1-й ряд: 40; 50; 63; 80; 100; 125; 160; 200; 250; 315; 400; 500мм
2-й ряд: 140; 180; 225; 280; 355; 450 мм.
Значенням першого ряду потрібно надавати перевагу над значеннями другого ряду. Номінальні передатні відношення unom повинні відповідати значенням:
1-й ряд: 8; 10; 12,5; 16; 20; 25; З1,5; 40; 50; 63; 80;
2-й ряд: 9; 11,2; 14; 18; 22,4; 28; 35,5; 45; 56; 71.
Фактичні значення передатних відношень не можуть відрізнятися від номінальних більш, ніж на 4 %.