Запитання для самоконтролю

1. Призначення, типи та марки шкал оперативного контролю офсетного формного процесу, їх принципова будова.

2. Як за допомогою шкал визначити придатність фотоформ для виготовлення офсетних форм?

3. Вплив забруднень, напрямків орієнтації шкал при копіюванні та обробленні копії на її якість.

4. Оперативне кількісне та якісне визначення спотворень растрових елементів зображень.

5. Визначення оптимального часу експонування.

6. Що таке рівень експонування? Для чого застосовують цей показник?

7. За якими елементами шкал можна контролювати експозицію?

8. Що таке контрастність копіювального шару?

Розділ 5. Форми високого способу друку

Тема 5.1 Виготовлення фотополімерних форм високого друку

1. Загальні відомості.

2. Фізико-хімічні основи та технологічні особливості процесу виготовлення ФДФ

1. Загальні відомості

ФДФ (фотополімерні друкарські форми) виготовляються на пластинах з фотополімеризаційноздатним шаром (ФПШ), нанесеним на металеву основу. Будова фотополімеризаційноздатних пластин (ФПП) подана в схемі 1.

Товщина металевої основи (переважно сталевої) — 0,25-0,3 мм. Товщина ФПШ залежить від призначення друкарської форми. У пластин для форм високого друку на ротаційних та плоскодрукарських машинах — 0,5-0,67 мм, на машинах високого офсету — 0,25-0,4 мм.

Допуски відхилення за товщиною — в межах ±0,025 мм. Товщини інших шарів фотополімеризаційноздатних пластин (проміжного, протиореольного, адгезійного) становлять близько 0,02 мм.

При експонуванні у ФПШ відбувається фотополімеризація з утворенням просторово-сітчастої (поперечнозшитої) або клатратної структури (в залежності від складу ФПШ). Полімери з такою структурою практично нерозчинні і неплавкі, у них висока зносостійкість — фотополімерні форми витримують тиражі 0,5-1,5 млн. відбитків.

ФПП мають високі репродукційно-графічні показники (R — 120 лін/см; В — 30 мкм). Тривалий час зберігання робочих властивостей (1 рік) дає можливість виготовляти заздалегідь очут-ливлені фотополімеризаційноздатні пластини.

До складу фотополімеризаційноздатних композицій (ФПК) входить ряд компонентів, кожен з яких має відповідне функціональне призначення.

Нефоточутливий полімер — вводиться у ФПК як плівко-утворюючий компонент. Його властивості визначають такі технологічні характеристики шару як розчинність, адгезію до основи, стійкість в агресивних середовищах. Найчастіше застосовують наступні полімери:

• водорозчинні похідні полівінілового спирту — у пластинах «Рельєф» (модифіковані «Гідрофот», розробники УНДШП, УАД, Україна), «NAPP Plate» (фірма NAPP, США);

• водолужнорозчинні похідні целлюлози (ацетофталат, ацетосук-цинат целлюлози) — у пластинах «Целлофот» (розробник УНДП, Україна), «Dycril» (фірма-Du Pont, США);

• спиртоводорозчинні сополіаміди — у флексографічних пластинах марки «С», «А», «Ф» «Nyloprint» (фірма BASF, Німеччина); «Таплон» (фірма NAPP, США).

Мономери, олігомери — фоточутливі ненасичені речовини. Вводяться в композицію як зшиваючі компоненти для утворення на опромінених ділянках ФПП полімера з просторово-сітчастою структурою друкувальних елементів ФДФ. Молекули цих речовин повинні мати не менше двох етиленових груп >С~СН2. Найчастіше використовуються складні ефіри карбонових кислот і поліетиленгліколів — олігоефірмалеінати, олігоефіракрилати (триетиленглікольдиметакрилат -ТГМ-3, диметакрилат біс (диетиленгліколь) фталат — МДФ-2).

Фотоініціатори, фотосенсибілізатори — прискорюють реак-цію фотополімеризації і зміщують спектральну чутливість композиції із дальньої зони УФ випромінювання з довжиною хвилі менше 320 нм, до якої непрозорі скло і покривні полімерні плівки копіювальних рам, у ближню УФ область з довжиною хвилі 350-390 нм. Це органічні речовини, які під дією променевої енергії переходять у вільнорадикальний стан (бензоін і його похідні).

Цільові домішки — сприяють покращанню технологічних характеристик ФПП:

• інгібітори термополімеризації (гідрохінон, пірокатехін) сприяють їх зберіганню, оскільки нейтралізують вільні радикали на початковій стадії полімеризації, що може відбуватись у процесі зберігання фотополімеризаційноздатних пластин;

• пластифікатори і наповнювачі (гліцерин, поліетиленгліколі) покращують фізико-механічні властивості ФПП;

• барвники (метиленовий синій, тощо) вводяться в ФПК для кращого візуального сприйняття елементів ФДФ.

ФПП вітчизняного виробництва випускають у Львові («Целлофот» і «Гідрофот») та Луцьку («Фотопласт Д»). Вони мають модифікації типу А і Б, які розрізняються за товщиною ФПШ — у пластинах типу А вона становить близько 0,4 мм, у пластинах типу Б — 0,65 мм.