Перелік

родовищ мінеральних підземних вод за категоріями

(додаток 2 до постанови КМУ від 7.03.2000 р. №456)

Назва родовища	Регіон, область	Категорія родовища
Голубинське (Лужанське)	Закарпатська	І
Зайчиківське	Хмельницька	І
Збручанське	—"—	І
Келечинське	Закарпатська	І
Моршинське	Львівська	І
Новозбручанське	Тернопільська	І
Новополянське	Закарпатська	І
Полянське	—"—	І
Слов’яногірське	Донецька	І
Східницьке	Львівська	І
Трускавецьке (Нафтуся)	—"—	І
Шаянське	Закарпатська	І
Березівське	Харківська	ІІ
Броварське	Київська	ІІ
Волочиське	Хмельницька	ІІ
Кирилівське	Запорізька	ІІ
Куяльницьке	Одеська	ІІ
Маківське	Хмельницька	ІІ
Миргородське	Полтавська	ІІ
Плосківське	Закарпатська	ІІ
Регіна (Мурованокуриловецьке)	Вінницька	ІІ
Сойминське	Закарпатська	ІІ
Степанське	Рівненська	ІІ
Феодосійське	Автономна Республіка Крим	ІІ
Всі інші родовища		ІІІ

Примітка. Категорії родовищ:

І – родовища унікальних мінеральних підземних вод;

ІІ – родовища рідкісних мінеральних підземних вод;

ІІІ – всі інші родовища мінеральних підземних вод;

Начальник

Державної екологічної інспекції М. Костров

Додаток 3.

Приклади розрахунку збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр

ПРИКЛАД №1.

Розрахунок збитків, заподіяних державі при наднормативних втратах корисних копалин при їх видобуванні.

№ п/п	Показники	Позна-чення	Одиниця виміру	Джерело отримання або розрахунок показників	Значення
1.	Фактичні втрати корисних копалин а) пісок кварцевий б) глина вогнетривка	Wфп Wфг	т т	Форма №70-тп за 2000 рік, графа 3. —"—	34 11
2.	Обсяг нормативних втрат корисних копалин а) пісок кварцевий б) глина вогнетривка	Wнп Wнг	т т	Розрахункова величина згідно галузевої інст-рукції по видобутку сировини. —"—	1,4 0,1
3.	Базова ставка збитків в частках мінімальної заро-бітної плати громадян а) пісок кварцевий б) глина вогнетривка	Pп Pг	м.з.п / т м.з.п / т	Додаток 1 —"—	5.25 2.46
4.	Величина мінімальної заробітної плати громадян.	N	грн.	Постанова Кабінету Міністрів України	460
5.	Обсяг коштів, які вносяться у бюджет за наднормативні втрати а) пісок кварцевий б) глина вогнетривка	Бп Бг	грн. грн.	Форма №70-тп за 2006 рік, графа 9. —"—	1426.00 910.00
6.	Розмір відшкодування збитків при наднорматив-них втратах	З	тис. грн..	[Pі · N · (Wфi – Wнi)] – Бi	88,727

Розрахунок: Розмір відшкодування збитків при наднормативних втратах розраховується за формулою (4.1):

_К

З = Σ[P_i • N • (W_i^ф – W_i^л )] – Б (4.1)

ⁱ⁼¹

З = [5.25 • 460 • (34 – 1,4) + 2.46 • 460 • (11 – 0,1)] – 2336 = 88727,44 грн.

ПРИКЛАД №2.

Розрахунок збитків при вибірковій розробці багатих ділянок родовищ корисних копалин.

№ п/п	Показники	Позна-чення	Одиниця виміру	Джерело отримання або розрахунок показників	Значення
1	2	3	4	5	6
1.	Обсяг крейди для содової промисловості, яка залишилась у родовищі внаслідок недоцільного окремого її видобування.	Wн	т	Звітність первинного обліку. Акти маркшей-дерських замірів.	120
2.	Базова ставка збитків в частках мінімальної заро-бітної плати громадян	Pк	м.з.п / т	Додаток 1	15.12
3.	Величина мінімальної заробітної плати громадян	N	грн.	Постанова Кабінету Міністрів України	460
4.	Розмір збитків при вибірковій розробці багатих ділянок крейди	З	тис. грн.	P • N • Wн	973,728

Розрахунок: Розмір збитків при вибірковій розробці багатих ділянок крейди розраховується за формулою (4.2):

З = P_i • N • W^н_i (4.2)

З = 15.12 • 460 • 120 = 973728 грн.

ПРИКЛАД №3.

Розрахунок збитків при пошкодженні родовищ корисних копалин.

№ п/п	Показники	Позна-чення	Одиниця виміру	Джерело отримання або розрахунок показників	Значення
1	2	3	4	5	6
1.	Обсяг кам'яної солі, який вибув з експлуатації внаслідок пошкодження нафтопродуктами	W	т	Звітність первинного обліку. Акти маркшей-дерських замірів.	16
2.	Базова ставка збитків в частках мінімальної заро-бітної плати громадян	Pк.с	м.з.п. / т	Додаток 1	12.89
3.	Величина мінімальної заробітної плати громадян	N	грн.	Постанова Кабінету Міністрів України	460
4.	Розмір відшкодування збитків	З	тис. грн.	Pк.с • N • W	94,870

Розрахунок: Розмір збитків при пошкодженні родовищ корисних копалин виконується по формулі (4.3):

З = P_i • N • W_i (4.3)

З = 12.89 • 460 • 16 = 94870,4 грн.

ПРИКЛАД №4.

Розрахунок збитків при самовільному користуванні надрами.

№ п/п	Показники	Позна-чення	Одиниця виміру	Джерело отримання або розрахунок показників	Значення
1	2	3	4	5	6
1.	Обсяг самовільно добутого польового шпату	Д	т/добу	Прямий метод (безпо-середнє замірювання)	20.4
2.	Базова ставка збитків в частках мінімальної заробітної плати громадян	В	м.з.п. / т	Додаток 1	13.61
3.	Величина мінімальної заробітної плати громадян	N	грн.	Постанова Кабінету Міністрів України	460
4.	Розмір відшкодування збитків	З	тис. грн.	В • N • Д	127,716

Розрахунок: Розмір збитків при самовільному користуванні надрами розраховується за формулою (4.4):

З = В • N • Д_і (4.4)

З = 13.61 • 460 • 20.4 = 127716,24 грн.

                                                           

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 36 від 18.05.95 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 26 травня 1995 р. за N 155/691

Про затвердження Методики розрахунку збитків, заподіяних

рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) та "Про тваринний світ" ( 3041-12 ), Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Методику розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що додається.

2. Управлінню фінансів, бюджету та інвестицій виділити кошти для видання зазначеної Методики.

3. Головній екологічній інспекції (Павлюк А.М.), секретаріату (Даниляк О.Г.) забезпечити:

3.1. Видання зазначеної Методики у кількості 600 примірників;

3.2. Розсилку Методики органам Мінекобезпеки України на місцях та заінтересованим міністерствам і відомствам.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра В.Шевчука.

Міністр Ю.Костенко

Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року N 36

Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Основні положення

1. Галузь застосування.

Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (надалі - Методика), встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення природоохоронного законодавства, застосовується при здійсненні державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів і є обов'язковою для інспекторів Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України і посадових осіб, спеціально уповноважених органів інших міністерств і відомств, яким надані права державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища.

Ця Методика не поширюється на проведення обчислення розмірів шкоди, яка заподіяна рибному господарству внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів риб громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, розмір яких встановлюється за відповідними таксами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1994 року N 41 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу" ( 41-94-п ).

До прийняття Верховною Радою України Закону України "Про виключну (морську) економічну зону" ( 162/95-ВР ), розрахунки збитків, нанесених забрудненням морського середовища, можуть проводитись за "Методикой подсчета убытков, причиненных загрязнением морской среды в экономической зоне СССР", затвердженою Міністерством меліорації та водного господарства СРСР та Міністерством рибного господарства СРСР 18 липня 1987 року N 13-5-02/485.

Методика не може бути застосована при оцінці збитків, заподіяних рибним запасам внаслідок будівництва, реконструкції та розширення підприємств, споруд та інших об'єктів і проведення будь-яких видів робіт на рибогосподарських водоймах, оцінка яких здійснюється за відповідною Тимчасовою методикою, затвердженою Держкомприроди СРСР та Мінрибгоспом СРСР 18 грудня 1989 року.

Розрахунки збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, проводяться за відповідною Методикою, затвердженою Мінприроди України і Держрибгосппромом України 11 вересня 1992 року.

2. Нормативні посилання.

У Методиці наведені посилання на такі законодавчі акти:

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 );

Закон України "Про тваринний світ" ( 3041-12 );

Положення про Державну екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 року N 925 ( 925-93-п ).

3. Загальні положення.

3.1. Дана Методика визначає порядок розрахунку розмірів збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок забруднення рибогосподарських водойм стічними водами, шкідливими речовинами та проведенням на водоймах будь-яких робіт з порушенням природоохоронного законодавства, що призвели до загибелі риби, знищення нерестовищ, зниження рибопродуктивності водойм юридичними та фізичними особами, в т.ч. іноземними, у рибогосподарських водоймах України.

3.2. Згідно із ст.12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) та ст.58 Закону України "Про тваринний світ" ( 3041-12 ) підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок забруднення та іншого негативного впливу на навколишнє природне середовище.

3.3. Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію Мінприроди України ( 925-93-п ) останній та її органам на місцях надано право подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

4. Розрахунок величини збитків.

4.1. Основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії, кіно-, відеострічки та інші документи, підготовлені інспекторами органів Мінекобезпеки України, Мінрибгоспу України або особами, що безпосередньо спостерігали випадки загибелі риби, забруднення водойм та завдання іншої шкоди рибогосподарським водоймам, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних виловів, а також офіційні дані компетентних науково-дослідних організацій про стан рибних ресурсів даного водного об'єкта.

4.2. Підрахунок збитків здійснюється на підставі формул (1)-(8), окремо по кожному виду (або по групі біологічно близьких видів), по кожній стадії розвитку риб з наступним складанням цих результатів.

Середні біологічні показники основних промислових видів риб приймаються у відповідності з додатками N 1 (Таблиця 1) і N 2 (Таблиця 2).

Приклад розрахунку збитків наведено в додатку N 3.

Спочатку визначаються загальні втрати рибного господарства в натуральному вираженні, далі - у вартісному вираженні, які обчислюються за цінами на рибу для цього регіону в даний період.

4.3. Збитки рибному господарству, заподіяні внаслідок забруднення водойми, розраховуються як прямі, так і від втрати потомства.

4.3.1. Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді*, личинок та ікри** на одиницю площі, її середній вазі і площі негативного впливу на гідробіонтів за формулою (1).

П1MSK1 П2MSK2 N = ПSM + ------ + ------, (1)

100 100

де: N - величина збитків в натуральному вираженні, кг; П - середня кількість загиблої риби, шт/м2; П1 - середня кількість загиблих личинок, шт/м2; П2 - середня кількість загиблої ікри, шт/м2; S - площа негативного впливу пошкодження, м2; М - середня маса дорослої особини, кг; К1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок, %; К2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.

________________________________ * - молодь риби приймається за статевозрілу рибу. ** - личинки та ікра в розрахунках приймаються як статевозріла риба з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період їх розвитку до дорослої особини.

4.3.2. Розрахунок збитків від втрати потомства ведеться за кількістю загиблих риб, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за формулою (2).

Z K N = П --- Q C --- M, (2)

100 100

де: N - обсяг збитків, кг; П - кількість загиблої риби, шт; Z - доля самок, %; Q - середня плодючість самки, тис.шт. ікринок; С - кратність нересту, (разів); К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %; М - середня маса дорослої особини, кг.

4.3.3 Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за формулами (3, 4).

для планктону: S H П p/b K1 A N = --------------, (3)

100 K2

для бентосу: S П p/b K1 A N = -------------, (4)

100 K2

де: N - збитки в натуральному вираженні, т; S - площа пошкодження, м2; H - глибина водойми, м; П - середня концентрація кормових організмів, г/м3 (для планктону) та г/м2 (для бентосу);

p/b - коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів в продукцію;

К1 - показник гранично можливого використання кормової бази рибою, %;

К2 - кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів в рибопродукцію;

-6 10 - коефіцієнт переведення грамів в тонни; -6 A - 10 .

Коефіцієнти по кормовій базі (кормові організми) риб наведені в додатку N 2 (Таблиця 2).

4.4.Збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок незаконного добування піщано-гравійної суміші, днопоглиблювання, несанкціонованих гідромеханізованих та вибухових робіт, розраховуються за рибопродуктивністю нерестовищ, загибеллю кормових організмів та молоді риб.

4.4.1. Збитки від втрат нерестовищ розраховуються в залежності від наявності вихідних даних за формулами (5) або (6):

а) по рибопродуктивності нерестовищ за формулою (5).

N = S P, (5)

де: N - обсяг збитків, кг; S - площа пошкодження, га; P - середня рибопродуктивність нерестовищ за промисловим поверненням, кг/га.

б) від втрат потомства за формулою (6).

Z K N = S П --- Q C --- M, (6)

100 100

де: N - обсяг збитків, кг; S - площа пошкодження, га; П - кількість плідників на нерестовищах, шт./га; Z - частка самок, %; Q - середня плодючість самки, тис.шт.; C - кратність нересту (разів); K - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %; M - середня маса дорослої особини, кг.

4.4.2. Збитки від попадання ікри, личинок і молоді риб в рефулер земснаряда визначаються за формулою (7).

K N = П V R --- M, (7)

100

де: N - розмір збитків, кг; П - кількість ікри, личинок, молоді риб кожного виду, шт/м3 води;

V - об'єм вибраного грунту, м3;

R - кратність розбавлення грунту водою;

M - середня маса дорослої особини, кг.

4.4.3. Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за формулами (3)-(4).

4.4.4 Розрахунок втрати рибопродуктивності водойми при проведенні вибухових робіт здійснюється за фомулою (8).

N = S Р, (8)

де: N - розмір збитків, кг; S - площа пошкодження, га. Р - рибопродуктивність водойми, кг/га.

4.4.5. Підсумкова величина збитків приймається за максимальною з розрахованих величин втрат від загибелі риб або загибелі кормових організмів. Складання їх не допускається.

Додаток N 1

Таблиця 1. Середні біологічні показники з основних промислових видів риб

——————————————————————————————————————————————————————————————————

| Види риб |Середня |Плодю- |Крат- |Частка |Промисло|

| |маса до-|чість |ність |самок |ве повер|

| |рослої |(Q - |нересту |(Z - %) |нення |

| |особини |тис.шт.)|(C - | |від ікри|

| |(кг) | |разів) | |(K - % )|

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

| Київське водосховище |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

|Лящ | 1.2 | 120 | 9 | 50 | 0.003 |

|Судак | 1.9 | 300 | 6 | 50 | 0.001 |

|Сазан | 4.1 | 740 | 8 | 50 | 0.0005 |

|Синець | 0.3 | 30 | 7 | 50 | 0.01 |

|Щука | 3.5 | 60 | 8 | 50 | 0.005 |

|Плітка | 0.29 | 50 | 8 | 50 | 0.006 |

|Плоскирка | 0.3 | 90 | 8 | 50 | 0.004 |

|Окунь | 0.25 | 25 | 7 | 50 | 0.01 |

|Лин | 0.98 | 350 | 2 | 50 | 0.001 |

|Карась | 0.4 | 45 | 6 | 50 | 0.006 |

|Чехоня | 0.22 | 20 | 6 | 50 | 0.015 |

|Краснопірка | 0.2 | 150 | 2 | 50 | 0.002 |

|В'язь | 0.9 | 90 | 5 | 50 | 0.003 |

|Верховодка | 0.008 | 1.5 | 2 | 50 | 0.2 |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

| Канівське водосховище |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

|Лящ | 1.23 | 190 | 9 | 34 | 0.003 |

|Судак | 1.8 | 275 | 6 | 50 | 0.001 |

|Сазан | 3.8 | 700 | 8 | 34 | 0.0005 |

|Синець | 0.275 | 27 | 7 | 40 | 0.01 |

|Щука | 4.0 | 65 | 8 | 50 | 0.005 |

|Плітка | 0.25 | 30 | 8 | 34 | 0.006 |

|Плоскирка | 0.32 | 60 | 8 | 34 | 0.004 |

|Окунь | 0.28 | 30 | 7 | 50 | 0.01 |

|Лин | 0.80 | 330 | 2 | 34 | 0.001 |

|Карась | 0.47 | 50 | 6 | 50 | 0.006 |

|Верховодка | 0.008 | 1.5 | 2 | 50 | 0.2 |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

| Кременчуцьке водосховище |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

|Лящ | 1.2 | 200 | 8 | 34 | 0.002 |

|Судак | 2.0 | 390 | 6 | 50 | 0.0006 |

|Сазан | 4.1 | 740 | 8 | 50 | 0.0005 |

|Синець | 0.22 | 30 | 7 | 50 | 0.01 |

|Щука | 2.2 | 70 | 5 | 50 | 0.004 |

|Плітка | 0.4 | 80 | 5 | 50 | 0.004 |

|Плоскирка | 0.22 | 36 | 4 | 50 | 0.01 |

|Сом | 4.0 | 110 | 7 | 50 | 0.003 |

|Окунь | 0.27 | 30 | 7 | 50 | 0.01 |

|Чехоня | 0.22 | 20 | 3 | 50 | 0.02 |

|В'язь | 0.75 | 90 | 5 | 50 | 0.003 |

|Пічкур | 0.045 | 2 | 2 | 25 | 0.066 |

|Бичок | 0.05 | 1.5 | 2 | 50 | 0.133 |

|Б.амур | 6.0 | - | - | - | - |

|Товстолобик | 4.0 | - | - | - | - |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

| Дніпродзержинське водосховище |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

|Лящ | 1.2 | 200 | 8 | 50 | 0.002 |

|Судак | 2.2 | 350 | 6 | 34 | 0.0006 |

|Сазан | 3.8 | 740 | 8 | 50 | 0.0005 |

|Синець | 0.22 | 30 | 7 | 50 | 0.01 |

|Щука | 4.5 | 70 | 5 | 34 | 0.004 |

|Плітка | 0.19 | 80 | 5 | 34 | 0.004 |

|Плоскирка | 0.3 | 40 | 4 | 50 | 0.01 |

|Сом | 5.0 | 180 | 7 | 50 | 0.002 |

|Окунь | 0.27 | 30 | 7 | 50 | 0.01 |

|Жерех | 2.2 | - | - | 34 | - |

|Верховодка | 0.008 | 1.5 | 2 | 50 | 0.2 |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

| Запорізьке водосховище |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

|Лящ | 1.1 | 251 | 5 | 56 | 0.0025 |

|Сазан | 3.6 | 595 | 6 | 51 | 0.0015 |

|Судак | 1.4 | 117 | 4 | 60 | 0.001 |

|Тарань | 0.4 | 101 | 5 | 41 | 0.009 |

|Щука | 3.73 | 140 | 5 | 39 | 0.0012 |

|Плоскирка | 0.21 | 37 | 4 | 57 | - |

|Окунь | 0.35 | 81 | 3 | 50 | - |

|Верховодка | 0.007 | 1.8 | 2 | 50 | - |

|Плітка | 0.23 | 69 | 4 | 46 | - |

|Сом | 3.7 | 191 | 3 | 53 | - |

|Карась | 0.25 | 210 | 3 | 99.99| - |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

| Каховське водосховище |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

|Лящ | 1.2 | 200 | 6 | 40 | 0.002 |

|Судак | 2.2 | 400 | 5 | 50 | 0.001 |

|Сазан | 4.0 | 750 | 8 | 50 | 0.0005 |

|Синець | 0.45 | 65 | 5 | 50 | 0.004 |

|Щука | 3.0 | 40 | 5 | 50 | 0.014 |

|Плітка | 0.35 | 70 | 5 | 60 | 0.004 |

|Плоскирка | 0.3 | 100 | 4 | 50 | 0.004 |

|Сом | 5.6 | 70 | 7 | 50 | 0.005 |

|Окунь | 0.3 | 50 | 4 | 40 | 0.006 |

|Лин | 0.5 | 300 | 4 | 50 | 0.001 |

|Карась | 0.4 | 90 | 4 | 50 | 0.004 |

|Чехоня | 0.3 | 20 | 4 | 50 | 0.014 |

|Верховодка | 0.01 | 3 | 2 | 50 | 0.1 |

|Тюлька | 0.002 | 10 | 2 | 50 | 0.04 |

|Раки | 0.06 | 0.3 | 5 | 50 | 7.0 |

|Бички | 0.01 | 1.8 | 3 | 50 | 0.08 |

|Краснопірка | 0.3 | 70 | 4 | 50 | 0.004 |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

| Водойми Харківської області |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

|Лящ | 0.86 | 246 | 4 | 50 | 0.001 |

|Судак | 1.3 | 262 | 2-3 | 60 | 0.001 |

|Сазан (короп) | 2.6 | 700 | 3-4 | 65 | 0.0005 |

|Щука | 1.25 | 65 | 4 | 50 | 0.003 |

|Плітка | 0.125 | 50 | 4 | 50 | 0.004 |

|Плоскирка | 0.3 | 60 | 4 | 65 | 0.005 |

|Краснопірка | 0.25 | 55 | 4 | 50 | 0.003 |

|Окунь | 0.25 | 25 | 3 | 65 | 0.005 |

|Жерех | 2.2 | 100 | 3 | 66 | 0.003 |

|Сом | 5.0 | 175 | 4 | 50 | 0.001 |

|Верховодка | 0.008 | 1.5 | 2 | 50 | 0.133 |

|Головень | 1.1 | 460 | 4 | 50 | 0.001 |

|Пічкур | 0.045 | 2.0 | 2 | 25 | 0.066 |

|Бичок | 0.05 | 1.5 | 2 | 50 | 0.133 |

|Б.амур | 6.0 | - | - | - | - |

|Б.товстолобик | 4.0 | - | - | - | - |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

| Азовське море, лимани та гирла річок |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

|Лящ | 0.935 | | 10 | 50 | 0.004 |

|Судак | 1.9 | | 6-7 | 50 | 0.0012 |

|Тарань | 0.137 | | 4-5 | 50 | 0.015 |

|Шемая | 0.25 | | 7-8 | 25 | 0.009 |

|Рибець | 0.395 | | 5 | 50 | 0.009 |

|Піленгас | 0.809 | | 10 | 50 | - |

|Осетр | 13.7 | | 5-6 | 25 | 0.01 |

|Білуга |120.0 | | 7-8 | 50 | 0.01 |

|Севрюга | 7.5 | | 3 | 50 | 0.01 |

|Камбала-калкан | 0.82 | | 7-8 | 50 | - |

|Камбала-глосса | 0.3 | | - | 50 | - |

|Оселедець | 0.178 | | 3 | 50 | 0.003 |

|Хамса | 0.0067| | 2 | 50 | 0.03 |

|Тьлька | 0.0028| | 2 | 50 | - |

|Бичок-мартовик | 0.035-| | 3 | 70 | - |

| | 0.04 | | | | |

|Бичок-кругляк | 0.025 | | 3 | 70 | - |

|Бичок-пісочник | 0.025 | | 3 | 70 | - |

|Чехоня | 0.35 | | 5-6 | 50 | 0.02 |

|Морський кіт | 6.0 | | - | - | - |

——————————————————————————————————————————————————————————————————

Примітка. Середні біологічні показники основних промислових видів риб приведені за даними Інституту гідробіології НАНУ, Інституту рибного господарства УААН, АзНДІРГ, НДІ біології Дніпропетровського та Харківського держуніверситетів.

Додаток N 2

Таблиця 2. Коефіцієнти по кормовій базі

——————————————————————————————————————————————————————————————————

| Водойми | Кормові |Коефіці-|Середня |Показник|Кормовий|

| | організми |єнт пере|концент-|гранично|коефіці-|

| | |ведення |рація |можливо-|єнт пере|

| | |кормових|кормових|го вико-|ведення |

| | |об'єктів|організ-|ристання|подукції|

| | |в продук|мів: |кормової|кормових|

| | |цію кор-|планктон|бази риб|організ-|

| | |мових ор|(г/м3), |(К1 - %)|мів в |

| | |ганізмів|бентос | |рибну |

| | |(Р/В) |(г/м2) | |продук- |

| | | | | |ції,(К2)|

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Азовське |Фітопланктон | 356.0 | | 50 | |

|море |Зоопланктон | 32.0 | | 80 | 12.0 |

| |Зообентос, | 2.4 | | | |

| |в т.ч. кормовий| 60.0 | | 70 | 21.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Чорне море |Фітопланктон | 250.0 | | 20 | 30.0 |

| |Зоопланктон | 32.8 | | 90 | 6.0 |

| |Зообентос | 2.6 | | 55 | 6.0 |

| |Фітобентос | 2.2 | | | 12.0 |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

| Водосховища Дніпровського каскаду |

|————————————————————————————————————————————————————————————————|

|Київське |Фітопланктон | 100.0 | | 30 | |

| |Зоопланктон | 20.0 | 3.4 | 80 | 6.0 |

| |Зообентос | 5.0 | 53.5 | 70 | 5.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Канівське |Зоопланктон | 20.0 | 0.5 | 80 | 6.0 |

| |Зообентос | 6.0 | 2.0 | 70 | 5.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Кременчуцьке|Фітопланктон | 122.0 | 10.0 | 50 | 50.0 |

| |Зоопланктон | 20.0 | 7.6 | 80 | 6.0 |

| |Зообентос | 5.0 | 30.5 | 70 | 5.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Дніпродзер- |Фітопланктон | 100.0 | 9.0 | 30 | 50.0 |

|жинське |Зоопланктон | 20.0 | 3.7 | 80 | 6.0 |

| |Зообентос | 4.0 | 16.0 | 70 | 10.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Запорізьке |Фітопланктон | 100.0 | 9.3 | 30 | 50.0 |

|(Дніпров- |Зоопланктон | 20.0 | 6.3 | 80 | 6.0 |

| ське) |Зообентос | 4.0 | 11.8 | 70 | 10.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Каховське |Фітопланктон | 100.0 | 55.5 | 30 | 50.0 |

| |Зоопланктон | 20.0 | 4.2 | 80 | 6.0 |

| |Зообентос | 4.0 | 10.0 | 70 | 10.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Дніпро-Бузь-|Зоопланктон | 20.0 | 0.92 | 80 | 6.0 |

|кий лиман |Зообентос | 21.0 | 44.47 | 70 | 10.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Десна, Остер|Зоопланктон | 20.0 | 5.0 | 80 | 5.0 |

| |Зообентос | 6.0 | 48.8 | 70 | 6.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Супой, Тру- |Зоопланктон | 20.0 | 0.5 | 80 | 6.0 |

|біж, Недра, |Зообентос | 6.0 | 2.0 | 70 | 6.0 |

|Гнила, Оржи-| | | | | |

|ця | | | | | |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Інгулець |Зоопланктон | 10.0 | 2.0 | 80 | 6.0 |

| |Зообентос | 8.0 | 45.0 | 50 | 6.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Псьол, |Зоопланктон | 20.0 | 5.8 | 70 | 5.0 |

|Омельник |Зообентос | 20.0 | 55.1 | 70 | 6.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Прип'ять |Зоопланктон | 20.0 | 0.38 | 70 | 6.0 |

| |Зообентос | 5.0 | 2.0 | 70 | 5.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Південний |Зоопланктон | 20.0 | 1.03 | 80 | 8.0 |

|Буг |Зообентос | 6.0 | 43.0 | 70 | 5.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Інгул |Зоопланктон | 10.0 | 2.0 | 80 | 6.0 |

| |Зообентос | 8.0 | 45.0 | 50 | 6.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Сіверський |Зоопланктон | 20.0 | 6.0 | 80 | 6.0 |

|Донець |Зообентос | 6.0 | 12.0 | 70 | 5.0 |

|————————————+———————————————+————————+————————+————————+————————|

|Дунай |Фітопланктон | 2.0 | 4.7 | 30 | 30.0 |

|(Українська |Зоопланктон | 2.0 | 0.5 | 30 | 10.0 |

| частина) |Зообентос | 4.0 | 0.7 | 45 | 10.0 |

——————————————————————————————————————————————————————————————————

Додаток N 3

Приклад розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству

Розрахунок виконано для умов Київського водосховища.

Внаслідок скиду забруднених вод у водосховище спостерігалась загибель риби на площі 0,5 га. Концентрація загиблої риби складає:

лящ - 0.1 шт/м2;

судак - 0.05 шт/м2;

окунь - 2 шт/м2.

Середня вага однієї дорослої особини риби:

ляш - 1.2 кг;

судак - 1.9 кг;

окунь - 0.25 кг.

Прямий збиток визначається по формулі (1).

лящ: N = 0.1 x 5000 x 1.2 = 600 кг; судак: N = 0.05 x 5000 x 1.9 = 475 кг; інші: N = 2 x 5000 x 0.25 = 2500 кг. Всього: 3575 кг.

Таким чином, внаслідок скиду стічних вод в Київське водосховище прямі збитки рибному господарству склали 3575 кг.

Крім цього, збитки рибному господарству (N) будуть заподіяні від втрати потомства. Розрахунок ведеться по кількості загиблих самок (Z), їх плодючістю (Q), кратністю нересту (С), коефіцієнтом промислового повернення (K), середньою вагою риб (M) по формулі (2).

Кількість риби, що загинула внаслідок забруднення водосховища, складає:

Лящ: 600 кг : 1.2 кг = 500 шт; Судак: 475 кг : 1.9 кг = 250 шт; Окунь: 2500 кг : 0.25 кг = 10000 шт.

З таблиці 1 беруться середні біоголічні показники з основних промислових видів риб.

——————————————————————————————————————————————————————————————————

| Види риб |Середня |Плодю- |Крат- |Частка |Промисло|

| |маса до-|чість |ність |самок |ве повер|

| |рослої |(Q - |нересту |(Z - %) |нення |

| |особини |тис.шт.)|(C - | |від ікри|

| |(кг) | |разів) | |(K - %) |

|———————————————————+————————+————————+————————+————————+————————|

|Лящ | 1.2 | 120 | 9 | 50 | 0.003 |

|Судак | 1.9 | 300 | 6 | 50 | 0.001 |

|Окунь | 0.25 | 25 | 7 | 50 | 0.001 |

——————————————————————————————————————————————————————————————————

Розрахунок проводиться по кожному виду риби окремо.

Лящ N = 500 x 50 x 120000 x 9 x 0.003/100 x 1.2 = 9720 кг; Судак N = 250 x 50 x 300000 x 6 x 0.001/100 x 1.9 + 4275 кг; Окунь N = 10000 x 50 x 25000 x 7 x 0.005/100 x 0.25 = 21875 кг. Всього: 35870 кг. Примітка: У разі, коли підрахунки збитків здійснюються на водоймах, на яких біологічні показники для риб та кормових організмів не визначені, слід використовувати аналогічні показники з таблиць 1, 2, які встановлені для близьких за гідрологічними показниками водойм. В окремих випадках ці показники можуть бути встановлені на підставі біологічних обгрунтувань відповідних наукових установ. ( Отримано з офіційного джерела http://zakon.rada.gov.ua )

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

П О Л О Ж Е Н Н Я

N 116 від 26.10.95 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 27 грудня 1995 р. за N 478/1014

Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 26 жовтня 1995 року N 116 ( z0477-95 )

Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України

{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002 Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

1. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 року N 484 ( 484-95-п ) "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України" та нормативних актів:

- Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 );

- Водного кодексу України ( 213/95-ВР ), введеного в дію Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 року N 214/95-ВР;

- Кодексу торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ), введеного в дію Постановою Верховної Ради України від 9 грудня 1994 року ( 277/94-ВР );

- Міжнародної конвенції щодо запобігання забрудненню із суден 1973 року ( 896_009 ) з поправками 1978 року (MARPOL 73/78) (надалі Конвенції);

- Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

- Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1524 ( 1524-2006-п ); { Абзац сьомий пункту 1.1 глави 1 в редакції Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

- Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 N 1520 ( 1520-2001-п ) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2004 N 770) ( 770-2004-п ); { Абзац восьмий пункту 1.1 глави 1 в редакції Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

- Положення про Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію, затвердженого наказом Мінприроди від 06.12.2006 N 526 ( z0038-07 ), зареєстрованого в Мін'юсті 18.01.2007 за N 38/13305; { Пункт 1.1 глави 1 доповнено абзацом дев'ятим згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

- Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря, затвердженого наказом Мінприроди від 06.12.2006 N 527 ( z0039-07 ), зареєстрованого в Мін'юсті 18.01.2007 за N 39/13306; { Пункт 1.1 глави 1 доповнено абзацом десятим згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

- Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, затвердженого наказом Мінприроди від 06.12.2006 N 528 ( z0040-07 ), зареєстрованого в Мін'юсті 18.01.2007 за N 40/13307; { Пункт 1.1 глави 1 доповнено абзацом одинадцятим згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

- Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція, Державна екологічна інспекція Азовського моря, Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря є спеціальними підрозділами Мінприроди; { Пункт 1.1 глави 1 доповнено абзацом дванадцятим згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

- Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року N 37 ( z0162-95 ) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 року N 162/698 (надалі - Методики);

- Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля, затвердженого наказом Мінекоресурсів України від 27.02.2002 N 88 ( z0276-02 ), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.03.2002 за N 276/6564. { Абзац чотирнадцятий пункту 1.1 глави 1 в редакції Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

1.2. Положення застосовується для обчислення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із будь-яких суден, кораблів та інших плавучих засобів.

1.3. Факти скиду забруднюючих речовин встановлюються державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій Державної екологічної інспекції або спеціальних підрозділів Мінприроди, посадовими особами, інших спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і їх органів на місцях та громадськими інспекторами з охорони довкілля. { Абзац перший пункту 1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002, Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

За фактом скиду на основі результатів державного та громадського контролю, спеціальних досліджень та візуальних спостережень складається протокол про порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища України (надалі - Протокол, додаток N 1 до цього Положення).

Протокол підписується капітаном судна, іншого плавучого засобу, командиром корабля (або особою, що виконує їх обов'язки), судновласником, а їх підписи засвідчуються судновою печаткою (печаткою корабля, іншого плавучого засобу).

Відмова від підпису фіксується у Протоколі.

{ Абзац п'ятий пункту 1.3 глави 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

Бланки Протоколів є документами суворої звітності.

1.4. Розмір відшкодування збитків обчислюється Державною екологічною інспекцією та/або спеціальними підрозділами Мінприроди на основі Протоколу та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення, не пізніше п'яти діб з дня виявлення забруднення - для українських судновласників, і однієї доби - для іноземних.

{ Пункт 1.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002, Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

1.5. Віднесення забруднюючих речовин до категорій токсичності (категорії забруднювачів) (А, В, С, D) проводиться відповідно до Конвенції (Правило 3 та Доповнення II додатку II Правил запобігання забрудненню шкідливими рідкими речовинами, які перевозяться наливом).

1.6. Обчислення розміру відшкодування збитків не проводиться у випадках, якщо доведено, що забруднення сталося внаслідок дії непереборних сил, воєнних дій і таке інше, відповідно до ст.305 Кодексу торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ).

2. Розрахунок кількості скинутих у водне середовище забруднюючих речовин

2.1. Кількість скинутих у водне середовище забруднюючих речовин розраховується на підставі перевірки суднових документів з урахуванням норм природного зменшення вантажу при перевезенні.

2.2. Кількість солей важких металів, органічних та завислих речовин, пестицидів, детергентів, шкідливих речовин визначається на підставі даних обстеження судна, корабля, іншого плавучого засобу, їх вантажів, аналізу записів у суднових документах, візуальних спостережень, а в окремих випадках - лабораторних досліджень.

У разі скиду цих забруднюючих речовин в суміші з водою їх кількість визначається виходячи з концентрації та об'єму скинутої суміші.

2.3. До нафти та нафтопродуктів, скинутих у водне середовище, відноситься нафта у будь-якому вигляді, зокрема сира нафта, рідке паливо, осади, що вміщують нафту, нафтові залишки та суміші, що вміщують нафту, відповідно до визначення, встановленого у Конвенції (Правило I та Доповнення I додатку I Правил запобігання забрудненню нафтою).

Кількість нафти та нафтопродуктів, скинутих у водне середовище, визначається на основі обстеження судна, перевірки записів у суднових чи машинних журналах та журналах реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню моря. При відсутності даних про кількість скинутої нафти (нафтопродуктів) її маса визначається за п.5.1.6. формулою (3) Методики, а кількість нафти, що потрапила на сніжно-льодову поверхню, - інструментальним методом, згідно з п.5.1.7. Методики.

2.4. До господарсько-фекальних стічних вод відносяться стоки і інші відходи з усіх типів туалетів, піссуарів, унітазів, із медичних приміщень і приміщень, в яких утримуються тварини, відповідно до визначення, встановленого у Конвенції (підпункт 3 Правило I додатку IV Правил запобігання забрудненню стічними водами із суден).

Об'єм їх скидів визначається на підставі даних обстеження судна, корабля, іншого плавучого засобу, аналітично-лабораторних досліджень, аерофотозйомки та аналізу записів в суднових документах, перевірки документів про здавання цих вод в портах та за п.5.1.5. Методики.

2.5. До сміття, скинутого у водне середовище, відносяться всі види продовольчих, побутових і експлуатаційних відходів (за виключенням свіжої риби та її залишків), що утворюються в процесі нормальної експлуатації судна, відповідно до визначення, встановленого у Конвенції (Правило 1 додатку V Правил запобігання забрудненню сміттям із суден).

Визначення кількості скинутого сміття проводиться на основі обстеження судна, корабля, іншого плавучого засобу, перевірки суднових документів про здавання його в портах, візуального спостереження або згідно з п.5.2.6. Методики.

2.6. Якщо шкода від забруднення спричинена витоками або скидами забруднюючих речовин з кількох суден, кораблів, інших плавучих засобів і неможливо визначити кількість стічних вод або забруднюючих речовин, скинутих кожним з них, ця кількість ділиться пропорційно водотоннажності з урахуванням обстеження вантажів та забруднюючих речовин, які спричинили забруднення.

3. Обчислення розміру відшкодування

3.1. Обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів, інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод, проводиться в доларах США на підставі кількості забруднюючих речовин, скинутих у водне середовище, визначеної згідно з Розділом 2 цього Положення та такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 року N 484 ( 484-95-п ) "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України" (додаток N 2 до цього Положення).

3.2. У разі одночасного скиду у водне середовище декількох забруднюючих речовин загальний розмір відшкодування збитків обчислюється як сума збитків від кожної забруднюючої речовини.

3.3. Після обчислення розміру відшкодування збитків державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій Державної екологічної інспекції або спеціальних підрозділів Мінприроди оформлюється Претензія (додаток N 3 до цього Положення).

{ Пункт 3.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002, Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

4. Порядок сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів і об'єктів територіальних та внутрішніх морських вод

4.1. Суми збитків сплачуються:

- українськими судновласниками, судна яких плавають під прапором України, - у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати;

- іноземними судновласниками, а також українськими судновласниками, судна яких працюють за фрахтом під прапором іноземних країн, - у доларах США або еквіваленті цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті чи у валюті України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день сплати.

4.2. Іноземними судновласниками розрахунки проводяться в безготівковій іноземній валюті через кореспондентські рахунки уповноважених банків України (банків, які мають генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій).

4.3. Банківські реквізити (назва, адреса, номери рахунків) куди повинна бути сплачена сума відшкодування збитків, надаються судновласнику державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій Державної екологічної інспекції або спеціальних підрозділів Мінприроди, яка пред'являє претензійні документи.

{ Пункт 4.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002, Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

4.4. У разі відмови від добровільного відшкодування збитків Державна екологічна інспекція або спеціальний підрозділ Мінприроди оформляє і передає до суду позови в установленому порядку для стягнення їх сум.

{ Пункт 4.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002, Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

4.5. З метою запобігання затримки судна, корабля, іншого плавучого засобу Державна екологічна інспекція або спеціальний підрозділ Мінприроди вживають заходів до отримання гарантії про сплату збитків. { Абзац перший пункту 4.5 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

Гарантією відшкодування збитків може бути тільки банківська гарантія про сплату вказаної в претензійних документах суми збитків від судновласника або агентської організації (морського агента), що представляє інтереси судновласників, відповідно до ст.117 Кодексу торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ). ( Пункт 4.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002 )

4.6. У випадку неподання фізичною чи юридичною особою гарантії Державна екологічна інспекція або спеціальний підрозділ Мінприроди вживають заходи до затримання судна, корабля, іншого плавучого засобу; капітану порта, в якому знаходиться судно, корабель або інший плавучий засіб, надсилається Припис (додаток N 4 до цього Положення) про його затримку і копія в Мінекоресурсів України.

{ Пункт 4.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 ( z0155-02 ) від 31.01.2002, Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

4.7. Державна екологічна інспекція, спеціальний підрозділ Мінприроди ведуть облік сум пред'явлених та сплачених претензій і позовів та включають їх до звітів, форми і терміни яких затверджують органи державної статистики.

{ Пункт 4.7 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

{ У додатках до Положення по всьому тексту слова українською та англійською мовами "назва територіального природоохоронного органу" та "name of the territorial environmental body", "Начальник територіального природоохоронного органу" та "The Head of the territorial environmental body", "Печатка територіального природоохоронного органу" та "seal of the territorial environmental body" замінено відповідно словами українською та англійською мовами "Державна екологічна інспекція або назва спеціального підрозділу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України" та "State ecological inspection or name of the special departments of Ministry of environmental protection of Ukraine", "Начальник Державної екологічної інспекції або спеціального підрозділу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України" та "The Head of the State ecological inspection or of the special departments of Ministry of environmental protection of Ukraine", "печатка Державної екологічної інспекції або спеціального підрозділу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України" та "seal of the State ecological inspection or of the special departments of Ministry of environmental protection of Ukraine" відповідно згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 358 ( z0715-09 ) від 06.07.2009 }

Додаток N 1

Додаток N 2

Такси* для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних підприємствами, установами, організаціями і громадянами України, іноземними юридичними особами та громадянами внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України

——————————————————

* Затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 року N 484.

——————————————————————————————————————————————————————————————————

|Забруднюючі речовини, скинуті |Одиниця |Розмір відшкодування |

|у водне середовище |виміру |збитків за одиницю |

| | |виміру (у доларах США) |

——————————————————————————————————————————————————————————————————

Солі важких металів кг-екв. 12936 Нафта та нафтопродукти кг 329 Органічні речовини кг 270 Завислі речовини кг 132 Пестициди кг 430 Детергенти кг 381 Шкідливі речовини, залежно від категорії токсичності (згідно з Міжнародною Конвенцією щодо запобігання забрудненню із суден 1973 року з поправками 1978 року) (MARPOL - 73/78) A кг 1522 B кг 286 C та Д кг 54 Господарсько-фекальні стічні води куб.м 140 Сміття кг 100

Додаток N 3

Текст документа взятo з сайта Верховної Ради

МЕТОДИКА

оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій

природного і техногенного характеру

I. Загальні питання

Цю Методику розроблено з метою визначення розмірів збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру (далі - НС), завданих здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу та об'єктам національної економіки.

Усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди, зокрема від:

- втрати життя та здоров'я населення (Н_р);

- руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (М_р);

- невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (М_п);

- вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Р_с/г);

- втрат тваринництва (М_тв);

- втрати деревини та інших лісових ресурсів (Р_л/г);

- втрат рибного господарства (Р_р/г);

- знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Р_рек);

- забруднення атмосферного повітря (А_ф);

- забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря (В_ф);

- забруднення земель несільськогосподарського призначення (З_ф);

Також збитки, заподіяні природно-заповідному фонду (Р_пзф).

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС - державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.