4. Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про використання та охорону надр

4.1. Збитки розраховуються особами, які уповноважені здійснювати державний контроль за використанням і охороною надр, державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр України, гірничого нагляду на підставі протоколу, акту та інших матеріалів, які підтверджують факт порушення законодавства про надра.

4.2. Розмір збитків, встановлених за фактом порушення вимог природоохоронного законодавства та законодавства про надра і наведених в розділі 1.3, визначають:

а) при наднормативних втратах корисних копалин при їх видобуванні та переробці, в разі неповного і не комплексного вилучення оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів, за формулою:

_К

З = Σ[P_i • N • (W_i^ф – W_i^л )] – Б (4.1)

ⁱ⁼¹

де: P_i – базова ставка збитків в частинах мінімальної заробітної плати громадян, м.з.п / т, тис.м³, м³, кг , визначається згідно з додатком 1;

N – величина мінімальної заробітної плати громадян, грн.;

W_i^ф*/ – фактичні втрати і-ої корисної копалини, т, тис.м³, м³, кг (визначається згідно пунктів 3.2.1 та 3.2.3);

W_i^л*/ – обсяг нормативних втрат і-ої корисної копалини, т, м³, кг (розрахункова величина, визначається згідно галузевих Інструкцій або проектів розробки родовищ);

Б – обсяг коштів, які вносяться в бюджет за наднормативні втрати, грн. (приймається за формою №70-тп, графа 9).

б) при вибірковій розробці багатих ділянок родовищ, яка призводить до втрат (виснаження) корисних копалин, за формулою:

З = P_i • N • W^н_i (4.2)

де: W^н_i – обсяг і-ої корисної копалини, яку окремо видобувати недоцільно визначається згідно п.3.2.2, одиниця виміру визначається згідно з додатком 1, графа 3.

Позначення інших показників аналогічні тим, що використані у формулі (4.1).

в) при пошкодженні родовищ корисних копалин, яке виключає повністю або суттєво обмежує можливість їх подальшої експлуатації, за формулою:

З = P_i • N • W_i (4.3)

де: W_i – обсяг корисних копалин, які вибули з експлуатації через пошкодження родовища, т, тис.м³; м³; кг;

Позначення інших показників аналогічні тим, що використані у формулі (4.1).

г) при порушені встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин, яке призвело до неможливості подальшої експлуатації родовища, визначається за формулою 4.3;

д) при самовільному користуванні надрами, в залежності від виду корисної копалини, розмір збитку (З) визначається шляхом встановлення об`єму самовільно видобутих надр (Д_і), помножену на середньозважену базову ставку (Додаток 1) відшкодування збитків (В) за формулою:

З = В • N • Д_і (4.4)

де: Д_і - обсяг самовільно видобутої корисної копалини. м³ (т);

В – базова ставка збитків в частинах мінімальної заробітної плати громадян, котра встановлюється 4,6 м.з.п./м³,(т).

Позначення інших показників аналогічні тим, що використані у формулі (4.1).

Для визначення об`єму самовільно видобутих корисних копалин безпосередньо на місці видобування, виконують прямі вимірювання лінійних розмірів: довжини, ширини та висоти та розраховують об'єм через добуток їх лінійних розмірів за допомогою відповідного засобу вимірювальної техніки, що має метрологічне підтвердження.

У більш складних випадках зазначені роботи виконуються установою, яка має ліцензію на проведення такого виду робіт, за рахунок порушника.

е) при самовільному користуванні надрами при видобуванні або виснаженні підземних вод за формулою:

З = P_і • N • Д_і • T • K_і (4.5)

де: P_і – нормативна ставка відшкодування збитків, приймається: для прісних підземних вод – 0,02 м.з.п/м³; для мінеральних підземних вод – 20 м.з.п/м³; для термальних підземних вод – 16 м.з.п/м³; для розсолу і ропи – 0,03 м.з.п/м³, підземна вода технічної якості – 0,008 м.з.п/м³.

Д_і – дебіт свердловини або потужність приладів для відкачки підземних вод, м³/год;

T – термін самовільного користування підземними водами, год.;

K_і – коефіцієнт, який враховує категорії родовищ мінеральних вод (для І категорії – 2, для ІІ категорії – 1.5, для ІІІ категорії – 1), категорія родовища мінеральних вод визначається згідно з додатком 2.

При відсутності можливості визначення обсягу видобутих підземних вод прямим методом, розрахунок витрат прісних вод слід виконувати згідно додатку 2 і 3 СНиП 2.04.01-85 „Внутренний водопровод и канализация зданий”.

В такому випадку формула (4.6.) має наступний вигляд:

З = P_і • N • Д_о • K_і (4.6)

де: Д_о–обсяг видобутої підземної води при самовільному користуванні надрами, м³.

Позначення інших показників аналогічні тим, що використані у формулі (4.5).

4.3. У разі виявлення декількох порушень вимог законодавства про надра, збитки розраховуються по кожному окремому випадку порушення та сумуються.

4.4. Збитки, розраховані за даною Методикою, стягуються з відповідача на користь держави.

Начальник

Державної екологічної інспекції М. Костров

Додаток 1.

Базова ставка збитків в частках мінімальної заробітної плати громадян.

№	Корисні копалини	Значення показника, м.з.п / т, м³; кг
1	2	3
1.	Горючі корисні копалини
	Нафта, конденсат (в тоннах)	219,3
	Газ природний (в тис. м³)	80,7
	Вугілля кам’яне (в тоннах)	4,68
	Вугілля буре (в тоннах)	23,4
2.	Металеві корисні копалини
	Залізна руда для збагачення (в тоннах)	2,65
	Залізна руда багата (в тоннах)	3,42
	Марганцева руда (в тоннах)	3,86
	Нікелева руда (силікатна) (в тоннах)	46,8
	Інші металеві корисні копалини (в тоннах)	8,2
	Руди кольорових металів (в тоннах)	18,3
	Уранова руда (в тоннах)	133,8
	Руди рідкісних металів (в тоннах)	52,15
	Золоторудна сировина (в тоннах)	401,4
3.	Сировина нерудна для металургії
	Бентонітова глина (в тоннах)	4,64
	Глина вогнетривка (в тоннах)	2,46
	Доломіт (в тоннах)	6,74
	Флюсовий вапняк (в тоннах)	2,39
	Кварцит та пісок кварцовий для металургії (в тоннах)	5,25
	Пісок формувальний (в тоннах)	2,44
	Кварцит для виробництва кремнію (в тоннах)	6,94
	Інша нерудна сировина (в тоннах)	4,41
4.	Гірничо-хімічна сировина
	Сірчана руда (в тоннах)	5,09
	Калійно магнієва сіль (в тоннах)	16,14
	Кухонна сіль кам’яна (в тоннах)	12,89
	Крейда для содової промисловості (в тоннах)	15,12
	Вапняк для цукрової промисловості (в тоннах)	2,84
	Сировина для виробництва мінеральних пігментів (в тоннах)	2,26
	Крейда для хімічної промисловості (в тоннах)	16,8
	Інша гірничо-хімічна сировина (в тоннах)	10,16
5.	Гірничорудна сировина
	Графітова руда (в тоннах)	4,9
	Сировина для виготовлення оптичної та п’єзооптичної продукції (в кілограмах)	100,35
	Сировина для виробництва адсорбційних матеріалів (в тоннах)	3,92
	Сировина для виробництва абразивних матеріалів (в тоннах)	11,36
	Пірофіліт (в тоннах)	58,7
	Озокерит (в тоннах)	36,22
	Інша гірничорудна сировина (в тоннах)	35,9
6.	Сировина ювелірна, ювелірно-виробна, виробна, для облицювальних матеріалів
	Бурштин (в кілограмах)	167,08
	Топаз, моріон, берил (в кілограмах)	31,22
	Напівдорогоцінне каміння (в кілограмах)	0,86
	Сировина виробна (в тоннах)	13,38
	Високодекоративне каміння (в м³)	20,16
	Інші види декоративного каміння (в м³)	14,0
7.	Сировина будівельна
	Сировина для виготовлення цементу (в тоннах)	5,87
	Крейда і вапняк на вапно, крейда будівельна (в тоннах)	1,35
	Гіпс (в тоннах)	7,95
	Керамзитова сировина (в м³)	6,94
	Цегельно-черепична сировина (в м³)	0,72
	Камінь будівельний (в м³)	3,5
	Камінь пиляний (в м³)	2,98
	Глина тугоплавка (в тоннах)	3,28
	Пісок для виробництва скла (в тоннах)	5,21
	Польовошпатова сировина (в тоннах)	13,61
	Каолін первинний (в тоннах)	1,87
	Перліт (в м³)	1,56
	Сировина для виробництва мінеральної вати (в тоннах)	2,78
	Піщано-гравійна сировина, пісок будівельний (в м³)	0,83
	Бітуми (в тоннах)	44,6
	Сировина для вапнування кислих ґрунтів (в тоннах)	2,42
	Інша будівельна сировина (в тоннах)	6,59
8	Мінеральні грязі та мул (в тоннах)	0,054

Начальник

Державної екологічної інспекції М. Костров

Додаток 2