Практичне заняття № 8 Використання функціонально – вартісного аналізу в управлінні автотранспортним виробництвом

Мета: засвоїти методику використання функціонально-вартісного аналізу (ФВА) для прийняття відповідних керівних рішень

Завдання

1. Визначити головні позиції виробничої програми експлуатації вантажного АТП, виділити основні групи клієнтури, що обслуговуються підприємством.

2. Проаналізувати виробничі витрати і рівень ефективності роботи АТП при транспортному обслуговуванні клієнтури.

3. Дати оцінку якості (функціональності) виконуваних робіт і послуг з кожного замовника автотранспорту.

4. Обґрунтувати вибір об’єктів інноваційної діяльності.

5. Зробити анкету, висновки і дати пропозиції щодо удосконалення роботи АТП

Порядок виконання

Функціонально-вартісний аналіз є ефективним інструментом виявлення невикористаних внутрішньовиробничих резервів на підприємствах різних галузей виробництва і сфер діяльності. Кінцевою метою ФВА є пошук економічних із погляду виробника і споживача варіантів організації виробництва.

Алгоритм практичного використання ФВА складається з таких основних етапів:

Етап 1. Виділення основних груп інноваційної діяльності.

Змістом робіт цього етапу є виділення в умовах АТП основних груп клієнтури за рівнем обсягу виконання транспортних робіт (послуг). Для цього широко використовуються графічні методи:

• діаграма типу „N-Q” (рис 8.1);

• графік Лоренца (крива кумулятивних накопичень значень);

• графічна інтерпретація методу „АВС” (рис. 8.2) та ін.

Вихідними даними для виконання робіт, на цьому етапі аналізу, має бути економічна інформація , що відображає діяльність АТП за окремими клієнтами, які обслуговуються (табл. 8.1).

Діаграма типу „N-Q” є графіком, на горизонтальній осі якого розташовані номера (найменування) усіх замовників автотранспорту (N), а на вертикальній осі – обсяг перевезених вантажів кожного замовника (вантажовідправника) у натуральних показниках (Q – обсяг перевезень вантажів) і у вартісному вираженні (D – сума доходів від перевезень вантажів). Всю клієнтуру слід розмістити зліва направо по ступеню зниження обсягу перевезених вантажів (рис. 8.1).

Таблиця 8.1 - Звітні дані про виконання рухомого складу АТП

Замовники автотранспорту	Річний обсяг перевезень вантажів, тис. т.	Сума доходів від перевезень вантажів, тис. грн.	Сума витрат на перевезення вантажів, тис. грн.	Прибутки (+), збитки (-) від перевезення вантажів, тис. грн.	Рентабельність перевезення вантажів, %
1
2
...
n

Виділяють три групи замовників транспорту, що обслуговуються рухомим складом АТП.

• група А – найважливіша клієнтура що має найбільший обсяг перевезень вантажів. Їхня кількість невелика (15-20% від загального числа замовників), але вони займають головні позиції у виробничій програмі експлуатації АТП (45-50% обсягу перевезень вантажів);

• група В – за важливістю це середня група, що включає 25-30% загальної кількості вантажовідправників. У структурі обсягу перевезень їхня доля складає біля 30-35%;

• група С – клієнтура, що не має великої важливості. Вона складає 45-50% позицій виробничої програми, на її долю припадає 20-25% обсягу перевезень.

На рис. 8.2 наведено графічну інтерпретацію методу „АВС”, вона будується за даними табл. 8.2.

Відповідно до принципу виділення ведучої ланки, об’єктами подальшого вивчення мають виступати об’єкти, виділені в групах А і В як найбільш важливі. Будемо вважати їх основною клієнтурою, що обслуговується.

Таблиця 8.2 - Групи клієнтів що обслуговуються АТП

Найменування груп	Загальна кількість замовників транспорту, од.	Питома вага замовників у їхній загальній чисельності, %	Сумарний обсяг перевезень вантажів, тис. т.	Питома вага перевезених вантажів, %
Група А
Група В
Група С
Усього:	N	100,0	Q	100,0

Етап 2. Аналіз виробничих витрат і ефективності роботи підприємства.

Виявляють витрати і розраховують показники ефективності використання рухомого складу при транспортному обслуговуванні кожного з замовників. Мета такого аналізу – одержання достовірної інформації про рівень рентабельності послуг що надаються АТП.

Критерієм оцінки використовують показник рентабельності перевезень.

(8.1)

де П_пер – прибуток, отриманий АТП від перевезень вантажів у і-го замовника транспорту, тис. грн.;

D_пер – доходи АТП від перевезень вантажів у і-го замовника, тис. грн.

Вихідні дані для розрахунку цього показника дані в табл. 8.1. Після закінчення розрахунків будують гістограму (аналогічно рис 8.1) на якій по горизонталі розміщують основну договірну клієнтуру, а по вертикалі – рівень рентабельності перевезень. На цій діаграмі всіх замовників автотранспорту ранжують зліва направо за мірою зниження рівня рентабельності.

Рис. 8.1 – Діаграма N-Q для виділення основних груп замовників транспорту, що обслуговуються АТП.

Отримані результати характеризують лише одну сторону ефективності автотранспортного виробництва – із погляду самого АТП.

Тому цей аналіз повинен бути доповнений і іншими дослідженнями, що дозволять оцінити виробничу діяльність автотранспортників з позиції клієнтури.

Етап 3. Аналіз функціональності виконання транспортних послуг (робіт).

Одне з найважливіших завдань (функцій) АТП – своєчасне, повне і якісне транспортне обслуговування клієнтури. Тому метою цього етапу ФВА є визначення рівня функціональності виконання робіт і послуг по кожному із замовників транспорту, що сформували групи А і В.

Рівень функціональності транспортного обслуговування необхідно визначати за коефіцієнтом функціональності, що розраховується для кожного і-го вантажовідправника.

, (8.2)

де Ш_сані – сума штрафних санкцій, виставлених клієнтурою АТП за невчасність перевезення вантажу, тис. грн. ;

З_ДТПі – збитки вантажовідправників у зв’язку з ДТП, допущеним із вини водіїв АТП, тис. грн. ;

Н_ві - сума недостач, втрат і розкрадань вантажів у процесі їхнього транспортування, тис. грн.

Для розрахунку коефіцієнтів функціональності для договірної клієнтури складають допоміжну розрахункову таблицю (табл. 8.3).

Рис. 8.2. – Визначення основних груп замовників транспорту

Таблиця 8.3 - Оцінка рівня функціональності транспортного процесу

Номера замовників автотранспорту	Dпері, тис. грн.	Шсан і, тис. грн.	ЗДТПі, тис. грн.	Нві, тис. грн.	КФі

Отримані результати мають бути оформлені у вигляді гістограми. На вертикальній її осі відзначають рівень функціональності транспортного обслуговування К_Фі , а на горизонтальній осі вказують порядкові номера замовників транспорту. Причому, як і в передніх випадках, клієнтура розміщається на графіку зліва направо по мірі зниження коефіцієнта функціональності.

Етап 4. Вибір Об’єктів інноваційної діяльності.

Для визначення об’єктів інноваційної діяльності будують кореляційну таблицю (рис. 8.3). У ній число рядків і число стовпчиків дорівнює чисельності вантажовідправників, що потрапили у групи А і В. На горизонталі кореляційної таблиці записують номера замовників за мірою зниження рівня рентабельності перевезень вантажів, а на вертикалі вказують номера замовників за мірою зниження коефіцієнта функціональності.

За допомогою кореляційної таблиці всю договірну клієнтуру АТП поділяють на чотири області:

• область І –замовники, які мають найбільш високий рівень як рентабельності перевезень, так і функціональності;

• область ІІ – замовники автотранспорту, у яких досягнутий високий рівень функціональності (якості) транспортного обслуговування, але має місце низький рівень ефективності використання рухомого складу, тобто рентабельності;

• область ІІІ – замовники, які мають високий рівень рентабельності перевезень вантажів і низький рівень функціональності транспортного обслуговування;

• область ІV – замовники автотранспорту, у яких спостерігається за звітній період часу найбільш низький рівень як ефективності транспортного процесу, так і функціональності транспортного обслуговування.

Замовники, які попадають до ІV області і є об’єктами інноваційної діяльності; по кожному з підприємств необхідно запропонувати заходи щодо підвищення ефективності використання рухомого складеуі росту якості транспортного обслуговування.

Rпер Кф

N1

N2

N3

N4

N5

N6

N7

N8

N9

N10

N11

N12

N1

Область І

Область ІІ

N2

N3

N4

N5

N6

N7

N8

Область ІІІ

Область ІV

N9

N10

N11

N12

Рис. 8.3. – Визначення об’єктів інноваційної діяльності

Контрольні запитання

1. Особливості і призначення функціонально-вартісного аналізу.

2. У якому вигляді має бути подана вихідна база даних при використанні ФВА для аналізу роботи АТП.

3. Мета проведення робіт на першому етапі при використанні ФВА.

4. На скільки груп поділяється вся сукупність аналізованих об’єктів? У чому особливість кожної з виділених груп?

5. Які графічні прийоми і методи використовують для відображення розрахунків, виконаних на першому етапі ФВА?

6. Порядок проведення робіт на другому етапі використання ФВА. Які критерії ранжування об’єктів при цьому використовуються?

7. Порядок проведення робіт на третьому етапі використання ФВА. Наведіть приклад вибору критеріїв для ранжування аналізованих об’єктів.

8. Порядок проведення робіт на четвертому етапі використання ФВА. Як вибираються об’єкти інноваційної діяльності?