2.5 Нормування електромагнітних полів

Нормування електромагнітних полів (ЕМП) проводиться згідно з ГОСТ 12.1.006-84.ССБТ. Електромагнитные поля радиочастот. В ГОСТ наведені припустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення моніторингу. ЕМП радіочастот необхідно оцінювати показниками інтенсивності поля і створюваним нею енергетичним навантаженням.

У діапазоні частот 60 кГЦ - 300 МГц інтенсивність ЕМП характеризується напруженістю електричного (Е) і магнітного (Н) полів. Енергетичне навантаження (ЕН) являє собою добуток квадрату напруги поля на час його дії. ЕН електричного поля дорівнює: ЕНе = Е²*Т; магнітного ЕНн = Н²*Т. В діапазоні частот 300 МГц - 300 ГГц інтенсивність ЕМП характеризується поверхневою щільністю потоку енергії. Гранично допустимі (ГД) значення Е і Н в діапазоні частот 60 кГЦ - 300 МГц на робочих місцях персоналу наведена в табл. 9.4.

Таблиця 9.4 - Максимальні значення Егд і Нгд

Параметр	від 0,06 до 3 МГц	більше 3 до 30 МГц	Більше 30 до 300 МГц
Егд, В/м	500	300	80
Над, А/м	50	-	-

3. Правила охорони праці під час експлуатації електронних обчислювальних машин (державний нормативний акт про охорону праці) Київ 1999 нпаоп 0.00.1.31-99

3.1 Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин Загальні положення

Ці правила поширюються на умови й організацією праці при роботі з візуальними - дисплейними терміналами (ВДТ) усіх типів вітчизняного й зарубіжного виробництва на основі електронно-променевих трубок (ЕПТ), що використовуються в електронно-обчислювальних" машинах (ЕОМ) колективного ви користування та персональних ЕОМ (ПЕОМ).

Правила не поширюються на: комп'ютерні класи вищих та середніх закладів освіти, майстерні професійно - техничніх закладів освіти; робочі місця пілотів, водіїв, операторів транспортних засобів, обладнаних ЕОМ, системи обробки даних на борту засобів сполучення і ЕОМ машин та обладнання, що переміщується у процесі роботи; обчислювальні машинки (калькулятори), реєструючі каси й прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання, комп'ютерні гральні автомати, системи обробки даних, призначені для громадського користування, побутові телевізори.

Ці правила призначені для запобігання несприятливій дії на працівників шкідливих факторів, які супроводжують роботу з ВДП, й здоровим і нервово- емоційним напруженням, що виконується у вимушеній робочій позі при локальному напруженні верхніх кінцівок на фоні обмеженої загальної м'язової активності (гіподинамії) під впливом комплексу фізичних факторів шуму, електро­статичного поля, неіонізуючих та іонізуючих електромагнітних випромінювань.

Ці правила містять гігієнічні й ергономічні вимоги до організації робочих місць приміщень і параметрів робочого середовища, дотримання яких дасть змогу запобігти порушенням у стані здоров'я користувачів ЕОМ та ПЕОМ.

Ці правила поширюються на розробку нормативних документів (державних стандартів, технічних умов тощо) на ВДТ, їх виготовлення та застосування.

Забороняється затвердження нормативної і технічної документації на нові ВДТ, постачати їх на виробництво, продаж і використання у виробничих умовах, а також закупівля їх і ввезення в Україну без: гігієнічної оцінки їх безпеки для здоров'я людини; узгодження нормативної та технічної документації на ці види продукції з органами Держсанепідслужби і Держпромгірнагляду України; отримання гігієнічного сертифікату відповідно до встановлених вимог.

Відповідальність за виконання цих правил покладається на посадових осіб, фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю і здійснюють розробку, виробництво, закупівлю, реалізацію і застосування ЕОМ та ПЕОМ в адміністративних і промислових приміщеннях.

Керівники державних органів, підприємств, організацій та установ незалежно від форми власності й підлеглості в порядку забезпечення виробничого контролю зобов'язані впорядкувати робочі місця користувачів ЕОМ таПЕОМ зВДТ відповідно до вимог цих правил.

Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм тягне дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" (ст. 45, 46, 49).

Державний санітарний нагляд за дотриманням цих правил державними органами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, а також фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю, покладається на органи і установи санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров'я України, відповідні установи, організації, частини й підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України (ст. 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення").