Інтегратор та диференціатор

МЕТА РОБОТИ: Дослідження амплітудно-частотних, фазо-частотних і перехідних характеристик інтегратора та диференціатора.

ОБЛАДНАННЯ: С1-73 - електронно-променевий осцилограф; ГНЧ - генератор низької частоти; ГПИ - генератор прямокутних імпульсів; МВ - мілівольтметр; монтажний модуль з трафаретом схеми; набір провідників, резисторів, конденсаторів та коротко-замикаючих перемичок.

ОПИС ДОСЛІДЖУВАНОЇ СХЕМИ

Принципова електрична схема аналогічна схемі попередніх лабораторних робіт.

Схема інтегратора зображена на рис.1 даної роботи. На модулі реалізується при встановленні в гнізда резистора, а в гнізда - конденсатора. Схема диференціатора зображена на рис.2 даної роботи. На модулі реалізується, якщо резистор і конденсатор поміняти місцями.

35

Т аблиця 1

f=1кГц
Z1, кОм	Z2, кОм	КU	Rвх, кОм	Rвих, Ом	результат:
					теоретичний
					експеримен-тальний
					теоретичний
					експеримен-тальний

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Звіт повинен містити: робочі формули для попередніх розрахунків; принципову електричну схему досліджувального масштабного підсилювача; таблиці розрахованих та експериментально визначених величин; відповідні графіки АХ, АЧХ та ЛАЧХ (АЧХ - в напівлогарифмічному масштабі); осцилограми до перехідної характеристики; висновки.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Як здійснюється перехід від заступної схеми Тевенена до заступної схеми Нортона?

2.Як формується математична модель електронного пристрою у вузловому координатному базисі?

3.Основні властивості математичної моделі електронного пристрою у вузловому координатному базисі.

4.Формули визначення основних параметрів підсилювача.

34

Рис.12. Схема дослідження вхідного та вихідного опорів підсилювача.

6) Вихідний опір ( ) визначається шляхом вимірювання на виході напруги холостого ходу та напруги з урахуванням навантаження, що здійснюється шляхом увімкнення на виході підсилювача. Тоді

.

7) Зняття перехідної характеристики здійснюється за допомогою осцилографа, під’єднаного до вихідних затискачів підсилювача, вхід якого під’єднаний до генератора прямокутних імпульсів.

Всі виміри по визначенню параметрів і характеристик проводять в режимі малого сигналу.

19

2. Лабораторний практикум

2.1. Порядок виконання лабораторних робіт

1.Готовність студента до виконання лабораторної роботи перевіряється на початку лабораторного заняття:

- необхідно подати викладачу заготовлену форму звіту, де відображено підготовку до даної роботи (в тому числі виконане домашнє завдання), а також повністю оформлений звіт за попередню роботу;

- треба знати відповіді на контрольні запитання до даної лабораторної роботи та бути готовим до здачі попередньої роботи;

- при невиконанні перших двох вимог студент не допускається до заняття;

- відробка лабораторних робіт проводиться в кінці семестру по окремому графіку.

2. Увімкнення лабораторного стенду 87Л-01 здійснюється тільки після перевірки лаборантом правильності виконаних з’єднань і вибору номіналів елементів схеми.

3. Студент несе повну відповідальність за вихід з ладу приладів чи стендів у випадку неправильної їх експлуатації.

4. Після завершення роботи вимкніть прилади і джерела живлення, приведіть в порядок робоче місце і здайте його лаборанту.

5. Експериментальні дані, занесені в чернетку, після їх перевірки затверджуються викладачем чи лаборантом.

20

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Беручи, як вихідні дані, значення параметрів елементів заступної схеми підсилювача, одержані в лабораторній роботі “Основні показники підсилювального пристрою”, та задані значення елементів визначити теоретичні значення . Одержані дані занести в табл. 1 додатку 3.

ПРОГРАМА РОБОТИ

1.В гнізда встановити резистори, величини яких задані попередньо.

2.Зібрати схему аналогічно, як у попередній роботі.

3.Зняти амплітудну характеристику.

4.Визначити коефіцієнт підсилення по напрузі ( ), вхідний ( ) та вихідний ( ) опори. Одержані дані занести в табл. 1.

5.Зняти амплітудно-частотну характеристику.

6.Зняти перехідну характеристику.

7.Всі попередні пункти повторити для іншої пари .

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.При виконанні експериментальних досліджень скористатися програмою роботи, методичними вказівками та таблицями до попередньої лабораторної роботи.

2.АХ знімати на частоті .

3.АЧХ і ПХ знімати в режимі малого сигналу.

4.Відповідні графіки та осцилограми, що відповідають різним наборам , приводити в спільній системі координат. 33

Лабораторна робота № 3