Міністерство освіти на науки України
Криворізький технічний університет
Кафедра економіки, організації та управління підприємствами
Методичні вказівки
до виконання індивідуальних завдань з дисципліни
„Економіка підприємства”
для студентів напряму підготовки 6.030502 „Економічна кібернетика”
денної форми навчання
Кривий Ріг
2010
Укладачі: Темченко О.А., к.т.н., професор
Іванова І.С., к.е.н., доцент
Темченко Г.В. асистент
Відповідальний за випуск:
т.в.о. зав. кафедри ЕОУП Ковальчук В.А. проф., д.т.н.
Рецензент: Максимов С.В., к.е.н., доцент
Методичні вказівки щодо виконання індивідуальних завдань містять чотири індивідуальні роботи, які виконуються студентом самостійно. Використання цього видання допоможе студентам і викладачам при організації самостійної роботи, проведенні практичних занять в різноманітних формах.
Розглянуто на засіданні кафедри ЕОУП
Протокол № 1 від «30» серпня 2010 р. |
Схвалено на вченій раді економічного факультету
Протокол № 1 від «08» вересня 2010 р. |
Зміст
стор.
Задачі індивідуальних робіт………………………………………………4
Індивідуальна робота №1…………………………………………………5
Індивідуальна робота №2………………………………………………..10
Індивідуальна робота №3………………………………………………..16
Індивідуальна робота №4………………………………………………..19
Список рекомендованої літератури…………………………………….24
Індивідуальна робота - це важливий елемент учбового процесу, один із видів самостійної роботи студентів, який дозволяє судити про рівень отриманих студентом знань та вміння використовувати їх на практиці. Виконання потребує більш поглибленого вивчення окремих розділів дисципліни, систематизації отриманих знань, знання спеціальної літератури, вміння аналізувати, робити узагальнення та висновки.
Індивідуальна робота з дисципліни "Економіка підприємтсва" виконується студентами денної форми навчання на 2 курсі у 4 семестрі.
Метою виконання індивідуальної роботи є формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок щодо основних економічних процесів, які відбуваються в суспільстві. Виконання завдань за варіантами створює умови для індивідуальної самостійної роботи студентів з науковою та навчальною літературою та статистичними даними.
Методичні рекомендації щодо виконання індивідуальних завдань.
Номер варіанту (n) відповідає номеру прізвища студента у списку журналу академічної групи.
Індивідуальна робота № 1
Розрахунок амортизаційних відрахувань прямолінійним та прискореними методами
Вихідні дані наведені в таблиці 1.
Завдання:
Визначити річну норму амортизації, річну суму амортизаційних відрахувань, суму накопиченого спрацювання та залишкову вартість прямолінійним методом, методом зменшення залишкової вартості, методом прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивним та податковим методами.
Побудувати графіки накопиченої суми амортизації (по осі Х – термін експлуатації, по осі Y – сума накопиченого спрацювання).
Зробити висновки щодо ефективності та доцільності використання кожного методу.
Результати розрахунків привести в таблицю 2.
Рекомендації:
Послідовність розрахунків
1.
Визначаємо ліквідаційну вартість
об’єкту основних фондів за формулою
,
тобто первісна вартість помножити на
відсоток ліквідаційної вартості.
2. Виконуємо розрахунок річних сум амортизаційних відрахувань за кожним з п’яти методів, запропонованих у роботі.
- Прямолінійний метод означає, що річна сума амортизації визначається як частка вартості, що амортизується за очікуваний період використання об’єкту основних фондів.
Норма амортизації розраховується:
,
де Сл – ліквідаційна вартість;
Сп – первісна (балансова) вартість основних фондів;
АВ – річні амортизаційні відрахування на повне відновлення;
Тн – нормативний строк служби основних фондів.
Сума річних амортизаційних відрахувань розраховується:
Слід зауважити, що в цьому методі при відсутності руху об’єктів основних фондів річна сума АВ кожного року періоду експлуатації однакова, тобто відповідний стовпець таблиці 4 прямолінійного методу заповнюємо одразу однаковими числами.
Накопичений знос (спрацювання) розраховується як сума всіх амортизаційних відрахувань здійснених до поточного року включно, або розраховуємо як суму накопиченого зносу попереднього року плюс АВ цього року. У першому році накопичений знос дорівнює АВ цього року. Тобто у таблиці повинно прослідковуватись певне зростання даного значення з року у рік.
Залишкова вартість розраховується для кожного року терміну експлуатації об’єкту основних фондів як різниця між первісною вартістю та накопиченою сумою зносу, яку було розраховано у попередньому стовпці.
Важливо: залишкова вартість, отримана розрахунком у останньому році терміну експлуатації об’єкту повинна дорівнювати ліквідаційній вартості. Ця умова діє для методів 1-4 (тобто крім податкового). Амортизаційні відрахування не можуть бути від’ємними, як і залишкова вартість та накопичений знос.
- Метод зменшення залишкової вартості:
Річна норма амортизації обчислюється за формулою:
.
де Т – термін корисного використання ОФ
Норма амортизації у цьому методі розраховується з точністю до 3 знаків після коми (наприклад, 10,236%)
Сума річних амортизаційних відрахувань розраховується:
,
де і – порядковий номер року терміну експлуатації об’єкту основних фондів.
Річні суми амортизаційних відрахувань для кожного року різні, адже базою нарахування є залишкова вартість, яка кожного року зменшується. Тому слід виконати послідовно всі розрахунки амортизаційних відрахувань, накопиченого зносу та залишкової вартості для кожного року періоду, перевірити останню суму (залишкову вартість останнього року), а потім вже внести розрахункові значення у стовпці відповідного методу таблиці 4.
- Метод прискореного зменшення залишкової вартості - річна норма обчислюється виходячи з терміну корисного використання об'єкта і подвоюється.
.
Сума амортизаційних відрахувань та інші показники розраховуються аналогічно попередньому методу. У цьому методі якщо залишкова вартість останнього року, отримана прямим рахунком, не співпадає з ліквідаційною, то здійснюють розрахунок АВ останнього року від оберненого. Тобто визначають АВ як різницю між залишковою вартістю передостаннього року та ліквідаційною вартістю.
Таблиця 1