Запитання для самоконтролю

1. Фірми-виробники ФПП на основі рідких ФПК ?

2. Технологічний процес виготовлення ФФДФ із рідких ФПК ?

3. Яке обладнання використовують для виготовлення ФФДФ із рідких ФПК ?

Тема 6.4. Виготовлення ффдф за технологією стр

1. Технологія СТР на маскованих ФФП.

2. Виготовлення ФФДФ прямим гравіюванням рельєфу.

1. Технологія стр на маскованих ффп

Технологічний процес виготовлення ФФДФ за технологією СТР аналогічний з традиційним за виключенням операції копіювання. Передбачає запис інформації на шар-маску ФФП мікрогравіюванням її лазером, керованим комп'ютером. Матеріал шару-маски під дією лазера випаровується.

Шар-маска є фіксованою складовою частиною пластини, відпадає потреба у вакуумній плівці. На елементах зображення шар-маска відсутній, тобто вони є повністю прозорими і при експонуванні виключаються явища поглинання і розсіювання випромінювання вакуумною плівкою та фотоформою, що властиво для аналогового способу копіювання. Як наслідок — полімеризація проходить швидше, бічні грані друкувальних елементів більш стрімкі, розмір растрових елементів менший, ніж на шарі-масці, а контур різкіший. На рис подається порівняння растрових елементів з відносною площею 2% і 20% на формах, виготовлених за аналоговою і комп'ютерною (з шаром-маскою) технологіями.

Рис7 Порівняння растрових елементів

2. Виготовлення ффдф прямим гравіюванням рельєфу

Рельєф ФФДФ гравіюється СО2-лазером. Перед гравіюванням ФФП опромінюється. При цьому утворюється фотополімер з простозшитою структурою, який має необхідну для лазерного гравіювання твердість. Змінюючи режим роботи лазера, можна керувати процесом формування профілю друкувального елементу при основі, стрімкістю (крутизною) бічних граней, розміром зони друкування. Особливо заслуговує уваги можливість регулювання різниці рівнів поверхні друкувальних елементів між областями високих світів і напівтіней, тобто виконання фотомеханічної приправки при друкуванні за рахунок зменшення тиску на ділянках високих світів. Різниця рівнів поверхні друкувальних елементів у світлих ділянках і плашок може складати від 150 до 30 м. Завдяки цьому розтискування растрових крапок на світлих ділянках зменшується від 22 до 12%, що є важливим при відтворенні зображення на ділянках високих світів.

Запитання для самоконтролю

1.Суть технології СТР для флексодруку

2. Суть технології СТР на маскованих ФФП

3. Суть виготовлення ФФДФ прямим гравіювання рельєфу.

Тема 6.5 Виготовлення штампів

1. Коротка історія виникнення печаток та штемпелів.

2. Основні визначення та класифікація штемпелів. Способи виготовлення.

3. Оснастка для штемпелів витратні матеріали.

4. Принципова схема технологічного процесу травлення штампів.

5. Показники якості штампів засоби вимірювальної техніки.

1. Коротка історія виникнення печаток та штемпелів

У витоках поліграфічного процесу лежить безфарбове формування рельєфних зображень. Суть даного способу полягала у виготовленні печатки-штампу та у витискуванні нею безфарбових, але рельєфних малюнків і текстів на м'якому матеріалі — зволоженій глині, шкірі. Спосіб цей виник на зорі людської цивілізації і був пов'язаний з відтворенням так званих знаків власності, що вказували (підтверджували) на особу власника і належність йому тієї чи іншої речі, предмета. Такі знаки витискали, наприклад, на глиняному корку, що закупорював посудину з вином, або випалювали розпеченим штампом на шкірі домашньої тварини. Звідси походять і наші печатки, які підтверджують достовірність, а інколи й недоторканість документа. Правда, у більшості випадків вони відтворюють фарбові відбитки, однак дотепер існують також і печатки-штампи, якими отримують відбиток на розплавленому сургучі або воску.

У 1908 р. італійські археологи , які вели розкопки на Криті, відшукали в руїнах царського палацу біля міста Фест невеликий — діаметром близько 16 см — диск, виготовлений із обпаленої глини і покритий з двох боків зображенням розташованих по спіралі малюнків. Вони були згруповані і розміщені в прямокутних комірках. Усього таких комірок було 30 з одного боку і 31 з іншого. У кожній комірці по 2-7 знаків, загальна кількість яких — 241 (див. рис). Для кожного з них був попередньо виготовлений свій штамп. Послідовно притискаючи штампи до глиняного диску, і відтворили, «віддрукували» весь напис. Так, ледве не вперше, буй використаний принцип, у подальшому покладений в основу оригінальної текстової друкарської форми.

Таким чином, початок виникнення процесу виготовлення печаток (штемпелів) сягає у сиву давнину і веде до виникнення технології виробництва складальних форм для друкування.

Матеріали для виготовлення штемпелів: гума, фотополімер, метал. Види гуми:

• аркушева гума для ручного вирізання:

• сира гума для вулканізації;

• гума для лазерного гравіювання;

• мікропориста гума для нерельєфних штемпелів. Фотополімеризаційноздатні матеріали (ФПМ) — тверді або рідкі — характеризуються тим, що змінюють свої властивості під дією ультрафіолетовою (УФ) опромінення, найчастіше стаючи нерозчинними. За конструкцією штемпелі можна розділити на такі види:

1) монолітні — виготовлені з одного виду матеріалу;

2) суцільні, виготовлені з двох матеріалів (наприклад, плівкова основа з фотополімерним шаром;

3) самонабірні, що складаються з окремих букв або частин;

Виготовляють штемпелі такими способами:

• ручним вирізанням;

• пресуванням та вулканізацією гуми;

• методом фотохімічного формування;

• лазерним гравіюванням.

Слід зазначити, що ручне вирізання для виготовлення штемпелів застосовують у дуже рідкісних випадках (при потребі виготовлення штемпелів великих розмірів). Метод пресування та вулканізації гуми останнім часом знаходить все менше застосування через велику трудомісткість технологічного процесу. Найбільш динамічно розвиваються найсучасніші технології виготовлення штемпелів, такі як фотохімічна технологія та лазерне гравіювання.

За способом подачі фарби розрізняють:

• штемпелі, що змочуються фарбою за допомогою штемпельної подушки;

• штемпелі з порами, крізь які просочується фарба.