Уламкові породи

Найбільш розповсюдженими серед осадових гірських порід є уламкові породи, які також мають назву кластичних або механічних порід. Вони складаються з уламків порід або мінералів та є рихлими або зцементованими механічними осадами. Класифікуються за розміром уламків. Виділяють крупноуламкові або псефіти (глиби, валуни, галька, гравій), середньоуламкові або псаміти (піски і пісковики), дрібнозернисті або алеврити і алевроліти (лес, суглинки), тонкодисперсні глинисті породи або пеліти (глини, супесі, суглинки).

Хімічні і біохімічні породи

Хімічні (хемогенні) і біохімічні (біогенні) осади утворюються завдяки їх випадінню з розчинів в результаті різних процесів. Вони викликані збільшенням концентрації і зміненням температури розчинів, участю організмів, які накопичують деякі сполучення у своїх тілах та кістках.

Під час стадії діагенезу з цих осадів утворюються хімічні і біохімічні осадові гірські породи.

Латерити є елювіальними утвореннями під час вивітрювання алюмосилікатних магматичних порід. Вони багаті на глинозем і складаються з гідроокислів заліза. Їх колір червоний, можуть бути м’якими або щільними.

Боксити є рудою на алюміній. Можуть бути білого, сірого, червоного, жовтого кольору (це залежить від вмісту заліза). Зазвичай мають добре виражену оолітову структуру.

Залізисті осадові породи

Залізисті осадові породи утворюються в результаті латеритного вивітрювання масивів ультраосновних порід або шляхом випадіння з розчинів. Джерелом заліза завжди є магматичні і метаморфічні породи, які містять більше 3% заліза.

Їх вигляд різноманітний. Колір зазвичай бурий різних відтінків; часто мають оолітову структуру (бобові руди), іноді можуть бути в натічних формах та у вигляді конкрецій. Сидерити утворюють сполошні дрібнозернисті маси або конкреції в глинистих породах.

При метаморфізмі осадові залізні руди зневоднюються і утворюють родовища гематиту і магнетиту (м. Кривий Ріг).

Марганцеві осадові руди

Ці породи мають менше розповсюдження, ніж залізисті породи. Марганцеві руди переносяться у вигляді колоїдних розчинів (можливо завдяки мікроорганізмам) і випадають в осад на більших глибинах, ніж залізисті породи.

Марганцеві руди представлені чорними піролюзитовими та іншими окісними утвореннями марганцю, або сіро-рожевим родохрозитом. Вони мають оолітову будову, м’які, сажесті.

Карбонатні породи

Ці породи найбільш поширені серед порід хімічного і біохімічного походження. Вони представлені вапняками, доломітами та мергелями.

Вапняки – породи, які утворені з кальциту. За походженням можуть бути органогенного (мушлевий вапняк і крейда) і хімічного (вапнякові туфи-травертини) походження.

Колір цих порід зазвичай світлий – білий, сірий; не розчиняються у воді, але з розбавленими кислотами реагують бурхливо.

Доломіти мають в основі свого складу мінерал доломіт. Вони жовтувато-білого кольору, іноді з бурим відтінком. Доломіти у порошковому вигляді добре реагують з підігрітими кислотами.

Мергелі – це вапняково-глиниста порода з вмістом глинистого матеріалу близька 30-50%. У залежності від вмісту глини виділяють вапнякову глину, мергель і глинистий вапняк.

Колір мергелів строкатий, сірий.

Солі

Це типові хімічні осади, які випали з істинних водних розчинів. Цей процес проходить у замкнених водних басейнах, соляних лагунах тощо. Також можливе утворення потужних товщ солей завдяки переносу насичених поверхневих і грунтових вод у пустелях без їх відтоку.

Звичайні соляні осади представлені гіпсом, ангідритом, галітом, сильвіном, карналітом, мірабілітом і боратами.

Ці породи мають світлі кольори – білий, сірий, рожевий та невелику твердість. Галіт і сильвін мають солоний і гірко-солоний смаки відповідно.