II. Розрахунок об’єму вентиляції свинарника по вмісту вологи у повітрі

Визначаємо кількість вологи, яку виділяють 200 свиноматок підсисних живою масою 200 кг кожна, 1 підсисна свиноматка виділяє за 1 годину 370 г/год Н₂О (див. табл. 16). Відповідно 200 свиноматок виділяють вологи

200 гол × 370 г/год = 74000 г/год Н₂О.

Одна важкосупоросна свиноматка живою масою 200 кг виділяє за 1 годину 180 г/год Н₂О, а 76 таких свиноматок виділяють:

76 гол × 180 г/год = 13680 г/год Н₂О.

Один кнур-плідник з живою масою 300 кг виділяє за 1 годину 250 г/год Н₂О, 14 таких кнурів виділяють

250 г/год × 14 гол = 3500 г/год Н₂О.

Таким чином, усі тварини розташовані у свинарнику, виділяють за годину вологи:

74000 г/год + 13680 г/год + 3500 г/год = 91180 г/год Н₂О.

Визначаємо кількість вологи, яка надходить у свинарник при випаровуванні з огороджуючих конструкцій (25% від вологи, яку виділяють усі свині)

129554 ккал/год - 100%,
X - 25%

Визначаємо кількість вологи, яка надходить у повітря свинарника від свиней та з огороджуючих конструкцій:

91180 г/год 4- 22795 г/год = 113975 г/год Н₂О.

^{Визначаємо абсолютну вологість повітря у свинарнику, температура свинарнику – 18°С, при 18°С максимальна вологість = 15,36 г/м3. 15,36г/м}3

15,36 г/м3 - 100%,
q1 - 75%

Визначаємо абсолютну вологість атмосферного повітря - при -23 максимальна вологість 0,58 г/м³, звідси:

0,58 г/м3 - 100%,
q2 - 80%

Підставляємо одержані дані у формулу:

2. Визначаємо об’єм вентиляції з розрахунку на 1 голову за формулою:

при нормі 70-100 м³ /год/гол.

3. Визначаємо об’єм вентиляції з розрахунку на 1 центнер живої маси тварини за формулою:

(при нормі 35-45 м³ /год/ц).

4. Визначаємо частоту повітрообміну, при цьому об’єм вентиляції ділимо на кубатуру приміщення.

10305 м³/год : 6912 м³ = 1,5 рази/год.

5. Визначаємо загальну площу перетину витяжних шахт, котра забезпечить об’єм вентиляції (повітрообмін)

6. Визначаємо загальну площу перетину припливних каналів, вона дорівнює 80% від загальної площі перетину витяжних шахт, тобто

1,34 м² × 0,8 = 1,07 м².

7. Визначаємо площу перетину однієї витяжної шахти та одного припливного каналу, та їх кількість.

Площа однієї витяжної шахти 0,8 × 1 = 0,8 м², тоді:

1,34 м² :0,8 м² = 1,67 ≈ 2 шахти.

Площа перетину одного припливного каналу дорівнює 0,1×0,2 = 0,02 м², тоді:

1,07 м² : 0,02 м² = 54 канали.

III. Розрахунок теплового балансу свинарника

Q_mв = ∆t (G × 0,24 + Σ KF) + W_вип

1. Визначаємо надходження вільного тепла у приміщення.

Одна підсисна свиноматка живою масою 200 кг виділяє 555 ккал/год (табл.16), а 200 голів відповідно виділяють вільного тепла:

200 гол × 555 ккал/год = 111000 ккал/год.

Одна важкосупоросна свиноматка живою масою 200 кг виділяє за 1 годину 276 ккал/год, а 76 голов таких маток виділяють відповідно:

76 гол × 276 ккал/год = 20976 ккал/год.

Один кнур-плідник з живою масою 300 кг виділяє 372 ккал/год, а 14 таких тварин виділяють відповідно:

14 гол х 372 ккал/год = 5208 ккал/год.

Таким чином, усі тварини, розташовані у приміщенні, за 1 годину виділять вільного тепла:

111000 ккал/год + 5208 ккал/год + 20976 ккал/год =137184 ккал/год.

2. Визначаємо тепловитрати тепла з приміщення:

а) Розрахуємо тепловитрати на нагрівання вентиляційного повітря (G), об’єм повітрообміну за 1 годину дорівнює 10305 м³/год (об’єм вентиляції по вологості). Щоб розрахувати тепловитрати на нагрівання 10305 м³/год необхідно визначити масу вентиляційного повітря: 1 м³ повітря при температурі – 23°С та барометричному тиску 735 мм рт.ст. (див. табл. 5) має масу 1,366 кг, таким чином 10305 м³ × 1,366 кг/м³ = 14077 кг.

Для нагрівання 1 кг повітря на 1°С визначається 0,24 ккал, тобто на нагрівання 14077 кг/год × 0,24 ккал = 3378 ккал/год.

б) Визначаємо тепловитрати через огороджуючі конструкції:

Огороджуючі конструкції	F(м2)	К (ккал/м2/год/°С)	F × K (ккал/год/°С)
1. Підлога	2160,	0,30	648
2. Перекриття	2160,	0,89	1922,4
3. Вікна (подвійні)	48,6	2,50	121,5
4. Ворота (подвійні)	40,32	2,0	80,64
5. Двері (подвійні)	2,88	2,0	5,76
6. Стіни (без урахування площі вікон та воріт)	801,60	1,07	857,712
Усього тепловитрат			ΣКF 3636,012

У залежності від розташування будівлі до напрямку пануючих вітрів, по сторонам світу та рельєфу місцевості, приміщення витрачає додатково за рахунок обдування ще 13% тепла від тепловитрат через вікна, ворота, двері та стіни, тобто

(121,5 ккал/год + 80,64 ккал/год + 5,76 ккал/год + 857,7 ккал/год) × 0,13 = 138,5 ккал/год.

Усі тепловитрати через огороджуючі конструкції на 1°С дорівнюють:

3636,012 ккал/год +138,5 ккал/год = 3774,54 ккал/год.

в) Визначаємо тепловитрати на випаровування вологи з поверхні огороджуючіх конструкцій (W_вип).

Кількість цієї вологи дорівнює 25% від її загальної кількості, яку виділили усі свині, тобто 22795 г/год (див. розрахунок об’єма вентиляції по вологості).

На випаровування 1 г води витрачається 0,595 ккал тепла, звідки:

W_вип = 22796 г/год × 0,595 ккал = 13563 ккал/год.

3. Підставляємо одержані дані у формулу визначення теплового балансу приміщення:

Q_mв = ∆t (G × 0,24 + Σ KF) + W_вип

Визначаємо ∆t за формулою:

∆t = t_вн – t_зовн = 18°С – (-23°С) = 41°С

137184 ккал/год = 41°С × (3378 ккал/год +3774, ккал/год) + 13563,0 ккал/год

137184 ккал/год = 306817,14 ккал/год

Тепло надходження дорівнює 137184 ккал/год.

Тепловитрати – 306815,5 ккал/год.

Розрахунок доводить, що тепловитрати перевищують теплонадходження на 169633,14 ккал/год, що свідчить про від’ємний тепловий баланс у свинарнику.

Згідно зоогігієнічних вимог до теплового балансу допускається коливання ±10% від нульового теплового балансу.

Розраховуємо відсоток браку тепла:,

137184 ккал/год - 100%,
169631,5 ккал/год - X

Розрахунок ∆t нульового теплового балансу:

У зв’язку з тим, що у свинарнику передбачена нормативна температура +18°С, розрахуємо зовнішню температуру повітря, при якій буде працювати система вентиляції без впливу на цю температуру.

∆t = t_вн – t_зовн звідси t_зовн =∆t – t_вн = 1,73 – 18 = -16,27°

Розрахунок природного освітлення ведеться за формулою:

S_вікон= 54 шт × (1,5 м × 0,6 м) = 48,6 м²

S_{підлоги}= 120м × 18 м = 2160 м²

при нормі 1:10-1:12.

Розрахунок штучного освітлення ведеться за формулою:

Щоб одержати освітленість у люксах, треба

2,78 ват/м² × 2 = 5,56 лк

при нормі 50 лк.

Приклад розрахунків для конюшні

Задача: У конюшні (Харківська обл.) розташовано 40 коней, з них 20 жеребих кобил з живою масою 600 кг кожна та 20 кобил холостих з живою масою 400 кг. Температура у конюшні +6°С, відносна вологість 60%, температура зовнішнього повітря – 23°С, відносна вологість 60%, А.Т.= 745 мм рт.ст. Довжина конюшні 60 м, ширина 14 м, вишина 3,2 м, стіни цегляні 0,5 м товщиною, перекриття дерев’яне 4 см товщиною. Підлога цегляна. Вікна з подвійним посклінням 38 шт., розміром 1,2 м × 0,8 м. Ворота дерев’яні подвійні 2 шт., розміром 2,2 × 3 м. Штучне освітлення – 20 шт. лампи розжарення потужністю 100 ват кожна. Витяжних шахт 5 шт., вишиною 6 м, перетин однієї 0,6 × 0,6 м, перетин припливних каналів 0,1 × 0,2 м.

1. Розрахуємо годинний об’єм вентиляції по вуглекислоті, користуючись формулою:

Визначаємо кількість вуглекислоти, яку виділяють усі тварини, розташовані у приміщенні.

Одна жереба кобила з живою масою 600 кг за годину виділяє вуглекислоти (табл.. 18 додаток) 136 л, а 20 таких кобил виділяють:

136 л/год × 20 год = 2720 л/год.

Одна холоста кобила з живою масою 400 кг за годину виділяє вуглекислоти (табл. 18 прикладання) 86 л, а 20 таких кобил виділяють:

86 л/год  20 гол = 1720 л/год.

Отже усі коні, розташовані у конюшні, за одну годину виділять вуглекислоти:

2720 л/год + 1720 л/год = 4440л/год.

Визначаємо С₁ – відомо, що ГДК СО₂ = 0,25%, тобто у м³ повітря допускається вміст 2,5 л.

Визначаємо С₂ – відомо, що у повітрі сільської місцевості вміст вуглекислоти дорівнює 0,03%, тобто у м³ буде 0,3 л.

Визначаємо годинний об’єм вентиляції, підставивши у формулу визначені дані:

2. Визначаємо кратність повітрообміну за формулою:

, де L – годинний об’єм вентиляції (м³/год)

V – кубатура конюшні (м³)

Визначаємо кубатуру конюшні, помножуючи довжину на ширину та висоту:

60 м × 14 м × 3,2 м = 2688 м³.

Підставляємо дані у формулу:

рази за годину, тобто приблизно один раз за годину.

3. Визначаємо об’єм вентиляції з розрахунку на 1 голову за формулою:

, де L– годинний об’єм вентиляції (м³/год)

n – кількість тварин (гол).

4. Визначаємо об’єм вентиляції з розрахунку на 1 центнер живої маси тварин за формулою: , де L – годинний об’єм вентиляції (м³/год)

m – жива маса тварин (ц)

Визначаємо живу масу тварин:

а) 20 гол × 600 кг = 12000 кг = 120 ц

б) 20 гол × 400 кг = 8000 кг = 80 ц.

40 голів коней мають загальну живу масу 200 ц.

Підставляємо дані у формулу:

5. Визначаємо загальну площу перетину витяжних шахт, котра забезпечує розрахунковий об’єм вентиляції (повітрообмін). Розрахунок ведеться за формулою: L = S × V × t , звідси , де

S – загальна площа перетину витяжних шахт (м²)

L – розрахунковий об’єм вентиляції (м³/год)

V - швидкість руху повітря у витяжній шахті (м/с)

V визначають по табл. 4 прим., яка залежить від ∆t (різниці між температурою внутрішнього та зовнішнього повітря) та висоти шахти.

При ∆t = +6°С – (-23°С) = 29°С та вишині шахти 6 м вона дорівнює 1,835 м/с, розрахунковий час 3600 секунд.

Підставляємо дані у формулу:

6. Визначаємо загальну площу перетину припливних каналів, відомо, що вона становить 80% від загальної площі перетину витяжних шахт. Звідси:

0,31м² × 0,8 = 0,24 м²

7. Знаючи площу перетину однієї витяжної шахти (за умовами задачі) 0,6 х 0,6 = 0,36 м² та припливного каналу 0,1 × 0,2 = 0,02 м², визначаємо кількість витяжних шахт та припливних каналів:

0,31 м² : 0,36 м² = 0,86 шт., тобто 1 витяжна шахта.

0,24 м² : 0.02 м² = 12,22 шт., тобто 12-припливних каналів.

Санітарна оцінка та висновки.

Розрахунок об’єму вентиляції тваринницького приміщення по вмісту вологи у повітрі.

Годинний об’єм повітря по вологості визначається за формулою:

Визначаємо кількість вологи, яку виділяють усі коні, розташовані у приміщенні. Одна жереба кобила з живою масою 600 кг щогодини виділяє 430 г вологи (табл. 18), а 20 таких кобил виділять:

430 г/год × 20 гол = 8600 г/год.

Одна холоста кобила з живою масою 400 кг виділяє щогодини 362 г вологи (табл. 18), а 20 таких кобил виділять:

278 г/год × 20 гол = 5560 г/год

Усі коні, розташовані у конюшні, разом виділять:

8600 г/год + 5560 г/год = 14160 г/год.

Визначаємо кількість вологи, яка випаровується з поверхні підлоги, других огороджуючих конструкцій та технологічного обладнання. Вона у конюшні становить 10% від усієї вологи, котру виділяють коні.

14160 г/год - 100%,	Х = 1416 г/год
X - 10%

Загальна кількість вологи, що надходить у повітря конюшні щогодини, дорівнює:

14160 + 1416 = 15576 г/год

Щоб розрахувати повітрообмін, необхідно визначити абсолютну вологість повітря приміщення та атмосферного повітря.

Згідно вимог НТП нормативною температурою конюшні є 4-6°С, за умовами задачі температура внутрішнього повітря = +6°С, відносна вологість 60%. З метою визначення q₁ користуємось таблицею 1, згідно якої максимальна вологість повітря при температурі +6°С дорівнює 7,00 г/м³. Визначаємо q₁:

7,00 г/м3 - 100%,	звідси q1 =
q1 - 60%

Для визначення q₂ користуємось таблицею 5 прикладання, знаючи, що у Харківській області температура зовнішнього повітря самої холодної п’ятиденки січня = -23°С, а відносна вологість його за умовами задачі = 60%. Користуючись таблицею 35, знаходимо максимальну вологість яка дорівнює 0,58 г/м³. Звідси:

0,58 г/м3 - 100%,	q2 =
q2 - 60%

Підставляємо одержані дані у формулу визначення об’єму вентиляції:

Визначаємо об’єм вентиляції з розрахунку на 1 голову за формулою:

-, де L – годинний об’єм вентиляції (м³/год)

n – кількість тварин (гол).

Визначаємо об’єм вентиляції з розрахунку на 1 центнер живої маси тварин за формулою: , де L – годинний об’єм вентиляції (м³/год)

m — жива маса тварин (ц)

Визначаємо живу масу тварин:

а) 20 гол × 6 ц = 120 ц

б) 20 гол × 4 ц = 80 ц.

Усі тварини мають живу масу 200 ц.

Підставляємо дані у формулу:

Визначаємо кратність повітрообміну.

, де L – годинний об’єм вентиляції м³

V – кубатура конюшні /м³

Визначаємо кубатуру приміщення:

60 м × 14 м × 3,2 м = 2688 м³

4045,7м³/год : 2688 м³ = 1,5 раз/год ≈ 2 рази за годину.

Визначаємо загальну площу перетину витяжних шахт, які забезпечують розрахунковий повітрообмін, швидкість руху повітря у шахті визначаємо по табл. 4, вона дорівнює при ∆t = 29°С та висоти шахти 6 м-1,835 м/с.

Підставляємо дані у формулу:

Визначаємо загальну площу перетину припливних каналів:

0,6м² × 0,8 = 0,48 м².

Визначаємо кількість витяжних шахт:

0,6 м²: 0,36 м² = 1,67, тобто 2 шахти.

Визначаємо кількість припливних каналів:

0,48 м² : 0,02 м² = 24 шт.

Зоогігієнічна оцінка та висновки.

ІІІ. Розрахунок теплового балансу конюшні ведеться за формулою:

Q_mв = ∆t × (G × 0,24 + ΣKF) + W_вип

Визначаємо надходження вільного тепла від усіх тварин, розташованих у приміщенні (Q_тв).

Одна жереба кобила з живою масою 600 кг щогодини виділяє вільного тепла табл. 18) 643 ккал, а 20 таких кобил виділять:

643 ккал/год × 20 гол = 12860 ккал/год.

Одна холоста кобила живою масою 400 кг щогодини виділяє вільного тепла (табл. 18) 547 ккал, а 20 таких кобил виділять:

417 ккал/год × 20 гол = 8340 ккал/год.

Усі коні, розташовані у конюшні, за годину виділяють вільного тепла:

12860 ккал/год + 8340 ккал/год =21200 ккал/год.

Визначаємо витрати тепла з приміщення:

а) Розраховуємо тепловитрати на нагрів вентиляційного повітря (G × 0,24). об’єм повітрообміну за 1 годину, розрахований по вологості, дорівнює 4045,7 м³/год (див. розрахунок об’єму вентиляції по вологості). Щоб розрахувати тепловитрати на нагрівання 4045,7 м³/год повітря, необхідно визначити його масу. 1 м³ повітря при температурі -23°С та барометричному тиску 740 мм рт.ст. (див. табл. 7) має масу 1,385 кг, таким чином:

4440м³/год × 1,385 кг = 5603,3 кг

Для нагрівання 1 кг повітря на 1 °С витрачається 0,24 ккал, тобто нагрівання 5603,3 кг буде витрачено тепла:

5603,3кг/год × 0,24 ккал = 1344,8 ккал/год

б) Визначаємо тепловитрати через огороджуючи конструкції (F × K на tºC)

Огороджуючі конструкції	F(м2)	К (ккал/м2/год/°С)	F × К (ккал/год/°С)
1. Підлога	840,0	0,30	252
2. Перекриття	840,0	1,49	1251,6
3. Вікна	36,48	2,50	1,2
4. Ворота	13,20	2,00	26,4
5. Стіни (без урахування площі вікон та воріт)	423,90	1,01	428, 14
Усього тепловитрат			2048,94

У залежності від розташування будівлі до напрямку пануючих вітрів по сторонам світу та рельєфу місцевості приміщення втрачає додатково за рахунок обдування ще приблизно 13% тепла від тепловитрат огороджуючих конструкцій, контактуючих з зовнішнім повітрям, тобто:

(91,2 ккал/год + 26,4 ккал/год + 428,1 ккал/год) × 0,13 = 70,9 ккал/год.

Усі тепловитрати через огороджуючі конструкції на 1°С дорівнюють: 2048,94 ккал/год + 70,9 ккал/год = 2119,84 ккал/год.

в) Визначаємо тепловитрати на випаровування вологи з поверхні підлоги, других огороджуючі конструкцій та технологічного обладнання. Кількість цієї вологи у конюшні дорівнює 10% від її загальної кількості, виділяємої усіма кіньми (див. розрахунок об’єму вентиляції по вологості).

Відомо, що на нагрівання 1 г вологи витрачається 0,595 ккал тепла, звідси:

W_вип = 1416 г/год × 0,595 ккал = 842,52 ккал

Додаємо усі тепловитрати з приміщення: на нагрівання вентиляційного повітря – 1344,8 ккал/год, тепловитрати через огороджуючі конструкції – 2120,2 ккал/год, на випаровування вологи – 942,5 ккал/год. Підставляємо одержані дані у формулу визначення, теплового балансу:

21200 ккал/год = 29ºС × (1344,8 ккал/год + 2119,84 ккал/год) + 842,52 ккал/год

Теплонадходження становить 21200 ккал/год, тепловитрати – 106053 ккал/год. Розрахунок доводить, що тепловитрати перевищують теплонадходження на 80116,9 ккал/год, що свідчить про від’ємний теплобаланс конюшні.

Згідно зоогігієнічних вимог до теплового балансу допускається коливання від нульового теплового балансу ±10%.

У конюшні нестача тепла становить:

21200 ккал/год - 100%,	Х = 378%
80116,9 ккал/год - Х

Розрахунок ∆t нульового теплового балансу.

∆t нульового теплового балансу визначається за формулою, виводиться з основної формули теплового балансу:

підставляємо у формулу визначені дані:

У зв’язку з тим, що у конюшні передбачена нормативна температура +6°С, максимально мінімальною температурою зовнішнього повітря, при якій ще можлива безперебійна робота системи вентиляції, буде:

∆t_{нул. т.б.} = t_вн–t_зовн: звідси:

5,9 = +6°С – (-Х) X = + 6°С – 5,9°С = - 0,1°С

таким чином, розрахунковий повітрообмін може підтримуватись у приміщенні тільки до максимально мінімальної температури зовнішнього повітря, яка дорівнюватиме – 0,1°С. При її зниженні буде відповідно знижуватись і температура у приміщенні.

Розрахунок природного освітлення ведеться за формулою:

Розрахунок штучного освітлення ведеться за формулою:

Щоб одержати освітленість у люксах, треба:

2,4 ват/м² × 2 = 4,8 лк.

Санітарна оцінка та висновки:

Приклад розрахунків для вівчарні

Санітарно-гігієнічна оцінка вентиляції та теплового балансу вівчарні на 1200 вівцематок цілорічного кошарного утримання за типовим проектом 803-49.

Розрахунок проводимо на саму холодну п’ятиденку січня.

Вихідні дані.

Харківська область, температура зовнішнього повітря – 23°С, відносна вологість 70%, А.Т. = 745 мм рт.ст. Температура у вівчарні +5°С, відносна вологість 60%. У приміщенні розташовано 1200 вівцематок, з них: 1000 голів суягних з живою масою 60 кг та 200 голів підсосні (по 2 ягня) з живою масою 50 кг. Довжина приміщення 100 м, ширина – 16 м, вишина – 3,2 м. Стіни цегляні 0,4 м товщиною, перекриття дерев’яне 4 см товщиною, покриття – абсоцементні аркуші уніфікованого профілю (шифер). Вікна з одинарним склом, розміром 1,5 × 1 м – 80 шт. Ворота дерев’яні одинарні, розміром 3,0 × 2,8 м, 4 штуки. Витяжних шахт – 10 шт., перетином 0,8 × 1 м вишина 4,5 м, припливні канали перетином 0,1 × 0,3 м.

Завдання.

1. Розрахувати об’єм вентиляції по вуглекислоті.

2. Розрахувати об’єм вентиляції по вологості.

3. Розрахувати тепловий баланс вівчарні та визначити ∆t нульового теплового балансу.

При виконанні роботи відповісти на питання:

1. Визначити годинний об’єм вентиляції.

2. Визначити кратність повітрообміну.

3. Розрахувати повітрообмін з розрахунку на 1 голову та 1 ц живої маси тварини.

4. Визначити загальну площу витяжних шахт, їх необхідну кількість за розрахунком та площу з розрахунку на 1 голову.

5. Визначити загальну площу та кількість припливних каналів за розрахунком.

6. Визначити площу та кубатуру приміщення на 1 голову.

7. Порівняти надходження та витрати тепла у приміщенні, визначити заходи оптимізації температурно-вологістного режиму та ліквідації дефіциту тепла.

8. Визначити СК, та заходи по оптимізації природного освітлення.

І. Розрахунок об’єму вентиляції по вуглекислоті.

1. Визначаємо кількість вуглекислоти, яку виділять 1000 голів суягних вівцематок з живою масою 60 кг. Одна така вівцематка виділяє за 1 годину 28 л СО₂ (див. табл. 17). Відповідно 1000 таких вівцематок виділять вуглекислоти

1000 гол × 28 л/год СО₂ = 28000 л/год СО₂.

Одна підсисна вівцематка з 2 ягнятами виділяє за 1 годину 52 л СО₂, а 200 таких вівцематок виділять:

200 гол × 52 л/год СО₂ = 10400 л/год СО₂.

Таким чином, усі тварини, розташовані у вівчарні виділяють за 1 годину:

28000 л/год СО₂ + 10400 л/год СО₂ = 38400 л/год СО₂.

С₁ = 2,5 л/м³ СО₂ С₂ = 0,3 л/м³ СО₂

Підставляємо одержані дані у формулу:

2. Визираємо об’єм вентиляції з розрахунку на 1 голову за формулою:

(при нормі 15 м³/год/гол)

3. Визначаємо об’єм вентиляції з розрахунку на 1 ц живої маси тварин за формулою:

, де m – жива маса тварин (ц)

m = (1000 гол × 0,6 ц) + (200 гол × 0,5 ц) = 600 ц + 100 ц = 700 ц.

4. Визначити частоту повітрообміну, при цьому об’єм вентиляції поділимо на кубатуру приміщення:

17454,5м³/год : 5120 м³ = 3,4 раз/год.

5. Визначаємо загальну площу перетину витяжних шахт, котра забезпечить розрахований об’єм вентиляції (повітрообмін)

Швидкість руху повітря у витяжний шахті (див. табл. 4) при ∆t = 28°С та висоті шахти 4,5 м дорівнює 1,559 м/с. Розрахунковий час 3600 с.

6. Визначаємо загальну площу перетину припливних каналів, вона дорівнює 80% від загальної площі перетину витяжних шахт, тобто:

3,1 м² × 0,8 = 2,48 м².

7. Визначаємо площу перетину однієї витяжної шахти та припливного каналу, та їх кількість. Площа однієї витяжної шахти 0,8 м × 1 м = 0,8 м , тоді 3,1 м²: 0,8 м² = 4 шт. Площа перетину одного припливного каналу дорівнює 0,1 м × 0,3 м = 0,03 м², тоді 2,48 м² : 0,03 м² = 82 шт.