Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Таблицы(С).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
342.53 Кб
Скачать

Основні функції соціології

  • теоретична;

  • описова;

  • інформаційна;

  • прогностична;

  • пізнавальна;

  • емпірична;

  • прикладна;

  • виховна;

  • управлінська;

  • критична;

  • гуманістична;

  • охоронна;

  • практична;

  • інструментальна;

  • регулятивна;

  • організаційно-технологічна;

  • соціального проектування і конструювання

Рівні соціалізації

  • об’єктиву (соціально-економічну), в результаті якої людина обіймає певну позицію, положення в структурі спільноти;

  • функціональну, що обумовлює виконання людиною певних функцій, ролей;

  • нормативну, що визначає готовність людини діяти певним чином для досягнення власних цілей, узгоджених з цілями діяльності спільноти;

  • міжособистісну, що визначає ставлення оточення до індивіда, оцінку його взаємодії з ним.

Типи особистості

  • ідеальний — сукупність особистісних властивостей, яка, на думку сучасників, є бажаною, відіграє роль еталона, взірця ;

  • базисний — сукупність властивостей, яка дозволяє у найкращий спосіб адаптуватися до конкретних умов життєдіяльності у даний час, у даному суспільстві;

  • реальний — сукупність спільних для даного суспільства, типових властивостей особистості, що переживають на даному етапі розвитку суспільства

Основні страти

Рівень добробуту

Основне коло людей

Вищий клас

дуже високий

правляча еліта, великі бізнесмени, банкіри, фінансисти, частина творчої інтелігенції

Умовно середній клас

від заможного до задовільного

середні та дрібні підприємці і люди з постійною зайнятістю і регулярним одержанням доходу

Нижчий клас

низький і дуже низький

люди, що живуть біля і за межею бідності

Методологічні підходи до пояснення соціальної структури суспільства

Функціоналістський підхід

Конфліктологічний підхід

Еволюційний підхід

1. Стратифікація природ­на, необхідна, неминуча, бо пов'язана з багатома­нітністю потреб, функ­цій і соціальних ролей.

2. Винагорода здійс­нюється у відповіднос­ті з роллю і тому справедлива.

3 . Стратифікація за­безпечує оптимальне функціонування сус­пільства.

1. Стратифікація не не­обхідна, але й не неми­нуча. Вона виникає з конфлікту груп.

2. Стратифікація не­справедлива, її визна­чають інтереси можно­владців.

3. Стратифікація утруд­нює нормальне функці­онування суспільства.

1. Стратифікація не зав­жди є необхідною і ко­рисною. Вона з'являєть­ся не лише в силу при­родних потреб, але й на основі конфлікту, що виникає у результаті розподілу додаткового продукту.

2. Винагорода може бути справедливою і неспра­ведливою. Стратифікація може сприяти, а може утруднювати розвиток.

Основні види девіантної поведінки (За р. Мертоном)

конформізм — повне прийняття цілей суспільства і способів їх досягнення;

і нноваційна — людина визнає цілі суспільства, але намагається реалізувати їх новими, нетрадиційними засобами (рекет, крадіжки, зловживання тощо);

р итуалізм — людина не визнає суспільні цілі та цінності, однак до­тримується прийнятих «правил гри», діє у відповідності до сус­пільних уявлень про припустимі засоби досягнення цілей;

е скейпізм (ретритизм) — відхід, втеча людини від соціальної дій­сності, людиною не визнаються ні цілі, ні засоби їх досягнення (анархія, наркоманія, бродяжництво та ін.);

б унт, заколот — відкидаючи суспільні цінності, цілі та засоби їх реалізації, людина активно їм протидіє, прагне замінити їх новими (тероризм, радикалізм та ін.)

Предмет соціології конфлікту

  • з’ясування соціальної природи та сутності конфліктів;

  • з’ясування принципів діагностики конфліктів та соціологічний їх аналіз;

  • типологія та класифікація конфліктів;

  • визначення способів подолання та механізмів правління соціальними конфліктами

Стадії розвитку конфлікту

к онфліктна ситуація, коли формуються соціальні у мови, що викли­кають розходження інтересів та цілей учасників конфлікту, відбува­ється усвідомлення такого розходження соціальними суб'єктами, формулюються цілі кожного з них та шляхи їх досягнення;

к онфліктна взаємодія, в межах якої відбувається перша сутичка конфліктуючих сторін — інцидент, наступне поглиблення конфлікт­ного протистояння — ескалація конфлікту та досягнення ним ви­щої точки напруги — кульмінації;

з авершення конфлікту, або вихід з нього конфліктуючих сторін шляхом обраного однією або двома сторонами способу — насиль­ства, примирення або розриву. Обрання такого способу залежить, передусім, від цілей конфліктуючих сторін, засобів їх досягнення, співвідношення сил конфліктуючих сторін, а також: ролі третьої сторони у конфлікті

Причини конфліктів

  • соціальна нерівність;

  • обмеженість ресурсів;

  • невідповідальність реальної дійсності суб’єктивним уявленням про неї;

  • етнічна або релігійна нетерпимість;

  • розходження у поглядах та орієнтаціях сторін-суб’єктів взаємодії та інше

Умови розв’язання конфліктів

  • Своєчасна і точна діагностика причин виникнення конфліктів, в ході якої виявляються об’єктивно існуючи протиріччя, інтереси, цілі сторін. На підставі такого аналізу визначається так звана «ділова зона конфлікту»;

  • Взаємна зацікавленість сторін у подоланні існуючих між ними протиріч. Це можливо лише за умови визнання інтересів кожної із сторін, подолання недовіри одна до одної;

  • Спільний пошук шляхів подолання конфліктів.

Методи розв’язання конфліктів

  • метод уникнення конфлікту;

  • метод переговорів;

  • метод використання посередництва;

  • метод третього розгляду