
- •Основні види девіантної поведінки (За р. Мертоном)
- •Стратегії виходу з конфлікту
- •Основні напрямки діяльності і профілактики конфліктів
- •Визначення поняття “соціологія”
- •Зміст деяких функцій соціології
- •Основні категорії та поняття соціології
- •Місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук
- •Етапи становлення та розвитку західної соціології
- •Головні напрями розвитку соціології хх ст.
- •Суспільство – країна – держава
- •Типологізація суспільств
- •Прості і складні суспільства
- •Доіндустріальне та індустріальне суспільство
- •Основні риси постіндустріального (інформаційного) суспільства:
- •Критерії стратифікації у відкритих системах
- •Характеристика соціально-стратифікаційної системи
- •Вихідні принципи соціологічного аналізу особистості
- •Соціальний тип особистості
Основні риси постіндустріального (інформаційного) суспільства:
Технічний базис – інформаційний
Основа добробуту суспільства – знання
Провідна галузь – сервіс (послуги)
Масовий клас – менеджери
Принцип управління – узгодження
Соціальна структура – функціональна, сотова
Політичний режим – демократичний
Ідеологія – гуманізм
Релігія – дрібні конфесії
Критерії стратифікації у відкритих системах
Характеристика соціально-стратифікаційної системи
Основні страти |
Рівень добробуту |
Рівень освіти і професійна кваліфікація |
Рівень допуску до прийняття владних рішень |
Основне коло людей |
Вищий клас |
Дуже високий |
Високий |
Утримують реальний контроль над ситуацією в суспільстві, формують громадську думку |
Правляча еліта, крупні бізнесмени, фінансисти, топ-менеджери, частина наукової та творчої еліти |
Середній клас |
Від заможного до такого, що дозволяє задовольнити основні соціальні потреби |
Достатньо високий, такий, що дозволяє займатися кваліфікованою працею, в т.ч. і в управлінні |
Рівень “пересічного громадянина” |
Середні і дрібні підприємці, основна маса інтелігенції, управлінців “середнього рівня”, кваліфіковані робітники |
Нижчий клас |
Низький, на межі бідності |
Як правило, невисокий, низький, за винятком “нових бідних” у нестабільних суспільст-вах, де навіть їх висока освіта і кваліфікація не має попиту на ринку праці |
Як правило, не є самостійним у прийнятті владних рішень, виступають об’єктами управління |
Як правило, наймані працівники зайняті неквалі-фікованою і малокваліфіко-ваною працею, безробітні |
Андер-клас |
Поза межею бідності |
У більшості випадків найнижчий, або і відсутній |
Виступають як об’єкти управління, або і зовсім відстороненні від участі в громадсько-політичному житті |
Частина зайнятих найбільш непрестижною працею, хронічно безробітні, бомжі |
Термін “людина” вживається як родове поняття, що вказує на приналежність до людського роду – вищої сходинки розвитку живої природи на нашій планеті. Тобто це поняття вказує на якісну відмінність людей від тварин, на людину – продукт природи і служить для характеристики всезагальних, притаманних всім людям якостей і особливостей, що знаходить свій вияв у назві “homo sapiens”, або “людина розумна” |
|
Термін “індивід” вживається у значенні “конкретна людина”, одиничний представник людського роду, коли необхідно підкреслити, що йдеться не про все людство загалом і не про будь-яку людину в ньому |
|
Термін “особистість” служить для характеристики соціального в людині. Якщо “людина” – це перш за все продукт природи, то “особистість” – продукт суспільства. Особистість – усталений комплекс якостей і властивостей людини, які набуваються під впливом відповідної культури суспільства і конкретних соціальних груп та спільнот, до яких вона належить і до життєдіяльності яких включається |
|
Термін “індивідуальність” означає те особливе і специфічне, що вирізняє одну людину з-поміж інших, включно з її природними і соціальними, фізіологічними і психічними, успадкованими і набутими якостями |