1 .Технічні параметри
сіток
будова (вид ниток, вид переплетення);
вид матеріалу;
роздільна здатність — кількість ниток на одиницю довжини n/см, або n/дюйм —номер сітки;
товщина ниток d (мкм або дюйм);
товщина сітки D;
відкрита поверхня сітки F (%);
ширина чарунки сітки W (мкм);
теоретичний об’єм фарби, перенесений на підкладку V (см3/м2) (рис. 6).
2.Вимоги до сіток
Сітки мають бути міцними та еластичними, щоб не рватись в процесі друкування і водночас щільно охоплювати невеликі нерівності на поверхні задруковуваного матеріалу або виробу.
Сітки не повинні розтягуватись під дією ракеля, щоб не спотворювати розмірні параметри зображення.
Сітки повинні бути максимально пружними, щоб повертатись у вихідне положення після зняття розтягуючих зусиль ракеля.
Бути стійкими до релаксації напруження, щоб максимально довго зберігати задану пружність.
Бути стійкими до стирання.
Не набухати у воді та органічних розчинах, які містяться у фарбі або використовуються при проявленні та змиванні форми.
Добре пропускати крізь себе фарбу і добре від неї очищатися.
3.Види сіткових матеріалів та їх будова
С
ітка
складається з основи і утка. Нитки основи
розміщені паралельно уздовж полотна з
постійним кроком, а нитки утка —переплетені
з основними впоперек них.
Сітки, які використовують для трафаретних форм, мають такі основні види переплетення ниток:
гарнітурне (полотняне), в якому нитки утку й основи не скріплені одна з одною; тут створюється однаковість чарунок і регулярність структури сітки; відсутність вузлів створює краще проходження фарби;
ажурне, в якому нитки основи і утку скріплені петлями;
змішане, в якому чергується гарнітурне та ажурне переплетення;
діагональне (саржеве), в якому уточна нитка переплетена не з кожною основною, а через одну.
Для сіток із синтетичних волокон використовують гарнітурне переплетення, для металевих — діагональне, для шовкових — ажурне або змішане.
Тканини для сіток виготовляють з одноволоконних (моноволокно) і багатоволоконних (скручених) ниток.
Сітки для трафаретних форм — одноволоконні. Вони характеризуються:
високою стійкістю для тертя;
добрим перенесенням фарби;
добре змиваються та регенеруються.
Для сіток використовують різні матеріали: шовк, синтетичні волокна, метал, металізовані синтетичні волокна.
Шовкові нитки мають такі переваги: висока зносостійкість і міцність, висока еластичність, добра адгезія до копіювального шару; і такі недоліки: сильно розтягуються, недостатньо пружні, гігроскопічні (набрякання становить 40%), нестійкі до гарячої води і лугів, що унеможливлює регенерацію, висока вартість. Шовкові нитки можна застосовувати для різних робіт, але висока вартість обмежує їх використання.
Сітки із синтетичних волокон виготовлені з поліамідних та поліефірних монониток.
Поліамідні сітки (капрон, нейлон, перлон, силон) — характеризуються високою міцністю, еластичністю, стійкістю до стирання.
Поліефірні матеріали (поліетилентерифталатні) або лавсанові сітки мають меншу гігроскопічність, міцність, але більшу пружність, стійкість до підвищення температури (до 1500С), незначний ступінь набрякання (0,6 %) (шовкових — 40 %, поліамідних — 15 %), стійкість до дії кислот та розчинників, невисока адгезія до копіювального шару.
Синтетичні нитки дешеві та найповніше відповідають сучасним вимогам. Недолік — здатність заряджатися статичною електрикою, притягання пилу.
С
учасні
сітки випускаються всесвітньо відомими
фірмами «Züricher Beuteltuchfabrik», «Sefar» (SST-Thal)
(Швейцарія), «Monile» (Італія), «Kissel und Wolf»
(Німеччина). Асортимент сіток дуже
широкий, наприклад фірма «Sefar» поставляє
120 поліамідних, 230 поліефірних та
металізованих сіток шириною 100-370 см.
Випускаються подібні сітки і на
Рахманівському шовковому комбінаті в
Росії, але асортимент їх менший.
Сітки виготовляється з ниток різної товщини:
SL (super light quality) - сітки дуже тонкі;
S (light) - сітки тонкі;
M (medium) - сітки середні;
T (thick) - сітки середні або товсті;
HD (heavy duty) - сітки дуже товсті;
2HD - сітки подвійно товсті.
Щ
ільність
ниток в 1 см становить 2-200. Нитки
використовують білого кольору або
забарвлені (червоні, оранжеві, жовті).
Застосовування забарвлених ниток
виключає процес підкопіювання. Світло,
що падає на сітку, поглинається, не
викликаючи явище розсіювання. Ці сітки
поглинають промені в зоні λ = 390-450 нм,
тому необхідно збільшувати час
експонування копіювального шару на
забарвлених сітках порівняно з білими
на 75-100 %.
З метою зниження витрачання фарб випускаються сітки з однобічним каландруванням. Каландрована сторона блискуча, некаландрована — матова. У випадку роботи ракеля по каландрованій стороні витрати фарби зменшуються на 25 %, по некаландрованій — на 50 %. Каландровані сітки використовують для друку фарбами УФ-закріплення.
Металеві сітки виготовляють з хромонікелевої сталі, фосфористої бронзи або латуні. Нумерація сіток відрізняється, номер сітки позначає розмір чарунки в мм або мкм, наприклад, сітка 004 означає, що розмір чарунки 0,04 мм.
Переваги металевих сіток:
висока роздільна здатність,
механічна міцність,
стійкість до стирання,
стійкість до кислот та лугів,
низький ступінь розтягу (5%),
велика площа чарунок,
значна товщина ниток,
можливість використання термофарб.
Недоліки:
легко пошкоджуються,
низька еластичність,
неможливість повторного використання,
вища вартість від синтетичних.
Застосовують в радіо та електронній промисловості, а також при друкуванні термопластичними фарбами, коли відпадає необхідність в сушильних пристроях.
Поліефірні металізовані сітки — виготовляють шляхом гальванічного покриття шаром нікелю одноволоконної поліефірної сітки. Цим покращується розмірна стабільність і стійкість до стирання.
Переваги:
краща адгезія до копіювального шару;
підвищена міцність до розтягання і еластичність;
висока точність проводки;
не електризуються.
Використовують такі сітки для друкування грубодисперсними і термопластичними фарбами, на шорстких поверхнях, для друкування плат і друкування на пластмасах.
Недолік — відсутність стійкості до концентрованих лугів і гіпохлориту натрію.
Комбіновані сітки — поєднують переваги сталевих сіток і сіток із синтетичних волокон:
