
А ) класифікація податків, зборів і платежів
- від рівня - за способом - за напрямом - за економіч- - за формою
мобілізації: стягнення: використання: ним змістом оподаткування
загально- 1) розкладні; 1) загальні; 1) податки на 1) непрямі;
державні; доходи;
місцеві 2) окладні 2) цільові 2) податки на 2) прямі
споживання;
3) податки на
майно
Б) класифікація непрямих податків
специфічні акцизи
універсальні
акцизи
- акцизний збір 1) податок з оброту;
2) податок на додану
вартість;
3) мито;
4) фіскальна монополія
В ) класифікація прямих податків
За джерелом сплати:
Податки, що сплачуються з прибутку;
Податки, що сплачуються із доходу;
Податки, що відносяться на собівартість.
3.
Найвагомішим у групі прямих податків і єдиним, що сплачується з прибутку є податок на прибуток підприємств. Водночас механізм розрахунку його є на сьогоднішній день найскладнішим і найчастіше зазнає змін.
Прибуток як об'єкт оподаткування визначається так:
Пзп = Дзп-Ср-Візп, (3.1)
де Пзп - прибуток звітного податкового періоду; Дзп - доходи звітного податкового періоду; Ср - собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг; Візп - інші витрати звітного податкового періоду.
Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення податкової бази на ставку податку.
Одним з найбільш впливових податків на фінансовий стан підприємств є податок на прибуток. Суть його у вилученні частки доходу підприємства, який залишається після покриття витрат, пов”язаних з одержанням цього доходу. Таку частку ми називаєм прибуток.
М
етодику
визначення податку можна подати у
вигляді схеми (рис.1.2).
ПЕРЕВИЩЕННЯ
ВАРТОСТІ ЗАПАСІВ НА КІНЕЦЬ ПЕРІОДУ
ЗМЕНЬШЕННЯ ВАРТОСТІ
ЗАПАСІВ НА КІНЕЦЬ ПЕРІОДУ
Р
Дохози звітного
періоду
Собівартість та
іншф витрати
ДОХОДИ
ДОХОДИ, ЩО
ВИКЛЮЧАЮТЬСЯ З ВАЛОВИХ
ВИТРАТИ
ВИТРАТИ ПОВІЙНОГО
ПРИЗНАЧЕННЯ
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК
При визнанні моменту виникнення валових доходів і витрат за звітних період – застосовують вищезазначене правило “першої події”.
П/П = П × СП/П (1)
Де П/П – податок на прибуток;
П – прибуток, що оподатковується;
СП/П - ставка .
3)
Де ВД відноситься – сума коштів одержана від продажу товарів, продукції, робіт, послуг, цінних паперів, їх пасивних доходів, лізингових операцій, безоплатної (безповоротної) допомоги наданої і одержаної, доходи від володіння корпоративними правами (дивіденди), безнадійна кредиторська заборгованість, компенсації безнадійної дебіторської заборгованості, суми фінансових санкцій одержаних (штрафів, пені, неустойок).
ВДз- доходи звільнені від оподаткування;
непрямі податки;
надмірно спласені обов”язкові платежі, що повертаються;
інвестиції і реінвестиції у корпоративні права;
емісійний дохід;
доходи від спільної діяльнності без створення юридичної особи;
дивіденди, що оподатковувались при виплаті;
державні дотації, субсидії;
Валові витрати включають:
матеріальні, оплата праці, робіт, послуг, адміністративні – пов”язані з організацією і веденням виробництва, реалізацією продукції, охороною праці.
поточний і капітальний ремонт, поліпшення НА до 10% ВбОз на початок періоду.
Загальнобов”язкові податки; на землю, транспортні засоби, державне мито, внески на ЄСВ, за ресурси, місцеві податки і збори.)
Суми коштів (майна) добровільно перерахованих до бюджетів або неприбуткових організацій (до 4 % оподаткованого прибутку за попередній період).
Страхові резерви, створені згідно ЗУ.
Суми витрат і резервів минулих періодів.
Безнадійна заборгованість.
Витрати подвійного призначення:
гарантійне обслуговування товарів – 10%,
передплата літератури,
участь у семінарах,
винахідництво і раціоналізаторство,
рекламні заходи, презентації, прийоми (до 2% прибутку),
утримання об”єктів природоохоронного значення
страхування ризиків, майна,
придбання ліцензій і дозволів,
забезпечення спецодягом, з.і.з працівників,
відрядження,
утримання об”єктів соціальної інфраструктури.
ВВ коригуються на витрати діяльності, що оподатковується за іншими ставками або не підлягає оподаткуванню, суму балансової вартості запасів на кінець періоду – суму балансової вартості запасів на початок періоду.
ВД І ВВ визначаються за правилом І події: визначаються в момент платежу (або поставки, залежно від того, яка подія відбулась раніше)
Амортизація скоригована – розраховані за податковими ставками суми амортизації, на об”єкти, що використовуються в діяльності, яка оподатковується податком на прибуток.
Ставки амортизації представлені в робочому зошиті
4.
Зворотний метод
Для визначення бази оподаткування застосовувалась вільна (регульована) ціна з ПДВ:
,
(1)
де Боп – база оподаткування;
Ц – вільна або регульована ціна;
ПДВ – сума податку, вирахувана за ставкою 20 %.
Сума податку визначалась за формулою:
(2)
Прямий метод
Підприємство, що здійснює продаж товарів (робіт, послуг), визначає вільну (регульовану) ціну без ПДВ, виходячи з її собівартості, прибутку, мита та акцизу, інших податків, які включаються в ціну, тобто база оподаткування визначається за формулою:
(3)
де с/в – собівартість;
П – прибуток;
Мз – митні збори;
Аз – акцизний збір;
Пін – інші податки, що включаються в ціну.
Для визначення суми ПДВ застосовується формула:
(4)
Обчислена за цією формулою сума ПДВ додається до вільної (регульованої) ціни, і таким чином формується ціна продажу.
Податкове зобов’язання – загальна сума податку на додану вартість, отримана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді.
Податковий кредит – сума, на яку платник має право зменшити податкове зобов’язання.
База оподаткування в Україні визначається як за вітчизняними, так і імпортними товарами:
– за товарами, виробленими в Україні – відповідно до прямого методу, виходячи із договірної вартості товарів;
– за імпортованими товарами – обчислюється за формулою:
(5)
де МВ – митна вартість;
ТВ – транспортні витрати;
СВ – страхові витрати;
ІВ – інші види витрат (брокерські, агентські, комісійні).
Сума ПДВ при митному оформленні обчислюється за формулою:
(6)
Потім до бази оподаткування (оподатковуваного обороту) додаємо обчислену суму ПДВ і отримаємо облікову ціну, за якою суб’єкти підприємницької діяльності збувають товар.
(7)
де ВІТ – вартість імпортованого товару.
До цієї ціни при подальшій реалізації платником ПДВ додається націнка (с/в1 + П1) та сума ПДВ, обчислена за формулою:
(8)
тобто на митній території України ціна продажу імпортного товару складе:
(9)
де ЦР – ціна реалізації на території України імпортованого товару.
При цьому ПДВ, обчислений при проходженні митного контролю, відноситься на податковий кредит платника податку.
(10)
де ПКПДВ – податковий кредит з ПДВ.
Відповідно податкове зобов’язання суб’єкта господарської діяльності буде меншим за величину цього кредиту:
(11)
де ПЗПДВ – податкове зобов’язання з ПДВ.
Сума платежів ПДВ до бюджету в таких умовах складе:
(12)
де ПДВБ – сума платежів ПДВ до бюджету.
Суму податкового кредиту можна обчислити і так:
,
(13)
де SПДВм – сума сплаченого ПДВ у зв’язку з придбанням матеріалів (робіт, послуг);
SПДВоф – сума сплаченого платником ПДВ у зв’язку з придбанням основних фондів;
SПДВна – сума сплаченого платником ПДВ у зв’язку з придбанням нематеріальних активів.
Прибуток визначається за наступною формулою:
, (14)
де Р – норма рентабельності.
Ціна виробництва на товари (роботи, послуги) без ПДВ обчислюється за формулою:
(15)
Ціна на підакцизні товари без ПДВ обчислюється за такою формулою:
, (16)
де Ца – ціна з врахуванням акцизного збору;
А% – ставка акцизного збору у відсотках.
Ціна відпускна на товари (роботи, послуги) з ПДВ:
, (17)
де ЦВ – ціна відпускна.
Ціна відпускна на підакцизні товари з ПДВ:
, (18)
де ЦВА – ціна відпускна на підакцизні товари.
Митна вартість з ПДВ на імпортні підакцизні товари:
, (19)
де В – вартість імпортованого товару;
М – мито;
Атв – акцизний збір, обчислений за твердою ставкою.
Або за такою формулою при застосуванні відсоткової ставки акцизного збору:
. (20)
Сума ПДВ, яка сплачена або підлягає сплаті постачальникам по матеріальних витратах, основних виробничих фондах та нематеріальних активах:
, (21)
де SПДВп – ПДВ, сплачений чи підлягає сплаті постачальникам.
До бюджету буде сплачена наступна сума ПДВ:
, (22)
де SПДВБ – сума ПДВ до бюджету;
SПДВр – сума ПДВ з реалізованої продукції.
Отже, за формулами 10 та 11:
, (23)
(24)