
- •Практичне заняття Психологічні особливості діяльності в дошкільному віщі
- •Практичне заняття Розвиток сенсорно-перцептивної сфери та мовлення у дошкільному віці
- •Практичне заняття Розвиток мотиваційної сфери і формування самосвідомості в дошкільному віці
- •Практичне заняття Моральне становлення особистості та розвиток здібностей у дошкільному віці
- •Лабораторне заняття Психологічні особливості ігрової діяльності у дошкільному віці
- •Лабораторне заняття Розвиток уваги і пам’яті у дошкільному віці
- •Лабораторне заняття Розвиток мислення та уяви в дошкільному віці
- •Лабораторне заняття Емоційно-вольова сфера у дошкільному дитинстві
- •Лабораторне заняття Темперамент і характер дитини дошкільного віку
- •Практичне заняття Психологічна готовність дитини до навчання в школі
- •Лабораторне заняття Діагностика психологічної готовності дитини до навчання в школі
- •Практичне заняття Психологія особистості і діяльності вихователя дошкільного навчального закладу.
Лабораторне заняття Розвиток мислення та уяви в дошкільному віці
Мета: Засвоїти знання про види і особливості мислення та уяви у дошкільному віці, шляхи і засоби управління розвитком цих пізнавальних процесів. Формувати уміння визначати особливості мислення та уяви у запропонованих ситуаціях, проводити роботу з розвитку означених пізнавальних процесів у дітей. Розвивати креативні здібності.
План
Загальна характеристика мислення дошкільників.
Особливості наочно-образного мислення дошкільників.
Словесно-логічне мислення дітей. Чинники, що сприяють пришвидшенню вікового переходу від наочно-образного мислення до логічного.
Керівництво розвитком мислення дітей.
Особливості уяви дошкільника.
Розвиток видів, операцій та функцій у дошкільників
Управління розвитком уяви дітей.
Методичні вказівки
Контроль самостійної роботи (виготовлення карток до завдань для роботи з розвитку мислення дошкільника, наприклад, для завдань «Знайди зайвий предмет», «Назви одним словом», «Продовжи візерунок»).
Презентація методичних матеріалів студентами. Під час презентації студент повинен назвати вік дитини, сформулювати приблизну інструкцію до завдання; вказати, у чому полягає його правильне розв'язання та як допомогти дитині, якщо вона помиляється; розкрити значення завдання для розвитку мислення дитини.
Практична робота «Аналіз малюнків дітей». Обладнання: малюнки дошкільників, виконані за психодіагностичною методикою «Три кола»: по центру альбомного аркуша дорослий заздалегідь малює простим олівцем три однакових кола, дітям пропонується зробити свій малюнок, включивши у нього всі три кола.
Кожен студент отримує по 1—2 малюнки та аналізує на їх основі рівень розвитку уяви дітей, враховуючи такі параметри: об'єднання трьох кіл у єдиному за змістом образі, яскравість та точність зображених образів, кількість образів, особливості використання кольору (один колір, кілька, багато). Студент робить висновок про гіпотетичний рівень розвитку уяви дитини, враховуючи характеристики її малюнка.
Обговорення результатів аналізу. Студентам пропонується висловити думку про вік дітей, що виконували завдання, та зробити висновок про можливості використання методу аналізу продуктів дитячої діяльності у роботі вихователя.
Завдавши для самостійної роботи
Оформіть таблицю, в якій відобразіть особливості розвитку психічних процесів дитини від народження до шкільного віку.
Назвіть умови розвитку пізнавальних інтересів дошкільника.
Доведіть невірність судження про те, що уява дитини яскравіша, ніж у дорослого. Наведіть приклади.
Виготовити картки до завдань для роботи з розвитку мислення дошкільника.
Підготувати малюнки дошкільників, виконані за психодіагностичною методикою «Три кола».
Вирішення психологічних задач та виконання завдань:
1. Які особливості розвитку мислення можна визначити за таким фрагментом? Який приблизний вік дитини? Максим Д.: Звідки узявся космос? Хто його створив? Що там, далеко-далеко? Які влаштовані зірки?
Даша Н.: З чого шкіра зроблена? Як пальці до шкіри прикріплюються? Шкіра з матеріалу зроблена? (після проглядання мультфільму).
2. Яка особливість дитячого мислення проявилась у прикладі? В якому віці вона виникає?
Максим Д., розглядаючи картинку, заявляє: «Не буває, що ведмідь літає. Що скачуть задом наперед. Що маленький дідусь скаче на великому коні. А великий дідусь на маленькому собаці. Не буває, що свині ростуть на дереві. Що у ворони такий великий рот».
3. Яка особливість дитячого мислення проявилась у прикладі? В якому віці вона виникає?
Максим Д. запитує: Як влаштована машина часу? /Дорослий: Не знаю. Ще ніхто її не придумав. Максим: Я виросту, потім придумаю... О, я знаю! Треба узяти годинник і покласти в мотор. І вийде машина часу.
4. Чим пояснити наступні міркування дівчинки?
Дорослий: Дашо, візьми гранат. Даша Н. (5 років 3 міс.) гранати їла давно і забула, що це таке Даша відмовляється: Ні. Він зараз в роті вибухне. (Дивиться на зернятка гранат) Де гранати ростуть? Дорослий: На деревах. Даша: Коли вони дозрівають? Дорослий: Восени. Даша: Значить, це гриби.
5. Яка особливість дитячої логіки проявляється у прикладі?
Даша Н. (5 років 3 міс.) на вулиці дивиться на сонці і залигує: А сонце встає? Дорослий: Встає. Даша: А як воно позіхає? Дорослий: Ніяк. Даша: Раз воно спить, значить, воно позіхає.
6. Які проблеми є предметом міркувань дитини? Для якого віку характерні і чому?
Максим: Корисливим бути погано. Дорослий: Погано. А що таке користь?
Максим: Це коли дружать за іграшку. Дорослий: Кого можна назвати корисливим?
Максим: Антона. Дорослий: Чому?
Максим: Коли я прийшов в садок перший раз з іграшкою, він став просити: «Дай погратись! Дай погратись!» Я йому дав. А іншим разом я прийшов без іграшки. А у нього була. Я попросив у нього. Він сказав: «Йди проси в іншого». Дорослий: А корисливий і жадібний — це одне і те ж?
Максим: Ні. Дорослий: А чим вони відрізняються?
Максим: Корисливий — це коли є обман і дружба. Дорослий: А жадібний? Максим: Ні, обману немає.
7. Визначте, для якого віку характерним є наступний спосіб побудови задуму і у чому особливості цього способу? Дорослий: Оксанко, намалюй, що хочеш.
Оксана: А можна ялинку намалювати? (бере зелений олівець, малює зліва дві ялинки.) А я ще вовка намалюю (бере чорний олівець і малює вовка по центру аркуша). У мене ось така голова вийшла. А носик буде червоний (бере червоний олівець, малює вовку ніс). Йому зимно. А це чорний хвіст (бере коричневий олівець, розфарбовує вовку лапи. Бере оранжевий олівець, малює справа лисицю). Стільки ніг, скільки і у лисиці. Де зелений? (оглядає стіл, знаходить і бере зелений олівець.) Ялинка буде (малює праворуч від лисиці ялинку). Ялинка пухнастенька (говорить під час малювання); бере коричневий олівець, малює вовку вухо, пояснюючи під час малювання) Вовку щось Лисиця говорила. Він вухо підставив. А зайчик білий. А де білий (оглядає стіл, перебирає олівці)? А, гаразд, жовтий буде (бере жовтий олівець, малює під ялинкою зайця). Без носа. І дощик почався. Я їм намалюю нірки.
Який спосіб створення образів уяви використано у казці Маші Д. (6 років)?
Жила-була лялечка... її звали Аліса. Ось одного разу її відвезли в магазин. Одна дівчинка сказала: «Тату, я хочу цю ляльку». Тато сказав: «А скільки коштує ця лялечка?» Продавщиця відповіла: «Аніскільки». Дівчинка тоді сказала: «Чому аніскільки? Я хочу» Тато: «Ну, добре». Поїхали додому. Дівчинка поставила ляльку і включила свій комп'ютер: «Лялечко, відгадай, скільки це буде: п'ятдесят на п'ятдесят?» А лялечка і говорить: «Аніскільки». Дівчинка: «Давай гратись — ти зі мною, а я з тобою. Почали гратися. Лялечка запитала: «Дівчинко, як тебе звуть?» А дівчинка: «Олена». Лялечка: «А мене Аліса». Дівчинка: «Ось яке у тебе дивне ім'я». Стали гратися, але лялечка зламалася. Тато полагодив, але не всю. Відвезли її у магазин — зламалася рука. «Але ж у вас є комплекти». — «Вона жива, Аліса. Забирайте її назавжди» Лялечка: «Ура! Я залишаюся назавжди з вами!».«Ти, лялечко, гратимешся зі всіма нашими іграшками!» Приїхали додому. Лялечка з'їла печиво в Олени І зламала телевізор. Мама сказала: «Раз так, то її можна віддати назад в магазин».
9. Який спосіб створення образів уяви (використано у казці, складеній Настею С. (4 роки 8 міс):
До лісу прикотився Колобок. Там він зустрів Зайця, Вовка, Ведмедя і Лисицю. Всі хотіли його з'їсти, а він такий розумний був. і від всіх покотився. І котився лісом і пісеньку свою виспівував. А потім дощик пішов сильний. І Колобок покотився до дідуся і бабусі назад. Удома тепло було. Вони зраділи, стали Колобка зустрічати, нагодували, напоїли і поклали спати в піч.
10. Яка особливість створення образів уяви, характерна для молодшого дошкільника, виявилась у казці Жені Л. (4 роки б міс), складеній на основі малюнків їжака, Зайця і Лисиці:
Зустрів їжак Чебурашку і говорить: «Хочу на Місяць летіти. Мені Черепашки-ніндзя ракету дали. Хочеш зі мною?» — «Хочу». Йдуть вони, йдуть. Бачать — Лисиця біжить. І говорять їй: «Лисичко! Полетиш з нами на Місяць?» — «Ні. Не хочу. Я там була. Там немає їжі і холодно. Летіть самі, а я тут залишуся, вас почекаю!» А їжак і Чебурашка полетіли і залишилися на Місяці жити.
11. Яка особливість створення образів уяви виявилась у казці Марини Я. ? Для якого віку вона характерна?
Жив-був Зайчик, у нього не було друзів, і йому було скучно. Одного разу пішов він у ліс збирати ягідки: брусницю, чорницю, голубику. Побачив він Кошенятко бездомне, воно було все кошлате і худе. Зайчик сказав: «Що ти таке сумне?» «Мене господар викинув. Він хотів мене в річку кинути, але я від нього втік», — сказав Котик. Зайчик пошкодував Котика і сказав: «Давай разом жити!» А Котик з посмішкою: «Давай, тільки спочатку я вмиюся, а то я такий брудний». Зайчик пішов варити компот і кликати друга — Щенятко Авву. Це його найкращий друг. Коли Котик вмився, всі сіли за стіл і стали пити компот, а собака Авва і Котик заплющили очі, облизнулися і сказали: «Ой, як смачно!» З тих пір у Зайчика сталі жити Котик і Собака Авва.
Література:
Бьюзен Т. Невичерпний потенціал // Дошкільне виховання. - 2008. - №8. - С.24-25.
Дуткевич Т В. Дошкільна психологія: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - С. 171-191.
Кононко О. Дитяча креативність крізь призму Базової програми «Я у Світі» // Дошкільне виховання. - 2008. - №7. - С.3-7.
Павелків Р.В., Цигипало О.П. Дитяча психологія: Навч. посіб.- К: Академвидав, 200». - С. 265-282,293-306.
Урунтаева Г.А. Дошкольная психология. - М.: Изд. Центр «Академия», 1997.-С. 187-209, 168-187.