Самостійна робота №14

№ теми	Назва теми	Кількість годин	Вид заняття	Форма самостійної роботи та її джерела
Тема 3.3.6	Система доплат і надбавок	6	Теоретичне	Робота з підручником (2), с. 182-184

Мета:

Знати –системи доплат і надбавок, а також умови і розміри нарахування.

Вміти – пояснити роль доплат і набавок й визначати їх за різними показниками.

План вивчення теми:

1. Диференціація заробітної плати.

2. Види доплат і надбавок.

Основні теоретичні відомості:

На підприємствах застосовуються різні доплати й надбавки, які є змінною частиною тарифної системи і залежать від виробничих умов. Згідно із Законом України «Про оплату праці» умови запровадження і розміри надбавок, доплат, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральними та галузевими (регіональними) угодами.

Застосування доплат і надбавок та їх розміри обмежуються економічною та соціальною доцільністю і фінансовими можливостями підприємства.

Диференціацію заробітної плати залежно від умов праці визначають два фактори — компенсаційний і стимулюючий.

Компенсаційний фактор пов’язаний з тим, що праця в найбільш шкідливих умовах, з більшими затратами фізичної енергії, потребує певної компенсації за відхилення від нормальних умов.

Стимулюючий фактор сприяє забезпеченню вищої оплати праці в несприятливих умовах. Конкретні розміри доплат за умови праці визначаються на основі атестації робочих місць і оці- нювання фактичних умов зайнятості робітників на цих місцях. На підприємствах установлюють такі розміри доплат:

1. за роботу у важких та шкідливих умовах — до 12 %, а за роботу в особливо важких та особливо шкідливих умовах праці — до 24 % тарифної ставки (посадового окладу).

2. за роботу нічний час оплачується у підвищеному розмірі, не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

3. за суміщення професій (посад) і виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі.

4. доплата бригадирам, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою. Ці доплати за чисельності бригади від 5-ти до 10-ти осіб становлять 10 % і понад 10 осіб — 15 % тарифної ставки за умови виконання всією бригадою норм виробітку в середньому за місяць.

5. за роботу в понаднормований час. До понаднормованого часу належить час, відпрацьований у звичайний робочий день понад тривалість, установлену для даної професії;

6. за вчений ступінь: доктор наук —25 відсотків посадового окладу, кандидат наук—15 відсотків посадового окладу.

Види надбавок:

1. за професійну майстерність — до 24 відсотків посадового окладу (ставки)

2. за високі досягнення в парці — до 50 відсотків посадового окладу (ставки)

3. за виконання особливо важкої роботи на строк її виконання — до 100 відсотків посадового окладу.

З урахуванням особливостей виробництва на окремих підприємствах доцільно конкретизувати показники високої професійної майстерності. До них належать: високоякісне виконання робіт протягом певного періоду; систематичне досягнення вищих показників порівняно із середніми показниками з тієї самої професії, періодичне виконання робіт вищого розряду, робота на особливо складному устаткуванні, суміщення професій, дотримання трудової і виробничої дисципліни.

Питання на закріплення вивченого матеріалу:

Дати у зошиті відповіді на питання:

1. Які застосовуються доплати й надбавки?

2. За якими показниками визначаються розміри доплат і надбавок?