
- •§ 1. Попереднє зауваження
- •1. Чи існує проблема «схід — захід»?
- •§ 2. Початкове визначення східного і західного шляхів буття
- •§ 3. Можливість ментального взаємовпливу
- •2. Захід як шлях
- •§ 4. Античне і християнське в західному бутті
- •§ 5. Західне буття як католицька,
- •§ 6. Проблема північноамериканської,
- •§ 7. Ідеї особистості, перетворення природи й
- •3. Східний шлях людського
- •§ 8. Буддійське світовідношення
- •§ 9. Основоположні начала
- •§ 10. Ідея карми та ідея прощення
- •§ 11. Висновки і перспективи.
- •Лекція 2
- •§ 12. Попереднє зауваження
- •1. Давньоіндійська філософія: моральна віддяка та її подолання
- •§ 13. Корені індійської філософії: Веди й Упанішади
- •§ 14. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара
- •§ 16. Буддизм: шлях звільнення від карми
- •2. Давньокитайська філософія: друге народження буддизму
- •§ 17. Даосизм: шлях знаходження безсмертя
- •§ 19. Буддизм у Китаї
- •§ 20. Феномен чань-буддизму: активний вплив на реальність
- •§ 21. Доля чань-буддизму в Японії: «мистецтво дзен»
- •§ 22. Висновки і перспективи. Філософія давньої Індії і Китаю як підгрунтя східних вчень про людину
- •Лекція 3
- •1. Феномен ранньої античної філософії (рання класика). 2. Класична антична філософія (зріла класика). 3. Філософія епохи еллінізму.
- •§ 23. Попереднє зауваження
- •1. Феномен ранньої античної філософії (рання класика)
- •§ 24. Антична міфологія та її вираження в ранній античній філософії
- •§ 25. Геракліт і Парменід: релятивістська й абсолютистська концепції людини і світу
- •2. Класична антична філософія (зріла класика)
- •§ 26. Сократ: «пізнай самого себе»
- •§ 27. Платон: людина як в'язень у Печері
- •3. Філософія епохи еллінізму
- •§ 29. Феномен еллінізму
- •§ 30. Основні риси філософії епохи еллінізму та її школи
- •§ 31. Скептицизм: чи розумний світ?
- •§ 32. Стоїцизм як мужність жити
- •§ 35. Висновки і перспективи. Антична філософія як основа європейської філософії
- •Лекція 4
- •1. Феномен середньовічної філософії. 2. Біля джерел філософії Середньовіччя. 3. Початок середньовічної філософії: патристика. 4. Завершення середньовічної філософії: схоластика.
- •§ 36. Попереднє зауваження
- •1. Феномен середньовічної філософії
- •§ 37. Християнство як світоглядне підгрунтя філософії Середньовіччя1
- •§ 38. Основні риси філософії Середньовіччя
- •§ 39. Проблема періодизації і середньовічний спосіб філософування
- •2. Джерела філософії середньовіччя
- •§ 40. Атмосфера пізньої античності і дух християнства, що зароджується: гностицизм
- •4. Початок середньовічної філософії: патристика
- •§ 42. Загальна характеристика патристики
- •§ 43. Визрівання основної проблематики філософії Середньовіччя: «група» Тертулліана і «група» Августина
- •§ 44. Тертулліан: «Вірую, тому що абсурдно»
- •§ 45. Августин Блаженний: самопізнання як умова пізнання Бога
- •5. Завершення середньовічної філософії: схоластика
- •§ 46. Що таке схоластика?
- •§ 47. Чи існує людина взагалі?
- •§ 48. Фома Аквінський і його раціональна містика
- •§ 49. Абеляр і Елоїза: від любові людської до любові божественної
- •§ 50. Данте: « Що рухає сонце і світила?»
- •§ 51. Висновки і перспективи. Значення середньовічної філософії для європейської культури
- •Атеїстичне подолання гносеологізму; некласична філософія
- •§ 104. Попереднє зауваження
- •1. Поняття класичної і некласичної філософії
- •§ 105. Класична і некласична філософія:
- •Від загального до особливого?
- •§ 106. Онтологічність трансцендентного
- •В класичній філософії
- •І символічність трансцендентного
- •В некласичній
- •2. Людвіг фейєрбах
- •§ 107. Антропологія замість теології:
- •§ 108. Вчення Фейєрбаха про смерть і безсмертя людини
- •3. Соціоцентрична
- •§ 109. Марксистська філософія
- •§ 110. Матеріалістичне розуміння історії
- •§ 111. Категорія відчуження людини як начало і таємниця філософії марксизму
- •§ 112. Метаморфози марксизму: філософія, ідеологія, практика
- •4. Волюнтаризм: повстання проти раціо
- •§ 113. Загальне поняття волюнтаризму
- •§ 114. Філософія Артура Шопенгауера: воля, страждання, уявлення
- •Людина як канат між звіром і Надлюдиною
- •5. Психоаналітична парадигма людського буття
- •§ 116. Що таке психоаналіз?
- •§ 117. Вчення Зигмунда Фрейда: травма існування і дитяча сексуальність
- •§ 118. Карл Густав Юнг: архетипи колективного позасвідомого
- •§ 119. Еріх Фромм: відчуження і любов
- •§ 120. Висновки і перспективи. Зміст і тенденції некласичної філософії
- •Література до 9-ї лекції
- •Зустріч сходу та заходу в українській та російській класичній філософії
- •1. Українська класична філософія: першість серця.
- •2. Російська класична філософія: людське і боголюдське.
- •§ 121. Попереднє зауваження
- •1. Українська класична філософія: першість серця
- •§ 122. Витоки і риси
- •Української класичної філософії
- •§ 123. Григорій Сковорода: вчення про три світи
- •1. Людина або Мікрокосм.
- •2. Всесвіт або Макрокосм.
- •3. Символічний світ або Біблія.
- •§ 124. Памфіл Юркевич: серце і межі розуму
- •§ 125. Тарас Шевченко: міфотворець як християнин і язичник
- •2. Російська класична філософія: людське і боголюдське
- •§ 126. Феномен російської
- •Класичної філософії
- •4. Ідея духовно-морального розвитку людського в боголюдське.
- •§ 127. Федір Достоєвський: краса врятує світ
- •§ 128. Лев Толстой:
- •Як чоловіче і жіноче
- •§ 129. Володимир Соловйов: ідея Боголюдства
- •§ 130. Олена Блаватська: містична еволюція людини і людства
- •§ 131. «Срібний вік» російської класичної філософії
- •§ 132. Висновки і перспективи. Слов'янський тип філософування як проблема
- •Література до 10-ї лекції
- •Філософія людини і її меж у культурі заходу XX ст.
- •1. Філософська антропологія.
- •2. Екзистенціалізм.
- •3. Персоналізм.
- •§ 133. Попереднє зауваження
- •1. Філософська антропологія
- •§ 134. Філософська антропологія XX ст.
- •§ 135. Макс Шелер: у пошуках цілісного вчення про людину
- •§ 136. Гельмут Плеснер: людина як ексцентрична істота
- •§ 137. Ернст Кассірер: людина як символічна тварина
- •§ 138. Хосе Ортега-і-Гассет: спорт як вираження людської сутності?
- •2. Екзистенціалізм
- •§ 139. Феномен екзистенціалізму. Екзистенціалізм і екзистенціальний спосіб філософування
- •§ 140. Мартін Гайдеггер: людина як запитуюче буття
- •§ 141. Феномен атеїстичного екзистенціалізму
- •§ 142. Жан Поль Сартр: я та Інший
- •§ 143. Альбер Камю: самогубство філософське і життєве
- •§ 144. Феномен релігійного екзистенціалізму
- •§ 145. Карл Ясперс: гранична ситуація і вихід за межі повсякденності
- •§ 146. Габріель Марсель: за межі трагічної мудрості
- •3. Персоналізм
- •§ 147. Персоналізм як спосіб буття і філософська течія
- •§ 148. Микола Бердяєв: Боголюдина над безоднею нествореної свободи
- •§ 149. Лев Шестов: віра вища за розум?
- •§ 150. Емманюель Муньє: трагічний оптимізм
- •§ 151. Інші мислителі персоналістичної парадигми про межі людини
- •§ 152. Висновки і перспективи.
- •Проблема протистояння і комунікації
- •Різних парадигм філософії людини в XX ст.
- •Феномен постмодернізму
- •Література до 11-ї лекції
Через усе життя
людства проходить велика
дискусія
Сходу і Заходу».
ВОЛОДИМИР СОЛОВЙОВ
Лекція 1
ПРОЯСНЕННЯ СПЕЦИФІКИ
СХІДНОГО І ЗАХІДНОГО ШЛЯХІВ
ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ У СВІТІ
1. Чи існує проблема «Схід — Захід»?
2. Захід як шлях людського буття у світі.
3. Східний шлях людського буття у світі.
§ 1. Попереднє зауваження
Східний і західний типи культури досить відмінні. Настільки ж відмінні й типи філософувань, що витікають із них. Разом із тим типи культури і типи філософувань є проявами певних шляхів (способів) буття у світі. Отже, нам потрібно знати, чим східне буття принципово відрізняється від західного1.
Лише тоді ми зрозуміємо, чому західна культура протистоїть східній і чому остання є для нас таємничою. Саме тоді ми зрозуміємо і сильні, і слабкі сторони східного й західного типів філософувань про людину.
Проте, чи існує проблема Схід — Захід? Чи не є такий поділ світу і культури надуманим?
1. Чи існує проблема «схід — захід»?
§ 2. Початкове визначення східного і західного шляхів буття
Коли ми замислюємося над глибинним змістом слів «Схід» і «Захід», то перед нами, як правило, виникають естетично відмінні між собою явища, корені яких сягають у близьке або далеке минуле. Перед нашим внутрішнім поглядом виникають, зокрема, пагоди й ієрогліфи Китаю та Японії, готичні собори і латинський алфавіт Європи.
Ці явища так не схожі одне на одне. Але якщо від початку історії ми будемо підніматися до сучасності, то разюча несхожість Заходу і Сходу стає все більш примарною. Хмарочоси Нью-Йорка дивовижно нага¬дують хмарочоси Токіо, а шкіл карате в Америці, ма¬буть, не менше, ніж у Японії. І все ж, відмінності між Сходом і Заходом зберігаються і сьогодні. Це відмінності в моралі і в глибинній мотивації вчинків — ментальні відмінності. Ментальність безпосередньо виражає дух народу, який може бути прихованим у привнесених іззовні естетичних формах. Ментальність є найбільш глибинною течією буття народу.
Відмінності західного і східного буття є відмінностями різних ментальностей. І ці відмінності пронизують усю людську історію, зберігаючи свою силу і у XXI ст. У чому найяскравіше виявляється ментальність народу, культури, регіону? У їх міфології і релігії. Вони є духовно-онтологічними основами культури — у них закладено її вищі сенси та цінності. Західний спосіб буття закорінений в античній і християнській культурах, пронизаних спадкоємністю. Водночас Захід об'єднує велику кількість різних національних культур. Він є метакультурою, що сформувалася на грунті національних міфологій під впливом античних і християнських цінностей. Поняття «метакультура» може нести в собі два фундаментальні сенси: 1) буття, що виходить за межі культури як такої; 2) буття, що виходить за межі однієї культури й об'єднує кілька культур. Ми використовуємо поняття «метакультура» в цьому останньому значенні.
Отже, у широкому смислі Захід — це та частина нашої планети, на якій утвердилися християнська й антична культури. У строгому смислі Захід — це Західна Європа в її історичних межах, розділена на романський і германський світи. Надалі, розглядаючи історію філософії Заходу, ми будемо вживати поняття Заходу переважно в строгому смислі, бо саме Західна Європа породила найбільш значні філософські вчення про людину в західному світі.
Для східного способу буття визначальними є буддійська культура у її взаємодії із конфуціанством і даосизмом (Китай), різноманітними течіями індуїзму (Індія), а також із різноманітними національними міфологіями.
Чи входить до поняття Сходу мусульманська культура? Так, якщо Схід тлумачиться широко й ототожнюється з Азією. Однак при цьому варто пам'ятати, що мусульманська культура сформувалася на межі Заходу і Сходу і несе в собі риси як першого, так і другого.
Отже, Схід, як і Захід, також можна розуміти у строгому і широкому смислі. Далі ми будемо розглядати Схід насамперед у строгому смислі — як Далекий Схід — метакультуру, що об'єднує культури Індії та Китаю, а також культури, які історично пов'язані з ними і несуть на собі риси їхньої ментальності — японську, тибетську, індокитайську та ін. Саме на Далекому Сході сформувався спосіб буття, що протистоїть західному.
Міркуючи про Захід і Схід, не можна обминути світ слов'янства. Цей світ дуже непростий. Слов'янський регіон, як і мусульманський, займає проміжне положення між Заходом і Сходом і є неоднорідним. У тій мірі, в якій слов'янство є християнським регіоном, воно належить Заходу.