59

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………. 4 1 Перелік тем самостійних робіт………………………………... 6 2 Завдання самостійних робіт…………………………………… 8 Самостійна робота №1…………………………………………… 8 Самостійна робота №2………………………………………........ 9 Самостійна робота №3………………………………………….. 11 Самостійна робота №4………………………………………….. 12 Самостійна робота №5………………………………………….. 14 Самостійна робота №6………………………………………….. 16 Самостійна робота №7………………………………………….. 17 Самостійна робота №8………………………………………….. 19 Самостійна робота №9………………………………………….. 21 Самостійна робота №10………………………………………… 24 Самостійна робота №11………………………………………… 27 Самостійна робота №12………………………………………… 31 Самостійна робота №13………………………………………… 35 Самостійна робота №14………………………………………… 38 Самостійна робота №15……........................................................ 40 Список використаних джерел………………………...………... 47

ВСТУП

Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка і нормування праці» складені відповідно до навчальної програми для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації розробленою Науково-методичним центром вищої освіти Міністерства освіти і науки України у 2010 році на основі освітньо-професійних програм підготовки молодших спеціалістів за спеціальністю «Економіка підприємства»

Головною метою вивчення дисципліни «Економіка і нормування праці» є формування системи теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення оптимальної ефе­ктивності праці та регулювання трудових відносин на мікрорівні.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах І–ІІ рівня акредитації, самостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Самостійна робота – спланована, пізнавальна організаційно-методично направлена діяльність студентів, яка здійснюється без прямої допомоги викладача.

Самостійна робота передбачає самостійне вивчення окремих питань, тем дисципліни, а також підготовку до проведення практичних занять, роботу з додатковою літературою і конспектом лекцій.

При виникненні складностей при опрацюванні зазначених теоретичних питань студент отримує необхідні консультації у викладача під час проведення консультації.

Самостійну роботу студент виконує в зошиті і здає викладачу на перевірку у встановлений термін.

Алгоритм вивчення самостійної роботи:

• прочитати текст, з’ясувати мету поставленої задачі

• з’ясувати основні питання тексту

• усвідомити зв’язок між теоретичними положеннями і практикою

• засвоїти прочитане

• пов’язати отримані знання зі знаннями, що отримали з навчальної дисципліни «Економіка і нормування праці»

• перейти до заключного етапу засвоєння і опрацювання записів

• законспектувати основні терміни та поняття

• відповісти на питання для самоконтролю.

Вимоги до змісту самостійної роботи:

• теоретичне висвітлення теми;

• якість оформлення;

• уміння стисло, логічно та чітко викласти основний зміст та зробити висновки.

Контроль за опрацюванням теоретичних питань, що виносяться на самостійний розгляд, здійснюється шляхом тестування на практичних заняттях та включенням цих питань до завдань модульних контролів (поряд з теоретичними питаннями, що розглядалися під час лекцій)

Оцінювання знань студентів на основі даних поточного конт­ролю знань відбувається за допомогою контролю активності роботи студента протя­гом семестру над вивченням самостійного матеріалу дисципліни та через виконання самостійних робіт. Максимальна сума балів поточного контролю самостійних робіт – 3 бали.

Система оцінювання активності роботи:

а) письмовий контроль (тести, програмоване опитування) - 0; 1; 2; 3 бали;

б) бліц – опитування (фронтальне опитування) - 0; 1; 2; 3 бали;

в) за складання опорних конспектів та структурно-логічних схем - 0; 1; 2;3 бали;

Письмовий контроль. Оперативний письмовий контроль про­водиться протягом 10 – 15 хвилин на початку або наприкінці заняття з теми, що готувалася або розглядалася на даному занятті. Кількість питань (тестів) в одному блоці визначає викладач.

Бліц-опитування. Викладач на заняттях може проводити бліц - опитування (фронтальне опитування), що являє собою або суцільне опиту­вання всіх присутніх студентів групи, або вибіркове опитування частини студентів групи. Запитання з теми (кількох тем), яка го­тувалася на заняття, передбачають чітку коротку відповідь.

Складання опорних конспектів та структурно-логічних схем. Студент конспектує правильну й вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показує високі знання матеріалу, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ.

1 Перелік тем самотійних робіт

Складено відповідно до робочої навчальної програми з дисципліни «Економіка і нормування праці»:

Тема №1 Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства

Тема №2 Відносини зайнятості та безробіття

Тема №3Система соціального партнерства

Тема №4 Структура операції в технологічному та трудовому відношенні

Тема №5 Методи вивчення витрат робочого часу

Тема № 6 Методи створення трудових нормативів

Тема № 7 Нормативні матеріали

Тема №8 Організація служб нормування праці

Тема №9 Фактори і резерви продуктивності

Тема №10 Аналіз трудомісткості

Тема №11 Тарифне нормування заробітної плати

Тема №12 Витрати працедавців на персонал

Тема №13 Оплата праці у бригадах

Тема №14 Система доплат і надбавок

Тема №15 Планування фонду заробітної плати

2 Перелік завдань самостійних робіт Самостійна робота №1

№ теми	Назва тем	Кількість годин	Вид заняття	Форма самостійної роботи та її джерела
Тема 1.2.1	Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства	6	Теоретичне	Робота з підручником (2), с.23-31

Мета:

Знати – поняття трудових ресурсів та їх структуру

Вміти – аналізувати структуру трудових ресурсів

План вивчення теми:

1. Трудові ресурси та їх структура

2. Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості

Основні теоретичні відомості:

Населення або народонаселення - це сукупність людей, що проживають у межах відповідних територій (світ, материки, країни, міста, села та ін.).

Народонаселення разом з природними умовами і ресурсами та способом виробництва матеріальних благ є основою матеріального життя суспільства.

Трудові ресурси — це частина населення України, яка має не­обхідний фізичний розвиток, здоров'я, освіту, професійні знання та кваліфікацію для заняття суспільне корисною працею.

Чисельний склад трудових ресурсів залежить від природного приросту, статево-вікової структури, а також міграції населення.

Особливість людських ресурсів полягає в тому, що вони одночасно є і ресурсами для розвитку економіки, і людьми, споживачами матеріальних благ і послуг.

Працездатне населення — це сукупність людей переважно робочого віку, здатних за своїми психофізіологічними даними до участі в трудовому процесі.

Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і непрацездатних. Непрацездатні особи працездатному віці — це інваліди 1-ї і 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці — це підлітки і працюючі пенсіонери за віком.

До трудових ресурсів належать: •    населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах; •   працюючі особи пенсійного віку; •   працюючі особи віком до 16 років.     Згідно з українським законодавством на роботу можна приймати у вільний від навчання час на неповний робочий день учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів у разі досягнення ними 15-річного віку за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, за умови виконання легкої праці.

Чисельність трудових ресурсів — показник динамічний, він постійно змінюється залежно від багатьох факторів: демографіч­них, соціальних та економічних.

В Україні питома вага осіб працездатного віку становить біль­ше ніж 55% всього її населення. Але для цього показника харак­терні значні територіальні відмінності.

Найнижча частка населення працездатного віку відмічається у регіонах, де переважає аграрна сфера зайнятості. До них нале­жать: Вінницька, Волинська. Житомирська, Тернопільська, Хме­льницька та Чернігівська області, у яких ця вікова група досягає дещо більше ніж 52% загальної чисельності населення; у Черні­гівській області цей показник становить лише 51%. Найвища частка осіб працездатного віку характерна для високоурбанізованих та індустріально розвинутих областей: Дніпро­петровської, Донецької, Харківської, Одеської. В цих областях частка працездатного населення перевищує 57%.

Аналіз даних балансів трудових ресурсів за останнє десятиліт­тя показу, що чисельність зайнятого населення в економіці України щорічно зменшується. Це обумовлено не тільки за­гальним скороченням населення, а й збільшенням чисельності безробітних та іншими соціально-економічними факторами.

Основними галузями зайнятості населення у матеріальному виробництві є промисловість, сільське господарство, транспорт та будівництво. Нинішній етап соціально-економічного розвитку України не забезпечує повного і ефективного використання трудових ресур­сів.

Впровадження ринкових механізмів господарювання вимагає від держави, регіональних органів управління завчасної розробки та реалізації соціальних гарантій у сфері зайнятості населення працездатного віку.

Питання на закріплення вивченого матеріалу:

Дати у зошиті відповіді на питання:

1. Які категорії населення належать до трудових ресурсів?

2. Назвіть ті чинники які, на вашу думку, негативно впливають на кількість працездатного населення.

3. Чи можна вас віднести до трудових ресурсів?

Розв’язати задачу:

Чисельність трудових ресурсів регіону на початок року становила 150 тис. осіб, в тому числі працюючих пенсійного віку і підлітків до 16 років – 5 тис.осіб.

Протягом року відбулися зміни в складі трудових ресурсів:

• досягли робочого віку і почали працювати – 3 тис.осіб.

• перейшли в пенсійний вік, на інвалідність, померло – 10

тис.осіб.

• люди пенсійного віку, що перестали працювати – 2 тис.осіб.

• люди пенсійного віку, що почали працювати – 1 тис.осіб.

• вибули в інші регіони в працездатному віці – 4 тис.осіб.

Визначити на кінець року:абсолютний приріст трудових ресурсів, чисельність населення у працездатному віці на кінець року, темп росту і темп приросту трудових ресурсів.