6. Автоматизація розв’язування комплексу задач з обліку виробничих запасів

6.1. Основі визначення

Для здійснення основної діяльності крім основних засобів (приміщень, обладнання й тощо) підприємству необхідно мати певні виробничі запаси.

Запаси – це продукція виробничо-технічного призначення, споживчі й інші товари, що перебувають на різних стадіях виробництва й обігу, та очікують вступу в процес виробничого або особистого споживання.

Запаси є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі його майна, а також у виробничій сфері та у торгівлі і відносяться до оборотних активів.

Виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо тощо), будучи предметами праці, забезпечують разом із засобами праці і робочої сили виробничий процес підприємства, у якому вони використовуються одноразово. Їх собівартість повністю передається на новий створений продукт. Оскільки підприємницька діяльність можлива різних видів: виробнича, комерційна або грошово-кредитна, то згідно з цим запаси можуть бути такі: у першому випадку – різні речовини та сили природи: сировина, матеріали (основні, допоміжні паливні, мастильний тощо), у другому – готова продукція виробничої сфери (сільськогосподарська, промислова, будівельна тощо), яка купується підприємствами з метою продажу, у третьому – гроші, грошові документи тощо.

У кожній сфері діяльності запаси обліковуються за законодавчо визначеною методологією. Оскільки кожний вид запасів діяльності має свою методику обліку, їх потрібно розглядати окремо один від одного, тобто – виробничі, комерційні або грошово-кредитні.

У собівартості промислової продукції частка витрат матеріалів становить близько 50%, а в деяких галузях промисловості (наприклад, хімічній, текстильній, харчовій) сягає 80,0-85,0%.

Облік виробничих запасів є найбільш трудомістким процесом. Тому питанням обліку виробничих запасів має приділятися серйозна увага. При цьому велике значення має правильна організація бухгалтерського обліку виробничих запасів а також основи його побудови. Основні завдання бухгалтерського обліку у цій області:

– контроль за схоронністю матеріальних цінностей в місцях їх зберігання і на усіх стадіях обробки;

– правильне і своєчасне документування усіх операцій за руху матеріальних цінностей; виявлення і відображення витрат, пов'язаних з їх заготовленням; розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів і їх залишків за місцями зберігання і статтям балансу;

– систематичний контроль за дотриманням встановлених норм запасів, виявлення надлишкових і матеріалів, що не використовуються, їх реалізація;

– своєчасне здійснення розрахунків з постачальниками матеріалів, контролю за матеріалами, що знаходяться в дорозі, невідфактуреними поставками.

Невідфактуреними поставками вважаються матеріальні запаси, що надійшли до підприємства, на які відсутні розрахункові документи (рахунок, платіжна вимога, платіжна вимога-доручення або інші документи, прийняті для розрахунків з постачальником).

В процесі виробництва матеріали використовуються різним чином. Одні з них цілком споживаються у виробничому процесі (сировина і матеріали), інші – змінюють тільки свою форму (мастильні матеріали, краски), треті – входять у вироби без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті – тільки сприяють виготовленню виробів.

Національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 ”Запаси”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 246 від 2.11.99 р., визначаються методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та її розкриття у фінансовій звітності.

За цим стандартом запаси – це активи, які:

– утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

– перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

– утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Їх структуру відображено на рис. 6.1.

Рис. 6.1. Класифікація запасів у бухгалтерському обліку

У бухгалтерському обліку виокремлюють поняття ”виробничі запаси”.

Виробничі запаси – предмети праці, призначені для оброблення, перероблення або використання у промисловому виробництві чи для господарських потреб, а також засоби праці, які відповідно до чинних положень входять до складу оборотних засобів як малоцінні та швидкозношувані предмети.

У плані рахунків для обліку матеріальних цінностей визначено рахунок 20 ”Виробничі запаси”, який має відповідні субрахунки (табл. 6.1).

Таблиця 6.1