Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
готове ТФП11111111111.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
6.96 Mб
Скачать

4. Цифрова кольоропроба

Для здобуття відеопроби необхідна узгоджена робота всіх компонентів — монітора, апаратних і програмних засобів калібрування монітора, які розв'язують дві задачі: встановлюють для монітора значення кольорової температури та гамма-функції, а також «повідомляють» ці параметри програмі, за якою кольорове зображення оброблятиметься. У разі роботи за програмою «Adobe PhotoShop» такі параметри можна виставити через діалогове вікно «Monitor Setup». Цей самий ефект досягається, якщо створити профайл монітора для системи керування кольором типу «ColorSync» або «Digital Scince Color Menagement System ». Ще одна ланка в технологічному ланцюзі — програмне забезпечення, яке керує перетворенням даних зображення з поліграфічної системи кольорів СМУК, на систему кольорів монітора RGB. У програмах оброблення ілюстрацій для цього завантажується відповідна таблиця кольороподілу, можливе також використання профайла вивідного СМУК-пристрою.

Розглянемо перший компонент відеопроби — монітор. Основною його характеристикою має бути достатня яскравість, щоб забезпечити білий колір при кольоровій температурі екрана 5000 К (відповідає галузевому стандарту перегляду кольорових відбитків при джерелі світла D50). Кольорова температура більшості моніторів вища (блакитніша), лежить у межах 6500...9300 К. Тому при калібруванні екрана значення В-складової зменшується, зображення набуває на екрані жовтого відтінку.

Як правило, після калібрування на кольорову температуру 5000 К монітори з часом втрачають яскравість. Тільки кілька моделей є стабільними в експлуатації — це, перш за все, «Вагсо Reference Calibrator» та «Radius Press View», які спеціально спроектовано для екранної кольоропроби й оптимізовано для виведення зображення з максимальною яскравістю при 5000 К.

Другий компонент — це обладнання та програмне забезпечення для калібрування. Для Mac-комп'ютерів розроблено кілька надійних інструментів калібрування, в тому числі «OptiCal» («Color Partnership»), «Colortro II» («Light Source») і «ProSence» («»). Всі вони дають змогу створювати ColopSync-профайли монітора. У програмі «Adobe PhotoShop» цей файл завантажується як «System Profile». У програмі «Monitor-Rihtproof» («WillowSix») використано інший підхід: при калібруванні враховуються параметри паперу, характеристики друкарських фарб, а також умови зовнішнього освітлення.

Для PC-комп'ютерів в операційному середовищі «Windows 95» відсутні стандартні відеодрайвери на системному рівні. Тому така методика калібрування неможлива, оскільки відсутні відповідні апаратні засоби. Правда, у «Windows 95» підтримується система кольорів IMC (Image Color Matching), яка дає змогу застосувати до відеодрайвера профайл монітора, проте жодна з відомих на сьогодні програм оброблення зображень для Windows-середовища не використовує цієї можливості.

Третій компонент — програми, що перетворюють дані зображення з поліграфічної системи кольорів СМУК на систему кольорів монітора RGB. Розробники програм керування кольором вибрали для профайлів формат, запропонований Міжнародним консорціумом з кольору (ІСС); тому для багатьох кольоропробних систем вже існують підготовлені профайли.

Загальний принцип програм створення профайла полягає ось у чому: друкується зразок, який містить відомі значення СМУК; дані вимірюються спектрофотометром або колориметром. Програма відповідності здобутим даним створює і записує профайл. Окремі програми оброблення зображень, наприклад «PhotoShop 9», «не розуміють» формату ІСС. Для них створюються свої профайли. Деякі виробники пропонують власні послуги у створенні профайлів («Linotype-Hell», «Praxisoft»). Видавці посилають відповідні зразки, роздруковані на вивідних пристроях, фірма створює свій профайл і відправляє його замовнику. Особливо поширилася ця послуга завдяки розвитку комп'ютерних мереж.

Цифрова друкована кольоропроба. Для здобуття цифрової друкованої кольоропроби використовують такі способи:

- термосублімаційні з відтворенням растрових і півтонових відбитків («Agfa-DuoProof», «3M-Rainbow»);

- електрографічні з лазерним освітленням («Agfa-XC325», XC707 — ХС907, «Dainippon-TC-P 10 8 0»);

- струминні з рідкою фарбою (Iris-BG5200, -BG5220, -BG5250);

- струминні з твердою фарбою у вигляді забарвленого воску, який розплавляється і набризкується на відповідну основу («Tektronix Phaser ЗООі»).

Слід зауважити, що роздільна здатність систем цифрової кольоропроби лежить у межах 300...400 точок/дюйм. Для здобуття кольоропроби термосублімаційним методом використовують спеціальний папір. В інших методах передбачається застосування звичайних паперу і плівок, навіть тиражного паперу, що більш доцільно, оскільки це імітує майбутній тиражний відбиток з друкарської машини. (Виняток становлять системи «Cromalin» фірми «Du Pont» та ТС-Р1080 фірми «Dainippon».)

При оцінюванні методів цифрової кольоропроби беруть до уваги вартість витратних матеріалів. Так, при термосублімаційних методах вартість різнокольорової кальки є досить високою, тоді як для струминних методів вартість фарби невисока. Враховують також споживання електроенергії. Найменш енергомісткі — струминні та деякі термосублімаційні способи. Розмір зображення, що виводиться, у більшості методів не перевищує формату A3. Тільки для струминного способу характерним є виведення зображення більших розмірів. — до формату 84 х 108 см.

У методах, для яких характерним є растрове виведення, досягають лініатури растра на виводі від 60 до 120 ліній/см. У цих методах є можливість керування формою точки растра, використання стохастичного растрування, що пов'язане насамперед з характеристиками приєднаного КІР-пристрою.

Здобуття контрольної кольоропроби пов'язано з необхідністю узгодження кольорів видання з замовником і налагодження фарбового апарата друкарської машини друкарем, як і дотримання ним під час друкування потрібного співвідношення кольорів на відбитку.

Термосублімаційні способи цифрової кольоропроби є найменш придатними для виготовлення еталонного кольорового відбитка, тому що існує велика різниця між кольорами контрольного відбитка (особливо в півтоновому режимі) та растровим зображенням на друкарському відбитку. Крім того, для цих способів проблематичним є виконання роздруку на тиражному папері.

Застосування технології цифрової кольоропроби є найефективнішим, коли програмне забезпечення, яким обробляються зображення, працює зі стандартизованою системою кольорів, такою як «Pantone» чи «TrueMatch»

таблиця10