Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Семінари Політологія 2012.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
235.01 Кб
Скачать
    1. Загальне та особливе у поглядах Платона та Аристотеля на державу, владу, власність.

    2. Особливості політико-релігійних доктрин середньовіччя.

    3. Порівняльний аналіз вчень Н.Макіавеллі та Ш.Монтеск'є про політику і державу.

    4. Основні ідеї марксистської концепції політики і політичних відносин.

    5. Проблеми особи і держави в політичних концепціях Т.Гоббса і Д.Локка.

    6. Раціоналізм як основа політичного мислення політологів Нової доби.

    7. Сучасна зарубіжна політологія: основні ідеї та напрямки дослідження політики.

    8. Спробуйте самостійно дати визначення таких політичних концепцій та з'ясуйте, що є теоретико-методологічною основою кожної із них: плюралізм, консерватизм, марксизм, соціалізм, комунізм, анархізм, соціал-демократизм.

    9. Проаналізуйте розвиток боротьби гуманізму та раціоналізму із середньовічною схоластикою.

    10. На основі ознайомлення з особливостями становлення світової політичної думки різних періодів, спробуйте проаналізувати загальні принципи її розвитку.

    11. Зробіть порівняльний аналіз підходів до конкретних політичних проблем у сучасній політичній науці СІНА і Західної Європи.

    12. Співвідношення понять гуманізм, раціоналізм, демократія в різноманітних політичних концепціях.

    13. Загальне і особливе у сучасних ліберальних, консервативних, соціал-демократичних, соціалістично-комуністичних і християнських доктринах сучасності.

Рекомендована література: Основна

  1. Антология мировой философии. В 4-х т. — М., 1970.

  2. Аристотель. Соч. в 4-х т. — М., 1981.

  3. Боргош Ю. Фома Аквинский. — М., 1996.

  4. Бурлацкий Ф, Загадка Макиавелли. — М., 1975.

  5. Вебер М. Избранные произведения. — М., 1990.

  6. Вольтер Ф. Философские повести. — М., 1985.

  7. .Гаджиеа К.С. Введение в политическую науку. — М.,1997.

  8. Гоббс Т. Левиафан или материя, форма и власть государства церковного и гражданського и др. // Антология мировой философии. В 4-х т. — Т.2. — М., 1970.

  9. Гоббс Т. О гражданине. Избр.произв. — М., 1965.

  10. Гроций Г. О праве войны и мира. — М., 1956.

  11. Ерышев А.А. История политических и правовых учений. — К., 1998.

  12. История политических и правовых учений. Древний мир. — М., 1995.

  13. История политических и правовых учений. Средние века и Возрождение. — М., 1995.

  14. История политических и правовых учений 17-18 вв. — М., 1989.

  15. История политических и правовых учений (хрестоматия). — М., 1999.

  16. Кант И. Трактаты и письма. — М., 1980.

  17. Локк Дж. Избранные философские произведения. — М., 1999.

  18. Лосев А. Ф., Тахо-Гади А. А. Аристотель. — М., 1972.

  19. Лосев А. Ф., Тахо-Гади А. А. Платон. — М., 1972.

  20. Макиавелли Н. Государь. — М., 1990.

  21. Монтескье Ш. Избранные произведения. — М., 1955.

  22. Нерсесянц В. С. Политические учения Древней Греции. — М., 1979.

  23. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Конспект лекцій. — К., 1999.

  24. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. — Львів,2001.

  25. Поппер К. Открытое общество и его враги. — М.,1992.

  26. Рудич Ф.М. Політологія: підручник. — К.: Либідь, 2004.

  27. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. —М., 1938.

  28. Руссо Ж.-Ж. Трактаты. — М., 1969.

  29. Хто є хто в європейській та американській політології?: Малий політол. cловник/ (Б.Кухта, А.Романюк, М.Поліщук). — Львів, 1995.

  30. Цицерон Диалоги. О государстве. О законах. — М., 1966.

Додаткова

  1. Арон Р. Этапы развития социалистической мысли. — М.,1993.

  2. Бернштейн Э. Возможен ли научный социализм. Политические исследования, 1991, № 4.

  3. Гумплович Л. Социология и политика. — М.,1985.

  4. Каутский К. К критике марксизма (Антибернштейн). М. -Петроград, — 1995.

  5. Мангейм К. Диагноз нашего времени. — М., 1994.

  6. Фромм Э. Бегство от свободы. — М.,1984.

  7. Шумпетер Й. Капитализм, социализм и демократия. — М., 1995.

Тести

1. Політика виникла:

а) в період первісно-общинного ладу;

б) в період розпаду первісно-общинного ладу;

в) із створення держави;

г) із створення феодальних держав.

  1. Політика як термін походить від держави:

а) давньокитайської;

б) шумерської;

в) давньоєгипетської;

г) давньогрецької.

  1. Політика це:

а) боротьба за владу та її здійснення;

б) мистецтво управління державою;

в) вироблення цілей і напрямків розвитку суспільства та організація його на їх досягнення;

г) все вищеозначене.

  1. На думку Платона «ідеальною державою» є:

а) монархія;

б) демократія;

в) аристократія;

г) олігархія.

  1. «Ідеальна держава» Платона знайшла своє відображення у сучасних:

а) демократичних системах;

б) тоталітарних системах;

в) конституційних монархіях;

г) анархізмі.

  1. «Політія» Арістотеля означає:

а) царську владу, яка утверджувала справедливість у державі;

б) аристократію, що переймалась піклуванням про народ;

в) ліквідацію рабовласницької держави;

г) владу виборної більшості із кращих представників суспільства.

  1. Принципи права і відповідності закона праву вперше обґрунтував і відстоював:

а) Платон;

б) Сократ;

в) Ціцерон;

г) Арістотель.

8. Особливістю Стародавньої політичної думки було те, що вона ґрунтувалась на:

а) збереженні рабовласницької держави;

б) знищенні рабства і перехід до республіки;

в) переході до демократичної системи з утвердженням права народу;

г) захисті монархії як єдиної на той час ефективної влади.

9. Головною проблемою Середньовіччя була:

а) розробка ефективної монархічної влади;

б) удосконалення ідей античних філософів про права народу;

в) пріоритетність світської і церковної влади;

г) ідеї парламентаризму.

10. Погляди Н. Макіавеллі щодо влади знайшли своє визначення і практичне втілення у тоталітарних системах тому, що вони:

а) стверджували незалежність світської влади від церкви;

б) уможливлювали ігнорування моральності у політиці заради досягнення високих політичних цілей;

в) виділяли політику як діяльність, що належить тільки владному прошарку суспільства і не допускає до себе народні маси;

г) дозволяли використовувати церкву для зміцнення світської влади.

11.Томас Гоббс відстоював:

а) абсолютну монархію як ефективну форму держави;

б) республіканський устрій держави;

в) теорію божественного походження держави і влади;

г) суверенітет народу.

12.Джон Локк започаткував основи:

а) ліберального напрямку політичної думки;

б) божественного походження держави і влади;

в) неподільності державної влади;

г) відсторонення народу від політичної діяльності.

13.Ш. Монтеск’є вперше обґрунтував:

а) неподільність і недоторканість державної влади;

б) основну мету діяльності влади – благо народу;

в) необхідність розподілу державної влади за її основними функціями: законодавство, управління (організація виконання законів), контроль та судочинство;

г) необхідність надання державі додаткових повноважень для досягнення політичних цілей.

14. Ж.-Ж. Руссо відстоював ідею:

а) республіканської держави, створеної на основі волевиявлення народу;

б) можливості відступу від принципів моральності політики;

в) необхідності беззаперечної покори владі та її підтримки матеріальними засобами;

г) необхідності постійного удосконалення структури влади.

15.І.Кант вважав, що:

а) право народу не може бути вище права держави;

б) справжнє призначення права полягає у тому, щоб гарантувати в державі умови самореалізації і свободи людини;

в) виконавча влада (монарха) повинна мати пріоритетність, щоб контролювати законодавчу та судову владу;

г) всі гілки влади повинні керувати правом і знаходитись у рівновазі одна до одної.

16.Концепція марксизму у політичній науці:

а) відстоює ідеї поглиблення лібералізму у плані розширення суверенітету народу;

б) базується на необхідності революційної зміни політичної системи буржуазної держави та встановленні прямого народовладдя;

в) політичним авангардом (передовим, провідником народних мас) повинні стати профспілки, які найбільш масові громадські організації пролетаріату;

г) розвиток суспільства повинен здійснюватись на основі послідовного і неухильного реформування політичної та економічної систем.

17.Основними засадами Кирило-Мефодіївського товариства були:

а) знищення кріпацтва, утворення та об’єднання християнських слов’янських республік на федеративних засадах;

б) реформування кріпацтва на основі освіченої монархії та збереженні єдності Російської імперії;

в) економічне і політичне об’єднання слов’янських народів навколо російського престолу на основі їх рівності та верховенства християнської моралі;

г) побудова економічного союзу незалежних християнських держав.

18. Володимир Антонович вважав, що:

а) польський період панування в Україні забезпечив утвердження в ній ідей рівності та демократії;

б) тільки в союзі з російським народом Україна може стати незалежною демократичною державою;

в) український народ нездатний і не хоче будувати власну державу. Допомогти йому в цьому повинні Європейські народи;

г) побудова незалежної національної держави є віковічним прагненням українців.

19.Михайло Драгоманов у своїх політичних поглядах відстоював:

а) необхідність «чистоти засобів», моральності у політиці;

б) революційний шлях перетворень в Україні і Росії та побудови незалежної держави;

в) нерозривність політичних перетворень в Україні і Росії;

г) принцип Н. Макіавеллі «ціль виправдовує засоби» в політиці.

20.Михайло Грушевський вважав, що пріоритетними інтересами в українській державі повинні бути:

а) інтереси еліти суспільства, яка вела б за собою народ;

б) інтереси бізнесу, як активної економічної сили;

в) інтереси трудового народу в цілому, як головної продуктивної сили;

г) вільного селянства, як найбільш масової частини суспільства.