
- •§ 1. Попереднє зауваження
- •1. Чи існує проблема «схід — захід»?
- •§ 2. Початкове визначення східного і західного шляхів буття
- •§ 3. Можливість ментального взаємовпливу
- •2. Захід як шлях
- •§ 4. Античне і християнське в західному бутті
- •§ 5. Західне буття як католицька,
- •§ 6. Проблема північноамериканської,
- •§ 7. Ідеї особистості, перетворення природи й
- •3. Східний шлях людського
- •§ 8. Буддійське світовідношення
- •§ 9. Основоположні начала
- •§ 10. Ідея карми та ідея прощення
- •§ 11. Висновки і перспективи.
- •Лекція 2
- •§ 12. Попереднє зауваження
- •1. Давньоіндійська філософія: моральна віддяка та її подолання
- •§ 13. Корені індійської філософії: Веди й Упанішади
- •§ 14. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара
- •§ 16. Буддизм: шлях звільнення від карми
- •2. Давньокитайська філософія: друге народження буддизму
- •§ 17. Даосизм: шлях знаходження безсмертя
- •§ 19. Буддизм у Китаї
- •§ 20. Феномен чань-буддизму: активний вплив на реальність
- •§ 21. Доля чань-буддизму в Японії: «мистецтво дзен»
- •§ 22. Висновки і перспективи. Філософія давньої Індії і Китаю як підгрунтя східних вчень про людину
- •Лекція 3
- •1. Феномен ранньої античної філософії (рання класика). 2. Класична антична філософія (зріла класика). 3. Філософія епохи еллінізму.
- •§ 23. Попереднє зауваження
- •1. Феномен ранньої античної філософії (рання класика)
- •§ 24. Антична міфологія та її вираження в ранній античній філософії
- •§ 25. Геракліт і Парменід: релятивістська й абсолютистська концепції людини і світу
- •2. Класична антична філософія (зріла класика)
- •§ 26. Сократ: «пізнай самого себе»
- •§ 27. Платон: людина як в'язень у Печері
- •3. Філософія епохи еллінізму
- •§ 29. Феномен еллінізму
- •§ 30. Основні риси філософії епохи еллінізму та її школи
- •§ 31. Скептицизм: чи розумний світ?
- •§ 32. Стоїцизм як мужність жити
- •§ 35. Висновки і перспективи. Антична філософія як основа європейської філософії
- •Лекція 4
- •1. Феномен середньовічної філософії. 2. Біля джерел філософії Середньовіччя. 3. Початок середньовічної філософії: патристика. 4. Завершення середньовічної філософії: схоластика.
- •§ 36. Попереднє зауваження
- •1. Феномен середньовічної філософії
- •§ 37. Християнство як світоглядне підгрунтя філософії Середньовіччя1
- •§ 38. Основні риси філософії Середньовіччя
- •§ 39. Проблема періодизації і середньовічний спосіб філософування
- •2. Джерела філософії середньовіччя
- •§ 40. Атмосфера пізньої античності і дух християнства, що зароджується: гностицизм
- •4. Початок середньовічної філософії: патристика
- •§ 42. Загальна характеристика патристики
- •§ 43. Визрівання основної проблематики філософії Середньовіччя: «група» Тертулліана і «група» Августина
- •§ 44. Тертулліан: «Вірую, тому що абсурдно»
- •§ 45. Августин Блаженний: самопізнання як умова пізнання Бога
- •5. Завершення середньовічної філософії: схоластика
- •§ 46. Що таке схоластика?
- •§ 47. Чи існує людина взагалі?
- •§ 48. Фома Аквінський і його раціональна містика
- •§ 49. Абеляр і Елоїза: від любові людської до любові божественної
- •§ 50. Данте: « Що рухає сонце і світила?»
- •§ 51. Висновки і перспективи. Значення середньовічної філософії для європейської культури
- •Атеїстичне подолання гносеологізму; некласична філософія
- •§ 104. Попереднє зауваження
- •1. Поняття класичної і некласичної філософії
- •§ 105. Класична і некласична філософія:
- •Від загального до особливого?
- •§ 106. Онтологічність трансцендентного
- •В класичній філософії
- •І символічність трансцендентного
- •В некласичній
- •2. Людвіг фейєрбах
- •§ 107. Антропологія замість теології:
- •§ 108. Вчення Фейєрбаха про смерть і безсмертя людини
- •3. Соціоцентрична
- •§ 109. Марксистська філософія
- •§ 110. Матеріалістичне розуміння історії
- •§ 111. Категорія відчуження людини як начало і таємниця філософії марксизму
- •§ 112. Метаморфози марксизму: філософія, ідеологія, практика
- •4. Волюнтаризм: повстання проти раціо
- •§ 113. Загальне поняття волюнтаризму
- •§ 114. Філософія Артура Шопенгауера: воля, страждання, уявлення
- •Людина як канат між звіром і Надлюдиною
- •5. Психоаналітична парадигма людського буття
- •§ 116. Що таке психоаналіз?
- •§ 117. Вчення Зигмунда Фрейда: травма існування і дитяча сексуальність
- •§ 118. Карл Густав Юнг: архетипи колективного позасвідомого
- •§ 119. Еріх Фромм: відчуження і любов
- •§ 120. Висновки і перспективи. Зміст і тенденції некласичної філософії
- •Література до 9-ї лекції
- •Зустріч сходу та заходу в українській та російській класичній філософії
- •1. Українська класична філософія: першість серця.
- •2. Російська класична філософія: людське і боголюдське.
- •§ 121. Попереднє зауваження
- •1. Українська класична філософія: першість серця
- •§ 122. Витоки і риси
- •Української класичної філософії
- •§ 123. Григорій Сковорода: вчення про три світи
- •1. Людина або Мікрокосм.
- •2. Всесвіт або Макрокосм.
- •3. Символічний світ або Біблія.
- •§ 124. Памфіл Юркевич: серце і межі розуму
- •§ 125. Тарас Шевченко: міфотворець як християнин і язичник
- •2. Російська класична філософія: людське і боголюдське
- •§ 126. Феномен російської
- •Класичної філософії
- •4. Ідея духовно-морального розвитку людського в боголюдське.
- •§ 127. Федір Достоєвський: краса врятує світ
- •§ 128. Лев Толстой:
- •Як чоловіче і жіноче
- •§ 129. Володимир Соловйов: ідея Боголюдства
- •§ 130. Олена Блаватська: містична еволюція людини і людства
- •§ 131. «Срібний вік» російської класичної філософії
- •§ 132. Висновки і перспективи. Слов'янський тип філософування як проблема
- •Література до 10-ї лекції
- •Філософія людини і її меж у культурі заходу XX ст.
- •1. Філософська антропологія.
- •2. Екзистенціалізм.
- •3. Персоналізм.
- •§ 133. Попереднє зауваження
- •1. Філософська антропологія
- •§ 134. Філософська антропологія XX ст.
- •§ 135. Макс Шелер: у пошуках цілісного вчення про людину
- •§ 136. Гельмут Плеснер: людина як ексцентрична істота
- •§ 137. Ернст Кассірер: людина як символічна тварина
- •§ 138. Хосе Ортега-і-Гассет: спорт як вираження людської сутності?
- •2. Екзистенціалізм
- •§ 139. Феномен екзистенціалізму. Екзистенціалізм і екзистенціальний спосіб філософування
- •§ 140. Мартін Гайдеггер: людина як запитуюче буття
- •§ 141. Феномен атеїстичного екзистенціалізму
- •§ 142. Жан Поль Сартр: я та Інший
- •§ 143. Альбер Камю: самогубство філософське і життєве
- •§ 144. Феномен релігійного екзистенціалізму
- •§ 145. Карл Ясперс: гранична ситуація і вихід за межі повсякденності
- •§ 146. Габріель Марсель: за межі трагічної мудрості
- •3. Персоналізм
- •§ 147. Персоналізм як спосіб буття і філософська течія
- •§ 148. Микола Бердяєв: Боголюдина над безоднею нествореної свободи
- •§ 149. Лев Шестов: віра вища за розум?
- •§ 150. Емманюель Муньє: трагічний оптимізм
- •§ 151. Інші мислителі персоналістичної парадигми про межі людини
- •§ 152. Висновки і перспективи.
- •Проблема протистояння і комунікації
- •Різних парадигм філософії людини в XX ст.
- •Феномен постмодернізму
- •Література до 11-ї лекції
§ 5. Західне буття як католицька,
православна, протестантська культури
і способи життя
Як відомо, сучасне християнство існує як католицизм, православ'я, протестантизм та їх численні варіації. Тому всередині Заходу можна виділити три глобальні культури — католицьку, православну, протестантську. Без урахування їх особливостей ми не усвідомимо специфіку буття різних регіонів Заходу. Нам буде не зрозуміло, наприклад, чому Північна Америка так відрізняється у своєму бутті від Латинської. Усвідомлення ж релігійних основ буття цих культурних материків прояснює їхню відмінність — перший формувався під впливом протестантської культури, формування другого визначало католицтво. Так само відмінності Заходу і Росії укорінені у відмінностях ментальностей католицизму (і протестантизму) й православ'я.
Католицька і православна культури виникають при безпосередній зустрічі християнства й «римської» та «грецької» античності. Католицизм народжується як римське християнство, а православ'я — як грецьке. Протестантизм як тип культури і спосіб життя виникає значно пізніше і є результатом об'єднання християнства з германським началом, для якого католицизм виявився не у всьому прийнятним.
§ 6. Проблема північноамериканської,
австралійської, латиноамериканської
й африканської культур
Захід бере початок у Європі, там знаходяться його корені і таємниця його буття.
Але вже в Новий Час Захід далеко вийшов за межі Європи — спочатку завдяки своїй колоніальній експансії, потім розповсюджуючи свій вплив за допомогою ринкових відносин і вільної пропозиції своєї ментальності. Поступово до Заходу увійшли північноамериканська й австралійська культури, що стали утвердженням протестантського типу західного буття на цих континентах, витісняючи при цьому з цих материків духовно і фізично автентичні для них культури; лише наприкінці XX ст. з'явилися деякі можливості для розвитку цих пригнічених культур.
Інша ситуація склалася на латиноамериканському континенті, де католицьке іспанське і португальське начала3 більш органічно з'єдналися з індіанськими і негритянськими культурами. У результаті Латинська Америка значно відрізняється від Північної Америки і Західної Європи.
Цікавою є проблема африканського континенту. Північна Африка історично увійшла в ісламську культуру, а Центральна і Південна — споконвічні регіони чорної раси — все більше включаються в сферу ментального впливу Заходу. І цей вплив посилюється. Більше того, формування цілісної культури, яка об'єднує Центральну і Південну Африку, поки що відбувається саме на основі західного шляху буття, що пропонує їм християнські цінності.
§ 7. Ідеї особистості, перетворення природи й
історії як основоположні цінності
західного шляху буття
Головною цінністю західного шляху буття є особистість і її свобода. Ідея свободи особистості витікає із самої сутності християнського світоставлення, і будь-яка християнська культура приймає і підтримує її. У католицькій і православній культурі свобода особистості є свободою вибору між добром і злом, у протестантській — свободою дії (при вже здійсненому самим буттям виборі на користь добра, який особистості слід прийняти і якому вона має довіритися).
Другою визначальною цінністю західного шляху буття є ідея і практика технічного оволодіння природою як об'єктом, що повинен підкоритися людині. Людина сприймається як щось однозначно більш високе, ніж природа. Саме це дає їй право змінювати природу для задоволення своїх наростаючих потреб.
Третьою основною цінністю західного шляху буття є ідея історії. Для західної людини історія — це таємничий потік, що несе людину в кардинально нове буття.
Історія має початок, спрямованість і завершення — в ній здійснюється прогрес. Ця ідея прийшла в сьогоднішню західну культуру з християнства. Історія надає людському розвиткові сенс, відмежовує його від еволюційного процесу природи як щось зовсім відмінне від нього.