
- •Лекція №4. Виробнича санітарія
- •1. Нормування шкідливих речовин і коливань у повітрі виробничої зони
- •2. Нормування мікроклімату виробничих приміщень
- •2.2 Нормування шумового режиму
- •2.3 Нормування виробничої вібрації
- •2.4 Нормування виробничого освітлення
- •2.5 Нормування електромагнітних полів
- •3. Правила охорони праці під час експлуатації електронних обчислювальних машин (державний нормативний акт про охорону праці) Київ 1999 нпаоп 0.00.1.31-99
- •3.1 Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин Загальні положення
- •3.2 Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт еом та пеом
- •3.3 Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з вдт еом та пеом
- •3.4 Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з вдт еом та пеом
- •3.5 Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з вдт еом та пеом
- •3.6 Вимоги до профілактичних медичних оглядів
3.3 Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з вдт еом та пеом
Мікроклімат.
У виробничих приміщеннях на робочих місцях з ВДТ мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86).
Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень з ВДТ мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам №2 2152-80 (додаток 3).
Освітлення.
Вимоги до природного освітлення викладено в п. п. 2.4, 2.5 цих Правил.
Штучне освітлення у приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно - громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення).
Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк. Якщо ці значення освітленості неможливо забезпечити системою загальною освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати бліців на поверхні екрана, освітленість екрана має не перевищувати 300 лк.
Як джерела світла в разі штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях допускається засування металогалогенних ламп потужністю 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.
Система загально освітлення має становити суцільні або приривчасті лінії світильників, розташовані збоку від робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюючих. Допускається використання світильників таких класів світлорозподілу (додаток 4): прямого світла - П; переважно прямого світла - Н; переважно відбитого світла - В.
Для загального освітлення слід застосовувати світильники серії ЛПО 36 із дзеркальними ґратами укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники цієї серії без ВЧ ПРА тільки в модифікації "Кососвітло". Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих град заборонено.
Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 до 90° з вертикаллю в повздовжній та поперечній площинах має становити не більше ніж 200 кд/м , захисний кут світильників - не менше ніж 40 .
Світильники місцевого освітлення повинні мати просвічуючий відбивач із захисним кутом, не меншим ніж 40° .
Слід передбачити обмеження прямої баскості від джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість світних поверхонь (вікна, джерела штучного освітлення), що розташовані в полі зору повинна бути не більше ніж 200 кд/м .
Необхідно обмежувати відбиту блискість на робочих поверхнях відносно джерел природного і штучного освітлення. При цьому яскравість бліків на екрані ВДТ має не перевищувати 40 кд/м2 , а яскравість стелі в разі застосування системи відбитого освітлення 200 кд/м .
Показник осліпленості у разі використання джерел загального штучного освітлення у виробничих приміщеннях має не перевищувати 20, а показник дискомфорту в адміністративно-громадських приміщеннях має бути не більше за 40
Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору працюючих з ВДТ. При цьому співвідношення яскравостей робочих поверхонь має бути не більшим ніж 3:1, а співвідношення яскравостей робочих
поверхонь та поверхонь стін, обладнання тощо - 5:1.
Коефіцієнт запасу (Кз ) для освітлювальних установок загального освітлення має дорівнювати 1,4.
Коефіцієнт пульсації має не перевищувати 5%, що забезпечується застосуванням газоразрядних ламп у світильниках загального та місцевого освітлення з ВЧ ПРА для світильників будь-яких типів. Якщо не має світильників з ВЧ ПРА, то лампи багатолампових світильників або світильники загального освітлення, розташовані поруч, слід вмикати на різні фази трьохфазної мережі.
Для забезпечення нормованих значень освітленості у приміщеннях з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ слід чистити шибки і світильника принаймні двічі на рік і вчасно замінювати лампи, що перегоріли.
Шум і вібрація.
Рівні звукового тиску в октавних смугах частот , рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях , обладнаних ВДТ ЕОМ і ПЕОМ , мають відповідати вимогам СН 3223-85,ГОСТ 12.1.003-83, ГР 2411-81 (додаток 1).
Устаткування що становить джерело шуму (АЦП, принтери тощо), слід розташовувати поза приміщеннями для роботи ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.
Для забезпечення допустимих рівнів шуму на робочих місцях слід застосовувати засоби звукопоглинання, вибір яких має обґрунтовуватись спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
Під час виконання робіт з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ у виробничих приміщеннях значення характеристик вібрації на робочих місцях мають не перевищувати допустимі відповідно до СН 3044-84, ГОСТ 12.1.012-90 (додаток 5).
Неіонізуючі електромагнітні випромінювання.
Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ (як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) мають не перевищувати граничну допустимих за ГОСТ 12.1.045-84, СН 1757-77 (дод. 6).
Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях з
ВДТ мають відповідати нормативним значенням (ГДР № 3206-85, ГДР № 413186, СН №5802-91, ГОСТ 12.1.006-84), (дод. 6).
Інтенсивність потоків інфрачервоного випромінювання має не перевищувати допустимих значень відповідно до СН 4088-86, ГОСТ 12.1.005-88.
Інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання має не перевищувати допустимих значень відповідно до СН 4557-88.
3.5. Іонізуючі електромагнітні випромінювання.
Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана до корпуса відеотермінала при будь-яких положення регулювальних пристроїв не повинна перевищувати 7,74*10" А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год) НРБУ №58.