
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література: Основна
- •Додаткова
- •2. Історія світової політичної думки — 4 год. Питання до заняття:
- •Методичні вказівки
- •Теми рефератів
- •Сучасна зарубіжна політологія: основні ідеї та напрямки дослідження політики.
- •Рекомендована література: Основна
- •Додаткова
- •3. Політична система суспільства. — 2 год. Питання до заняття:
- •Методичні вказівки
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література: Основна
- •Піча в.М., Хома н.М. Політологія: Конспект лекцій.-к., 1999.
- •Піча в.М., Хома н.М. Політологія.- Львів,2001.
- •Гелей с., Рутар с. Політологія.- к., 1999.
- •Додаткова
- •4. Держава як інститут політичної системи — 2 год.
- •Методичні вказівки
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література: Основна
- •Піча в.М., Хома н.М. Політологія: Конспект лекцій.-к., 1999.
- •Піча в.М., Хома н.М. Політологія.- Львів,2001.
- •Гелей с., Рутар с. Політологія.- к., 1999.
- •Додаткова
- •5. Політичні режими. Демократія як різновид політичних режимів та спосіб функціонування політичної системи — 2 год. Питання до заняття:
- •Методичні вказівки
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література: Основна
- •Пугачев в.П. Политология: Справочник студента. — м., 1999. Додаткова
- •6. Політичні ідеології — 2 год. Питання до заняття:
- •Методичні вказівки
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література: Основна
- •Додаткова
- •Теми рефератів
- •Теми есе
Загальне та особливе у поглядах Платона та Аристотеля на державу, владу, власність.
Особливості політико-релігійних доктрин середньовіччя.
Порівняльний аналіз вчень Н.Макіавеллі та Ш.Монтеск'є про політику і державу.
Основні ідеї марксистської концепції політики і політичних відносин.
Проблеми особи і держави в політичних концепціях Т.Гоббса і Д.Локка.
Раціоналізм як основа політичного мислення політологів Нової доби.
Сучасна зарубіжна політологія: основні ідеї та напрямки дослідження політики.
Спробуйте самостійно дати визначення таких політичних концепцій та з'ясуйте, що є теоретико-методологічною основою кожної із них: плюралізм, консерватизм, марксизм, соціалізм, комунізм, анархізм, соціал-демократизм.
Проаналізуйте розвиток боротьби гуманізму та раціоналізму із середньовічною схоластикою.
На основі ознайомлення з особливостями становлення світової політичної думки різних періодів, спробуйте проаналізувати загальні принципи її розвитку.
Зробіть порівняльний аналіз підходів до конкретних політичних проблем у сучасній політичній науці СІНА і Західної Європи.
Співвідношення понять гуманізм, раціоналізм, демократія в різноманітних політичних концепціях.
Загальне і особливе у сучасних ліберальних, консервативних, соціал-демократичних, соціалістично-комуністичних і християнських доктринах сучасності.
Рекомендована література: Основна
Антология мировой философии. В 4-х т. — М., 1970.
Аристотель. Соч. в 4-х т. — М., 1981.
Боргош Ю. Фома Аквинский. — М., 1996.
Бурлацкий Ф, Загадка Макиавелли. — М., 1975.
Вебер М. Избранные произведения. — М., 1990.
Вольтер Ф. Философские повести. — М., 1985.
.Гаджиеа К.С. Введение в политическую науку. — М.,1997.
Гоббс Т. Левиафан или материя, форма и власть государства церковного и гражданського и др. // Антология мировой философии. В 4-х т. — Т.2. — М., 1970.
Гоббс Т. О гражданине. Избр.произв. — М., 1965.
Гроций Г. О праве войны и мира. — М., 1956.
Ерышев А.А. История политических и правовых учений. — К., 1998.
История политических и правовых учений. Древний мир. — М., 1995.
История политических и правовых учений. Средние века и Возрождение. — М., 1995.
История политических и правовых учений 17-18 вв. — М., 1989.
История политических и правовых учений (хрестоматия). — М., 1999.
Кант И. Трактаты и письма. — М., 1980.
Локк Дж. Избранные философские произведения. — М., 1999.
Лосев А. Ф., Тахо-Гади А. А. Аристотель. — М., 1972.
Лосев А. Ф., Тахо-Гади А. А. Платон. — М., 1972.
Макиавелли Н. Государь. — М., 1990.
Монтескье Ш. Избранные произведения. — М., 1955.
Нерсесянц В. С. Политические учения Древней Греции. — М., 1979.
Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Конспект лекцій. — К., 1999.
Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. — Львів,2001.
Поппер К. Открытое общество и его враги. — М.,1992.
Рудич Ф.М. Політологія: підручник. — К.: Либідь, 2004.
Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. —М., 1938.
Руссо Ж.-Ж. Трактаты. — М., 1969.
Хто є хто в європейській та американській політології?: Малий політол. cловник/ (Б.Кухта, А.Романюк, М.Поліщук). — Львів, 1995.
Цицерон Диалоги. О государстве. О законах. — М., 1966.
Додаткова
Арон Р. Этапы развития социалистической мысли. — М.,1993.
Бернштейн Э. Возможен ли научный социализм. Политические исследования, 1991, № 4.
Гумплович Л. Социология и политика. — М.,1985.
Каутский К. К критике марксизма (Антибернштейн). М. -Петроград, — 1995.
Мангейм К. Диагноз нашего времени. — М., 1994.
Фромм Э. Бегство от свободы. — М.,1984.
Шумпетер Й. Капитализм, социализм и демократия. — М., 1995.
Тести
1. Політика виникла:
а) в період первісно-общинного ладу;
б) в період розпаду первісно-общинного ладу;
в) із створення держави;
г) із створення феодальних держав.
Політика як термін походить від держави:
а) давньокитайської;
б) шумерської;
в) давньоєгипетської;
г) давньогрецької.
Політика це:
а) боротьба за владу та її здійснення;
б) мистецтво управління державою;
в) вироблення цілей і напрямків розвитку суспільства та організація його на їх досягнення;
г) все вищеозначене.
На думку Платона «ідеальною державою» є:
а) монархія;
б) демократія;
в) аристократія;
г) олігархія.
«Ідеальна держава» Платона знайшла своє відображення у сучасних:
а) демократичних системах;
б) тоталітарних системах;
в) конституційних монархіях;
г) анархізмі.
«Політія» Арістотеля означає:
а) царську владу, яка утверджувала справедливість у державі;
б) аристократію, що переймалась піклуванням про народ;
в) ліквідацію рабовласницької держави;
г) владу виборної більшості із кращих представників суспільства.
Принципи права і відповідності закона праву вперше обґрунтував і відстоював:
а) Платон;
б) Сократ;
в) Ціцерон;
г) Арістотель.
8. Особливістю Стародавньої політичної думки було те, що вона ґрунтувалась на:
а) збереженні рабовласницької держави;
б) знищенні рабства і перехід до республіки;
в) переході до демократичної системи з утвердженням права народу;
г) захисті монархії як єдиної на той час ефективної влади.
9. Головною проблемою Середньовіччя була:
а) розробка ефективної монархічної влади;
б) удосконалення ідей античних філософів про права народу;
в) пріоритетність світської і церковної влади;
г) ідеї парламентаризму.
10. Погляди Н. Макіавеллі щодо влади знайшли своє визначення і практичне втілення у тоталітарних системах тому, що вони:
а) стверджували незалежність світської влади від церкви;
б) уможливлювали ігнорування моральності у політиці заради досягнення високих політичних цілей;
в) виділяли політику як діяльність, що належить тільки владному прошарку суспільства і не допускає до себе народні маси;
г) дозволяли використовувати церкву для зміцнення світської влади.
11.Томас Гоббс відстоював:
а) абсолютну монархію як ефективну форму держави;
б) республіканський устрій держави;
в) теорію божественного походження держави і влади;
г) суверенітет народу.
12.Джон Локк започаткував основи:
а) ліберального напрямку політичної думки;
б) божественного походження держави і влади;
в) неподільності державної влади;
г) відсторонення народу від політичної діяльності.
13.Ш. Монтеск’є вперше обґрунтував:
а) неподільність і недоторканість державної влади;
б) основну мету діяльності влади – благо народу;
в) необхідність розподілу державної влади за її основними функціями: законодавство, управління (організація виконання законів), контроль та судочинство;
г) необхідність надання державі додаткових повноважень для досягнення політичних цілей.
14. Ж.-Ж. Руссо відстоював ідею:
а) республіканської держави, створеної на основі волевиявлення народу;
б) можливості відступу від принципів моральності політики;
в) необхідності беззаперечної покори владі та її підтримки матеріальними засобами;
г) необхідності постійного удосконалення структури влади.
15.І.Кант вважав, що:
а) право народу не може бути вище права держави;
б) справжнє призначення права полягає у тому, щоб гарантувати в державі умови самореалізації і свободи людини;
в) виконавча влада (монарха) повинна мати пріоритетність, щоб контролювати законодавчу та судову владу;
г) всі гілки влади повинні керувати правом і знаходитись у рівновазі одна до одної.
16.Концепція марксизму у політичній науці:
а) відстоює ідеї поглиблення лібералізму у плані розширення суверенітету народу;
б) базується на необхідності революційної зміни політичної системи буржуазної держави та встановленні прямого народовладдя;
в) політичним авангардом (передовим, провідником народних мас) повинні стати профспілки, які найбільш масові громадські організації пролетаріату;
г) розвиток суспільства повинен здійснюватись на основі послідовного і неухильного реформування політичної та економічної систем.
17.Основними засадами Кирило-Мефодіївського товариства були:
а) знищення кріпацтва, утворення та об’єднання християнських слов’янських республік на федеративних засадах;
б) реформування кріпацтва на основі освіченої монархії та збереженні єдності Російської імперії;
в) економічне і політичне об’єднання слов’янських народів навколо російського престолу на основі їх рівності та верховенства християнської моралі;
г) побудова економічного союзу незалежних християнських держав.
18. Володимир Антонович вважав, що:
а) польський період панування в Україні забезпечив утвердження в ній ідей рівності та демократії;
б) тільки в союзі з російським народом Україна може стати незалежною демократичною державою;
в) український народ нездатний і не хоче будувати власну державу. Допомогти йому в цьому повинні Європейські народи;
г) побудова незалежної національної держави є віковічним прагненням українців.
19.Михайло Драгоманов у своїх політичних поглядах відстоював:
а) необхідність «чистоти засобів», моральності у політиці;
б) революційний шлях перетворень в Україні і Росії та побудови незалежної держави;
в) нерозривність політичних перетворень в Україні і Росії;
г) принцип Н. Макіавеллі «ціль виправдовує засоби» в політиці.
20.Михайло Грушевський вважав, що пріоритетними інтересами в українській державі повинні бути:
а) інтереси еліти суспільства, яка вела б за собою народ;
б) інтереси бізнесу, як активної економічної сили;
в) інтереси трудового народу в цілому, як головної продуктивної сили;
г) вільного селянства, як найбільш масової частини суспільства.