Особливості відмінювання іменників іі відміни чоловічого роду

При відмінюванні іменників ІІ відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми: у родовому відмінку іменники чоловічого роду мають закінчення –а (-я) та –у(-ю) залежно від лексичного значення.

Закiнчення –у(-ю) мають такi групи iменникiв чоловiчого роду:

- назви збiрних понять: колективу, ансамблю, батальйону;

- назви речовини, маси, матерiалу: меду, металу, кисню;

- назви почуттiв: гнiву, вiдчаю, жалю;

- назви установ, закладiв, органiзацiй: iнституту, деканату, факультету;

- назви процесiв, станiв, властивостей, ознак: руху, успiху, характеру;

- назви явищ природи: дощу, снiгу, вогню, вiтру;

- бiльшiсть слiв, що означають мiсце, простiр тощо: свiту, саду, майдану;

- деякi географiчнi назви: Уралу, Кавказу, Криму.

Закiнчення –а (-я) мають такi групи iменникiв чоловiчого роду:

- загальнi i власнi назви людей: лiкаря, промовця, Iвана,Руслана.

- назви речей, предметiв: комп’ютера, ксерокса, документа;

- назви мiр простору, довжини, ваги: метра, грама, гектара, але року, віку;

- назви днiв тижня: понедiлка, четверга;

- назви мiсяцiв: сiчня, листопада;

- науковi й технiчнi термiни iншомовного походження: ромба, квадрата, дiаметра;

- українськi термiни, коли вони утворенi за допомогою суфiксiв: вiдмiнка, числiвника, прикметника;

- деякi географiчнi назви: Харкова, Києва, Тернополя.

Практичні завдання для самоперевірки

Поставте іменники в родовой відмінок, поясніть вибір закінчення.

• Інститут, студент, світогляд, деканат, факультет, декан, унiверситет, депозит, вiвторок, кілометр, снiг, кисень, мед, квадрат, прийменник, трамвай, комп’ютер, курс, мільйон, інтер’єр, пошук, снігопад, берег, коридор, розвиток.

Зразок: інституту – закінчення -у- мають назви закладів, установ, організацій; студента – закінчення -а- мають загальні і власні назви людей; світогляду – абстрактна назва.

• Маршрут, студент, викладач, факультет, декан, деканат, iнститут, ректор, кисень, асфальт, мiкроб, тиждень, березень, гектар, вiк, унiверсам, грам, батальйон, героїзм, гiпноз, ювілей, чемпіонат, радіус, документ, рік, розвиток, внесок.

• Атом, вексель, дилер, ряд, товар, деканат, декан, ректорат, холод, колорит, закон, успiх, свiтогляд, простiр, листопад, рiк, катет, іменник, стиль, акцепт, документ, університет, факультет, метал, журнал, товариш, агент, час.

Питання 4

Прислiвники можуть писатися разом, окремо або через дефiс.

Разом пишемо прислiвники:

1) утворенi за допомогою прийменникiв вiд коротких прикметникiв: змолоду, сповна, спроста, звисока, допiзна;

2) утворенi вiд основ первинних прислiвникiв: назавжди, позавчора, повсюди;

3) утворенi сполученням прийменника з числiвником: утрьох, спершу, заодно, втричi;

4) першою частиною яких є префiкс ЩО-: щодня, щонайкраще;

5) з частками АБИ-,ДЕ-,-СЬ: абиколи, деколи, десь.

Окремо пишемо прислiвники:

1) утворенi вiд iменника з прийменником, компоненти яких зберiгають вiдносну самостiйнiсть значення: на щастя, без пуття, з розгону, пiд боком, по правдi, до вподоби;

2) у яких повторюються основи, роздiленi прийменниками: з боку на бiк, час вiд часу;

3) утворенi поєднанням iменника в називному вiдмiнку з iменником в орудному вiдмiнку: кiнець кiнцем, честь честю.

Через дефіс пишемо прислiвники:

1) утворенi вiд прикметникiв, числiвникiв, займенникiв за допомогою префiкса ПО-: по-українськи, по-козацьки, по-нашому,по-перше;

2) у яких повторюються основи: видимо-невидимо, з давнiх-давен;

3) якщо вони мають частки: БУДЬ-, НЕБУДЬ-, КАЗНА-, ХТОЗНА-: будь-коли, коли-небудь, казна-коли, хтозна-де.