
- •Лекція 20. Облік витрат виробництва та калькуляції собівартості продукції Загальні зауваження
- •Облік собівартості продукції
- •А) Облік затрат майбутніх періодів
- •Б) Облік затрат на обслуговування виробництва та управління
- •В) Облік затрат зі збуту (продажу)
- •Г) Облік адміністративних (загальногосподарських) затрат
- •Облік втрат виробництва
- •А) Облік втрат від браку
- •Б) Облік втрат по тарі
- •В) Облік втрат від простоїв
А) Облік затрат майбутніх періодів
Затрати на підготовку й освоєння виробництва нових видів продукції та нових технологічних процесів обліковуються на рахунку «Затрати майбутніх періодів» за видами продукції — за відповідною номенклатурою.
Затрати на освоєння нових підприємств, виробництв, цехів та агрегатів (пускові затрати), які враховані на рахунку «Затрати майбутніх періодів», перераховуються на рахунки затрат виробництва щомісячно протягом нормативного строку освоєння цих потужностей.
З моменту переходу на масовий випуск продукції затрати на підготовку та освоєння нових видів продукції погашаються щомісячно в розмірах, встановлених у спеціальних розрахунках (ці розрахунки складаються для кожного виду продукції виходячи з кошторисів витрат та планового випуску продукції у період, визначений для їх списання). У цих же розмірах затрати на підготовку й освоєння виробництва нових видів продукції та нових технологічних процесів щомісячно перераховуються на рахунки «Затрати майбутніх періодів» та «Основне виробництво», стаття «Затрати на підготовку та освоєння виробництва», та включаються в собівартість продукції, яка випущена в цьому місяці.
Б) Облік затрат на обслуговування виробництва та управління
Облік затрат на обслуговування виробництва та управління доцільно поділити на дві групи — змінні (затрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування), та сталі (загальновиробничі затрати). Облік повинен забезпечувати визначення фактичної величини цих затрат та оперативне виявлення відхилень (економії, перевитрат) від затверджених кошторисів.
Змінні затрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування та інших загальних затрат доцільно обліковувати по кожному виробництву, цеху основного та допоміжного виробництва окремо відповідно до рекомендованої номенклатури статей.
На підприємствах із безцеховою структурою управління затрати, які пов’язані з утриманням та експлуатацією устаткування, можна враховувати в цілому по підприємству за тією ж номенклатурою статей затрат і розподіляти між окремими видами продукції, виробленої в цілому по підприємству.
На підприємствах, які мають власний транспорт (вантажні автомашини, автокари та ін.), закріплений за окремими цехами основного виробництва для переміщення сировини, матеріалів і тари з базового складу в цех та для доставки готової продукції на склад збереження, затрати по утриманню та експлуатації такого транспорту можна фіксувати на рахунку «Затрати на утримання та експлуатацію устаткування» аналогічного обліку затрат на утримання та експлуатацію машин та устаткування. На всіх інших підприємствах затрати на утримання та експлуатацію власного транспорту загального користування доцільно відображати на рахунку «Допоміжні виробництва». А вартість послуг, наданих цим транспортом цехам основного виробництва по переміщенню сировини, матеріалів, тари та готової продукції, слід за собівартістю перераховувати з рахунку «Допоміжні виробництва» на рахунок «Затрати на утримання та експлуатацію устаткування» і враховувати за статтею «Внутрішньозаводські переміщення вантажів». За цією ж статтею доцільно враховувати вартість транспортних послуг, наданих сторонніми організаціями по внутрішньозаводському переміщенню сировини, матеріалів, тари та готової продукції.
Затрати на електроенергію для технологічних цілей можна враховувати по рахунку «Затрати на утримання та експлуатацію устаткування» (стаття «Експлуатація устаткування») разом із затратами на електроенергію, яку використали для приведення в рух виробничих механізмів кожного цеху основного виробництва.
До складу затрат на утримання й експлуатацію машин та устаткування не повинні включатися витрати на допоміжні матеріали, які використані на технологічні цілі і відносяться до статті «Допоміжні матеріали», а також витрати на оплату праці — заробітну плату виробничих робітників, яка нараховується погодинно, що відносяться до статті «Основна заробітна плата виробничих робітників».
Затрати на утримання та експлуатацію устаткування кожного цеху повинні відноситися тільки на ті види продукції, які виробляються в даному цеху. Ці витрати включаються до фактичної собівартості окремих видів продукції в порядку, передбаченому цими Рекомендаціями.
Затрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування, які враховані по кожному цеху, виробництву, щомісячно розподіляються на відповідні види продукції, виробленої даним цехом, у такому порядку:
— або пропорційно масі виробленої продукції, перерахованої за коефіцієнтами в умовні одиниці;
— або пропорційно масі виробленої продукції;
— або пропорційно заробітній платі основних робітників.
Загальновиробничі сталі затрати доцільно враховувати по кожному цеху основного та допоміжного виробництв окремо.
Загальновиробничі сталі затрати кожного цеху включаються у фактичну собівартість продукції, яка виробляється в даному цеху, в тому числі у собівартість продукції, виробленої з відходів виробництва, та продукції, переданої іншим цехам для подальшої переробки.
Затрати розподіляються між різними видами продукції у порядку, який передбачений вище.