Обробка результатів

1. За даними табл. 14.1 визначити еквівалентні параметри вхідного і вихідного контурів, а також взаємну індуктивність між контурами (вважати, що індуктивності контурів збігаються з індуктивностями котушок варіометра).

2. За результатами дослідів п.п. 4, 5 побудувати в окремих системах координат вхідні АЧХ і ФЧХ та вихідну АЧХ.

3. Розрахувати теоретичні і експериментальні значення максимальних і мінімальних коефіцієнтів передачі напруги вхідної і вихідної ємностей і порівняти їх.

Примітка. Експериментальні коефіцієнти передачі розраховуються за результатами вимірів напруг, а теоретичні за параметрами контурів.

4. Для дослідів п. 4 і п. 5 визначити експериментальні і теоретичні частоти резонансу (експериментальні визначаються за таблицями, а теоретичні розраховуються за параметрами контурів),

5. Для дослідів п. 4 і п. 5 визначити графічно і аналітично смуги пропускання і і порівняти їх.

4. Визначити графічно коефіцієнти прямокутності АЧХ дослідах п. 4 і п. 5.

4. Зробити висновки по роботі, в яких відзначити:

7.1. Основні властивості зв'язаних контурів, з'ясовані під час дослідів.

7.2. Причини розбіжностей теоретичних і експериментальних результатів.

7.3. Дати пропозиції (якщо вони є) по вдосконаленню проведення дослідів.

Контрольні запитання

1. Які контури називають зв'язаними?

2. Як практично настроїти контури, щоб вони були подібними?

3. Які спрощення використанні при отримані аналітичних виразів АЧХ і ФЧХ, наведених в описі роботи?

4. Чому змінюються індуктивності котушок варіометра при зміні кута між осердями котушок?

5. При певному куті між осередями котушок контури настроєні на одну і ту ж резонансну частоту. Чи зміняться частоти резонансу контурів при зміні кута між осердями? Чи лишаться вони однаковими?

6. Як змінюються частоти резонансу зв'язаних контурів при збільшені коефіцієнта зв'язку?

7. Як змінюється форма АЧХ подібних контурів при збільшені коефіцієнта зв'язку?

8. Пояснити відмінності між смугами пропускання (на рівні від максимуму АЧХ ) і (на рівні мінімуму двогорбої АЧХ).

9. Чому при досліджені контурів вимірювальні прилади треба вважати складовими контурів і не переключати їх?

10. Яка АЧХ називається максимально плоскою і як практично отримати таку АЧХ?

11. Як змінюється смуга пропускання зв'язаних контурів зі зростанням параметра зв'язку?

12. При яких параметрах зв'язку АЧХ зв'язаних контурів двогорба?

Література

1. Гумен М. Б. та ін. Основи теорії електричних кіл: Кн. 2. Аналіз лінійних електричних кіл. Частотна обл.: Підручник. – К.: Вища шк., 2004. – 358 с. (с. 205-219).

2. Попов В. П. Основы теории цепей: Учеб. для вузов. – М.: Высш. шк, 1985. – 496 с. (с. 187-198).

3. Лосев А. К. Теория линейных электрических цепей: Учеб. для вузов. – М.: Высш. шк., 1987 – 512 с. (с. 194-211).

Лабораторна робота №15

ДОСЛІДЖЕННЯ ВІЛЬНИХ КОЛИВАНЬ У ПОСЛІДОВНОМУ

КОЛИВАЛЬНОМУ КОНТУРІ

Мета роботи – з’ясування зв’язку між вільними і резонансними коливаннями, визначення параметрів контуру за осцилограмами вільних коливань.