
- •8.18010017 – «Економіка довкілля і природних ресурсів».
- •Приклад розрахунку збитків які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •І призначення та галузь застосування
- •2 Нормативні посилання
- •3 Визначення, скорочення
- •3.1 Визначення
- •3.2 Скорочення
- •4 Загальні положення
- •5. Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі
- •5.1. Розрахунок маси забруднюючих речовин у скиді зворотних вод
- •5.2 Розрахунок розмірів збитків від забруднення поверхневих і морських вод скидами зворотних вод
- •5.3 Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і морських вод скидами забруднюючих речовин продукції та сировини
- •5.4. Умови зменшення відшкодування збитків
- •5.5. Розрахунок збитків від забруднення водного об’єкта сміттям
- •6. Розрахунок збитків, обумовлених порушенням
- •7. Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод
- •7.1. Встановлення факту забруднення
- •7.2. Визначення масштабів забруднення
- •7.3. Розрахунок розмірів збитків
- •8. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих та підземних вод сміттєзвалищами
- •8.1 Встановлення факту забруднення
- •8.2. Розрахунок розмірів збитків
- •(Ккат)*)
- •1. Оцінка маси нафти за фактичними даними обсягу розлитої нафти
- •2. Оцінка маси нафти за результатами інструментальних вимірів
- •3. Визначення маси скинутої нафти на основі експертних оцінок
- •Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства
- •Методика визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про надра
- •1.Загальні положення
- •2. Визначення термінів.
- •3. Порядок встановлення факту порушення законодавства про охорону надр та обсягів нераціонального використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів
- •4. Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про використання та охорону надр
- •Перелік
- •Приклади розрахунку збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр
- •II. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •III. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
- •2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •3. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •4. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь областей та Автономної Республіки Крим (тис. Гривень/гектар)
- •5. Розрахунок збитків від втрат тваринництва
- •6. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •Нормативи збитків для груп лісових угідь за регіонами України (тис. Гривень/гектар)
- •Коефіцієнти продуктивності лісових угідь за типами лісорослинних умов
- •7. Розрахунок збитків рибного господарства
- •Середні біологічні показники для основних промислових видів риб
- •Коефіцієнти по кормовій базі
- •8. Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •9. Розрахунок збитків від втрат природно-заповідного фонду
- •10. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •11. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід
- •Питомі величини збитків, спричинених забрудненням підземних вод нафтопродуктами, в розрахунку на 1 куб. Метр підземних вод
- •Питомі величини збитків, спричинених забрудненням підземних вод нафтопродуктами, в розрахунку на 1 тонну забруднюючої речовини
- •Визначення маси нафти на 1 кв. Метр водної поверхні за результатами експертизи (середні дані)
- •Значення коефіцієнтів, що враховують категорію водного об'єкта (h)
- •Значення коефіцієнтів Кх, що характеризують ступінь забруднення поверхні води сміттям
- •12. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
1. Оцінка маси нафти за фактичними даними обсягу розлитої нафти
Маса нафти, що потрапила у водний об'єкт, може бути визначена по балансу між початковою кількістю нафти, що знаходилася у ємності і кількістю нафти, що у ній залишилася після виливу. Кількість нафти у ємності визначається за даними документів про заповнення ємності або будь-яких інших даних. Розрахунок проводиться по формулі (3.1):
Мн = Мпоч - Мзал (3.1)
де: Мн - маса нафти, що надійшла у водний об'єкт (т);
Мпоч - початкова маса нафти, що перебувала в ємності (т);
Мзал - маса нафти, що залишилася в ємності після виливу (т).
У випадку розливу нафти під час вантажно-розвантажувальних робіт, коли кількість нафти, що перекачується, фіксується приладами, маса скинутої нафти встановлюється за показаннями вимірювальних приладів про кількість перекачаної нафти і фактичній наявності нафти у відповідних ємностях або розраховується, виходячи з продуктивності перекачувального механізму і часу виливу.
2. Оцінка маси нафти за результатами інструментальних вимірів
За результатами інструментальних вимірів оцінюється маса нафти на одиниці площі поверхні води та концентрація розчиненої і емульгованої нафти у забрудненому водному шарі.
Маса нафти, що надійшла у водний об'єкт і має враховуватися при визначенні збитку, розраховується за формулою (3.2):
МН = МП + МР (3.2)
де: МП - маса нафтової плівки (т);
МР - маса розчиненої та емульгованої нафти (т).
Маса нафти Мп у плівці визначається по формулі (3.3):
МП
=
S
10-6 (3.3)
де: - питома маса нафтової плівки на 1 м2 поверхні води (г/м2);
S - площа поверхні води, забрудненої нафтою (м2);
Маса нафти, що перейшла у водний об’єм у розчиненому і емульгованому стані визначається за формулою (3.4):
МР = h S (СН – Сф) 10-6, (3.4)
де: h – товщина шару води, забрудненого нафтою (м).
При глибинах менших ніж 10 м, h приймається рівним середній глибині водойми в районі знаходження нафтової плями. Якщо глибина водойми в районі знаходження нафтової плями більша 10 м, то h приймається рівний 10 м;
S - площа забруднення водного об'єкту нафтою (м2), яка може бути визначена:
1) методом експертних оцінок;
2) інструментальним методом;
3) методом аерофотозйомки.
СН – середня концентрація (г/м3) розчиненої і емульгованої нафти в забрудненому об’ємі води під нафтовою плямою, яка визначається за формулою (3.5):
СН = (С1 + С2 + С3)/3, (3.5)
де: С1 , С2 , С3 – концентрація розчиненої і емульгованої у воді нафти на глибинах 1 м, h/2 і h м, (г/м3);
СФ– фонова концентрація розчиненої і емульгованої нафти у воді даного водного об’єкту (г/м3). Визначення СФ дивись розділ 5.1.
Дані про фонову концентрацію можуть бути отримані в організаціях, що проводять екологічний моніторинг стану водних об'єктів, або визначаються контролюючими органами безпосередньо в момент фіксації забруднення за результатами лабораторних аналізів проб води, відібраних поза зоною забруднення. Ці роботи виконуються лабораторією державної екологічної інспекції або іншими атестованими лабораторіями (за заявкою контролюючих органів). Фінансування робіт здійснюється за рахунок забруднювача.
У разі, якщо фонова концентрація не встановлена, СФ приймається рівним ГДК нафти з урахуванням призначення забрудненої водойми (табл. 1 Додаток 3).