Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
готове ТФП11111111111.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
6.96 Mб
Скачать

Запитання для самоконтролю

1.Різновиди друкарських форм глибокого друку

2. Матеріали для виготовлення форм глибокого друку

3.Підготовка основи формного циліндра

4.Способи виготовлення форм глибокого друку

5.Перспективи глибокого способу друку розділ 9.Трафаретні друкарські форми

Тема 9.1. Загальні відомості про трафаретний друк

  1. Історія розвитку трафаретного друку.

  2. Суть трафаретного друку.

  3. Переваги трафаретного друку.

  4. Застосування трафаретного друку.

1. Історія розвитку трафаретного друку

Трафаретний друк відноситься до спеціальних видів друку.

Трафаретний друк наймолодший і водночас найдавніший спосіб нанесення зображення на матеріали та готові вироби. Історія його виникнення сягає в глибину століть. Як стверджує Гаррі Л. Гієтт, ще китайці періоду Великої стіни та єгиптяни періоду Пірамід використовували трафарети для нанесення орнаменту на глечики, вази, тканини та стіни будівель. Це були трафарети, вирізані з папірусу. Техніка нанесення малюнка проста. Аркуш папірусу з вирізаним контуром малюнка накладався на поверхню матеріалу чи виробу і за допомогою пензля, змоченого в барвнику, або тампоном набивався малюнок.

Згодом техніка виготовлення трафарету дещо ускладнилась. Щоб отримати окремі дрібні елементи трафарету, його почали приклеювати до сітки, сплетеної з кінського волосу і закріпленої на дерев’яній рамі. З появою шовку трафарет почали кріпити на ньому. В такому вигляді цей спосіб нанесення зображення зберігся до кінця XIX століття. У 1870 р. зафіксовано перший патент на використання сітки, як носія трафарету.

1880 р. трафаретний друк завезли з Німеччини до Японії, звідки він потрапив до США 1913 р. Там він почав бурхливо розвиватися, щоб задовольнити потреби промисловості в нанесенні все більш складних малюнків на найрізноманітніші матеріали та вироби. У 1915 р. у США було одержано перші патенти на виготовлення друкарських форм шляхом заповнення (перекриття) чарунок сітки, а також одержання форм фотомеханічним шляхом.

У 1920 р. в Англії видано перший патент на метод трафаретного друку на перебивному папері. Там же (1920 р.) винайдено першу трафаретну друкарську машину, яка виробляла 1500 високоякісних відбитків за годину.

Таким чином, трафаретний друк з примітивного способу друкування почав перетворюватися на сучасний. Потреба в такому друці швидко зростала завдяки багатьом його перевагам. На даний час трафаретний друк широко використовується в багатьох галузях сучасної промисловості, оскільки він дозволяє задруковувати поверхні будь-якої структури, формату та конфігурації і при цьому у багатьох випадках забезпечує якість зображення, недосяжну для традиційних способів друку.

2.Суть трафаретного друку

Трафаретний друк (від італійського trafaretto — про­дірявлювати) — це спосіб друку з форм, одержаних на сітці-основі, відкриті чарунки якої виконують роль друкуючих елементів, пропускаючи через себе фарбу, проміжкові ж елементи затримують її.

В процесі друкування поверхня форми розміщується на віддалі 2-5 мм від поверхні задруковуваного матеріалу (ЗМ). Ракель, натискаючи на сітку, прогинає її та створює вузьку смугу контакту із задруковуваним матеріалом, формуючи на ньому фарбовий шар.

Рис.11 . Процес одержання відбитка трафаретним способом друку:

1 — формна рама; 2 — сітка, покрита копіювальним шаром;

3 — фарба; 4 — друкарський ракель; 5 — зрошувальний ракель;

6 — задруковуваний матеріал.

Зустрічаються такі назви трафаретного друку: «шовкографія», «шовкотрафаретний», «сіткографія».

Хоча трафаретний друк поступається класичним способам за продуктивністю та якістю відтворення тексту у видавничій продукції, але має ряд інших переваг:

  • простота друкування і економічність виготовлення форм;

  • різноманітність ЗМ: папір, картон, полімерні плівки, тканини, метал, скло, кераміка;

  • можливість одержувати відбитки на поверхнях різної форми, конфігурації та великої площі;

  • велика товщина фарбового шару (до 150 мкм), що дає можливість одержувати рельєфні, насичені відбитки.