
- •Вища освіта і Болонський процес Курс лекцій
- •Полтава 2013
- •2. Участь України в європейській інтеграції
- •3. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2 Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки
- •Структура освітніх та наукових ступенів у деяких країнах Європи
- •Система зарахування у внз для здобуття вищої освіти у деяких країнах єс
- •Організація навчального процесу у внз окремих країн єс
- •Оплата за навчання та фінансова підтримка студентів у деяких країнах єс
- •2. Започаткування Болонського процесу. Болонська декларація та її основні принципи
- •3. Подальший розвиток Болонського процесу та формування Європейського простору вищої освіти.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Основні завдання, принципи та етапи формування європейського простору вищої освіти (ehea) План
- •1. Якість вищої освіти
- •2. Мобільність. Програми обміну
- •3. Освіта протягом усього життя
- •4. Рамки кваліфікацій
- •2. Ключові особливості ects
- •Вища освіта і Болонський процес
- •36601, Полтава, пр. Першотравневий, 24
Вища освіта і Болонський процес
Курс лекцій для студентів усіх спеціальностей ОКР «магістр» денної та заочної форми навчання
Комп’ютерна верстка Г. Є. Аляєв
Редактор Г. Є. Аляєв
Друк RISO
Обл.-вид. арк. 4,5.
Тираж 100 екз.
Поліграфічний центр
Полтавського національного технічного університету
імені Юрія Кондратюка
36601, Полтава, пр. Першотравневий, 24
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів
видавничої продукції
Серія ДК, № 3130 від 06.03.2008 р.
Віддруковано з оригінал-макету Поліграфічного центру ПолтНТУ
1 Станом на 2013 рік Рада Європи об’єднує 47 держав.
2 Станом на 2013 рік конвенція ратифікована 50 країнами, у тому числі всіма членами Ради Європи, а також Білорусією, Ватиканом та Казахстаном.
3 1 липня 2013 р. очікується вступ до ЄС Хорватії.
1 До єврозони станом на 2013 рік входять 17 країн ЄС: Австрія, Бельгія, Греція, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція. Велика Британія, Данія та Швеція фактично здобули спеціальний статус, який не вимагає від них обов’язкового переходу на євро; всі інші країни ЄС зобов’язані це зробити, але фінансово-економічна криза єврозони загальмувала цей процес, і навіть поставила питання про можливий вихід деяких країн (наприклад, Греції) з єврозони. Євро використовується також як офіційна валюта в Чорногорії, Косово та деяких карликових державах Європи.
2 Станом на 2013 рік учасниками Шенгенської зони є 26 країн: це 22 країни Європейського Союзу, крім Великої Британії та Ірландії, які не приймали рішення про вступ, а також Кіпру, Болгарії та Румунії, які приймали рішення про вступ, але поки що не виконали всіх необхідних умов; натомість до Шенгенської зони входять 4 країни, які не є членами ЄС: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
3 Голова з 2012 р. – Мартін Шульц, Німеччина.
4 З 2009 р. Герман ван Ромпей, Бельгія
5 Голова з 2004 р. – Жозе Мануель Баррозу, Португалія.
1 Назва вочевидь відсилає до витоків європейської історії, а саме – до першого документу, в яком формулювались права і свободи вільних людей, англійської Великій Хартії Вольностей (Magna Charta Libertatum, 1215 р.).
1 EUA виникла як поєднання старої Асоціації європейських університетів (Association of European Universities, CRE) і Конфедерації конференцій ректорів Євросоюзу (Confederation of European Union Rectors’ Conferences). Відповідно, стара Асоціація європейських університетів була утворена в 1989 р. на базі Постійної конференції ректорів, президентів та віце-канцлерів європейських університетів (Standing Conference of Rectors, Presidents and Vice-Chancellors of the European Universities), що працювала з 1959 року; Конфедерація конференцій ректорів Євросоюзу вела свою історію з 1973 року.
1 Прийняття цього документу було обумовлено, перш за все, значним розширенням членства у Раді Європи в 90-ті роки. Раніше Рада Європи вже приймала документи з цього приводу, зокрема: Європейська конвенція про еквівалентність дипломів, які надають допуск до університетів (1953 р.) – продовжує діяти, ратифікувало 37 країн, Україна не підписувала; Європейська конвенція про еквівалентність періодів навчання в університетах (1956 р.) – продовжує діяти, ратифікувало 29 країн, Україна не підписувала; Європейська конвенція про академічне визнання університетських кваліфікацій (1959 р.) – продовжує діяти, ратифікувало 28 країн, Україна не підписувала; Конвенція ЮНЕСКО про визнання курсів навчання, дипломів і звань з вищої освіти в державах європейського регіону (1979 р.) – продовжує діяти, ратифікувало 46 країн, ратифіковано Україною в 1982 р.; Європейська конвенція про загальну еквівалентність періодів навчання в університетах (1990 р.) – продовжує діяти, ратифікувало 16 країн, Україна не підписувала.
2 Станом на 1 лютого 2013 р. Конвенцію ратифікували 53 країни, у тому числі 45 країн Ради Європи (крім Греції та Монако)
3 Остання редакція документа, а також Стандарт надання адміністративної послуги з визнання і встановлення еквівалентності документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав, затверджені наказом МОНмолодьспорту України № 632 від 28 травня 2012 р.
1 На наступних зустрічах в якості консультативних членів були залучені Європейський Центр вищої освіти ЮНЕСКО-ЕЦВО (UNESCO-CEPES), Європейська мережа (пізніше – асоціація) із забезпечення якості вищої освіти (ENQA), Об’єднання Промислових і Робочих Конфедерацій Європи (UNICE), Панєвропейська структура міжнародної освіти (EI).
1 З 2004 «мережа» була перетворена на «асоціацію» ‑ Європейська асоціація із забезпечення якості вищої освіти (European Association for Quality Assurance in Higher Education) – із збереженням абревіатури ENQA).