48. До принципів, на яких будується система оподаткування, не належить:

- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;

- законність;

- обов'язковість;

- рівнозначність і пропорційність;

- рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дис­кримінації.

49. Державний борг – це:

- відносини щодо випуску, обслуговування та погашення боргових

- зобов'язань держави;

- борг державного рівня перед іноземними державами;

- врегульовані фінансово-правовими нормами відносини суб'єк­тів держави й органів місцевого самоврядування щодо одер­жання кредитів (позик) у грошовій формі від юридичних і фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів на умовах зворотності, відплатності, строковості та добровільності;

- загальна сума непогашених позик з нарахованими відсотками.

50. Короткостроковий державний борг становить:

- 3 роки;

- до 1 року;

- 6 місяців;

- від 1 до 5 років.

51. Серед заходів щодо управління і обслуговування державного боргу не застосовуються:

- конверсія, консолідація;

- рефінансування;

- уніфікація, анулювання;

- реструктурування.

52. Як правило, щодо внутрішніх позик здійснюють:

- новацію, конверсію;

- відстрочення, рефінансування, новацію;

- конверсію, консолідацію, уніфікацію;

- рефінансування, анулювання.

53. Рефінансування – це:

- метод управління державним боргом, який полягає у погашенні старої заборгованості шляхом випуску нових позик.;

- зміна термінів дії раніше випущених позик;

- зміна первинних умов позики щодо прибутковості;

- домовленість між позичальником і кредитором щодо замі­ни зобов'язання за фінансовим кредитом іншим зобов'язанням.

54. До функцій Кабінету Міністрів України в частині управлін­ня державним боргом не належить:

- внесення змін до Державного бюджету України в частині зовнішнього та внутрішнього боргів;

- визначення порядку і умов здійснення державного запозичення;

- надання державних гарантій;

- зміна умов угод щодо державного запозичення та державних гарантій.

55. У процесі управління державним боргом необхідно враховувати:

- рівень інфляції;

- економічну та політичну ситуацію в країні;

- ступінь ризику країни щодо неповернення боргу;

- усі варіанти правильні.

56. Основними джерелами погашення та обслуговування боргу можуть бути:

- кошти, отримані державою у процесі приватизації;

- державні запозичення;

- кошти бюджету;

- усі варіанти правильні.

57. За місцем розміщення позики поділяють на:

- ринкові, неринкові,

- державні, регіональні;

- внутрішні, зовнішні;

- державні, місцеві.

58. Основними відмінностями між податками і позиками є такі:

- податки безповоротно сплачуються державі, а запозичені кошти

- підлягають поверненню;

- позики є переважно добровільними, а податки мають примусовий характер;

- функціонування державної позики зумовлює утворення державного боргу, а податки не вимагають додаткових витрат на відшкодування;

- усі варіанти правильні.

59. Банківська система України:

- одноступенева;

- двоступенева;

- триступенева;

- багатоступенева.

60. До другої ланки банківської системи належать:

- банки;

- кредитні установи;

- банки та кредитні установи;

- інші банки.

61. До основних функцій Національного банку належать:

- видання нормативних актів та грошова емісія;

- регулювання діяльності комерційних банків та забезпечення стабільності грошової одиниці України;

- встановлення нормативів та управління грошовими потоками;

- розробка основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням.

62. Процентні ставки та комісійна винагорода за операції комерційних банків встановлюється:

- Національним банком України;

- Верховною Радою України;

- Радою Національного банку України;

- комерційними банками.

63. Страхова діяльність банків:

- дозволяється;

- дозволяється за наявності ліцензії;

- дозволяється за наявності ліцензії Національного банку України;

- забороняється.

64. Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вар­тістю не більше:

- 25 відсотків капіталу банку;

- 15 відсотків капіталу банку;

- 30 відсотків капіталу банку;

- 50 відсотків капіталу банку.

65. Національний банк України є:

- особливим центральним органом державного управління;

- органом виконавчої влади;

- органом законодавчої влади;

- незалежним державним органом.

66. Банківська холдингова група – це:

- об'єднання банківського та промислового капіталу;

- об'єднання банківського, наукового та промислового потенціалу;

- об'єднання, в якому частка банківського капіталу становить не менше 50 відсотків;

- банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки.

67. Фінансова холдингова група складається:

- винятково з банків;

- винятково з установ, що надають фінансові послуги;

- переважно або винятково з установ, що надають фінансові послуги;

- щонайменше з одного банка і материнської компанії, яка має бути фінансовою установою.

68. Взаємодія Національного банку України та Кабінету Міністрів України здійснюється на таких засадах:

- Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політи­ки, розробки і здійснення загальнодержавної програми еконо­мічного та соціального розвитку;

- Національний банк підтримує економічну політику Кабі­нету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України;

- Національний банк України є підзвітним і підконтрольним Кабінету Міністрів України;

- Національний банк та Кабінет Міністрів відповідають пе­ред Верховною Радою України за виконання Державного бюд­жету.

69. До видів юридичної відповідальності за порушення фінансового законодавства належить:

- кримінальна;

- матеріальна;

- економічна;

- політична.

70. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення фінансового законодавства є:

- злочин;

- фінансове правопорушення;

- адміністративне правопорушення;

- дисциплінарний проступок.

71. Незаконне скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави є:

- адміністративним проступком;

- фінансовим правопорушенням;

- злочином;

- дисциплінарним проступком.

72. Ознакою адміністративного правопорушення є:

- суспільна шкідливість;

- суспільна небезпечність;

- суспільна користь;

- незначна суспільна небезпека.

73. До адміністративної відповідальності за порушення у сфері фінансового законодавства особа притягається:

- судом;

- органами Державної податкової служби;

- органами внутрішніх справ;

- адміністративними комісіями.

74. Продаж або інша незаконна передача приватизаційних папе­рів особою, яка не є власником цих документів, їх купівля або роз­міщення та інші операції з приватизаційними документами без на­лежного дозволу, викрадення приватизаційних паперів – це:

- злочин;

- адміністративне правопорушення;

- фінансове правопорушення;

- дисциплінарний проступок.

75. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних карток або їх використання чи збут – це:

- злочин;

- адміністративне правопорушення;

- фінансове правопорушення;

- дисциплінарний проступок.

76. До кримінальної відповідальності за порушення фінансового законодавства особа притягається:

- судом;

- органами внутрішніх справ;

- органами Державної податкової служби;

- територіальною громадою.

77. Емісія громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у встановленому законом порядку – це:

- злочин;

- адміністративне правопорушення;

- дисциплінарний проступок;

- фінансове правопорушення.

78. Ухилення від передбачених законом обов'язкової здачі на афінаж або обов'язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних мета­лів чи дорогоцінного каміння, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, а також ухилення від обов'язкової здачі на афінаж або для обов'язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, дорого­цінного каміння, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів – це:

- злочин;

- адміністративне правопорушення;

- фінансове правопорушення;

- дисциплінарний проступок.

79. Бюджетна система в Україні:

- однорівнева;

- дворівнева;

- трирівнева;

- багаторівнева.

80. За складання проекту закону про Державний бюджет України відповідає:

- Президент України;

- Прем'єр-міністр України;

- Голова Верховної Ради України;

- Міністр фінансів України.

81. В Україні застосовується така форма обслуговування Державного бюджету України:

- казначейська;

- касова;

- змішана;

- усі варіанти правильні.

82. Інструкції головним розпорядникам бюджетних коштів з підготовки бюджетних запитів розробляє:

- Комітет Верховної Ради України з питань бюджету;

- Кабінет Міністрів України;

- Національний банк України;

- Міністерство фінансів України.

83. Бюджетний процес в Україні проходить:

- одну стадію;

- дві стадії;

- три стадії;

- чотири стадії.

84. Проект закону про Державний бюджет України розробляє:

- Верховна Рада України;

- Міністерство фінансів України;

- Кабінет Міністрів України;

- Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

85. Державний бюджет України складається з таких структурних частин:

- загальний і спеціальний фонд;

- дохідна і видаткова частини;

- резервний фонд, таємні видатки;

- усі варіанти правильні.

86. Проект Основних засад грошово-кредитної політики на наступний рік подає до Верховної Ради України:

- Міністр фінансів України;

- Кабінет Міністрів України;

- Національний банк України;

- Державне Казначейство України.

87. Резервний фонд бюджету повинен мати такий обсяг відповідно до обсягу видатків загального фонду певного бюджету:

- 1 % від обсягу видатків загального фонду;

- 2% від обсягу видатків загального фонду;

- 3% від обсягу видатків загального фонду;

- 4% від обсягу видатків загального фонду.

88. Проект Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період подається до Верховної Ради України не пізніше ніж за ... днів до початку парламентських слухань з питань бюджетної політики:

- за 5 днів;

- за 4 дні;

- за 3 дні;

- за 1 день.

89. Парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період відбуваються не пізніше:

- 1 квітня;

- 20 квітня;

- 1 червня;

- 30 червня.

90. Існують такі види звітності про виконання бюджету:

- оперативна, місячна;

- квартальна, річна;

- місячна, квартальна, річна;

- оперативна, місячна, квартальна, річна.

91. З доповіддю про Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період виступає:

- Голова Верховної Ради України;

- Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету;

- Прем'єр-міністр України або за його дорученням Міністр фінансів України;

- Голова Національного банку України.

92. Проект закону про Державний бюджет України подається до Верховної Ради України не пізніше:

- 1 червня;

- 15 вересня;

- 30 вересня;

- 1 жовтня.

93. Бюджетна класифікація України складається:

- з однієї складової частини;

- з двох складових частин;

- з трьох складових частин;

- з чотирьох складових частин.

94. Класифікація видатків бюджету за функціями, з виконанням яких пов’язані видатки – це:

- функціональна класифікація видатків бюджету;

- економічна класифікація видатків бюджету;

- відомча класифікація видатків бюджету;

- програмна класифікація видатків бюджету.

95. Прийняття пропозицій Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету припиняється після:

- 1 (6) жовтня;

- 10 (15) жовтня;

- 15 (20) жовтня;

- 20 (25) жовтня.

96. Складання проектів бюджетів – це:

- перша стадія бюджетного процесу;

- друга стадія бюджетного процесу;

- третя стадія бюджетного процесу;

- четверта стадія бюджетного процесу.

97. Класифікація видатків бюджету за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки – це:

- функціональна класифікація видатків бюджету;

- економічна класифікація видатків бюджету;

- відомча класифікація видатків бюджету;

- програмна класифікація видатків бюджету.

98. Висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України готує:

- Верховна Рада України;

- Кабінет Міністрів України;

- Міністерство фінансів України;

- Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

99. Друге читання проекту закону про Державний бюджет України завершується не пізніше:

- 30 жовтня;

- 1 листопада;

- 10 листопада;

- 20 листопада.

100. Виконання бюджету – це:

- перша стадія бюджетного процесу;

- друга стадія бюджетного процесу;

- третя стадія бюджетного процесу;

- четверта стадія бюджетного процесу.

101. Доопрацьований проект закону про Державний бюджет України вноситься на розгляд Верховної Ради України у третьому читанні не пізніше:

- 20 листопада;

- 25 листопада;

- 30 листопада;

- 1 грудня.

102. Класифікація видатків бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів – це:

- функціональна класифікація видатків бюджету;

- економічна класифікація видатків бюджету;

- відомча класифікація видатків бюджету;

- програмна класифікація видатків бюджету.

103. Закон про Державний бюджет України приймається Верховною Радою України до:

- 30 листопада;

- 1 грудня;

- 31 грудня;

- 1 січня.

104. Річний звіт про виконання Закону України про Державний бюджет України подається Кабінетом Міністрів Верховній Раді України не пізніше:

- 30 січня року, наступного за звітним;

- 1 квітня року, наступного за звітним;

- 30 квітня року, наступного за звітним;

- 1 травня року, наступного за звітним.

105. Класифікація видатків бюджету за бюджетними програмами – це:

- функціональна класифікація видатків бюджету;

- економічна класифікація видатків бюджету;

- відомча класифікація видатків бюджету;

- програмна класифікація видатків бюджету.

106. Податок – це обов'язковий внесок до:

- Державного бюджету України;

- місцевих бюджетів;

- державних цільових фондів;

- бюджету відповідного рівня.

107. Платниками податку на прибуток підприємств є:

- будь-які суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку;

- будь-які суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;

- виробники підакцизних товарів на митній території України, на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах;

- резиденти – суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

108. Платниками акцизного збору є:

- будь-які СПД;

- СПД – виробники підакцизних товарів на території України та за її межами;

- СПД – виробники підакцизних товарів на митній території України, на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах;

- СПД – виробники підакцизних товарів на митній території України.

109. Єдиний митний тариф України – це систематизоване зведення ставок мита, яким обкладаються:

- усі товари та інші предмети;

- усі товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України;

- усі товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі.

110. Платниками податку на прибуток підприємств є:

- нерезиденти, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку;

- нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з України;

- виробники підакцизних товарів на митній території України, на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах;

- нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження як з України, так і за її межами.

111. Від сплати земельного податку звільняються:

- установи військових формувань;

- фермерські сільськогосподарські підприємства;

- землі сільськогосподарського призначення;

- заповідники.

112. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

- випуску (емісії) приватизаційних та компенсаційних паперів (сертифікатів);

- ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України;

- продажу бланків дорожніх, банківських та особистих чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток;

- виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород.