3.3. Дріжджовирощувальне відділення

3.3.1. Над приміщенням дріжджовирощувального відділення не рекомендується розташовувати інші виробничі ділянки.

3.3.2. Дріжджовирощувальні апарати і продуктопроводи мусять виготовлятися з нержавіючої сталі. Мідяна апаратура у відділенні чистих культур мусить бути біленою (вміст свинцю у полуді не повинен перевищувати 1%).

3.3.3. Дріжджовирощувальні апарати повинні бути герметизовані.

3.3.4. Витяжна вентиляція мусить забезпечувати видалення з апаратів відроблених газів згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91.

3.3.5. На приводах апаратів з повітророзподільчими системами, що обертаються, мусить бути передбачено пристрої, які запобігають можливість випадкових увімкнень цих систем.

3.3.6. Дріжджовирощувальні апарати мусить бути споряджено засобами для автоматичного вимірювання основних параметрів процесу розмножування дріжджів (рівня наповнення апаратів, температури середовища).

3.3.7. Для взяття проби має бути зроблено спеціальні крани або передбачено засоби для механічного подавання середовища до пробовідбирача.

3.3.8. Щоб уникнути підвищення тиску в охолоджувальних системах дріжджовирощувальних апаратів діаметр водопроводу на виході з теплообмінника (сорочки, змійовика) має бути на 25 % більшим діаметра водопроводу на вході.

3.3.9. Нагрівання чи кип'ятіння гострою парою живильних середовищ у дріжджовирощувальних апаратах не допускається.

3.3.10. Апарати, висота яких перевищує 2,5 м, мусять мати два люки - верхній та нижній.

3.3.11. Миття і дезинфекція дріжджовирощувальних апаратів мають бути механізовані.

3.3.12. Подавання сірчаної кислоти у ручний спосіб до дріжджовирощувальних апаратів не допускається.

3.3.13. Пропарюваня апаратів мусить робитися парою з надлишковим тиском не вище 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см).

3.3.14. Роботи з унутрішнього огляду, ремонту, очищення апаратів в дріжджовирощувальних відділеннях мають виконуватись згідно з розд. 7.2.1, 7.2.2 ч.1 цих Правил.

3.4. Сепараторне відділення

3.4.1. Сепаратори має бути встановлено в ізольованому приміщені на фундаментах, не зв'язаних з фундаментом іншого устаткування та закріплено анкерними болтами. Між фундаментом та опорними поверхнями станини мусить бути встановлено противібраційні прокладки.

3.4.2. Тривалість роботи кожного сепаратора має фіксуватися у журналі . Для кожного сепаратора заводом-виготовлювачем мусить бути визначено моторесурс, по виробленні якого сепаратор мусить виключатися з експлуатації.

3.4.3. Сепаратори мусить бути споряджено тахометрами. На комунікаціях приймально-вивідних систем закритих сепараторів мусить бути встановлено манометри.

3.4.4. Пуск сепаратора до роботи, а також його зупинення слід виконувати згідно з інструкцією з експлуатації та залежно від режиму роботи, який вимагається. Результати огляду і випробувань мусять занотовуватися у спеціальному журналі. Ремонт барабана сепаратора дозволяється лише на спеціалізованих заводах. Протягом експлуатації сепараторів слід проводити періодичне промивання та огляд деталей барабана. Результат огляду має фіксуватися у спеціальному журналі.

3.4.5. Коли режим роботи сепаратора є автоматичним, установлення перемикача у положення  "Автоматичний режим " слід робити лише після досягнення барабаном робочої паспортної частоти обертання. При появі вібрації, стороннього шуму, коливань показів тахометра, сепаратор має бути зупинено і ввімкнено до роботи лише тільки після промиття та усунення несправностей.

3.4.6. Пульт аварійного зупинення кожного сепаратора мусить бути винесено за межі сепараторного відділення. У сепараторному відділенні має бути передбачено аварійне освітлення. Не допускається до цілковитої зупинки барабана сепаратора:

- знімати накривку і трубопроводи;

- робити змащення та огляд механізмів;

- зупиняти руками або якимось пристосуванням барабан.

3.4.7. Піднімання частин сепаратора при його митті, ремонті та обслуговуванні мусить виконуватись вантажопідйомним механізмом. Для  полегшення розбирання та збирання барабанів слід застосовувати спеціальні пристрої.

3.4.8. Збирання барабана сепаратора має здійснюватись згідно з цифровими клеймами на деталях і затягуванням затискного кільця до позначки.

3.4.9. Після ремонту сепаратори підлягають технічному огляду та випробуванню.

3.4.10. Пасову передачу від індивідуального електродвигуна до сепаратора має бути закрито легкознімною суцільною огорожею. Деталі барабанів сепараторів, які працюють на агресивних середовищах, повинні один раз на три місяці піддаватися дефектоскопії згідно з Инструкцией по ультразвуковому и цветовому контролю центробежных сепараторов, затвердженій НДІХІММАШ 15.12.76.

3.4.11. Протягом проведення сезонних робіт сепаратори, які працюють на агресивних середовищах, слід піддавати дефектоскопії (барабани сепараторів, затяжні гайки).

3.4.12. Для захисту персоналу обслуги від шуму сепараторне відділення слід споряджувати шумоізолюючими кабінами.

3.4.13. Жолоби для відведення відсепарованої бражки и дріжджoвого концентрату мусять бути щільно зачинені і доступні для миття і дезинфекції.

3.4.14. Збірники дріжджового концентрату на сепараторній станції мусять мати люки, що надійно зачиняються та зблоковані з пусковим пристроєм мішалки.

3.4.15. Миття збірників має бути механізовано.

3.4.16. Для обслуговування та огляду верхньої частини збірників необхідно мати драбину, а для двох чи більше розташованих поруч збірників - стаціонарну площадку зі сходами й огороджувальними перилами висотою не менше 1 м.

3.4.17. Наземні візки для перевезення на миття частин сепараторів мусять мати платформи з дерев'яними гратами з обов'язковим улаштуванням бортів та гальм.

3.4.18. Ванну для миття частин сепараторів мусить бути влаштовано таким чином, щоб промивні води стікали безпосередньо до каналізації.

3.4.19. Окрім зазначених вимог для дріжджових сепараторів при експлуатації кларифікаторів слід дотримуватися наступного:

- максимальний протитиск у випускній трубі не повинен перевищувати значення, вказаного у паспорті;

- тривалість інтервалів між вивільненням осадів з барабану, особливо при механічному викиданні, не повинна перевищувати інтервалів, зазначених у паспорті.