2.4.12 Додатки

У додатках вміщують матеріал, який:

• є необхідним для повноти викладення тексту, але включення його до основної частини пояснювальної записки може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

• не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг;

• може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців цієї галузі.

У додатках можуть міститися:

• додаткові ілюстрації або таблиці;

• матеріали, які через великий обсяг та специфіку викладання, не можуть бути внесені до основної частини (фотографії, проміжні математичні докази, формули, розрахунки, протоколи випробувань, копії технічного завдання, інструкції, методики, опис комп’ютерних програм, лістинги та ін.);

• додатковий перелік джерел, на які не було посилань у тексті, але які можуть становити певний інтерес;

• опис нової апаратури і приладів, які використовувались під час проведення експерименту, вимірів та випробувань.

2.5 Вимоги до оформлення дипломної роботи

2.5.1 Загальні вимоги

Пояснювальна записка до дипломної роботи є основним звітним документом, який повинен вмішувати достатньо інформації для оцінки відповідності між поставленою перед студентом задачею та запропонованим рішенням і ступенем виконання задачі. Вона оформлюється у вигляді документа, що відповідає всім вимогам стандарту (ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”) на оформлення науково-технічної документації.

Обсяг дипломної роботи складає 100130 сторінок. Текст виконують за допомогою комп’ютера. Текстовий редактор  Word for Windows, версія 7.0 або більш пізні. Текстова документація дипломної роботи (пояснювальна записка) виконується на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (297х210мм) через 1,5 міжрядкового інтервалу, текст вирівнюється за шириною аркуша. Шрифт  Times New Roman, кегль  14. Розміри поля: верхнє, нижнє, ліве – 25 мм, праве – 10 мм. Абзац – 1,27 мм.

Помилки, описки, графічні неточності, які виявилися під час друку роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням коректором. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Матеріал пояснювальної записки слід викладати грамотно, чітко і стисло. При цьому в тексті неодмінно мають бути посилання на використані літературні та інші джерела.

Числа з розмірностями необхідно писати цифрами, а без розмірності  словами, наприклад: „...висота становить 600 м, а за другим варіантом  сімсот...”.

Порядкові числівники, які йдуть один за одним, можуть бути подані з цифрами з відмінковим значенням, яке ставлять лише при останній цифрі, наприклад: 1-ше; 7, 8, 9-й тощо.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм, назви виробів та інші власні імена в тексті пояснювальної записки слід наводити мовою оригіналу. Дозволяється власні імена та назви подавати в перекладі на мову пояснювальної записки з додаванням (при першому згадуванні) оригінальної назви.

Текст пояснювальної записки повинен бути чітким, коротким, виключати можливість суб’єктивного тлумачення. Термінологія на визначення повинна бути у відповідності з ГОСТ 2.106-96 ,,ЕСКД. Текстовые документы”, або загальноприйнятою у науково-технічній літературі. Найменування величин у тексті пояснювальної записки та на ілюстраціях повинні бути однакові.

Позначення одиниць фізичних величин не скорочують, якщо вони використовуються без чисел, за винятком позначень, розміщених в головках та на боках таблиць, а також в розшифровці літерних позначень, які входять у формули.

Не дозволяється використовувати в тексті скорочення слів, крім загальноприйнятих “і т.д.”, “і т.п.”, а також встановлених ГОСТ 7.12-93 „СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”, ГОСТ 7.11-78 „СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании”. Специфікою теми дипломної роботи можуть бути зумовлені також свої загальноприйняті скорочення технічних термінів. У цьому разі слово або групу слів, які скорочуються, перший раз у тексті пишуть повністю, у дужках пишуть скорочений варіант, який далі використовують у всьому тексті. Наприклад: “... характеристика природних особливостей такого компоненту, як атмосферне повітря, складається з двох протилежних показників: потенціалу забруднення атмосфери (ПЗА), потенціалу самоочищення атмосфери (ПСА). ПЗА визначається на основі аналізу...”

Посилання на запозичені джерела науково-технічної літератури оформлюють по ГОСТ 7.1-84 „СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления” і розміщують їх в квадратних дужках, наприклад: “... в роботі [7]...” Посилання, при необхідності, включає в себе доповнення сторінкою або номером тому, наприклад: “...[7,т.1, с.77]...”. Посилання на розділ, підрозділ, пункт або підпункт джерела не допускається.

Не допускається посилення на секретні джерела та джерела “Для службового використання”, а також на матеріал незакінчених науково-дослідних робіт.

При посиланні на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки пояснювальної записки зазначають їх номери. При посиланні слід писати: “... у розділі 4…”, “... дивись 2.1…”, “...за 3.3.4 ...”, “...відповідно до 2.3.4.1...”, “... на рисунку 1.3...”, “... у таблиці 3.2...”, “... (дивись 3.2)...”, “... за формулою (3.1)...”, “... у рівняннях (1.25)(1.29)...”, “... у додатку Б...”.

У тексті пояснювальної записки не дозволяється:

• використовувати для одного і того ж поняття різні науково-технічні терміни, близькі по суті;

• використовувати іноземні слова і терміни, якщо в українській мові є рівнозначні;

• застосовувати в тексті математичний знак “-” перед від’ємними значеннями величин; у цьому випадку слід писати слово “мінус”, наприклад: “... мінус 27°С...”;

• використовувати математичні знаки “<”, “>”, “– “, “+”, “%”, “=”, “№”, та інші (ці математичні знаки використовуються тільки в рівняннях та формулах);

• використовувати скорочення ДСТУ, ГОСТ, СТП, ТУ без реєстраційного номера.

В тексті значення одиниць фізичних величин повинні виражатися в одиницях СІ (основні, додаткові, похідні), десяткових, кратних та часткових від них; а також ті, що допускаються до застосування нарівні з одиницями СІ.

Застосування, позначення і написання одиниць фізичних величин повинні відповідати ДСТУ 3651.0, ДСТУ 3651.1 (ДЕРЖСТАНДАРТ 8.417). Використання в тексті документа різних систем для однім і тієї ж одиниці фізичної величини не допускається.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки розділів та таких структурних елементів пояснювальної записки: Реферат, Зміст, Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і терміні, Вступ, економічні розрахунки; охорона праці; Висновки, Перелік посилань, Додатки, слід розташовувати посередині рядка і писати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Заголовки підрозділів, пунктів, підпунктів слід починати з абзацного відступу і писати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має бути один рядок.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Кожен розділ необхідно починати на новому аркуші. Переносити найменування заголовків на наступний аркуш забороняється.