2.5.6 Переліки

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи, – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Переліки першого рівня деталізації пишуть або друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Приклад:

За конструкцією теплообмінники поділяється на:

а) пластинчасті;

б) трубні:

1. з прямим рухом теплоносіїв;

2. з протитоком теплоносіїв;

3. з перехресним рухом речовин;

в) спіральні.

2.5.7 Додатки

Додатки слід оформляти як продовження тексту на його наступних сторінках. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, написаний вгорі малими літерами з першої великої, симетрично відносно тексту сторінки. Над заголовком посередині рядка малими літерами з першої великої повинно бути надруковане слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Наприклад “Додаток А”.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою тексту наскрізну нумерацію сторінок.

При необхідності, текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; Б.3.1 – підрозділ 3.1 додатка Б; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатка Д; Ж.1.3.3.4 – підпункт 1.3.3.4 додатка Ж.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Д.3 – третій рисунок додатка Д; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1; таблиця А.1; формула (В.1).

В посиланнях у тексті на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння додатка рекомендується писати: “... на рисунку А.2...”; “... в таблиці Б.3...”; “... за формулою (В.1)...”; “... у рівнянні (Д.3).”

Зразок оформлення додатків дипломної роботи приведено в додатку М.

2.5.8 Графічна документація

Графічна документація дипломної роботи у форматі мультимедійної презентації Microsoft PowerPoint включає плани, картограми, блок-діаграми, рисунки, таблиці. Кожен слайд повинен мати заголовок та частину, яка зображена з відповідним пояснювальним текстом. Вся інформація графічної документації має міститися і в пояснювальній записці.

У графічній частині використовують карти досліджуваної території з нанесенням на них джерел викидів і виділенням пріоритетних джерел забруднення повітряного та водного басейнів. На картах бажано показати характер міграції забруднюючих речовин та поля їх поширення з урахуванням фізико-географічних умов у вигляді ізоліній або показати ареали їх поширення. Виділяють зони пошкодження зелених насаджень.

На карти слід нанести середньорічну розу вітрів, щоб можна було визначити, з яких сторін горизонту виноситься найбільша кількість домішок. Роза вітрів – це графічне зображення повторюваності напрямків і швидкості вітру в даному пункті за певний період (рік, сезон, місяць, декада тощо). Роза вітрів являє собою векторну діаграму, довжина променів якої пропорційна повторюваності по румбах. Повторюваність по румбах помічається цифрою на промені, а повторюваність штилів помічається в центрі поля рози.

Як доповнення можна накреслити розу забруднення  радіальну векторну діаграму, аналогічну розі вітрів, на якій довжина променів кожного радіуса пропорційна середньому значенню забруднення повітряного середовища, коли їй вітер дме із вказаного напрямку. В центрі діаграми записується величина середнього значення забруднення в спокійні штильові дні.

Для картографічного матеріалу бажано мати топографічну карту району в масштабі 1:100000 (крупномасштабну). Для підприємств необхідно мати генеральний або ситуаційний план. Як доповнення до плану включаються карти з написанням ізотерм, роз вітрів по сезонах, діаграм опадів, вологості, сонячного сяяння.