Міграція населення області за межі регіону

Роки	Сальдо міграції, тис.осіб
1995	-5,0
2007	-0,3
2008	-0,3
2009	+0,4
2010	+0,3
2011	+0,3

Загальні тенденції: з 2009 році спостерігається покращення міграційної ситуації в області: вперше за останні 17-18 років по зовнішній міграції було досягнуто позитивне сальдо, яке склало 400 осіб, у 2010-2011 роках – 300 осіб. Проте, у 2012 році ситуація значно погіршилась. Так за 11 міс. 2012р. у порівнянні з аналогічним періодом 2011 року на Черкащині сформувалося від’ємне міграційне сальдо, що склало (-319 осіб). Зокрема більш активно покидало територію області міське населення (-740 осіб)., з Черкас за відповідний період чисельність вибувших перевищила чисельність прибулих на 160 осіб. Найбільших втрат через міграцію населення зазнали: м. Умань, Чигиринський , Катеринопільський, Шполянський, Тальнівський та Кам’янський райони.

І хоч динаміка втрат населення області через міграцію має тенденцію до зменшення, говорити про стабілізацію ситуації не доводиться. Насамперед тому, що наслідком міграційних процесів, зокрема відпливу молоді, стає зростання питомої ваги осіб старших вікових груп у чисельності населення країни. Вже сьогодні Україна стоїть перед серйозною демографічною кризою, її населення стрімко зменшується і старішає. Висока смертність і низькі коефіцієнти народжуваності — головні рушії кризи.

3. Сучасні проблеми розвитку демографічної сфери

Загальний стан розвитку демографічної сфери в регіоні і в Україні в цілому можна вважати незадовільним. Тенденції зменшення чисельності населення зумовлені депопуляцією та міграційними процесами, а також загальним старінням нації.

Різке падіння народжуваності пов'язане із загостренням проблем функціонування сімей як осередків відтворення населення, зниженням їх демографічного потенціалу. Дітородна ситуація характеризується масовим поширенням бездітності та однодітності ( у 2011 році – 1,374 народжених на одну жінку).

Причинами критичного зниження народжуваності є зміна соціального статусу жінки, розширення сфери її позасімейних інтересів, підвищення рівнів освіти і зайнятості, стрімке падіння доходів широких верств населення, невпевненість у майбутньому, незадовільний стан репродуктивного здоров'я населення, зокрема жінок.

Вагомою причиною погіршення демографічної ситуації в області є достатньо високий рівень загальної захворюваності населення. Основними хворобами від яких більше помирає людей є хвороби системи кровообігу, новоутворення, зовнішні причини смерті, органів травлення, органів дихання та деякі інфекційні хвороби. Причинами втрат здоров’я, зростання смертності є низький рівень і несприятливі умови життя та праці значної частини населення, незадовільна екологія, низька ефективність існуючої системи охорони здоров’я, поширеність шкідливих звичок та нехтування нормами здорового способу життя.

Сучасними особливостями старіння населення є формування старіння майже виключно через зниження народжуваності, а не за рахунок підвищення тривалості життя в старших вікових групах. Ця проблема призводить до збільшення споживання суспільних ресурсів на соціальне забезпечення в старості. Коли такі ресурси є обмеженими, то в регіоні і в країні в цілому поширюється бідність та поглиблюється соціальна нерівність за віком. Бідність населення похилого віку обумовлює посилення тиску осіб пенсійного віку на ринок праці та додаткові матеріальні обов’язки працездатних контрагентів.